Постанова № 30121800, 19.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Колядова В.Ю.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року справа №406/78/13

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області на постанову Алчевського міського суду Луганської області від 13 лютого 2013 р. у справі № 406/78/13 (головуючий І інстанції Колядова В.Ю.) за позовом ОСОБА_4 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Луганської області, третя особа Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області про визнання незаконною постанову про закінчення виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернувся 18.07.2012 року до Алчевського міського суду Луганської області з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, третя особа на стороні відповідача яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Пенсійного Фонду України в м. Алчевську Луганскої області про визнання незаконною та скасування постанови від 27 грудня 2010 року про закінчення виконавчого провадження.

Постановою Алчевського міського суду Луганської області від 13 лютого 2013 року адміністративний позов ОСОБА_4 задоволено та визнано незаконною і скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного Управління юстиції у Луганській області про закінчення виконавчого провадження від 27 грудня 2010 року.

Не погодившись з постановою Алчевського міського суду Луганської області від 13 лютого 2013 року, Управління Пенсійного Фонду України в м. Алчевську подало апеляційну скаргу в якій зазначило на порушення судом норм матеріального і процессуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано, що на виконання постанови Алчевського міського суду Луганської області від 02 квітня 2010 року та постанови про відкриття виконавчого провадження № 22388091 розпорядженням Управління Пенсійного Фонду України в м. Алчевську № 183447 від 17.11.2010 року був проведений перерахунок пенсії позивачу та доплату по перерахунку у розмірі 51 706,11 грн. позивач отримав у грудні 2010 року. Крім того, судом першої інстанції не було враховано, що постанова суду від 02 квітня 2010 року виконувалась добровільно Управлінням Пенсійного Фонду до змін в діючому законодавстві. Підставою для прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження був лист від 17.11.2010 року Управління Пенсійного Фонду України в м. Алчевську про повне фактичне виконання постанови Алчевського міського суду Луганської області від 02 квітня 2010 року.

В судове засідання сторони не прибули, належним чином повідомлені про розгляд справи, відповідно до вимог ст. 197 ч.1 п. 2 КАС України апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

Позивач звернувся 18.07.2012 року до Алчевського міського суду Луганської області з вказаним адміністративним позовом в якому одночасно просив поновити строк звернення до адміністративного суду посилаючись на те, що фактично про існування спірної постанови ВДВС про закінчення виконавчого провадження від 27.12.2010 року він дізнався з листа державного виконавця від 17.07.2012, який долучено до матеріалів справи (а.с.14).

Ухвалою Алчевського міського суду Луганської області від 19 липня 2012 року, адміністративний позов ОСОБА_4 залишено без розгляду (а.с.20).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року ухвалу Алчевського міського суду Луганської області від 19 липня 2012 року залишено без змін (а.с.32).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2012 року ухвалу Алчевського міського суду Луганської області від 19 липня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 49-51). В мотивувальній частині ухвали, Вищий адміністративний суд України звернув увагу суду першої та апеляційної інстанції, на те, що постановляючи ухвалу, не було досліджено в повному обсязі питання пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, не надано правової оцінки твердженням позивача про отримання оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження лише 17 липня 2012 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія листа Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 17 липня 2012 року № 3349/044-33/3.

Ухвалюючи спірну постанову від 13 лютого 2013 року Алчевський міський суд Луганської області визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновив ОСОБА_4 строк звернення до суду.

З вказаною позицією суду першої інстанції судова колегія погоджується з урахуванням того, що матеріалами справи підтверджено факт того, що позивач дізнався про існування спірної постанови ВДВС про закінчення виконавчого провадження тільки з листа Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 17 липня 2012 року № 3349/044-33/3.

Щодо правомірності прийнятої постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.12.2010 року ВП № 22388091 та оцінки наданої їй судом першої інстанції, судова колегія має зазначити наступне.

Постановою Алчевського міського суду Луганської області від 02 квітня 2010 року у справі 2а-345/2010 визнано неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Алчевську Луганської області щодо призначення та виплати ОСОБА_4 пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 3-ої групи за захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, в меншому розмірі, ніж передбачено частиною 4 ст. 54 та статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 02.10.2009 року. Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Алчевську Луганської області з 02.10.2009 року перерахувати та сплатити ОСОБА_4 державну пенсію, передбачену ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 6(шести) мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачену статтею 50 цього закону в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з того, що розмір пенсії за віком складає не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, які тратили працездатність, встановленого законом в місяці, за який нараховується зазначені державна та додаткова пенсії (а.с.8-12).

Постановою Державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 05 листопада 2010 року ВП № 22388091 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа 2а-345/10 виданого 29.10.2010 року Алчевським міським судом Луганської області щодо зобов'язання УПФУ в м. Алчевську Луганської області з 02.10.2009 року перерахувати та сплатити ОСОБА_4 державну та додаткову пенсію в розмірах встановлених постановою Алчевського міського суду Луганської області від 02 квітня 2010 року (а.с. 13). Копію постанови було направлено боржнику для виконання, а стягувану до відома.

На виконання постанови Алчевського міського суду Луганської області від 02 квітня 2010 року по справі 2а-345/2010 та постанови про відкриття виконавчого провадження № 22388091 розпорядженням Управління Пенсійного Фонду України в м. Алчевську № 183447 від 17 листопада 2010 року був проведений перерахунок пенсії позивача. Доплату по перерахунку у розмірі 51 706,11 грн. позивач отримав у грудні 2010 року за період з 02.10.2009 року по 01.12.2010 року. Зазначені обставини не спростовувалися сторонами як в суді першої так і апеляційної інстанції.

Судова колегія звертає увагу на те, що в позовній заяві ОСОБА_4 посилається на те, що відповідач робив перерахунок його пенсії на підставі рішення суду, а з 01.11.2011 року припинив добровільно виконувати рішення суду, отже рішення суду виконувалось Управлінням Пенсійного Фонду навіть після винесення постанови ВДВС про закінчення виконавчого провадження від 27.12.2010 року до 01 листопада 2011 року.

З урахуванням викладеного, судова колегія робить висновок, що підставою для закінчення виконавчого провадження та прийняття ВДВС спірної постанови від 27.12.2010 року було розпорядження Управління Пенсійного Фонду України в м. Алчевську від 17.11.2010 року № 183447 яким зроблений перерахунок пенсії з 02.10.2009 року по 01.12.2010 року та доплату по перерахунку в сумі 51 706,11 грн. сплачено позивачу в грудні 2010 року після чого виконання рішення суду Пенсійним Фондом здійснювалося в добровільному порядку.

Судова колегія зазначає, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі України «Про виконавче провадження», що спрямовані на примусове виконання рішень судів які підлягають примусовому виконанню. Отже примусове виконання застосовується тільки у випадку не виконання судового рішення в добровільному порядку, а як вже зазначалось судове рішення продовжувало виконуватися добровільно після 27.12.2010 року.

У відповідності до вимог п.8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Судова колегія звертає увагу, що підставою закінчення виконавчого провадження було саме фактичне і в повному обсязі виконання судового рішення.

Разом з тим, суд першої інстанції перевіряючи правомірність прийнятої постанови ВДВС від 27 грудня 2010 року про закінчення виконавчого провадження робить аналіз вимог п.11 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» який передбачає повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи) який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статі 75 цього Закону, але зазначена норма Закону не застосовувалася відповідачем під час вирішення питання про закінчення виконавчого провадження, що є порушенням норм матеріального права з боку суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ст. 202 КАС України, підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового є порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Керуючись ст. 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області на постанову Алчевського міського суду Луганської області від 13 лютого 2013 р. у справі № 406/78/13 задовольнити.

Постанову Алчевського міського суду Луганської області від 13 лютого 2013 р. у справі № 406/78/13 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчсої служби Головного упраління юстиції у Луганській області, третя особа на стороні відповідача яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Пенсійного Фонду України в м. Алчевську Луганської області про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП 22388091 від 27 грудня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Постанова прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Судді В.Г.Яманко Е.Г.Казначеєв