ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18 березня 2013 року Справа № 913/134/13-г
Провадження № 6/913/134/13-г
За позовом
Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто",
м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРГО-ТРАНС-СЕРВІС", м. Луганськ
про стягнення 23 675 грн. 08 коп.
Суддя Василенко Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача - Родіонов Ю.А., довіреність № 28-1-4/20-Ю від 20.12.12;
від відповідача - Ковальов В.І., довіреність б/н від 20.01.2013.
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача в порядку регресу коштів в сумі 23 675 грн. 08 коп. на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу у формі полісу № 19G-0368279 від 30.08.2010 і постанови Стаханівського міського суду Луганської області від 09.12.2010 по справі № 3-4127.
Відповідач за відзивом на позовну заяву від 25.01.2013 (арк. справи 74-75) та додатковими поясненнями від 03.03.2013 (арк. справи 114-116), проти позову заперечує та, зокрема, зазначає, що посилання позивача на Закон України «Про страхування» є неправомірним. Згідно до дослідницької частини Страхового акту від 22.12.2010 констатована можливість пред'явлення регресного позову до водія Воронова Л.О., а не ТОВ «Карго-Транс-Сервіс».
Крім цього, сума відшкодування, заявлена до стягнення завищена на 10 760 грн. 75 коп., а посилання на ст. 1194 Цивільного кодексу України є недоцільним, оскільки зазначена стаття не регулює відповідальність за регресним позовом.
Позивач з доводами відповідача не погодився та надав відповідні заперечення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд
в с т а н о в и в:
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.
30.08.2010 між ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі - гарант», правонаступником якого є ПАТ «Українська страхована компанія «Гарант-Авто» - позивачем у справі, та ТОВ Агропромислова фірма «Україна» був укладений договір страхування № 19G-0368279 добровільного страхування транспортного засобу в формі полісу, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані із володінням та користуванням транспортним засобом - транспортний засіб марки Renault Premium, реєстраційний номерний знак AA 2964 KA.
18.10.2010 в м. Обухів відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки Renault Premium, реєстраційний номерний знак AA 2964 KA, що належить страхувальнику і яким керував Гарбузюк С.В., та транспортного засобу VOLVO FN 12 460, державний реєстраційний № ВВ 6347 ВМ, що належить ТОВ «Карго-Транс-Сервіс», яким керував водій Воронов Л.О.
Відповідно до постанови Стахановського міського суду Луганської області від 09.12.2008 вказана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм Вороновим Л.А. правил дорожнього руху, у зв'язку з чим, його було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 124 КУАП.
Внаслідок ДТП, транспортному засобу Renault Premium реєстраційний номерний знак AA 2964 KA, що належить страхувальнику були спричинені механічні пошкодження, у зв'язку з чим, страхувальник звернувся до страхової компанії із заявою щодо виплати страхового відшкодування, пов'язаного із дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов договору страхування.
Для визначення розміру збитку позивачем була замовлена оцінка матеріального збитку (звіт № 0185 з визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу).
На підставі Страхового Акту № 114175 від 22.12.2010 та виходячи зі звіту спеціаліста №0185 страхова компанія здійснила виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 23 675 грн. 08 коп., що підтверджується платіжним дорученням №2989 від 28.12.2010.
З метою отримання суми страхового відшкодування здійсненого страхувальнику внаслідок ДТП, що сталося з причини водія автомобіля, що належить відповідачу, позивач звернувся до ТОВ «Карго-Транс-Сервіс» з претензією від 25.10.2012.
Відповідач відповіддю на претензію від 30.11.2012 з вимогами позивача не погодився, посилаючись на те, що розмір збитків повинен бути визначений відповідною експертизою.
Оскільки, відповідач в добровільному порядку відмовився від відшкодування шкоди, заподіяної діями його працівника, позивач звернувся до суду із даним позовом в порядку регресу відповідно до ст. ст. 1172, 1187, 1191, 1192 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування».
Відповідач позовні вимоги оспорив з підстав вказаних у відзиві та наведених вище.
Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Наведеними вище обставинами і матеріалами справи підтверджено, та не спростовано відповідачем, що 18.10.2010 в м. Обухів відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки Renault Premium, реєстраційний номерний знак AA 2964 KA, що належить страхувальнику і яким керував Гарбузюк С.В., та транспортного засобу VOLVO FN 12 460, державний реєстраційний № ВВ 6347 ВМ, що належить ТОВ «Карго-Транс-Сервіс», під керуванням водія Воронова Л.О., який під час ДТП виконував трудові обов'язки. При цьому, ДТП відбулася саме з вини водія Воронова Л.О, який керував транспортним засобом VOLVO FN 12 460, державний реєстраційний № ВВ 6347 ВМ, що належить ТОВ «Карго-Транс-Сервіс».
Згідно договору страхування №19G-0368279 добровільного страхування транспортного засобу в формі полісу були застраховані майнові інтереси страхувальника - ТОВ Агропромислова фірма «Україна», пов'язані із володінням та користуванням транспортним засобом - транспортний засіб марки Renault Premium, реєстраційний номерний знак AA 2964 KA.
Внаслідок ДТП транспортному засобу, що належить страхувальнику були заподіяні пошкодження, вартість відновлювального ремонту яких згідно звіту оцінки № 0185, складає 50 240 грн. 35 коп. Відповідно до ремонтної калькуляції № 0170 від 05.11.2010, що є додатком до звіту витрати на ремонт складають 41 866 грн. 96 коп.
Згідно страхового акту № 114175 від 22.12.2010 зазначено, що вказана вище подія є страховим випадком та розмір збитку завданого страхувальнику складає 23 675 грн. 08 коп.
Виходячи з наведеного, позивачем було виплачено страхувальнику - ТОВ Агропромислова фірма «Україна» страхове відшкодування в розмірі 23 675 грн. 08 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2989 від 28.12.2010.
Згідно ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як було вказано вище, матеріалами справи підтверджений факт ДТП та вини водія Воронова Л.О., що на час пригоди знаходився у трудових правовідносинах з ТОВ «Карго-Трнанс-Сервіс».
Також, наведеними вище обставинами та матеріалами справи підтверджено, що позивачем на користь страхувальника здійснено страхове відшкодування в сумі 23 675 грн. 08 коп., пов'язане із дорожньо-транспортною пригодою, винним в якій був працівник відповідача.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Жодних застережень щодо наявності права регресу до будь-якої іншої особи (страховика тощо), окрім самої винної особи, вказані норми не містять.
Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Отже, відповідно до вищенаведених вимог закону позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Із наведених вище норм діючого законодавств вбачається, що закон не містить підстав для відмови у задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно з договором майнового страхування, до особи, відповідної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум у межах, передбачених відповідним договором.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного суду України від 12.03.2012 № 53/128, від 27.03.2012 № 58/168, а також в постановах Вищого господарського суду України від 08.11.2011 № 5023/3978/11, від 23.08.2011 № 5019/438/22, від 16.05.2011 №3/43/10, від 03.06.2008 № 34/397, від 20.11.2007 № 16/45-07.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню, а доводи відповідача судом відхиляються як такі, що суперечать матеріалам справи.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карго-Транс-Сервіс», м. Луганськ, вул. Краснодонська, буд. 7 В, код 33620246, на користь:
- Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гаран-Авто», м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19, кв. 3, код 16467237, кошти в сумі 23 675 грн. 08 коп. в якості відшкодування шкоди зі сплати страхового відшкодування, судовий збір в сумі 1 609 грн. 50 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 25.03.2013.
Суддя Т.А. Василенко
Судове рішення № 30137442, Господарський суд Луганської області було прийнято 18.03.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 913/134/13-г. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: