Постанова № 30121718, 14.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 р. Справа № 1612/2а-452/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.,

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області на постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 05.10.2012р. по справі № 1612/2а-452/12

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок допомоги та компенсації,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, 21.03.2011 року звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Комсомольської міської ради (далі- УПСЗН Комсомольської міської ради), Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок допомоги та компенсації.

За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Комсомольського міського суду Полтавської області від 05.10.2012 року позов ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок допомоги та компенсації - задоволено.

Визнано протиправними дії УПСЗН Комсомольської міської ради про призначення ОСОБА_1 за 2011 рік щорічної допомоги на оздоровлення, у розмірах менших, ніж встановлено ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі -Закону України № 796-ХІІ)

Зобов'язано УПСЗН Комсомольської міської ради здійснити за 2011 рік перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 у розмірі 5 мінімальних заробітних плат з урахуванням фактично проведених виплат, відповідно до ст.. 48 Закону України № 796-ХІІ.

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 22.03.2011 р. позовні вимоги за 2007-2010 рік залишено без розгляду.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні вимог відмовити.

В обґрунтування вимоги апеляційної скарги зазначив, що виплати щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві 2011 р. були проведені на підставі Закону України № 796-ХІІ, постанови Кабінету Міністру України № 562 від 12 липня 2005 р. "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Окрім того, відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які платежі можна здійснювати лише за наявності бюджетного призначення.

Сторони в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про дату, місце та час розгляду справи.

Відповідно до положень ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) справа розглянута без участі сторін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги відповідно до ст. 48 Закону України № 796-ХІІ, а УПСЗН Комсомольської міської ради за 2011 р. провів виплату зазначеної допомоги у розмірі меншому, ніж це передбачено відповідним Законом.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Ухвалою судді від 11.03.2013 року був притягнутий до участі у справі Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області, в якості другого відповідача.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення на підставі ч.4 ст. 48 Закону України № 796-ХІІ, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1 виданого 10.12.2010 р.(а.с.5).

В 2011 році щорічна допомога на оздоровлення, позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ч.4 ст. 48 Закону України № 796-ХІІ, в редакції чинній на час проведення виплат, нарахована та сплачена у розмірі 120,00 грн.

Перевіряючи правомірність дій відповідача колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України № 796-ХІІ.

Статтею 48 Закону України № 796-ХІІ, передбачено виплату щорічної разової допомоги евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей- три мінімальні заробітні плати.

Як вбачається з матеріалів справи, щорічна допомога на оздоровлення за 2011 рік нарахована та сплачена у розмірі 120,00 грн.

Доказів сплати позивачу суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2011р. у розмірі, встановленому Закону України № 796-ХІІ, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо порушення право позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за вказаний період в розмірі, встановленому ст. 48 Закону України №796-ХІІ.

Таким чином, здійснюючи нарахування позивачу у 2011р. щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі меншому ніж це передбачено ч.4 ст.48 Закону України № 796-ХІІ, відповідачі діяли неправомірно.

Доводи апеляційної скарги, щодо правомірності нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення позивачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а статтею 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

У Законі України N 796-XII викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, оскільки відповідно до частини першої статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвій рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом України N 796-XII, є безпідставним.

Враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада України ще у 2006 році доповнила Закон N 796-XII статтею 71, в якій встановлено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону (Закон N 231-V від 5 жовтня 2006 року).

Згідно ч.4 ст.48 Закону України № 796-ХІІ розмір щорічної допомоги на оздоровлення визначається залежно від розміру мінімальної заробітної плати.

В 2011 році зміни до ч.4 ст.48 Закону України № 796-ХІІ внесено не було.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 9 КАС України та виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, колегія суддів вважає, що при вирішенні питання про розмір щорічної допомоги на оздоровлення в 2011 році відповідачі повинні були проводити виплати позивачу в розмірах, встановлених ч.4 ст. 48 Закону N 796-XII із сум мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Між тим, розглядаючи спір по суті суд першої інстанції поклав обов'язки щодо виплати соціальної допомоги на УПСЗН виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області. Колегія суддів вважає такий висновок суду помилковим.

Згідно Типового положення про центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого наказом Мінцпраці № 147 від 25.04.2006р. обов'язок щодо здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахуванню та виплаті всіх видів соціальної допомоги покладено на центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що обов'язки щодо здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахуванню та виплаті всіх видів соціальної допомоги, зокрема щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" покладені на Центр по нарахуванню соціальних виплат в Полтавській області.

Зважаючи на вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова скасуванню з прийняттям нової.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області задовольнити частково.

Постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 05 жовтня 2012 р. по справі № 1612/2а-452/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області, щодо відмови у перерахунку за 2011 рік щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому ч.4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протиправними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області провести перерахунок ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік з розрахунку три мінімальні заробітні плати, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент здійснення виплати та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області здійснити виплату недоплачену суму допомоги з урахуванням сплачених сум.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Любчич Л.В.Судді Спаскін О.А. Спаскін О.А.

Повний текст постанови виготовлений 18.03.2013 р.