Рішення № 30133032, 14.03.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2013 р.Справа № 916/122/13-г

За позовом: Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради

До відповідача: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

Про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від прокуратури: Вигнанюк Т.Л. - згідно посвідчення.

Від позивача: Асташенкова О.І. - згідно довіреності №32/исх-гс від 24.01.2013р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - підприємець ОСОБА_1.) про зобов'язання привести до попереднього стану самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0072 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, шляхом звільнення земельної ділянки вартістю 217 702 грн. 80 коп. від самовільно встановленого літнього майданчику "ІНФОРМАЦІЯ_1".

В судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Позивач позовну заяву заступника прокурора підтримує у повному обсязі, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач про місце та час судових засідань був повідомлений за юридичною адресою, але поштова кореспонденція суду повернута поштою з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

До повноважень суду не відноситься пошук місцезнаходження сторін у справі. За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, суд встановив:

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.06.2011р., складеним Головним управлінням Держкомзему у Одеській області, встановлено, що підприємець ОСОБА_1 самовільно зайняв та використовує земельну ділянку загальною площею 0,0072 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, під літній майданчик "ІНФОРМАЦІЯ_1", без належним чином оформлених правовстановлюючих документів на право користування зазначеною земельною ділянкою.

У той же день, 06.06.2011р. складено Припис Серія О №003562 щодо усунення порушень у 30-ти денний термін. Крім того, складено Протокол про адміністративне правопорушення Серія О №003393 , згідно якого підприємець ОСОБА_1 вчинив правопорушення щодо використання земельної ділянки загальною площею 0,0072 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, під літній майданчик "ІНФОРМАЦІЯ_1", без правовстановлюючих документів на землекористування. Постановою про накладення адміністративного стягнення від 08.06.2011р. Серія О №003392 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 850 грн.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.07.2011р., складеним Головним управлінням Держкомзему у Одеській області, встановлено, що підприємець ОСОБА_1 не усунув виявлені порушення, самовільно зайняв та використовує земельну ділянку загальною площею 0,0072 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, під літній майданчик "ІНФОРМАЦІЯ_1", без належним чином оформлених правовстановлюючих документів на право користування зазначеною земельною ділянкою.

У той же день, 08.07.2011р. складено Припис Серія О №003527 щодо усунення виявленого порушення у 30-ти денний термін. Крім того, складено Протокол про адміністративне правопорушення Серія О №003434, згідно якого підприємець ОСОБА_1 не усунув правопорушення щодо використання земельної ділянки загальною площею 0,0072 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, під літній майданчик "ІНФОРМАЦІЯ_1", без правовстановлюючих документів на землекористування. Постановою про накладення адміністративного стягнення від 08.07.2011р. Серія О №003396 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 грн.

На думку заступника прокурора наданими документами встановлено факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки загальною площею 0,0072 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, під літній майданчик "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Заступник прокурора зазначає, що згідно зі ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа , що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації .

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Статтею 83 цього ж Кодексу передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності. Враховуючи те, що Одеська міська рада не передавала земельну ділянку загальною площею 0,0072 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 у користування або у власність, зокрема, підприємцю ОСОБА_1, на думку заступника прокурора, самовільне зайняття ним цієї земельної ділянки є порушенням прав та інтересів Одеської міської ради, що стало підставою для звернення до суду з метою захисту інтересів держави в особі Одеської міської ради.

В обґрунтування позову заступник прокурора також зазначає, що постановою Пленуму ВГСУ від 17.05.2011р. №6 (із змінами та доповненнями) встановлено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки (п. 3.1). Крім того, п. 3.3 зазначено, що ордер та інші дозвільні документи на право торгівлі надають суб'єкту господарювання право на здійснення підприємницької діяльності, зокрема, на відповідній території, земельній ділянці або у приміщенні. При цьому такий документ не надає права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї правами в розумінні частини першої статті 79 ЗК України. Отже, розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, може свідчити про самовільне зайняттям земельної ділянки і тягнути за собою наслідки, визначені статтею 212 ЗК України.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або користувачам без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд ,здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

На підставі викладеного заступник прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради просить суд зобов'язати підприємця ОСОБА_1 привести до попереднього стану самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0072 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, шляхом звільнення земельної ділянки вартістю 217 702 грн. 80 коп. від самовільно встановленого літнього майданчику "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Представник позивача позов заступника прокурора підтримує у повному обсязі.

Відповідач заперечень проти позову до суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, суд доходить до такого висновку:

Згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України на Прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом. Зазначене конституційне положення знайшло своє відображення в ст. 5 Закону України "Про прокуратуру", де зазначено, що прокуратура виконує функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.

Ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень ч. 3 цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як зазначено в п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. N 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Відповідно до п. 2 резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Відповідно до ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством , що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За приписами ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, підставою користування земельною ділянкою, є наявність права власності, права постійного користування або права орендного користування на зазначену земельну ділянку.

Постановою Пленуму ВГСУ від 17.05.2011р. №6 (із змінами та доповненнями) встановлено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки (п.3.1). Крім того, п. 3.3 зазначено, що ордер та інші дозвільні документи на право торгівлі надають суб'єкту господарювання право на здійснення підприємницької діяльності, зокрема, на відповідній території, земельній ділянці або у приміщенні. При цьому такий документ не надає права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї правами в розумінні частини першої статті 79 ЗК України. Отже, розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, може свідчити про самовільне зайняттям земельної ділянки і тягнути за собою наслідки, визначені статтею 212 ЗК України.

Як вбачається з матеріалів справи, підприємець ОСОБА_1 використовує земельну ділянку загальною площею 0,0072 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, під літній майданчик "ІНФОРМАЦІЯ_1", без правовстановлюючих документів на землекористування.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, позовна заява заступника прокурора Суворовського району м. Одеси є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Судові витрати про сплаті судового збору покласти на відповідача по справі, виходячи з положень ст.ст.44,49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) привести до попереднього стану самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0072 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, шляхом звільнення земельної ділянки, вартістю 217 702 грн. 80 коп., від самовільно встановленого літнього майданчику "ІНФОРМАЦІЯ_1".

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір у сумі 1 147 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19 березня 2013р.

Суддя Рога Н. В.