Постанова № 30134834, 19.03.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 р. Справа № 818/893/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелети С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,

представника відповідача - Білоус І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом торгівельно-комерційної фірми "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Торгівельно-комерційна фірма "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - позивач, ТКФ "Тополя") звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах) про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 13.11.2012 року №0007341502/57626 про збільшення суми грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності на 619,17 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що за результатами проведеної перевірки ДПІ у м. Сумах було складено акт від 19.10.2012 року №3251/152/21100272, на підставі якого 13.11.2012 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0007341502/57626, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТКФ "Тополя" за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб на загальну суму 619,17 грн., в тому числі 412,78 грн. основного платежу та 206,39 грн. штрафних (фінансових) санкцій. З винесеним рішенням не погоджується, просить його скасувати.

Згідно договору оренди від 08.07.1996 року №51, укладеного між ТКФ "Тополя" та Сумською міською радою, позивач орендує земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 69. ТКФ "Тополя" своєчасно та у повному обсязі сплачується орендна плата. Розмір орендної плати за земельну ділянку складає 1% від нормативної грошової оцінки, що передбачено договором оренди. Однак в серпні 2012 року позивачем було сплачено орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, тому висновки податкового органу про заниження суми податкового зобов'язання із вказаного податку вважає безпідставними.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.22).

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити в їх задоволенні. В письмовому відзиві, поданому до суду, зазначив, що з 01.01.2011 року будь-які питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Податкового кодексу України. Починаючи з 01.01.2011 року питання орендної плати за землю регулюються ст. 288. Відповідно до п. 288.5 ст. 288 Кодексу розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюється на рівні трикратного розміру земельного податку. Позивачем було самостійно узгоджено податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки на 2012 рік в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в зв'язку з чим ДПІ у м. Сумах проведено перевірку даних, задекларованих позивачем. В ході перевірки встановлено заниження відповідачем податкового зобов'язання з орендної плати за землю, що було зафіксовано в акті перевірки, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Заслухавши представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору від 08.07.1996 року №51, укладеного з Сумською міською радою, ТКФ "Тополя" орендує земельну ділянку, яка розташована в м. Суми за адресою: вул. Тополянська, 69, площею 0,05 га строком на 25 років (а.с.32).

13.02.2012 року ТКФ "Тополя" подало до ДПІ у м. Сумах податкову декларацію з орендної плати №3929 за 2012 рік та узгодило податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2012 рік (а.с.28-30).

19.10.2012 року ДПІ у м. Сумах було проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю ТКФ "Тополя" за 2012 рік, за результатами якої складено акт перевірки від 19.10.2012 року №3251/152/21100272 (а.с.10-12).

Проведеною перевіркою встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за серпень 2012 року, визначений ТКФ "Тополя" в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, чим порушено п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим ТКФ "Тополя" донараховано податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за серпень 2012 року на суму 412,78 грн.

13.11.2012 року на підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у м. Сумах було прийнято податкове повідомлення-рішення №0007341502/57626, яким ТКФ "Тополя" збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 619,17 грн., в тому числі 412,78 грн. основного платежу та 206,39 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.8).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог чинного законодавства України земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим Кодексом України.

Згідно ст. 9 Податкового кодексу України плату за землю віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

У відповідності до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків (п. 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України).

Порядок оподаткування землі в Україні, починаючи з 01.01.2011 року визначається розділом ХП "Плата за землю" Податкового кодексу України.

Питання орендної плати за землю врегульовані ст. 288 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.14.1.72, п.п. 14.1.73 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно ст. 269 Податкового Кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються Податковим Кодексом України.

Згідно ст. 270 Податкового Кодексу України зазначено, що об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Законом України "Про оренду землі" регулюються орендні відносини, статтею 1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону .

Згідно ст. 288 Податкового Кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату .

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству.

Згідно статті 288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Таким чином, з 01 січня 2011 року мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Враховуючи те, що плата за землю є загальнодержавним податком та обов'язковим до сплати, умови та підстави для зменшення розміру податку повинні бути визначені на законодавчому рівні, а саме в Податковому кодексі України.

Крім того, суд, вважає за необхідне зазначити, що формами плати за землю виступають податок на землю та орендна плата. Відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками, не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов'язку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що такі відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не можуть допускати засоби диспозитивності.

Хоча розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, разом з тим, орендна плата є формою податку на землю, справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства. Сплата обов'язкових платежів, до яких віднесено і плату за землю (ст. 9 Податкового кодексу України) не може залежати від умов договору. Принципові засади такого регулювання містяться в статті 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, закріплює саме обов'язок, а не зобов'язання.

Отже, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13.11.2012 року №0007341502/57626 про збільшення суми грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 619,17 грн., в тому числі 412,78 грн. основного платежу та 206,39 грн. штрафних (фінансових) санкцій прийняте на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, а тому підстави для визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення у суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову торгівельно-комерційної фірми "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.11.2012 року №0007341502/57626 - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис) С.М. Гелета

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Гелета

Повний текст постанови складено та підписано 25.03.2013 року