Ухвала суду № 30131553, 21.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2013 року м. Київ К/9991/79377/12

Колегія Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Стрелець Т.Г.,

Голяшкіна О.В.,

Зайця В.С.

розглянувши в порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Смілі та Смілянському районі Черкаської області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року

у справі № 2а/2370/1398/2012

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Смілі та Смілянському районі Черкаської області

до Публічного акціонерного товариства "Смілянське автотранспортне підприємство 17128"

про стягнення боргу зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в м.Смілі та Смілянському районі Черкаської області звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Смілянське автотранспортне підприємство 17128" про стягнення боргу зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 44576,08 грн. за січень-березень 2012 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Смілянське автотранспортне підприємство 17128»на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Смілі та Смілянському районі Черкаської області борг зі сплати фактичних витрат на доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за січень-березень 2012 року на загальну суму 41583,75 грн., в задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Управлінням Пенсійного фонду України в м.Смілі та Смілянському районі Черкаської області, подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, та залишити в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року.

В запереченнях на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Смілянське автотранспортне підприємство 17128" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню зважаючи на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ВАТ «Смілянське автотранспортне підприємство 17128»зареєстроване виконавчим комітетом Смілянської міської ради 14 листопада 1995 року, як юридична особа, ідентифікаційний код 03115436, що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ станом на 14 вересня 2011 року.

Протоколом чергових загальних зборів акціонерів товариства 05 квітня 2012 року прийнято рішення змінити тип товариства на публічне акціонерне товариство, шляхом внесення змін до статуту товариства.

Судом першої інстанції встановлено, що на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сміла перебувають 7 осіб, (громадяни ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10), які отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пп. «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Закону № 1788-ХІІ), як колишні працівники відповідача.

Відповідно до приписів статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Спірні правовідносини регулюються, зокрема, Законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення».

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню тощо визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначено, зокрема, підпунктами «б»-«з»ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Список № 2), а саме: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Прикінцевими положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 від 16 січня 2004 року прямо визначено обов'язок відповідача стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Проте, як вбачається з матеріалів справи ВАТ «Смілянське АТП 17128»на виконання вимог управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області платіжними дорученнями № 69 від 20 січня 2012 року на суму 10510 грн. 37 коп., № 174 від 20 лютого 2012 року на суму 10510 грн. 37 коп., № 261 від 19 березня 2012 року на суму 10626 грн. 37 коп. сплатило позивачеві 31647 грн. 11 коп., із призначенням платежу сплата пільгової пенсії за січень 2012 року, лютий 2012 року та березень 2012 року.

Із системного аналізу Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року випливає, що право призначення платежу належить виключно платнику.

Крім того, судова колегія зазначає, що згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано органу Пенсійного фонду лише у випадку щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відповідач виконав свої обов'язки, щодо відшкодування витрат та виплату і доставку пільгових пенсій, призначених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 за період січень-березень 2012 року, що підтверджено платіжними дорученнями за цей період.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухвалені судових рішень чи вчиненні процесуальних дій -

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Смілі та Смілянському районі Черкаської області відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.