Ухвала суду № 30121564, 19.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 р.Справа № 2а-12629/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Коцури Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Імідж Маркетінг Груп" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2012р. по справі № 2а-12629/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Імідж Маркетінг Груп"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Нью Імідж Маркетінг Груп", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000132210 від 27.04.2012р..

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2012р. по справі №2а-12629/12/2070 в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2012р. по справі №2а-12629/12/2070 позивач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Відповідач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2012р. по справі №2а-12629/12/2070 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення - рішення був акт перевірки позивача працівниками відповідача акт № 598/23-212/32438184 від 12.03.2012р., в якому зроблені висновки про порушення вимог податкового законодавства при взаємовідносинах позивача з ПП "Хармарт", а саме п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту та відповідно до заниження податку на додану вартість на загальну суму 52 615,00 грн.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку. Такий висновок узгоджується з положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, якими визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. За приписами п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, як підстава для нарахування податкового кредиту, має бути складена за наслідками реального виконання господарської операції особою, яка має необхідний обсяг податкової правосуб'єктності, в іншому випадку такий документ не може мати сили первинного документа у розумінні ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підтверджувати факт здійснення господарської операції навіть за наявності у такого документа усіх формальних реквізитів.

Отже для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на валові витрати платник податку повинен мати первинні документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Матеріали справи свідчать про те, що взаємовідносини ТОВ "Нью Імідж Маркетінг Груп" з ПП "Хармарт" склались на підставі договорів:

від 26.05.2011 № 26/05-02;

від 21.07.2011 №21/07-07;

від 02.09.2011 № 02/09-04;

від 03.08.2011 №03/08-02;

від 05.09.2011 №05/09-06;

від 05.09.2011 №05/09-05;

від 31.08.2011 №31/08-03;

від 23.08.2011 № 23/08-01;

від 04.08.2011 №04/08-01 про надання послуг з маркетингових досліджень ринку продуктів харчування, напої та товарів народного споживання .

ПП "Хармарт" на адресу позивача виписало податкові накладні (т.1 а.с. 36, 53, 59, 63, 68, 82, 89, 98, 103). Між сторонами підписано акти здачі-прийому виконаних робіт (т.1 а.с. 35, 52, 58, 62, 67, 81, 88, 97, 102).

Проте вказані акти здачі-прийому виконаних робіт не містять чіткого змісту і обсягу господарських операцій, відомостей про конкретні результати виконаних робіт (послуг), обґрунтування вартості, осіб, які безпосередньо виконували роботи (послуги), способу вчинення дій. Позивачем не надані документи, які б дали можливість чітко відстежити, що є результатом замовлених робіт (послуг), а також встановити, яким чином результати цих робіт (послуг) використовуються позивачем у власній господарській діяльності.

Позивач посилається на те, що замовлення робіт (послуг) у ПП "Хармарт" було пов'язано з необхідністю виконання замовлення для цілої низки підприємств: ПАТ "ПБК "Славутич", ТОВ "Тайфун 2000", ТОВ "БрендЕйд", ТОВ "АРМІ Маркетинг Україна", ІП "ГФК Юкрейн" в межах укладених з ними угод, копії яких долучені до матеріалів справи. При цьому, договорами, в яких позивач виступав виконавцем робіт (послуг), а саме: №21-03/01 від 21.03.2011р. (т.2 а.с. 2-4), №31/08-01 від 31.08.2011р. (т.3 а.с. 62-64), №10/01/11 від 10.01.2011р. (т.3 а.с. 86-88), №676 від 02.09.2011р. (т.4 а.с. 1-3), №31/08-01 від 31.08.2011р. (т.4 а.с. 67-69), №605 від 03.08.2011р. (т.4 а.с. 114-115) не передбачено можливостей залучення до таких робіт (послуг) інших осіб, доказами виконання робіт (послуг) визнано передачу комплекту документів, передбачено дотримання режиму конфіденційності, що обумовлює заборону на передачу отриманої в межах договірних відносин інформації третім особам.

Матеріали справи, крім іншого, не містять достовірних доказів щодо реальної можливості виконання ПП "Хармарт" дій, які обумовлені укладеними з позивачем договорами, його компетентності в даному сегменті ринку, наявності фахівців зі спеціальними знаннями та відповідною підготовкою, наявності технічних можливостей, а це вказує на те, що послуги в обумовлених договорами обсягах для позивача фактично не виконувались.

З матеріалів маркетингових досліджень, які долучені до справи, вбачається, що виконавцем цих досліджень є ТОВ "Нью Імідж Маркетінг Груп", будь-яких посилань на співробітників ПП "Хармарт" вони не містять.

Слід зазначити, що маркетингові дослідження за договором від 26.05.2011р. №26/05-02 проведені у лютому-березні 2011 року (т.1 а.с. 154-165), з 17 по 24 травня 2011р. (т.1 а.с.166 -187), 15-17 травня 2011р. (т.1 а.с. 188-200), тоді як договір між позивачем та ПП "Хармарт" укладений 26 травня 2011 року, згідно п.4.1 договір набирає чинності з дати його підписання, що свідчить, що вказані роботи ПП "Хармарт" не виконувало.

За договором №05/09-06 від 05.09.2011р. укладеним між позивачем та ПП "Хармарт", останній повинен був провести дослідницькі роботи на теми: дослідження ринку мобільного зв'язку, тютюнових виробів, ринку фінансування в аграрному секторі, ринку мобільного Інтернету, ринку дитячих молочних сумішей, ринку мобільних телефонів шляхом набору та опитування респондентів. Проте, як вбачається з матеріалів стенограм №№ 1, 2, які надані представниками позивача в якості підтвердження отримання послуг від ПП "Хармарт", датовані вказані стенограми 04 вересня 2011 року (т.4 а.с. 10-52), тобто опитування проводилось саме 04.09.2011року, тоді як договір позивача з ПП "Хармарт" укладений 05.09.2011р., і згідно п.7.1 початок дії договору - 05.09.2011р., що свідчить, що вказані роботи ПП "Хармарт" в межах договору №05/09-06 від 05.09.2011р. не виконувало.

За договором №05/09-05 від 05.09.2011р. ПП "Хармарт" зобов'язувалось провести маркетингові дослідження, шляхом проведення інтерв'ю та заповнення анкет з ціллю оцінки якості обслуговування клієнтів ТМ "РЕАЛ" у м. Одеса. Пунктом 5.5 вказаного договору визначено, що результатом дослідження вважається оброблені данні у вигляді масиву анкети, по яких проводилось дослідження, та інша документація, що використовувалась при проведенні дослідження. Пунктом 5.8 передбачено, що передача анкет оформлюється актом приймання-передачі анкет. При цьому жодних документів, які б свідчили про фактичне виконання ПП "Хармарт" послуг в межах вказаного договору, а також акту прийому-передачі анкет позивачем не надано.

Отже оскільки ТОВ "Нью Імідж Маркетінг Груп" не надано доказів реального отримання від ПП "Хармарт" робіт (послуг), конкретного змісту та результатів таких робіт (послуг), не підтверджено зв'язок понесених витрат з підготовкою, організацією та веденням виробництва, то висновки акту перевірки № 598/23-212/32438184 від 12.03.2012р. про заниження належних до сплати в бюджет податків, є обґрунтованими.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Імідж Маркетінг Груп" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2012р. по справі № 2а-12629/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Пянова Я.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.

Повний текст ухвали виготовлений 22.03.2013 р.