Постанова № 30130301, 11.03.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/498/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Лебідь Т.М.,

за участю:

представника позивача - Шевчук П.В. ,

представника відповідача - Гаспарян С.С., Картавицька І.Л. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2013 року Українсько-німецьке Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтазар" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень.

Позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби №0002861501 від 16.10.2012 року та №0000561507 від 16.10.2012 року; зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби скласти висновок про суми відшкодування податку на додану вартість по декларації, поданій Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" за червень 2012 року із розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 28 375 грн., яка зареєстрована в ДПІ у м. Полтаві за вх.№9041546579 від 19.07.2012 року.

Мотивуючи свої вимоги, позивач посилався на необґрунтованість та протиправність висновків акту перевірки №3021/15-3/200295514 від 03.09.2012 року про порушення УН ТОВ «Алтазар» п.200.1 , п.п «а» п.200.4 ст.200 , п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2012 на суму 25 927 грн. та, відповідно, занижено суму , що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2012 року на суму 6 632 грн., за березень 2012 року на суму 10816 грн., за квітень 2012 року на суму 8 310 грн. Наголошував на тому, що оскаржувані рішення відповідачем винесені безпідставно та протиправно, суперечать чинному законодавству та підлягають скасуванню. Такі свої твердження обґрунтовував тим, що господарські операції , на підставі якого сформовано податковий кредит у відповідному звітних періодах зафіксовані та підтверджені первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, що не ставилось під сумнів і самим податковим органом.

Наголошував на тому, що позивач має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, що задекларовано у червні 2012 року, оскільки жодною нормою закону не встановлено обмежень щодо врахування від'ємного значення з ПДВ протягом конкретних звітних періодів. З- поміж іншого, зазначав про відсутність в акті перевірки від 17.08.2012 року №185/15/20029514 про результати камеральної перевірки правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування за червень 2012 року відомостей, якими саме діями позивачем вчинено порушення податкового законодавства і у чому воно полягає. Оскільки суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2012 року в розмірі 28 375 сформовано правомірно, позивач стверджував про протиправність оскаржуваних рішень та просив зобов'язати ДПІ у м. Полтаві скласти висновок про суми відшкодування податку на додану вартість по декларації за червень 2012 року із розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 28 375 грн., яка зареєстрована в ДПІ у м. Полтаві за вх. №9041546579 від 19.07.2012 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечували , просили суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на законність, обґрунтованість та правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень. Стверджували про те, позивачем неправомірно у червні 2012 року задекларовано суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 25 927 грн., оскільки оплата частини задекларованого від'ємного значення відбулась в лютому - квітні 2012 року, а не в травні 2012 року, як задекларовано підприємством. Перевіркою встановлено, що позивачем за лютий - квітень 2012 року неправомірно занижено відшкодування на означену суму ( з урахуванням зменшення податкового кредиту за березень 2012 року на суму 168,33 за рахунок включення до його складу касового чеку на суму більше 200 грн. (без ПДВ), а тому, відповідно, завищено суму бюджетного відшкодування у червні 2012 року на 25 927 грн. Наголошували на тому, що Податковим кодексом України, на думку відповідача, не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на бюджетне відшкодування ПДВ після настання дати виникнення права на таке відшкодування. Тобто, якщо на дату виникнення права на відшкодування ПДВ (в тому числі і в частині окремих сум податку) платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення про відмову від такого відшкодування та відповідно до п.200.14 ст.200 вказаного Кодексу, враховує його у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах. Відтак, оскаржувані рішення відповідача є обґрунтовані, законні та скасуванню не підлягають.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Українсько-німецьке Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтазар" зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради 17.02.1994 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 20029514.

Позивач взятий на податковий облік як платник податків ДПІ у м. Полтаві з 21.02.1994 року , зареєстрований платником податку на додану вартість 06.11.2001 року, про що видане свідоцтво № 23498801.

Позивачем до ДПІ у м. Полтаві було подано податкову декларацію з ПДВ за червень 2012 року за вх. №9041546579 від 19.07.2012 року із заявленою сумою бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 28 375 грн.

17.08.2012 року податковим органом за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за червень 2012 року складено висновок №185/15-3/20029514, у якому зазначено про наявність достатніх підстав, що свідчать про необхідність проведення документальної позапланової перевірки УН ТОВ «Алтазар» з питань правомірності нарахування такого відшкодування у відповідному звітному періоді.

ДПІ у м. Полтаві в період з 13.09.2012 року по 03.10.2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку УН ТОВ «Алтазар» правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2012 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами вказаної перевірки складено акт №3021/15-3/200295514 від 03.09.2012 року, у висновках якого встановлено порушення УН ТОВ «Алтазар» п.200.1 , п.п «а» п.200.4 ст.200 , п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2012 на суму 25 927 грн. та, відповідно, занижено суму , що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2012 року на суму 6 632 грн., за березень 2012 року на суму 10816 грн., за квітень 2012 року на суму 8 310 грн.

За результатами розгляду заперечень позивача на означений акт його висновки податковим органом залишено без змін.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві були винесені податкові повідомлення-рішення від 16.10.2012 року № 0002861501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2012 року в сумі 25 927 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в сумі 12 936,50 грн.; №0000561507, яким позивачу визначено заниження сум бюджетного відшкодування за лютий 2012 року на суму 6 632 грн., за березень 2012 року на суму 10 816 грн., за квітень 2012 року на суму 8 310 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені УН ТОВ «Алтазар» в порядку адміністративного оскарження до вищестоящих органів податкової служби. За результатами розгляду скарги податкові повідомлення-рішення залишено без змін та зобов'язано ДПІ у м. Полтаві прийняти податкове повідомлення - рішення на суму заниження бюджетного відшкодування в розмірі 70 грн. та зменшити штрафні (фінансові) санкції на суму 27 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями №0000561507 та №0000561507 від 16.10.2012 року, позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням та перевіряючи їх на предмет відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про їх необґрунтованість та протиправність, виходячи з наступного.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1 цієї статті, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3).

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11).

Відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Абзацом 1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що в разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

На виконання вказаних норм закону ДПІ у м. Полтаві було проведено камеральну перевірку податкової декларації позивача з ПДВ за червень 2012 року щодо правомірності формування суми бюджетного відшкодування ПДВ за вказаний період. На підставі висновку за результатами даної перевірки відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку УН ТОВ «Алтазар» правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2012 року, висновки якої оформлені актом №3021/15-3/200295514 від 03.09.2012 року. У вказаному акті зафіксовано порушення УН ТОВ «Алтазар» п.200.1, п.п «а» п.200.4 ст.200, п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2012 на суму 25 927 грн. та, відповідно, занижено суму , що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2012 року на суму 6 632 грн., за березень 2012 року на суму 10816 грн., за квітень 2012 року на суму 8 310 грн.

У зв'язку з цим прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу та вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а вказані податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

Реальність господарських операцій УН ТОВ «Алтазар», за наслідками яких було сформовано податковий кредит та відповідні суми бюджетного відшкодування, податковим органом під сумнів не ставилась. Приймаючи оскаржувані рішення, податковий орган посилався на те, що Податковим кодексом України не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на бюджетне відшкодування ПДВ після настання дати виникнення права на таке відшкодування. Тобто, якщо на дату виникнення права на відшкодування ПДВ (в тому числі і в частині окремих сум податку) платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення про відмову від такого відшкодування та відповідно до п.200.14 ст.200 вказаного Кодексу, він враховує суми невідшкодованого ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

З зазначеними доводами суд не погоджується, оскільки Податковий кодекс України не містить прямої заборони платнику податку на додану вартість включати до суми бюджетного відшкодування залишки від'ємного значення ПДВ за будь-який попередній звітний період в межах строку, визначеного кодексом.

Попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному. Така позиція підтверджується постановою Верховного Суду України від 10.10.2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамко» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення.

Також абзацом третім пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Таким чином, суд вважає, що позивач мав право включити до суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у декларації за червень 2012 року залишки від'ємного значення ПДВ попередніх податкових періодів, у тому числі - за лютий, березень. квітень 2012 року.

З огляду на викладене, суд вважає суб'єктивними та необґрунтованими посилання податкового органу на відсутність можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на бюджетне відшкодування ПДВ після настання дати виникнення права на таке відшкодування та, у разі невідшкодування сум ПДВ у відповідному звітному періоді, обов'язковість їх зарахування до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

На підставі викладеного позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень №0002861501 від 16.10.2012 року та №0000561507 від 16.10.2012 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби скласти висновок про суми відшкодування податку на додану вартість по декларації, поданій Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" за червень 2012 року із розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 28 375 грн., яка зареєстрована в ДПІ у м. Полтаві за вх. №9041546579 від 19.07.2012 року, суд зазначає наступне.

Згідно п. 200.12. ст. 200 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.13. ст. 200 Податкового кодексу України, на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Пунктом 200.14. ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Суд зазначає, що в силу п.200.15. ст. 200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, після закінчення процедури такого оскарження орган державної податкової служби зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У ході розгляду справи суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2012 року в сумі 28 375 грн. у податковій декларації з ПДВ за червень 2012 року, яка зареєстрована в ДПІ у м. Полтаві за вх. №9041546579 від 19.07.2012 року в силу відсутності у Податковому кодексі України прямої заборони платнику податку на додану вартість включати до суми бюджетного відшкодування залишки від'ємного значення ПДВ за будь-який попередній звітний період в межах строку, визначеного кодексом. Означена сума підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

З огляду на викладене, має місце обов'язок податкового органу скласти відповідний висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином суд вважає за необхідне зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби скласти висновок про суми відшкодування податку на додану вартість по декларації, поданій Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" за червень 2012 року із розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 28 375 грн., яка зареєстрована в ДПІ у м. Полтаві за вх. №9041546579 від 19.07.2012 року.

З огляду на вказане, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень - рішень та не надав доказів в спростування вищевикладеного, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби №0002861501 від 16.10.2012 року та №0000561507 від 16.10.2012 року - визнати протиправними та скасувати.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби скласти висновок про суми відшкодування податку на додану вартість по декларації, поданій Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" за червень 2012 року із розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 28 375 грн., яка зареєстрована в ДПІ у м. Полтаві за вх.№9041546579 від 19.07.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" витрати зі сплати судового збору в сумі 421, 36 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 березня 2013 року.

Суддя І.С. Шевяков