Рішення № 30132990, 21.03.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2013 р. Справа № 923/68/13-г

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Червоній Т.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Херсонського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави - Державного агентства Автомобільних доріг України в особі філії "Білозерський райавтодор" дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", с. Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області,

до приватного підприємства "Транс-Експрес", м. Херсон,

про стягнення 58421,16 грн.

За участю прокурора - Гарбар В.А., посвідчення № 006162 від 26.09.2012р.;

представників сторін:

від позивача - Медведовська І.П., представник довіреність №39 від 04.02.2013р.;

від відповідача - Черненко А.Р., представник, довіреність від 29.01.2013р.

Суть спору: Херсонський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Державного агентства Автомобільних доріг України в особі філії "Білозерський райавтодор" дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з приватного підприємства "Транс-Експрес" (відповідач) суму заборгованості у розмірі 58421,16 грн., за невиконання умов договору на приготування і відпуску асфальтобетону № 9 від 01.11.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланнями на положення ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", умовами договору № 9 від 01.11.2011р. на приготування і відпуск асфальтобетону, положення ст. 193 ГК України та положення ст.ст. 526, 599, 610 ЦК України.

У судовому засіданні 21.02.2013р. оголошувалась перерва на 15 хв. для ознайомлення представника відповідача з актом звірки взаєморозрахунків.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.02.2013р. по справі №923/68/13-г, відповідно до положень ч. 3 ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору до 01.04.2013 року.

У судовому засіданні 21.03.2013р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача подав заяву, в якій просить долучити до матеріалів справи рахунки-фактури № 290 від 04.11.2011р., № 293 від 16.11.2011р., № 325 від 05.12.2011р., № 369 від 31.12.2011р., № 370 від 31.12.2011р., № 371 від 31.12.2011р. Даними доказами позивач обґрунтовує виконання умов п.4.2. договору. Суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи подані позивачем докази.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.03.2013р. зазначив, що надані позивачем рахунки-фактури № 290 від 04.11.2011р., № 293 від 16.11.2011р., № 325 від 05.12.2011р., № 369 від 31.12.2011р., № 370 від 31.12.2011р., № 371 від 31.12.2011р., якими позивач обґрунтовує виконання умов п.4.2. договору, не є належними і допустимими доказами, оскільки надані рахунки підписані тільки позивачем. Крім того, представник відповідача зазначив, що дані рахунки він не отримував та доказів про їх отримання позивачем не надано.

Суд звертає увагу позивача, що в порушення вимог ухвали суду від 21 лютого 2013 року заява позивача про залучення до матеріалів справи рахунків-фактур № 290 від 04.11.2011р., № 293 від 16.11.2011р., № 325 від 05.12.2011р., № 369 від 31.12.2011р., № 370 від 31.12.2011р., № 371 від 31.12.2011р., подана позивачем не за сім днів до дати судового засідання, що може свідчити про зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.03.2013р. позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на наступне.

Відповідач підтверджує той факт, що між ним та позивачем 01.11.2011р. укладено договір на приготування та відпуск асфальту, відповідно до умов якого позивач зобов'язується приготувати і відпустити асфальтобетону суміш на АБЗ філії "Білозерський райавтодор" з матеріалів відповідача в кількості і термін, які передбачено заявками відповідача, а відповідач зобов'язується прийняти їх і оплатити. Однак, звертає увагу суду на те, що позивачем до позову не додано заявок, на підставі яких позивач надає відповідачу послуги по перевезенню асфальтобетонної суміші; договірної ціни на приготування асфальтобетонну, яка відповідно до п. 2.1 договору є його невід'ємною частиною, а також жодного акту на приготування і відпуск асфальтобетонної суміші та рахунку, які відповідно до умов договору є підставою для проведення відповідачем розрахунків. Натомість в обґрунтування позовних вимог позивачем додано до позову акт надання послуг № 230 та видаткову накладну № 229 від 07 червня 2012р., які не мають відношення до даного спору у зв'язку з тим, що складені до договору № ДГ-0000043, за яким відповідач був виконавцем, а не замовником.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 01.11.2011р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) був укладений договір № 9 на приготування і відпуск асфальтобетону (надалі - договір).

Відповідно до умов договору позивач зобов'язався приготувати і відпустити асфальтобетону суміш (далі продукція) на АБЗ філії "Білозерський райавтодор" з матеріалів відповідача (щебінь, відсів, мазут, бітум) в кількості і терміни, які передбачені заявками відповідача (в межах виробничих потужностей заводу), а відповідач зобов'язався прийняти їх і оплатити (п. 1.1). Позивач по заявці відповідача надає послуги по перевезенню асфальтобетонної суміші (п. 1.2).

Договір № 9 від 01.11.2011р. за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до умов п. 4.1 договору розрахунок за виконані роботи проводяться відповідачем згідно актів на приготування і відпуск асфальтобетонної суміші не пізніше 3-х днів після їх підписання в розмірі 10% вартості замовленої партії продукції.

Розрахунки за виконанні роботи здійснюються на підставі рахунків згідно умов п. 4.2. договору.

В подальшому, Херсонською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері проведено перевірку в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів на ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ ДАК Автомобільні дороги України", за результатами якої встановлено, що станом на 08.01.2013р. перед філією Білозерський РАД" за ПП "Транс-Експрес" обліковується заборгованість по вищезазначеному договору у сумі 58421,16 грн.

На підтвердження виконання філією "Білозерський райавтодор" ДП "Херсонський аблавтодор" умов договору (п. 1.1) прокурором до позовної заяви надано видаткову накладну № 229 від 07 червня 2012р., акт надання послуг № 230 від 07.06.2012р., довіреність № 38 від 01.12.2011р., накладну № 432 від 30.12.2011р., накладну № 430 від 30.12.2011р. та накладну № 431 від 30.12.2011р. (а.с. 25-26, 30-32).

Обґрунтовуючи підстави позову, прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору, внаслідок чого за останнім утворилася заборгованість в сумі 58421,16 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 30.06.2012р. (а.с. 24).

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509, 510, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України "Про господарські товариства", інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

За визначенням частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Частина 1 ст. 902 ЦК України встановлює обов'язок виконавця особисто надати послугу, а частина 1 ст. 903 ЦК України - обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі і в строки, що передбачені договором.

Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, між сторонами - філією "Білозерський райавтодор" ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", як виконавець, та ПП "Транс-Експрес", як замовник, склалися правовідносини, пов'язані з приготуванням і відпуском асфальтобетонної суміші (продукції), про що 01.11.2011 року було укладено відповідний договір № 9 на приготування і відпуск асфальтобетону.

Суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, які б свідчили про факт виконання сторонами умов договору № 9 на приготування і відпуск асфальтобетону від 01.11.2011р., оскільки наданий позивачем акт на приготування та відпуск асфальтобетонної суміші за грудень 2011р. (а.с. 96) не є належним доказом, так як не містить дату його підписання сторонами, як того вимагає п.4.1. договору.

Також в обґрунтування позовних вимог до позовної заяви додано акт надання послуг № 230 та видаткову накладну № 229 від 07 червня 2012р., які не мають відношення до даного спору у зв'язку з тим, що мають відношення до договору № ДГ-0000043, за яким відповідач був постачальником, а не замовником.

Крім того, наявні в матеріалах справи копії накладних № 432 від 30.12.2011р., № 430 від 30.12.2011р. та № 431 від 30.12.2011р. (а.с. 31-32), на які посилаються прокурор та позивач, як на підставу свої вимог, не можуть бути розцінені, як належний доказ отримання товару відповідачем за спірним договором, оскільки, по-перше, дані накладні не містять даних, що товар переданий на виконання умов договору № 9 від 01.11.2011р. на приготування і відпуск асфальтобетону, а, по-друге, на накладних відсутні відомості про особу, що отримала товар, дата отримання товару та печатка або штамп ПП "Транс-Експрес" (замовника, отримувача товару), що затверджує підпис особи, яка прийняла товар, які б свідчили про факт отримання товару.

При цьому, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" унормовано, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. У відповідності до приписів статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну №88 від 24.05.95, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинний документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (пункт 2.5 зазначеного Наказу).

Суд звертає увагу позивача на те, що в наданих ним у судовому засіданні 05.02.2013 року копіях накладних № 431 від 30.12.2011р., № 430 від 30.12.2011р. та № 432 від 30.12.2011р. (а.с. 98-100) різняться відомості, які зазначені в накладних № 432 від 30.12.2011р., № 430 від 30.12.2011р., № 431 від 30.12.2011р., доданих прокурором до позовної заяви (а.с. 30-32).

Крім того, відповідно до пункту 1.1. договору виконавець зобов'язується приготувати і відпустити асфальтобетону суміш (далі продукція) на АБЗ філії "Білозерський райавтодор" з матеріалів замовника (щебінь, відсів, мазут, бітум) в кількості і терміни, які передбачені заявками замовника (в межах виробничих потужностей заводу), а замовник зобов'язується прийняти їх і оплатити (п. 1.1). Між тим, в матеріалах справи відсутні будь-які заявки ПП „Транс-Експрес", які б свідчили про замовлення продукції виготовленої і відпущеної філією "Білозерський райавтодор" саме за накладними № 430 від 30.12.2011р., № 431 від 30.12.2011р., № 432 від 30.12.2011р. на суму 1133031,51 грн.

У відповідності до вимог п.4.2. договору розрахунки за виконанні роботи здійснюються на підставі рахунків згідно умов договору. Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які рахунки, які б виставлялися відповідачу. Дана обставина, також свідчить про недоведеність прокурором та позивачем своїх вимог.

Суд вважає, що надані позивачем у судовому засіданні 21.03.2013р. рахунки-фактури № 290 від 04.11.2011р., № 293 від 16.11.2011р., № 325 від 05.12.2011р., № 369 від 31.12.2011р., № 370 від 31.12.2011р., № 371 від 31.12.2011р., якими позивач обґрунтовує виконання умов п.4.2. договору, не є належними і допустимими доказами, оскільки надані рахунки підписані тільки позивачем та не містять дати підпису. Крім того, представником позивача не надано доказів отримання даних рахунків відповідачем.

Вищеперелічені факти взагалі ставлять під сумнів сам факт виконання робіт філією "Білозерський райавтодор" ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та отримання ПП "Транс-Експрес" продукції по накладним № 430 від 30.12.2011р., № 431 від 30.12.2011р. та № 432 від 30.12.2011р. та наявності боргу за договором №9 від 01.11.2011р. на приготування і відпуск асфальтобетону.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги документально не підтверджені, а отже такі, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з філії "Білозерський райавтодор" дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (75233, Херсонська обл., Білозерський р-н, с. Чорнобаївка, код ЄДРПОУ - 26185534) в доход спеціального фонду Державного бюджету на р/р № 31215206783002 в ГУДКСУ у Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 37959779 одержувач УДКСУ у місті Херсоні, призначення платежу - судовий збір, код 03500045 - 1720,50 грн. судового збору.

Повне рішення складено 22.03.2013р.

Суддя С.В. Нікітенко