Рішення № 30138181, 20.03.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року Справа № 925/112/13-г

За позовом публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"

до навчального центру Державної прикордонної служби України (військова частина № 9930)

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дяченка Василя Івановича

про стягнення 22691 грн. 99 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін та третьої особи:

від позивача: Дзюман С.В. - за довіреністю від 20.12.2012р.;

від відповідача: Клоп Т.В. - за довіреністю від 02.01.2013р.

від третьої особи: особисто Дяченко В.І., Борейко О.І. - за довіреністю від 30.07.2012р.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача в порядку регресу 22691 грн. 99 коп. збитків, завданих позивачу виплатою громадянину Лисенку Василю Миколайовичу страхового відшкодування за пошкоджений в дорожньо-транспортній пригоді з вини працівника відповідача Дяченка В.І. автомобіль "Hyundai Getz", державний реєстраційний номер АІ 4683 ВМ.

Також позивач просить господарський суд відшкодувати йому за рахунок відповідача судові витрати у складі сплаченого ним судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 29.03.2010р. на автодорозі Канів - Чигирин - Кременчук за участю застрахованого позивачем автомобіля Лисенка В. М. "Hyundai Getz" та автомобіля відповідача "Лаз", державний реєстраційний номер 07-63 ЮІ, яким керував працівник відповідача Дяченко В.І., з вини останнього сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої застрахований позивачем автомобіль Hyundai Getz" отримав механічні пошкодження. Вартість відновлювального ремонту цього автомобіля і відповідно сума страхового відшкодування, яку позивач виплатив страхувальнику, склала 22691 грн. 99 коп. Вимогу позивача про відшкодування йому матеріальної шкоди, завданої виплатою страхувальнику суми страхового відшкодування у розмірі 22691 грн. 99 коп., відповідач залишив без задоволення, що й змусило позивача звертатися до господарського суду з цим позовом.

У засіданні суду представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав.

Відповідач проти позову заперечив, оскільки вважає, що позивачем надано недостатньо доказів на підтвердження заподіяння шкоди працівником відповідача саме під час виконання ним своїх трудових обов'язків, причинного зв'язку між правопорушенням та заподіяною шкодою і розміру страхового відшкодування. За твердженням відповідача укладений позивачем із страхувальником договір добровільного страхування транспортного засобу у формі полісу від 12.10.2009р. №19G-0290246 передбачає визначення страхового відшкодування з врахуванням зносу транспортного засобу, оскільки транспортний засіб на момент укладання цього договору мав пошкодження і деформації. Проте в порушення договору добровільного страхування транспортного засобу у формі полісу від 12.10.2009р. №19G-0290246 та вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003р. №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003р. за №1074/8395, сума матеріального збитку була визначена без врахування зносу пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля.

Крім того, відповідач вважає, що вказана позивачем у страховому акті від 26.04.2010р. №103866 і у позові рахунок - фактура від 20.04.2010р. №ВА-00025 не є належною підставою для визначення вартості відновлювального ремонту застрахованого позивачем автомобіля і відповідно виплаченої страхувальнику суми страхового відшкодування, оскільки не підтверджує факт здійснення такого ремонту.

У засіданні суду представник відповідача підтримав заперечення проти позову.

З 5 по 14 березня 2013р. та з 14 по 20 березня 2013р. у судовому засіданні оголошувалась перерва.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2009р. відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", як страховик, і Лисенко В. М., як страхувальник, уклали договір добровільного страхування транспортного засобу у формі полісу №19G-0290246 (а. с. 8, далі - поліс №19G-0290246) зі строком дії з 14.10.2009р. по 13.10.2010р. Укладенню цього договору передувала заява страхувальника від 12.10.2009р. (а. с. 105) на страхування транспортного засобу.

Згідно із заявою страхувальника та полісом №19G-0290246:

страхування транспортного засобу проведено згідно з Правилами страхування №119;

застраховано належний Лисенку В. М. на праві власності автомобіль "Hyundai Getz", номер шасі КМНВТ51DP8U41517, 2008 року виготовлення, реєстраційний номерний знак АІ 4683 ВМ, оціночною вартістю 90000 грн., із загальною страховою сумою 90000 грн., страховим тарифом 6,8%, страховою премією 6120 грн.;

застрахований транспортний засіб мав такі зауваження: "Пошкодження ЛКП переднього бамперу з лівої сторони. Деформація передньої лівої двері. Молдінг передньої лівої двері";

серед страхових випадків, із настанням яких у страховика виникає обов'язок здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, вказаний і такий страховий випадок як пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

страхове відшкодування визначається без врахування зносу транспортного засобу;

страхова премія у сумі 6120 грн. сплачена згідно з прибутковим касовим ордером від 12.10.2009р.

29 березня 2010р. о 18 год. 25 хв., тобто в період дії полісу №19G-0290246, на автомобільній дорозі Канів - Чигирин - Кременчук сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення застрахованого згідно з полісом №19G-0290246 транспортного засобу, яким керував Лисенко В.М., та автобуса відповідача "Лаз" державний реєстраційний номер 07-63 ЮІ, яким керував Дяченко В.І., що підтверджується довідками відповідних підрозділів управління Державтоінспекції УМВС в Черкаській області (а. с. 10,11).

Постановою Черкаського районного суду від 12.04.2010р. у справі №3-566/2010 (а. с. 12) встановлено, що Дяченко В.І. 29.03.2010р. о 18 год. 25 хв., керуючи автобусом ЛАЗ державний номерний знак 07-63 ЮІ, на автомобільній дорозі Канів - Чигирин - Кременчук не вибрав безпечної швидкості, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Хюндай державний номерний знак АІ 4683 ВМ, який рухався попереду в попутному напрямку, чим порушив п.п. 2.3 "б", 10.9 Правил дорожнього руху України, в результаті якого (зіткнення) транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Цією ж постановою Черкаський районний суд визнав Дяченка В.І. винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу 340 грн.

На день коли сталася вказана вище дорожньо-транспортна пригода Дяченко В.І. перебував у трудовому договорі з навчальним центром Державної прикордонної служби України (військова частина № 9930) як водій автотранспортного засобу. При цьому відповідач не доказав того, що Дяченко В.І. 29.03.2010р. керував автобусом відповідача ЛАЗ державний номерний знак 07-63 ЮІ не у зв'язку з виконанням ним своїх трудових обов'язків як водія автотранспортного засобу.

Задля визначення вартості матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач 13.04.2012р. звернувся до ТОВ "Естімейт", яке мало сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №6294/07, виданого Фондом державного майна України 23.11.2007р.

Згідно із складеним спеціалістом ТОВ "Естімейт" Бережнюком О.В. звітом про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 15.04.2010р. №5620 і доданими до цього звіту матеріалами (а. с. 15-31), вартість матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю "Hyundai Getz", державний реєстраційний номер АІ 4683 ВМ, був визначений відповідно до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003р. №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003р. за №1074/8395, і складає 17510 грн. 09 коп. без ПДВ або 21012 грн. 11 коп. з ПДВ при застосуванні нульового коефіцієнту фізичного зносу цього автомобіля.

Філія кузовного ремонту ТОВ "Український автомобільний" надала Лисенку В. М. рахунок - фактуру від 20.04.2010р. №ВА-0002532 (а. с. 32) на оплату 22691 грн. 99 коп. (у т.ч. ПДВ 3782 грн.) відновлювального ремонту автомобілю "Hyundai Getz", державний реєстраційний номер АІ4683ВМ.

26 квітня 2010р. позивач скла страховий акт №103866 (а. с. 13), згідно з яким, пославшись на заяву страхувальника, довідку Державтоінспекції, акт технічного огляду, постанову суду і рахунок - фактуру від 20.04.2010р. №ВА-0002532, визнав дорожньо-транспортну пригоду, що сталася із застрахованим відповідно до полісу №19G-0290246 транспортним засобом, страховою подією і визначив розмір збитку завданого страхувальнику внаслідок цієї страхової події у сумі 22691 грн. 99 коп.

12 травня 2010р. позивач за платіжним дорученням від 12.05.2010р. №573 (а. с. 14) сплатив філії кузовного ремонту ТОВ "Український автомобільний" 22691 грн. 99 коп. страхового відшкодування по полісу№19G-0290246.

Письмову претензію позивача (а. с. 33 - 35) з вимогою про відшкодування йому в порядку регресу 22691 грн. 99 коп. збитків, завданих виплатою страхового відшкодування за полісом №19G-0290246, відповідач залишив без задоволення.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Правила добровільного страхування наземного транспорту №119, на які є посилання у полісі №19G-0290246, містять, зокрема, такі пункти:

12.9.2. Розмір збитків визначається страховиком, експертом по обсягу необхідних відновлювальних робіт внаслідок страхового випадку при пошкодженні транспортного засобу.

12.13. Якщо інше не передбачено договором страхування, виплата страхового відшкодування здійснюється з урахуванням зносу частин, вузлів і деталей транспортного засобу, що підлягають заміні, розрахованого на день настання страхового випадку згідно з відповідними нормативними документами на підставі експертної оцінки або згідно з умовами договору страхування.

У листі Верховного суду України від 19.07.2011р. "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" зазначено, що:

визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. При цьому нерідко до виплати заявляється сума ремонту автомобіля з урахуванням податку на додану вартість (далі - ПДВ). Зазначена сума, виходячи з умов договорів, укладених на підставі чинного законодавства та правил, розроблених кожною страховою компанією, виплачується останньою або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи зареєстрований надавач послуг з ремонту автомобіля є платником ПДВ;

при суброгації до страховика переходить лише частина вимоги страхувальника до заподіювача шкоди, яка дорівнює розміру страхового відшкодування. Таким чином, розмір страхового відшкодування має визначатися за правилами, встановленими у договорі страхування. Страховик не вправі вимагати від заподіювача шкоди суму, яку він виплатив страхувальнику з порушенням умов договору страхування. Якщо розрахунок здійснювався за іншими правилами, ніж зазначено в договорі страхування, то при визначенні розміру вимоги страховика, який підлягає задоволенню, то заподіювана шкоди із суми, виплаченої страховиком страхувальнику, виключається виплата, не передбачена договором.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.

Дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено застрахований згідно з полісом №19G-0290246 автомобіль "Hyundai Getz", державний реєстраційний номер АІ 4683 ВМ, сталася 29.03.2010р. внаслідок порушення водієм автобусу відповідача ЛАЗ державний номерний знак 07-63 ЮІ Дяченком В.І. п.п. 2.3 "б", 10.9 Правил дорожнього руху України.

Оскільки Дяченко В.І. на день, коли сталася дорожньо-транспортна пригода, перебував у трудових відносинах з відповідачем як водій автотранспортного засобу, тому саме відповідач має доказувати, що Дяченко ҐВ.І. керував 29.03.2010р. автобусом відповідача ЛАЗ державний номерний знак 07-63 ЮІ не у зв'язку з виконання ним своїх трудових обов'язків. Відповідач таких доказів господарському суду не надав. Відтак в силу ст. 1172 Цивільного кодексу України саме відповідач має відповідати за шкоду, завдану його працівником Дяченком В.І. автомобілю Лисенка В. М. "Hyundai Getz", державний реєстраційний номер АІ 4683 ВМ.

Позивач виплатив Лисенку В.М. страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу у формі полісу №19G-0290246 у сумі 22691 грн. 99 коп., тому в силу ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до позивача у межах його фактичних затрат перейшло право вимоги, яке Лисенко В.М. має до відповідача.

Визначений ТОВ "Естімейт" розмір матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю "Hyundai Getz", державний реєстраційний номер АІ 4683 ВМ без урахування зносу цього транспортного засобу в сумі 17510 грн. 09 коп. без ПДВ або 21012 грн. 11 коп. з ПДВ відповідає умовам полісу №19G-0290246, Правил №119 та вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003р. №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003р. за №1074/8395.

Рахунок - фактура філії кузовного ремонту ТОВ "Український автомобільний" від 20.04.2010р. №ВА-0002532 згідно з умовам полісу №19G-0290246 та Правил №119 сама по собі не може бути достатньою підставою для визначення розміру завданого автомобілю "Hyundai Getz", державний реєстраційний номер АІ 4683 ВМ матеріального збитку та відповідно суми страхового відшкодування.

Ні складений спеціалістом ТОВ "Естімейт" Бережнюком О.В. звіт про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 15.04.2010р. №5620 ні рахунок - фактура філії кузовного ремонту ТОВ "Український автомобільний" від 20.04.2010р. №ВА-0002532 не свідчать про фактичне здійснення ремонту вказаного автомобіля і наявність у надавача послуг з ремонту автомобіля статусу платника ПДВ. Інших доказів на підтвердження таких обставин позивач господарському суду не надав.

За таких обставин з виплаченої позивачем відповідачу суми страхового відшкодування у розмірі 22691 грн. 99 коп. відповідає умовам укладеного між позивачем і Лисенком В.І. договору добровільного страхування транспортного засобу у формі полісу №19G-0290246 лише сума матеріального збитку, завданого автомобілю "Hyundai Getz", державний реєстраційний номер АІ 4683 ВМ, визначена ТОВ "Естімейт" у розмірі 17510 грн. 09 коп. без ПДВ.

Таким чином, позов підлягає задоволенню лише у частині стягнення 17510 грн. 09 коп. збитків.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 1327 грн. 61 коп. витрат на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з навчального центру Державної прикордонної служби України (військова частина № 9930) (с. Оршанець, м. Черкаси, 19601, ідентифікаційний код 14321512) на користь публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (пров. Новопечерський, 19/3, м. Київ, 01042, ідентифікаційний код 16467237) - 17510 грн. 09 коп. збитків та 1327 грн. 61 коп. витрат на сплату судового збору.

У задоволенні решти позову відмовити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 22.03.2013р.

СУДДЯ М.В. Дорошенко