Постанова № 30130809, 20.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 р. Справа № 5023/2802/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк ", м. Київ (м. Харків)на постанову та ухвалувід 12.12.2012 р. Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2012 р. господарського суду Харківської областіу справі№ 5023/2802/11 господарського суду Харківської області

за заявою боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Регіональне торгово-виробниче підприємство "Укравтошина", м. Харківпровизнання банкрутомголова ліквідаційної комісіїМаковецький В.П.в судовому засіданні взяв участь представник:

ПАТ "Укрсоцбанк "Гудзевич І.А., довір.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.04.2011 року порушено провадження у справі № 5023/2802/11 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональне торгово-виробниче підприємство "Укравтошина" (далі - Боржник, Товариство) за заявою останнього в порядку норм ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Харківської області від 31.05.2011 року (що була залишена без змін постановою апеляційного суду від 20.12.2011 року та постановою касаційного суду від 29.02.2012 року) визнано Товариство банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Маковецького В.П., якого зобов'язано виконати передбачені законодавством дії у ліквідаційній процедурі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2012 року (суддя - В.О. Усатий) задоволено клопотання ліквідатора про роз'яснення постанови суду першої інстанції від 31.05.2012 року. При цьому, роз'яснено, що з дня прийняття постанови суду про визнання Товариства банкрутом:

- запис з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборону на нерухоме майно, об'єкт обтяження: нежитлове приміщення 6-го поверху №5 в літ. "А-8" загальною площею 73,0 м2 та нежитлове приміщення 6-го поверху №22 в літ. "А-8" загальною площею 86,2 м2 , які знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Чернишевського,13, реєстраційний номер обтяження № 5373894, контрольна сума Г12Д808791 підлягає вилученню;

- відомості з Державного реєстру іпотек обтяження іпотекою нерухомого майна: нежитлове приміщення 6-го поверху №5 в літ. "А-8" загальною площею 73,0 м2 та нежитлове приміщення 6-го поверху №22 в літ. "А-8" загальною площею 86,2 м2 , які знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Чернишевського,13 реєстраційний номер обтяження 6124036, контрольна сума Г5ГЕ096757, підлягають виключенню;

- запис з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборону на нерухоме майно, об'єкт обтяження: нежитлові будівлі "С-1"загальною площею 123,00 м2, "Н-1" загальною площею 74,70 м2, "Р-1" загальною площею 85,20 м2, "З-1" загальною площею 347,00 м2 що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Шевченко 325, реєстраційний номер обтяження № 5057476, контрольна сума Е84Е0Б23АГ підлягає вилученню;

- відомості з Державного реєстру іпотек обтяження іпотекою нерухомого майна: нежитлові будівлі "С-1" загальною площею 123,00 м2, "Н-1" загальною площею 74,70 м2, "Р-1" загальною площею 85,20 м 2, "З-1" загальною площею 347,00 м2, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Шевченко 325, реєстраційний номер обтяження 5064269, контрольна сума 1768788809 підлягають виключенню.

Не погодившись із цією ухвалою суду, публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - Кредитор, Банк) звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 21.09.2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора про надання роз'яснень постанови господарського суду Харківської області від 31.05.2011 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 року (головуючий суддя - Здоровко Л.М., судді: Плахов О.В., Шутенко І.А.), апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 21.09.2012 року - без змін.

Не погоджуючись з цими судовими рішеннями попередніх інстанцій, публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Харківської області від 21.09.2012 року, так і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора про надання роз'яснень постанови господарського суду Харківської області від 31.05.2011 року.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст.ст. 4, 5, 9, 12 Закону України "Про іпотеку", ст. 23 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву ліквідатора про роз'яснення постанови про визнання Боржника банкрутом, місцевий суд вказав, що зняття заборон та арештів стосовно майна Боржника у процедурі ліквідації є безумовним та стосується будь-яких органів та посадових осіб. Апеляційним судом ці висновки були підтримані в повному обсязі.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із такими висновками, оскільки вони зроблені із порушенням та невірним застосуванням норм матеріального права, а також із грубим порушенням норм процесуального права.

Так, виходячи з приписів ч. 1 ст. 89 ГПК України роз'яснюючи рішення, ухвалу, господарський суд не вправі змінювати зміст рішення, ухвали, тобто не має права змінювати: відомостей, викладених у рішенні відповідно до вимог ст. 84 ГПК; відомостей, викладених в ухвалі відповідно до вимог ст. 86 ГПК. Тож у вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз'яснення рішення, ухвали, слід виходити з приписів ст.ст. 84, 86 ГПК щодо змісту рішення, ухвали. Отже, роз'яснення рішення, ухвали - це викладення рішення ухвали у більш ясній і зрозумілій формі.

Як встановили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, в резолютивній частині постанови про визнання Товариства банкрутом суд вказав про скасування всіх арештів, накладених на майно боржника (в тому числі -податкову заставу) і інших обмежень щодо розпорядження майном боржника, ухваливши про недопущення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута. При цьому, судом не було визначена конкретне майно, що належить Боржнику та якого стосується ця постанова.

Звертаючись же із заявою про роз'яснення саме цієї частини постанови місцевого суду, ліквідатор в своїй заяві (т. 4 а.с. 86-88), вказавши про право власності Боржника на конкретне нерухоме майно та визначивши перелік цього майна із посиланням на те, що це майно знаходиться в іпотеці, просив роз'яснити вказану постанову, запитуючи при цьому, чи підлягає виключенню з Державного реєстру іпотек та Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відповідні записи стосовно цього майна.

Вказані обставини були встановлені судами попередніх інстанцій.

Між тим, суди не звернули уваги, що заява ліквідатора за згаданим змістом та вимогами по суті є заявою щодо порядку виконання постанови про визнання Товариства банкрутом стосовно індивідуально визначеного нерухомого майна Боржника.

Вказаного висновку колегія суддів дійшла виходячи із викладеної в постанові про визнання Товариства банкрутом резолютивної частини - стосовно скасування, як арештів, так і інших обмежень стосовно майна визнаного банкрутом Боржника, а також виходячи із приписів ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство (стосовно наслідків визнання боржника банкрутом - щодо безумовного зняття арештів та інших обтяжень).

Так, обмеження стосовно розпорядження майном боржника можуть бути застосовані у будь-який передбачений законодавством спосіб - через накладення арешту, через передачу майна в заставу (іпотеку) третій особі, через застосування щодо цього майна податкової застави тощо. Отже, виходячи із засобів обмеження, що можуть бути застосовані щодо майна боржника, у разі скасування таких засобів застосовується і відповідний, передбачений спеціальним законодавством порядок їх зняття. Тобто, порядок зняття засобів обмеження щодо розпорядження майном є порядком виконання рішення (у даному випадку судового) про скасування таких засобів обмеження, а вимоги про роз'яснення такого (порядку) і мали місце відповідно до згаданої вище заяви ліквідатора.

Таким чином, викладені ліквідатором в заяві від 17.09.2012 року вимоги про роз'яснення п. 2 постанови про визнання Товариства банкрутом стосуються порядку виконання цієї постанови та ці вимоги не відповідають нормам ст. 89 ГПК України, а тому не підлягають задоволенню.

Поряд з викладеним, касаційний суд зазначає, що відповідно до норм ч. 4 ст. 89 ГПК України заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Отже, заява про роз'яснення рішення суду розглядається в судовому засіданні із викликом осіб, які брали участь у справі і (або) державного виконавця, у встановлений для цього термін - протягом десяти днів з дня надходження цієї заяви.

Як вбачається, заява про роз'яснення постанови про визнання Товариства банкрутом була подана у справі ліквідатором 17.09.2012 року, ухвала про призначення її до розгляду винесена в цей же день - 17.09.2012 року, але відправлена особам, що беруть участь у даній справі, у тому числі і Банку 19.09.2012 року, про що свідчить відмітка на її звороті (т. 4 а.с. 86, 102). При цьому, слід зазначити, що судове засідання з розгляду вказаної вище заяви ліквідатора було призначено вказаною ухвалою на 21.09.2012 року об 11 год. 20 хв., тобто через два дні після направлення ухвали про призначення цього судового засідання.

Як зазначає в скарзі заявник та як свідчать і протокол судового засідання від 21.09.2012 року, і оскаржувана ухвала від цієї ж дати представник Банку не був присутній у судовому засіданні 21.09.2012 року, а ухвала винесена лише за участю представника ліквідатора.

У зв'язку з цим суд касаційної інстанції вважає, що Банк, як один із кредиторів Боржника, а також інші особи, що беруть участь у справі, не були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання в суді першої інстанції з розгляду заяви ліквідатора про роз'яснення постанови про визнання Товариства банкрутом, що є порушенням вимог ст.ст. 42, 43, 44, 22, 43, 86, 89 ГПК України.

На вказане суд апеляційної інстанції уваги не звернув та не надав цим обставинам належної правової оцінки, хоча це, відповідно до норм п. 2 ч. 3 ст. 104 та п. 2 ч. 2 ст. 11110 ГПК України, є підставою для скасування оскаржуваної ухвали місцевого суду.

За таких обставин справи, задовольняючи заяву ліквідатора Товариства про роз'яснення в порядку норм ст. 89 ГПК України постанови від 31.05.2012 року про визнання Товариства банкрутом, суд першої інстанції порушив приписи вказаної статті та порядок розгляду відповідної заяви, а суд апеляційної інстанції, підтримавши таке рішення місцевого суду, прийняв незаконну постанову, у зв'язку із чим вказані оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню. При цьому, виходячи із встановлених судами обставин справи та користуючись повноваженнями, передбаченими п. 2 ст. 1119 ГПК України, касаційний суд вважає за необхідне прийняти нове рішення, відмовивши ліквідатору у задоволенні його заяви про роз'яснення в порядку норм ст. 89 ГПК України постанови від 31.05.2012 року про визнання Товариства банкрутом.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін) та ст.ст. 42, 43, 44, 22, 43, 84, 86, 89, 104, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 21.09.2012 р. у справі № 5023/2802/11 скасувати.

3. Прийняти нове рішення (ухвалу): "Відмовити ліквідатору РТВП "Укравтошина" Маковецькому В.П. у задоволенні заяви про роз'яснення постанови господарського суду від 31.05.2011 р.".

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 21.03.2013 року.