УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" грудня 2012 р. справа № 2а-2902/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради на постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в:
У серпні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити щорічну грошову допомогу як учаснику війни до 5 травня 2011 року відповідно до положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та забезпечити виплату недорахованої суми в розмірі 2172 грн.
Постановою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2011 року позов задоволено частково. Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради в не донарахуванні та виплаті ОСОБА_1, як учаснику війни, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2011 році в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком -протиправними. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня у 2011 році відповідно до ч.5 ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану постанову в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позову.
Сторони в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є учасником війни і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення Серії НОМЕР_1 (а.с.6).
Тому позивач користується правом на отримання грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком до 5 травня щорічно відповідно до ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
У 2011 році розмір разової грошової допомоги, який визначено ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не змінювався.
В апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що розміри разової грошової допомоги встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2011 року № 341 "Про розмірі разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань".
У 2011 році Кабінет Міністрів України не мав права щодо встановлення розміру разової грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня учасникам війни.
Отже, до спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2011 року № 341 "Про розмірі разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", якою визначено розмір виплат разової грошової допомоги до 5 травня, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку разової грошової допомоги, слід керуватися Законом (Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не підзаконним нормативно-правовим актом (Постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2011 року № 341).
Отже, при нарахуванні разової грошової допомоги у 2011 році відповідач мав керуватися вимогами зазначеного Закону.
Таким чином, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими.
При цьому суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
За таких обставин суд дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради -залишити без задоволення.
Постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко
Судове рішення № 30132736, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.12.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 9101/58240/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: