Постанова № 30130150, 22.03.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/12/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Рачкової І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Промислово-будівельної групи «Інтобуд» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.10.2012 року №№ 0007112210, 0007222210, від 30.05.2012 року № 0004192210.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що висновки в акті перевірки від 16.05.2012 року № 1637/22-1/32316457 містять відомості щодо виявлених порушень, факт існування яких не підтверджений належними засобами доказування та допустими доказами. Так, в акті зроблено висновки про порушення підприємством податкового законодавства при визначені бази оподаткування податком на додану вартість операцій з першої поставки житла фізичним особам. Зокрема, податківці дійшли необґрунтованого висновку про те, що при передачі квартир фізичним позивачем не включено до ціни квартир податок на додану вартість, зважаючи лише на те, що у договорах окремо не зазначено суми цього податку. У дійсності ж позивачем включено до ціни квартир відповідні суми ПДВ, що знайшло своє відображення в податковому обліку, проте залишено поза увагою перевіряючих. Отже висновки за актом перевірки про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування, заниження податку на прибуток та податку на додану вартість не ґрунтуються на приписах законодавства та суперечать фактичним обставинам.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримала у повному обсязі та просила задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі та просила відмовити у задоволенні позову, зважаючи на те, що в ході перевірки було встановлено допущення позивачем порушень податкового законодавства, чим й зумовлено винесення спірних податкових-повідомлень рішень. Зважаючи на правомірність оскаржуваних актів індивідуальної дії, при наявності порушень вимог податкового законодавства позивачем, представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 20.03.2012 року № 000485/250, від 06.03.2012 року № 000352/77, від 13.03.2012 року № 000403/128, від 20.03.2012 року № 000486/251, від 20.03.2012 року № 000487/252, від 20.03.2012 року № 000488/253, від 13.03.2012 року № 000712/144, виданих ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України, наказу № 608 від 24.02.2012 року та відповідно до національного плану-графіку проведення перевірок співробітниками податкової служби проведено планову виїзну документальну перевірку ППГ «Інтобуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складений акт від 16.05.2012 року № 1637/22-1/32316457.

Перевіркою, серед іншого, встановлено порушення ПБГ «Інтобуд» п.4.1 та пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року на 542654 гривень; п.4.1 та пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.135.1, п.135.2, п.135.4 ст.135, пп.136.1.2 п.136.1 ст.136, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.150.1 ст.150 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 1202583 гривень; п.188.1 ст.188, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на 1414241 гривень та чищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 4754 гривень.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС були винесені податкові повідомлення-рішення від 30.05.2012 року № 0004202210 по податку на додану вартість в сумі 1702510 гривень (1414241 гривень за основним платежем та 288269 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями), від 30.05.2012 року № 0004182210 по податку на прибуток в сумі 1202583, від 30.05.2012 року № 0004192210 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 4754 гривень.

Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішенням позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, в результаті чого ДПС України за результатами розгляду скарги були частково скасовані податкові повідомлення-рішення №№ 0004192210, 0004182210, 0004192210 в частині взаємовідносин з ТОВ «Тетрабудсервіс» та ТОВ «Інвесттехнагляд».

При цьому, згідно рішення ДПС в Одеській області про результати розгляду скарги № 13952/6/10-2115 від 29.10.2012 року, при проведенні перевірки, оформленої актом № 1637/22-1/32316457 від 16.05.2012 року, не було проведено ряд дій по відпрацюванню ризикового кредиту. В акті відсутні посилання на первинні документи щодо порушень при отриманні будівельно-монтажних робіт, не відображено результати аналізу, які свідчать про використання схеми приховування податків, а сам: формування податкового кредиту на підставі сфальсифікованих документів. Крім цього, в акті перевірки відсутні посилання па первинні документи (податкові накладні), на підставі яких сформовано податковий кредит, валові витрати по взаємовідносинам з ТОВ «Тетрабудсервіс», ТОВ «Інвесттехнагляд», та на те, що податкові накладні оформлені з порушенням норм податкового законодавства.

На підставі викладеного ДПС в Одеській області дійшло висновку про необхідність скасування податкових повідомлень-рішень від 30.05.2012 року № 0004202210, від 30.05.2012 року № 0004182210, від 30.05.2012 року № 0004192210 в частині взаємовідносин з ТОВ «Тетрабудсервіс» та ТОВ «Інвесттехнагляд» та у відповідній частині штрафні (фінансові) санкції.

В якості обґрунтування неправомірності податкового повідомлення-рішення від 30.05.2012 року № 0004192210 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 4754 гривень позивач зазначив, що воно винесено за наслідками зменшення податкового кредиту з ПДВ та донарахування податкових зобов'язань з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Тетрабудсервіс» та ТОВ «Інвесттехнагляд», а тому має бути скасованим.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що вищевказане податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню, з огляду на те, що визначене ним податкове зобов'язання нараховано внаслідок інших, не пов'язаних із господарськими відносинами позивача з ТОВ «Тетрабудсервіс» та ТОВ «Інвесттехнагляд», тому вважає посилання позивача необґрунтованими. При цьому, що саме слугувало для винесення цього податкового повідомлення рішення та в результаті яких саме порушень податкового законодавства останнє винесено, представник відповідача пояснити не зміг.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак в ході розгляду справи відповідачем не доведено правомірності спірного податкового повідомлення-рішення від 30.05.2012 року № 0004192210, за умови що відповідач заперечував проти його скасування.

Таким чином, враховуючи висновок ДПС в Одеській області, викладений в рішенні про результати розгляду скарги № 13952/6/10-2115 від 29.10.2012 року, про те, що податкові повідомлення-рішення, прийняті 30.05.2012 року, у тому числі № 0004192210, підлягають скасуванню в частині взаємовідносин з ТОВ «Тетрабудсервіс» та ТОВ «Інвесттехнагляд» та у відповідній частині штрафні (фінансові) санкції, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині, тому вважає за необхідне скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.05.2012 року № 0004192210 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 4754 гривень.

Після процедури адміністративного оскарження позивачем вищезазначених податкових повідомлень-рішень, ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС були прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0007222210 від 26.10.2012 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на 184353 гривень, №0007112210 від 26.10.2012 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 528735 гривень та застосовані штрафні санкції в сумі 66892 гривень.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначені податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню, у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що у періоді з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року ПБГ «Інтобуд» здійснювало господарські операції з першої поставки житла (об'єкту житлового фонду) готового новозбудованого житла у власність покупця на підставі укладених ним договорів про пайову участь у будівництві житла, договорів попередньої купівлі-продажу квартир тощо.

Предметом укладених ПБГ «Інтобуд» договорів про пайову участь у будівництві житла з фізичними особами є дольова участь у будівництві житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Картамишівська, 40 та отримання пайщиками ізольованого приміщення (квартири) в цьому житловому будинку.

Відповідно до п. 1.1 вказаних договорів пайщик зобов'язується прийняти долеву участь в будівництві житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Картамишевська, 40 (далі житловий будинок).

Відповідно до пункту 1.2. договору підприємство зобов'язується побудувати Житловий будинок, та після надання Житлового будинку в експлуатацію передати у власність Пайщика квартиру, вартість якій пропорційна сумі долевії участі Пайщика в будівництві житлового будинку та відповідає вимогам в ст. 2 договору.

Відповідно до пункту 2.1 договорів Підприємство зобов'язане після здавання житлового будинку в експлуатацію передати у власність Пайщику квартиру, яка відповідає наступним вимогам: відповідно до пункту 2.1.1 розташування квартири згідно додатку № 1 до договору - поверх та будівельний номер вказані в кожному договорі Відповідно до пункту 2.1.2 договору визначена загальна площа квартири. Відповідно оо пункту 2.4 договору квартира повинна буди передана Пайщику з наповненням відповідно Додатку № 2 до договору. Вартість наповнення, вказаного в додатку № 2 до договору включена до ціни 1 кв.м. загальної площі квартири. Відповідно до пункту 3.1. договорів зазначено, що на виконання прийнятих на себе зобов'язань по долевій участі в будівництві житлового будинку Пайщик зобов'язується перерахувати на поточний рахунок Підприємства або внести в касу підприємства взаємоузгоджену суму у гривнях. Грошова сума в гривнях є величиною динамічною та повинна складати вказану в договорі суму, що еквівалентно певній сумі в дол. США вказаній в кожному договорі окремо по офіційній ставці, також зазначеної в договорах. Відповідно до пункту 3.3 договорів визначена вартість 1 квадратного метру загальної площі квартири, яка складає відповідний гривневий еквівалент та визначена в договорах в долах США. При цьому визначено, що вартість 1 кв.м. загальної площі в квартирі вказана без рахунку вартості додаткових вимог пайщика до внутрішньої відділки квартири та встановленого в ній за бажанням пайщика додатковому обладнанню».

Договори про долеву участь в будівництві житла укладені із фізичними особами є ідентичними, трактовка пунтку 3.1. в деяких може бути також «...Грошова сума в гривнях є величиною динамічною та може змінюватися від встановленої НБУ ціни придбання одного долара США за гривни на день перерахування або внесення грошових коштів в касу підприємства, та повинна складати певну суму, яка вказано в кожному договорі окремо в гривнях, що еквівалентно вказаної в кожному договорі сумі в дол. США на момент підписання договору».

Як вбачається з акту перевірки, співробітники податкового органу дійшли висновку про заниження податку на додану вартість у періоді з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року на суму 533577 гривень по операціям з першої поставки житла за договорами про дольову участь в будівництві, укладеними з фізичними особами в березні, травні та червні 2011 року на суму 175102 гривень; про заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість на суму 358475 гривень по господарським операціями з отримання грошових коштів за попередніми договорами купівлі-продажу квартир, укладеними з фізичними особами в лютому, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2011 року.

Так, вибірковою перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року в сумі 6415867 гривень на підставі договорів, актів прийому-передачі квартир; даних журналів ордерів 361, 41, 30, 311, 70, 644; касова книга, прибуткові касові ордери, банк; податкові декларації з податку на додану вартість, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, перевіряючими встановлено заниження задекларованих ПБГ «Інтобуд» показників у рядку 1 декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів» на загальну суму 533577 гривень, чим порушено п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України.

Крім того, перевіряючими зроблений висновок про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року на суму 542654 гривень в результаті заниження валового доходу підприємства на суму 542654 гривень при визначенні бази оподаткування податком на додану вартість по операціям з першої поставки житла фізичним особам; заниження валового доходу за ІІ квартал 2011 року, ІІ-ІІІ квартали 2011 року, ІІ-IV квартали 2011 року в сумі 291538 гривень при визначенні бази оподаткування податком на прибуток по операціям з першої поставки житла за договорами з фізичними особами.

Такий висновок перевіряючих обґрунтований наступним: у вказаних договорах вартість 1 квадратного метра та вартість долевої участі у будівництві житла вказана в гривнях та еквіваленті у доларах США, при цьому податок на додану вартість до вартості 1 квадратного метра житла не включений.

До перевірки наданий Акт готовості об'єкта до експлуатації б/н від 16.12.2009 року закінченого будівництвом об'єкту 3-х секційного 9 поверхового житлового будинку з інженерними мережами за адресою: м. Одеса, вул. Картамишевська, 40 (71 буд).

В актах прийому-передачі квартир вказано, що ПБГ «Інтобуд», в подальшому Підприємство та громадянин (ка)... (ШБ, серія та номер паспорту яких вказані в кожному договорі окремо) підписали цей акт прийомки-передачі квартири про нижчевказане: відповідно до пункту п. 1 акту на виконання своїх зобов'язань по договору про долеву участь в будівництві житла (№ та дата якого вказана в кожному акті окремо) підприємство (ПБГ «Інтобуд») передає, а Пайщик приймає квартиру (№ якій вказаний в кожному акті) в житловому будинку, розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Картамишевська, 40/1. Квартира розташована в житловому будинку на ... поверсі (поверх вказаний в кожному акті), загальна площа та кількість кімнат вказані в кожному акті.

Відповідно до пункту 2 акту квартира розташована в керамзитобетонном, крупноблочному житловом) будинку з товщиною фасадних стен не менш 500мм. Внутрішня відділка та наповнення квартири: шумоїзоляційна керамзитова стяжка пола; відштукатурені внутрішні перестенки; відштукатурені стикі плит перекриття; виводи усіх інженерних комунікацій ( електромережі, газ, водопостачання, каналізації) обладнанні лічильниками; ввод електромереж в квартиру; радіатори опалення; стальна вхідні двері: остекленення віконних пройомів метало - пластиковими вікнами зі стеклопакетами.

Відповідно до пункту 4 актів прийомки передачі квартир, вказані акти свідчать про виконання Сторонами своїх зобов'язань по договору про долеву участь в будівництві житла № (вказанім в кожному акті). Відповідно до пункту 7 акту, цей акт прийому-передачі квартири є підставою для оформлення пайщику свідоцтва про право власності на квартиру. Згідно з 11 пунктом цей акт є невід'ємною частиною договору про долеву участь в будівництві житла та вступає в силу з моменту його підписання.

З урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги, що вартість переданої квартири в жодному акті прийомки передачі квартир не визначена, а вартість квартир вказана тільки в договорах про долеву участь у будівництві житла в гривнях та відповідний еквівалент в доларах, перевіряючі дійшли висновку про те, що ПБГ «Інтобуд» повинно було нарахувати податок на додану вартість відповідно до п.п.197.1.14 п. 197.1 ст. 197 Податкового Кодексу України.

Суд критично оцінює вищевказані висновки перевіряючих та вважає їх помилковими, з огляду на приписи законодавства, що регулює спірні правовідносини, та такими, що суперечать фактичним обставинам.

Так, вказані у п. 3.1 договорів про пайову участь у будівництві житла укладених ПБГ «Інтобуд» з фізичними особами, грошове зобов'язання Пайщиків є договірною ціною, у відповідності до п.189.1 ст.189 Господарського кодексу України, яким передбачено, що ціна (тариф) у цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання.

Згідно п.4.2 договорів про пайову участь у будівництві житлового будинку, з місцезнаходження за адресою: м. Одеса, вул. Картамишівська буд. № 40, та отримання пайщиками ізольованого приміщення (квартири) в цих житлових будинках передача квартир здійснюється шляхом підписання сторонами акту прийому - передачі квартир.

Згідно з вимог ч.1 ст.334 Цивільного кодексу України передача прав власності відбувається в момент передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Акт прийому - передачі квартир по договорам про пайову участь у будівництві житлового будинку є документом, якій містить відомості про господарську операцію ПБГ «Інтобуд» по передачі прав власності на квартири у житловому будинку, з місцезнаходження за адресою: м. Одеса, вул. Картамишівська буд. № 40, та згідно з ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинним документом.

Форма первинного документа обирається суб'єктом господарювання самостійно, це може бути типова або загальноприйнята, чи індивідуально розроблена форма (п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88).

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, які зазначені в цій статті, та в яких, крім іншого, повинно бути зазначено зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається із актів прийому-передачі квартир по договорам про пайову участь у будівництві житлового будинку, в них відсутні окремі обов'язкові реквізити, а саме «одиниця виміру господарської операції». Разом з тим, пунктом вказаних актів 11 визначено, що вони є невід'ємною частиною договорів про пайову участь в будівництві житла, в яких, як вбачається із їх змісту у п.3.1 визначена договірна вартість.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно статті 201 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В силу частини 4 та частини 5 статті 203 ЦК України правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. За правилами, встановленими у статті 205 ЦК України, правочин вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до пп. «а» п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

У розумінні пп.14.1.71 п.14.1 ст.14 ПК України звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Відповідно до п. 2 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, стаття 39 Податкового кодексу України набирає силу з 1 січня 2013 року, у відповідності до п.1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України. До цієї дати діяв п.1.20 «Звичайна ціна» ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР.

При цьому пп.1.20.10 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відносно донарахування податкових зобов'язань внаслідок визначення звичайних цін за процедурою, встановленою для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, не застосовується.

Суд також враховує, що згідно з п.39.14 ст.39 ПК України обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган ДПС у порядку, встановленому законом.

Однак, в акті перевірки стверджується, що у договорах про пайову участь у будівництві житлового будинку укладених ПБГ «Інтобуд» з фізичними особами податок на додану вартість до вартості 1 квадратного метра житла не включений. Суд зауважує, що даний висновок ґрунтується виключно на припущеннях, адже в його основу не покладені дані бухгалтерського та податкового обліку, і до уваги не взята первинна документація, які в спірних правовідносинах є належними та допустимими доказами.

Зокрема, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.188.1 ст.188 ПК України лише на підставі відсутності наведення у договорах сум ПДВ (тобто його окремого виділення). При цьому, податковим органом не надано оцінки даним бухгалтерського обліку, відповідно до яких суми ПДВ сплачені, що знайшло своє відображення у даних податкового та бухгалтерського обліку.

Оскільки, податок на додану вартість є загальнодержавним податком (пп.9.1.3 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України), то він ураховується платником податку в складі договірної вартості, згідно вимог п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України. Крім того, вимогами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та Податкового кодексу України до істотних умов договорів не віднесено виділення окремою сумою податку на додану вартість у складі договірної ціни.

Судом встановлено, а представниками сторін не заперечувалося, що бухгалтерський облік господарських операцій з оприбуткування пайових внесків Пайщиків згідно укладених договорів про пайову участь у будівництві житла з місцезнаходження за адресою: м. Одеса, вул. Картамишівська, буд. № 40, ПБГ «Інтобуд» вівся на балансовому рахунку 41.1 «Додатковий пайовий капітал», що відповідає вимогам Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291 у розрізі кожного Пайщика, згідно Журналу-ордеру і відомості по рахунку 41.1 «Додатковий пайовий капітал» за I-IV квартали 2011 року.

Згідно даним Журнал-ордеру і відомості по балансовому рахунку 41.1 «Додатковий пайовий капітал» за І квартал 2011 року від Пайщиків, з якими укладено ПБГ «Інтобуд» договори про пайову участь у будівництві житла, станом на 01.01.2011 року оприбутковано грошових коштів на суму 5251526,16 гривень.

Оприбутковані ПБГ «Інтобуд» до 01 січня 2011 року грошові кошти Пайщиків в сумі 5251526,16 гривень не оподатковувались, у зв'язку з відсутністю операції з першої передачі готового новозбудованого житла (об'єкту житлового фонду) у власність покупця (Пайщиків), згідно пп.5.1.20 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

З 01 січня 2011 року вступив в силу розділ 5 Податкового кодексу України, яким врегульовані відносини, що виникають у справі справляння податків, в тому числі податку на додану вартість.

Відповідно до пп.197.1.14 п.197.1 ст.197 ПК України звільняються від оподаткування операції з постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання.

Підпунктом «а» цієї норми визначено, що перше постачання житла (об'єкта житлового фонду) означає першу передачу готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника.

Таким чином, з 01 січня 2011 року у разі першої передачі готового новозбудованого житла (об'єкту житлового фонду) у власність покупця (Пайщиків) у платника податку на додану вартість виникають податкові зобов'язання з податку на додану вартість у відповідності до пп.197.1.14 п.197.1 ст.197 ПК України.

Як встановлено судом, у період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року ПБГ «Інтобуд» були здійснені господарські операції з першої поставки житла (об'єкту житлового фонду) готового новозбудованого житла за адресою: м. Одеса, вул. Картамишівська, буд. №40, у власність Пайщиків, що підтверджується актами прийому-передачі фізичним особам квартир.

Операції з нарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року відображені ПБГ «Інтобуд» по балансовому рахунку 6415 «Розрахунки за податком на додану вартість» на підставі податкових накладних.

Позивачем відображено у регістрах бухгалтерського обліку податкових зобов'язань по податку на додану вартість по кредиту балансового рахунку 641.5 «Розрахунки з податку н додану вартість» в кореспонденції з дебетом рахунку 70 «Дохід від реалізації квартир», що передбачено п.1 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 року № 141, яким встановлено, що суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість відображаються платниками цього податку за кредитом субрахунку 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість», у кореспонденції з дебетом рахунку 70 «Дохід від реалізації».

Судом встановлено, що за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року ПБГ «Інтобуд» по операціям з першої поставки житла нараховані податкові зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 875506,07 гривень, що зазначено у податкових накладних.

Таким чином, податкові зобов'язання ПБГ «Інтобуд» з податку на додану вартість по операції першої поставки житла (об'єкту житлового фонду) готового новозбудованого житла фізичним особам (Пайщикам) за адресою: м. Одеса, вул. Картамишівська, буд. № 40, визначено з урахуванням вимог пп.188.1 ст.188 та ст.193 та п.10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме: у березні 2011 року - 542654,29 гривень, у травні 2011 року - 104093,97 гривень, у червні 2011 року - 228757,81 гривень.

Відповідно до п.201.4 ст.201 ПК України зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Відповідно до висновку № 0008/02/2013 економічної експертизи з питань, поставлених в листі № 42 від 22.02.2013 року голови правління ПБГ «Інтобуд» Котліна О.Ф. від 14.03.2013 року, результатами співставлення даних по обсягу нарахованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість, наведених у податкових декларацій з ПДВ та даних розділу 1 «Видані податкові накладні» Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за березень, травень, червень 2011 року, розбіжностей не встановлено, що підтверджує включення до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість ПБГ «Інтобуд», зобов'язань з податку на додану вартість нарахованого по операціям з першої поставки житла фізичним особам, згідно податкових накладних на загальну суму 875506,07 гривень.

Вищезазначений висновок суд оцінює як належний та допустимий доказ, оскільки він містить інформацію щодо предмету доказування по даній справі. При цьому суд враховує, що представником відповідача в судовому засіданні не спростовано викладені в зазначеному експертному дослідженні висновки.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що встановлене в ході перевірки заниження ПБГ «Інтобуд» податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 175102 гривень внаслідок порушення вимог п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України не ґрунтується на фактичних обставинах, отже такий висновок перевіряючих є хибним.

Крім того, судом встановлено, що у періоді з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року ПБГ «Інтобуд» здійснювало господарські операції з оприбуткування грошових коштів від фізичних осіб на підставі укладених з ними попередніх договорів на продаж квартир в житловому будинку за місцем знаходження за адресою: м. Одеса, вул. Марсельська, 29.

Можливість і порядок укладання попередніх договорів регулюються як Цивільним кодексом України (ст. 635) так і Господарським кодексом України (ст. 182).

Відповідно до норм зазначених кодексів, попереднім договором є договір, сторони якого зобов'язуються протягом визначеного терміну або у визначений термін укласти основний договір у майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором. Термін для укладення основного договору обмежений одним роком з моменту укладення попереднього договору. Попередній договір має містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальник порядок укладення господарських договорів, визначений у ст.181 Господарського кодексу України. Для попереднього договору обов'язковою є письмова форма.

Для цілей оподаткування господарської операції, здійсненої суб'єктами господарювання на підставі укладених попередніх договорів, у разі їх відповідності вимогам Постанови Кабінету Міністрів України № 632 від 19.04.1999 року «Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів» розглядаються як деривативи.

У розумінні вищевказаної Постанови № 632 дериватив - це стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати або продати базовий актив на визначених ним умовах у майбутньому.

За змістом п.п.14.1.45 п.14.1 ст.14 ПК України дериватив - це стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Стандартна (типова) форма деривативів і порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством.

Відповідно до пп.14.1.45.3 пп.14.1.45 п.14.1 ст.14 ПК України форвардний контракт (різновид деривативу) - це цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов'язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов'язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором.

Згідно з умовами 1.1 укладених ПБГ «Інтобуд» із фізичними особами попередніх договорів, Покупець та Продавець зобов'язуються в майбутньому укласти договір купівлі-продажу (далі - Основний договір) квартири будівельна адреса: квартира під № (вказана в кожному договорі) секція (вказана в кожному договорі) на . . поверсі (вказаний в кожному договорі) в будинку під № 29 по вул. Марсельській в м. Одесі, яка складається з певної кількості житлових кімнат (кількість житлових кімнат вказана в кожному договорі). Площа квартири, що відчужується: складає - загальна певну кількість кв.м. (вказано в кожному договорі).

Таким чином, квартири та їх характеристики, що наведені у п.1.1 попередніх договорах, укладених ПБГ «Інтобуд» з фізичними особами, є базовим активом, у відповідності до вимог п.1 «Загальні положення» Постанови № 632, яким визначено, що базовий актив - це товари та їх характеристики, що є предметом виконання зобов'язань за деривативом.

Отже укладені позивачем із фізичними особами договори купівлі-продажу квартир укладені відповідають стандартній (типовій) формі форвардного контракту, передбачений п.10 Постанови №632 та належать до деривативів.

Відповідно до пп.196.1.1 п.196.1 ст.196 ПК України не є об'єктом оподаткування операції з: випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону.

Як зазначено в акті перевірки від 16.05.2012 року № 1637/22-1/32316457, у перевіряємому періоді ПБГ «Інтобуд» отримало в касу підприємства грошові кошти в оплату за попередніми договорами купівлі-продажу квартир, які розташовані в будівлі під № 29, по вул. Марсельській, м. Одеса відповідно до прибутково-касових загальну суму 8755028,98 гривень.

З акту перевірки також вбачається висновок перевіряючих, що у зв'язку із тим, що в наданих до перевірки попередніх договорах купівлі-продажу квартир укладених ПБГ «Інтобуд» із фізичними особами - покупцями квартир сума податку на додану вартість не визначена в ціні об'єкту купівлі-продажу, відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України, підприємством при розрахунку податку на додану вартість по вказаним операціям допущено порушення при визначені бази оподаткування податком на додану вартість, в результаті чого підприємством занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 358475 гривень.

Поряд із тим, в ході експертного дослідження № 0008/02/2013 встановлено, що згідно звітів касира за 2011 року за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року в касу ПБГ «Інтобуд» за попередніми договорами купівлі-продажу квартир фізичним особам за адресою м. Одеса, вул. Марсельська, 29 було оприбутковано готівкових коштів на суму 11511914,18 гривень, тобто на 2756885,2 гривень менше ніж по даним Касової книги за 2011 рік. В судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити причину цієї невідповідності, та підтвердити правильність встановлених в ході перевірки фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків за актом перевірки щодо порушення ПБГ «Інтобуд» п.188.1 ст.188 ПК України при визначенні бази оподаткування податком на додану вартість операцій з першої поставки житла та операцій з отримання оплати за договорами про дольову участь в будівництві житла та попередніми договорами купівлі-продажу.

Крім того, судом встановлено, що податкові зобов'язання ПБГ «Інтобуд» по податку на додану вартість по операціями першої поставки житла готового новозбудованого житла фізичним особами (Пайщикам) у березня 2011 року визначені у податкових накладних, згідно з пп.188.1 ст.188 ПК України та Розділу ХХ Перехідних положень ПК України у розмірі 542654,29 гривень.

Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно з пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валового доходу суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів (робіт, послуг), за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість.

З експертного висновку № 0008/02/2013 вбачається, що по результатам дослідження регістрів бухгалтерського обліку, податкових накладних, актів прийому-передачі квартир та договорів про пайову участь у будівництві житла встановлено, що сума валового доходу у розрізі окремих господарських операцій з продажу квартир фізичним особам (Пайщикам) за адресою: м. Одеса, вул. Картамишівська буд. №40, у березні 2011 року склала - 2713271,43 гривень (Розрахунок: 3255925,72 - 542654,29 =2713271,43), що підтверджується даними бухгалтерського обліку ПБГ «Інтобуд» з обліку доходів від продажу квартир по рахунку 791.

Оцінюючи зазначені обставини, суд погоджується із висновками експертів щодо того, що в силу вимог Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291, вихідними даними балансового рахунку 70 «Дохід від реалізації» в кореспонденції з рахунком 6415 «Розрахунки з податку на додану вартість», підтверджується сума нарахованого (отриманого) податку на додану вартість, яка за даними підприємства склала 542654,29 гривень.

Таким чином, ПБГ «Інтобуд», при визначені валового доходу, не включило суми отриманого (нарахованого) податку на додану вартість, що узгоджується з вимогами пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Отже висновок перевіряючих про заниження ПБН «Інтобуд» показників у рядку 01.1 Декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» в сумі 542654 гривень в результаті порушень при визначенні валового доходу підприємства (бази оподаткування податку на додану вартість) є безпідставним та таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи. Натомість судом встановлено правомірність формування позивачем валового доходу, що підтверджено належними та допустимими в спірних правовідносинами доказами.

Отже, з врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про безпідставність твердження податкового органу про порушення позивачем п.4.1 ст.4 та пп.4.2.1. п.4.2. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме щодо встановлення за актом перевірки заниження задекларованого ПБГ «Інтобуд» в сумі 542654 гривень за І квартал 2011 року, а також про порушення п.135.1, пп.13.5.2, п.135.4. ст.135, пп.136.1.2. п.136.1 ст.136 Податкового кодексу України в сумі 291538 гривень за 2 квартал 2011 року; також визначення фахівцями ДПС щодо порушень з ПДВ, а саме про встановлення заниження задекларованих ПБГ «Інтобуд» показників на загальну суму 533577 гривень (за адресою м. Одеса, вул. Картамишевська, 40/1) та заниження податкових зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 358475 гривень (за адресою: м. Одеса, вул. Марсельська, 29).

У періоді з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року ПБГ «Інтобуд» здійснював господарські операції з першої поставки житла (квартир) фізичним особам. Валовий дохід з пролажу квартир фізичним особами у другому кварталі 2011 року в розмірі 1664258,87 гривень включено до кладу загальної суми доходу від реалізації відображеної в Журналі-ордері 70 «Дохід від реалізації за 2 квартал 2011 року по кредиту балансового рахунку 791 «Фінансовий результат» у розмірі 2810988,02 гривень та врахований у складі доходів від продажу товарів, відображених в Декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року.

Однак перевіряючими, всупереч пп.136.1.2 п.136.1 ст.136 ПК України, при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року, враховано суми податку на додану вартість. При цьому, сума цього податку на 41313,78 гривень менша фактично нарахованої ПБГ «Інтобуд» у ІІ кварталі 2011 року, що вбачається з експертного дослідження бухгалтерського обліку підприємства, оформленого висновком № 0008/02/2013 від 14.03.2013 року.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні» для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами, розроблений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року № 984.

Згідно з п.6 Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В порушення вищенаведеного Порядку, в акті перевірки викладено порушення без посилання на первинні або інші документи, які підтверджують зазначений факт.

Перевіряючи обґрунтованість та законність рішення суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст. 7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно - правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно - правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при вчиненні дій та прийнятті рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

Таким чином, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку про те, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв у непередбачений законодавством спосіб та необґрунтовано.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Промислово-будівельної групи «Інтобуд» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 20.05.2012 року № 0004192210, від 26.10.2012 року №№ 0007112210, 0007222210.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 22 березня 2013 року.

Суддя _____ І.В. Завальнюк