Постанова № 30119465, 13.03.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2013 р. Справа №801/1608/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання - Зайцевої М.О., представника позивача - Бібікова Ю.С., представника відповідача - Коверко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білогірське Кар'єроуправління»

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Білогірське Кар'єроуправління» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції ( Білогірське відділення) АР Крим Державної податкової служби від 24.01.2013 року:

- №0000021502 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 21404,00 гривень (20362,00 - основний платіж, 1042,00 - штрафні санкції);

- №0000011502 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 20130,75 гривень (17426,00 - основний платіж, 2704,75 - штрафні санкції).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами у тому числі з Фірмою «Капітель Плюс», ПП «Базис Торг», ПП «Кримспецтехнолоджи», ПП "Укрторгпартнер", ПП «Скипетр», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Комманд», ТОВ «Кримстройіндустрія» та КП «Альянс» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 рік, якою встановлено заниження податку на прибуток на суму 20362 гривень, та неправомірне включення до податкового кредиту з ПДВ за рахунок цих контрагентів суми у розмірі 17426,00 гривень, внаслідок нікчемності укладених з цими підприємствами угод.

Позивач, вважає ці висновки безпідставними, оскільки господарські операції відбувались реально, отримання та оплата товарів та послуг підтверджено всіма необхідними документами бухгалтерського і податкового обліку, а отже валові витрати та податковий кредит за рахунок цих взаємовідносин були сформовані правомірно.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав до суду письмові заперечення з яких вбачається, що при проведенні перевірки позивача була отримана інформація про неможливість проведення зустрічних перевірок його контрагентів Фірми «Капітель Плюс», ПП «Базис Торг», ПП «Кримспецтехнолоджи», ПП "Укрторгпартнер", ПП «Скипетр», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Комманд», ТОВ «Кримстройіндустрія» та КП «Альянс», щодо яких також порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва. Отже, з цієї інформації було зроблено висновок, що контрагенти позивача були зареєстровані з подальшою передачею в управління підставним особам, які не мали наміру проводити фінансово - господарську діяльність, приховували своє місцезнаходження та не сплачували податки.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Білогірське Кар'єроуправління» зареєстровано у якості юридичної особи 23.06.2004 року, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №449704, перебуває на обліку платників податків в Cімферопольській МДПІ АР Крим ДПС та є платником податку на додану вартість (а.с. 10-12 т.с. 1).

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності позивача є: добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю; добування піску, гравію глин і коаліну; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; надання в ореду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (а.с. 11 т.с. 1).

З 27.09.2012 року по 03.10.2012 року Сімферопольською міжрайонною Державною податковою інспекцією (Білогірське відділення) АР Крим ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, при здійсненні фінансово -господарських операцій з його контрагентами, у тому числі з Фірмою «Капітель Плюс», ПП «Базис Торг», ПП «Кримспецтехнолоджи», ПП "Укрторгпартнер", ПП «Скипетр», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Комманд», ТОВ «Кримстройіндустрія» та КП «Альянс» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 рік, за результатами якої було складено акт № 686/22-0/03379655 від 10.10.2012 року (а.с. 17-88 т.с. 1).

В ході проведення цієї перевірки було встановлено, що за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» мало взаємовідносини з наступними підприємствами - постачальниками, а саме: Фірмою «Капітель Плюс», ПП «Базис Торг», ПП «Кримспецтехнолоджи», ПП "Укрторгпартнер", ПП «Скипетр», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Комманд», ТОВ «Кримстройіндустрія» та КП «Альянс».

За рахунок цих взаємовідносин, підприємством до складу скоригованих валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування віднесено вартість товарів, робіт, послуг на загальну суму 87082 гривень, у тому числі по періодах: 2010 рік - 10417 гривень, 3 квартали 2010 - 3690 гривень, III квартал 2010 року - 2567 гривень, II квартал 2011 року - 37037 гривень, III квартал 2011 року - 31703 гривень, IV квартал 2011 року - 1668 гривень.

Також, по взаємовідносинах з цими контрагентами позивачем було задекларовано податковий кредит по податку на додану вартість в сумі 17426 гривень, в тому числі за липень 2010 року - 738 гривень, за серпень 2010 року - 513 гривень, за листопад 2010 року - 2083 гривень, квітень 2011 року - 6743 гривень, серпень 2011 року - 404 гривень, жовтень 2011 року - 334,0 гривень.

Сімферопольською МДПІ (Білогірське відділення) АР Крим ДПС було отримано матеріали перевірки від ДПІ у м. Сімферополі в АР Крим ДПС, а саме: акти від 06.04.2012 року №17/22/36693441, №10/22/36165986, №19/22/36693415, №29/22/36165567, №34/22/32100553, №32/22/37081766 та №25/22/37081677 та від 11.04.2012 року № 38/22/31095815, № 36/22/32468182 з яких вбачається, що проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача ПП "Скипер", ПП «Комманд», ТОВ «Кримбудіндустрія», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Базис -Торг» та ПП «Кримспецтехнолоджи», КП «Альянс» та Фірми «Капітель Плюс» є неможливим, а також зазначено, що платники не знаходяться за податковою адресою, діяльність зазначених постачальників має ознаки фіктивності та спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту; в рамках кримінальної справи, порушеної відносно ТОВ БВП "Строитель-плюс" також порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва -створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі ПП "Скипер", ПП «Комманд», ТОВ «Кримбудіндустрія», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Базис -Торг» та ПП «Кримспецтехнолоджи», КП «Альянс» та Фірми «Капітель Плюс» з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2 КК України.

Таким чином, перевіркою встановлено, що усі операції з продажу товарів (послуг) за участю ПП "Скипер", ПП «Комманд», ТОВ «Кримбудіндустрія», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Базис -Торг» та ПП «Кримспецтехнолоджи», КП «Альянс» та Фірми «Капітель Плюс» спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Встановивши ці обставини, Сімферопольська МДПІ АР Крим ДПС дійшла висновку про порушення ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» :

- п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.3.9 п.п. 5.3 ст. 5, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", 138.1.1, п. 138.1, п. 138.8, п.п. 185, п. 188.1 ст. 188, п.188.1 ст. 188, ст.. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за рахунок завищення валових витрат на загальну суму 20362 гривні, у тому числі: за 3 квартал 2010 року на суму - 4168,0 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 8519,00 грн., за 3 квартал 2011 року - 7291,0 грн, за 4 квартал 2011 року на суму - 384,0 грн.

- п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.4.1 ст 4, п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст.7, п.п. 7.2.3 п. 7.2 , п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1. та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст. 185, п. 188.1 ст 188, п. 198.2, ст..198, ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 17426 гривень, у тому числі за липень 2010 року - у сумі 738 гривень, за серпень 2010 року -у сумі 513 гривень, за листопад 2010 року - у сумі 2083, за квітень 2011 року - 3502 гривень, за травень 2011 року - 3109 гривень, за липень 2011 року -6743 гривень, за серпень 2011 року- 404 гривні, жовтень 2011 року - 334 гривні.

На підставі цих висновків акту, Сімферопольською МДПІ (Білогірського відділення) АР Крим ДПС 24 січня 2013 року були винесені податкові повідомлення - рішення:

- № 0000021502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств усього на суму 21404 гривні, з яких 20362 гривень - основний платіж, 1042 гривень - штрафні санкції (а.с. 123);

- № 0000011502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 20113,75 гривень, з яких 17426 гривень - основний платіж та 2704,75 гривень - штрафні санкції (а.с. 124).

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств є формування валових витрат та податкового кредиту за рахунок угод з контрагентами, господарська діяльність яких на думку податкового органу має ознаки нікчемності.

Податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем, однак рішеннями ДПС в АР Крим від 06.11.2012 року №3666/10/10-0223 та ДПС України від 14.01.2013 року №404/6/10-2115 були залишені без змін (а.с.105-121 т.с.1).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 01.04.2011 року між ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» та ПП «Комманд» було укладено договір поставки товарів №168. За зазначеним договором ПП «Комманд» (постачальник) зобов'язується передати у власність товар, а ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» (покупець) зобов'язується прийняти зазначений товар та своєчасно сплатити його на умовах договору. Предметом договору є механізми, запчастини, комплектуючі. Сума договору складає 50 000 гривень. Договір діє до 31.12.2011 року (а.с. 148-149 т.с.1).

На виконання вищезазначеного договору ПП "Комманд" було поставлено товарів (механізмів, запчастин, комплектуючіх) ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління», на загальну суму 26444,25 грн. у тому числі ПДВ 4407,38 гривень що підтверджується накладними, видатковими накладними:

- №608 від 12.03.2011 року на суму 2163,95 гривень, у т.ч. ПДВ 360,66 грн. (а.с.150 т.с. 1);

- №740 від 05.04.2011 року на суму 3005,80 гривень, у т.ч. ПДВ 500,97 грн. (а.с.152 т.с. 1);

- №868 від 20.04.2011 року на суму 10000,50 гривень, у т.ч. ПДВ 1666,75 грн. (а.с.154 т.с. 1);

- №788 від 20.04.2011 року на суму 6630 гривень, у т.ч. ПДВ 1105 грн. (а.с.156 т.с. 1);

- №1514 від 28.07.2011 року на суму 2223,00 гривень, у т.ч. ПДВ 370,50 грн. (а.с.158 т.с. 1);

- №1954 від 05.10.2011 року на суму 2421 гривень, у т.ч. ПДВ 403,50 грн. (а.с.160 т.с. 1);

-

За фактом отримання товарів (механізмів, запчастин, комплектуючіх) ПП "Комманд" були виписані податкові накладні на загальну суму 26444,25 грн. у тому числі ПДВ 4407,38 гривень:

- №44 від 12.03.2011 року на суму 2163,95 гривень, у т.ч. ПДВ 360,66 грн. (а.с.151 т.с. 1);

- -№35 від 05.04.2011 року на суму 3005,80 гривень, у т.ч. ПДВ 500,97 грн. (а.с.153 т.с. 1);

- №153 від 20.04.2011 року на суму 10000,50 гривень, у т.ч. ПДВ 1666,75 грн. (а.с.155 т.с. 1);

- №152 від 20.04.2011 року на суму 6630 гривень, у т.ч. ПДВ 1105 грн. (а.с.157 т.с. 1);

- №155 від 28.07.2011 року на суму 2223,00 гривень, у т.ч. ПДВ 370,50 грн. (а.с.159 т.с. 1);

- №170 від 30.08.2011 року на суму 2421 гривень, у т.ч. ПДВ 403,50 грн. (а.с.161 т.с. 1);

Отриманий товар був оплачений позивачем на користь контрагента, що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 19 від 30.08.2011 року на суму 2421 грн. (а.с.162 т.с. 1);

- № 4563 від 28.07.2011 року на суму 2223 грн. (а.с.163 т.с. 1);

- № 3475 від 20.04.2011 року на суму 6630 грн. (а.с.164 т.с. 1);

- № 3466 від 19.04.2011 року на суму 10000,50 грн. (а.с.165 т.с. 1);

- № 3299 від 05.04.2011 року на суму 3005,80 грн. (а.с.166 т.с. 1);

- № 3073 від 12.03.2011 року на суму 2163,95 грн. (а.с.167 т.с. 1);

Судом встановлено, що товар від контрагента був отриманий ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» з метою використання в господарській діяльності, про що свідчать документи на транспортний засіб (до якого купувались запчастини та комплектуючі) та були використані фактично у господарській діяльності, про що свідчать фотокопії, на яких зображено де саме використовувались придбані запчастини; матеріальні звіти; накладна на внутрішнє переміщення матеріалів (а.с. 20-24, 64а-65, 29-64 т.с.2).

ПП "Комманд" на момент здійснення господарських відносин з позивачем було зареєстровано у якості юридичної особи та у якості платника ПДВ (а.с.10,17 т.с. 2).

19.05.2011 року ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» було подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП "Комманд" в сумі - 1465,66 гривень (а.с. 121-126 т.с.2).

20.06.2011 року ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» було подано податкову декларацію з ПДВ за травень 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП "Комманд" в сумі - 2167,72 гривень (а.с. 127-132 т.с.2).

19.08.2011 року ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» було подано податкову декларацію з ПДВ за липень 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП "Комманд" в сумі - 370,50 гривень (а.с. 133-138).

19.09.2011 року ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» було подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП "Комманд" в сумі - 403,50 гривень (а.с. 115-120).

Судом встановлено, що 23.06.2010 року між ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» та ТОВ «Кримстройіндустрія» було укладено договір підряду №203. За зазначеним договором ТОВ «Кримстройіндустрія» (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботи: Візуально-оптичний, ультразвуковий, магнітопорошковий контроль зварних швів і основного метала посудин, що працюють під тиском - 2 од., а ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» (замовник) зобов'язується прийняти та сплатити виконані роботи згідно затвердженого кошторису, калькуляції та умов цього договору. Кошторис (калькуляції) на виконання робіт складається підрядником, вступає в силу та стає частиною цього договору з моменту затвердження її замовником. Вартість усіх робіт складає 3080,40 гривень.

Підрядником ТОВ «Кримстройіндустрія» було складено локальний кошторис № 2-1-1, згідно з яким вартість надання робіт та послуг склала 2464 гривні (а.с.172-173 т.с.1)

На виконання зазначеного договору між замовником та підрядником був підписаний акт здачі - прийомки робіт на загальну суму 3080,40 гривень у т.ч. ПДВ 513,40 гривень (а.с.174-175 т.с.1).

За фактом отримання послуг з Візуально-оптичного, ультразвукового, магнітопорошкового контролю зварних швів і основного метала посудин, що працюють під тиском - 2 од ТОВ «Кримстройіндустрія» була виписана податкова накладна:

- № 477 від 23.07.2010р. на суму 3080,40 грн., у т.ч. ПДВ - 513,40 грн. (а.с. 181 т.с.1);

Отримані послуги були оплачені позивачем на користь контрагента, що підтверджується платіжним дорученням:

- № 1168 від 23.07.2010 року на суму 3080,40 грн. (а.с.182 т.с. 1);

ТОВ «Кримстройіндустрія» на момент здійснення господарських відносин з позивачем було зареєстровано у якості юридичної особи та платника ПДВ (а.с.8,18 т.с. 2).

17.09.2010 року ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» було подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ТОВ «Кримстройіндустрія» в сумі - 513,40 гривень (а.с. 145-151 т.с.2).

Судом встановлено, що 06.07.2011 року між ТОВ «Бренд Строй» (продавець) та ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №771. За зазначеним договором продавець зобов'язується передати у власність покупця належне продавцю майно, а саме трансформатор, а покупець зобов'язується прийняти це майно та сплатити його. Ціна договору складає 18000 гривень у т.ч. ПДВ 3000 гривень. Договор дійсний до 31.12.2011 року.

Так, судом встановлено, що ТОВ «Бренд Строй» було продано товар (трансформатор) ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління», на загальну суму 18000 грн. у тому числі ПДВ 3000 гривень що підтверджується видатковою накладною:

- № 870 від 11.07.2011р. на суму 18000 грн., у т.ч. ПДВ 3000 грн. (а.с.186 т.с.1);

За фактом отримання товару (трансформатору) ТОВ «Бренд Строй» була виписана податкова накладна на загальну суму 18000 грн., у т.ч. ПДВ 3000 грн. (а.с. 187 т.с. 1).

Зазначений товар (трансформатор) був оплачений позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 4272 від 07.07.2011 року на суму 18000, 00 гривень.

Судом встановлено, що товар від контрагента був використаний ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» в господарській діяльності, про що свідчить матеріальний звіт, акт (стосовно транспортного засобу, що зломався) та фотокопії, на яких зображено де саме використовувався придбаний у контрагента трансформатор (а.с. 24, 98-101 т.с.2).

ТОВ «Бренд Строй» на момент здійснення господарських відносин з позивачем було зареєстровано у якості юридичної особи та платника ПДВ (а.с.9,16 т.с. 2).

19.08.2011 року ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» було подано податкову декларацію з ПДВ за липень 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ТОВ «Бренд Строй» в сумі - 3000 гривень (а.с. 133-138 т.с.2).

Судом встановлено, що 27.06.2011 року між ПП «Скіпер» (продавець) та ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №1. За зазначеним договором продавець зобов'язується передати у власність покупця належне продавцю майно (ємність 5000 літрів у кількості 2-х штук), а покупець зобов'язується прийняти це майно та сплатити його. Ціна договору складає 15 460 гривень, у тому числі ПДВ 2576,67 гривень. Строк дії договору початок 27.07.2011 року до 27.08.2011 року.

Так, судом встановлено, що ПП «Скіпер» було продано товар (ємність 5000 літрів у кількості 2-х штук) ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління», на загальну суму 15460 грн. у тому числі ПДВ 2576,67 гривень що підтверджується видатковою накладною:

- № 420 від 27.07.2011р. на суму 15460 грн. у тому числі ПДВ 2576,67 грн. (а.с.192 т.с.1);

За фактом отримання товарів (ємність 5000 літрів у кількості 2-х штук) ПП «Скіпер» була виписана податкова накладна на загальну суму 15460 грн. у тому числі ПДВ 2576,67 гривень:

- №85 від 27.07.2011р. на суму 15460 грн. у тому числі ПДВ 2576,67 грн. (а.с.193 т.с.1);

Зазначений товар (ємність 5000 літрів у кількості 2-х штук) був оплачений позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 4569 від 28.07.2011 року на суму 15460, 00 гривень.

Судом встановлено, що товар від контрагента був отриманий ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» з метою використання в господарській діяльності, про що свідчить акт приймання-передачі устаткування до монтажу від 30.09.2011 року, інвентаризаційний опис основних засобів та фотокопії, на яких зображено придбаний товар (ємність 5000 літрів у кількості 2-х штук) у контрагента (а.с. 27, 87-91, 94 т.с.2).

ПП «Скіпер» на момент здійснення господарських відносин з позивачем було зареєстровано у якості юридичної особи та платника ПДВ (а.с.7,15 т.с. 2).

19.08.2011 року ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» було подано податкову декларацію з ПДВ за липень 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Скіпер» в сумі - 2576,67 гривень (а.с. 133-138 т.с.2).

Судом встановлено, що 11.04.2011 року між Фірмою «Капітель Плюс» (виконавець) та ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» (замовник) було укладено договір №227 про надання послуг з ремонту та технічному обслуговуванню. За зазначеним договором замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки по наданню послуг, обсягом, згідно додатку до договору замовлення - наряду, що є його невід'ємною частиною. На підставі письмового замовлення Замовника, до обслуговування приймаються автотранспортні засоби, що знаходяться в його експлуатації. Вартість робіт (послуг) може бути додатково узгоджена в акті прийому-передачі робіт відповідно обсягу та витрачених людино-годин з норм на зазначену роботу. Договір діє до 31.12.2011 року (а.с.194-196 т.с.1).

Так, судом встановлено, що Фірмою «Капітель Плюс» в квітні 2011 року було надано послуг по обслуговуванню транспортних засобів, а саме т/з Mitsubishi держ. номер АК 9491 ВА ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління», на загальну суму 12221 гривень у тому числі ПДВ 2036,83 гривень, що підтверджується двостороннім актом здачі-прийняття робіт №458 від 20.04.2011 року (а.с.197 т.с.1).

За фактом надання послуг з обслуговування (т/з Mitsubishi держ. номер АК 9491 ВА) Фірмою «Капітель Плюс» була виписана 20.04.2011 року податкова накладна № 83 на загальну суму 12221 гривень у тому числі ПДВ 2036,83 гривень (а.с.200, т.с.1).

Отримані послуги були оплачені позивачем на користь контрагента, що підтверджується платіжним дорученням №3532 від 26.04.2011 року на суму 12221 грн..(а.с.201 т.с.1).

Судом встановлено, що т/з Mitsubishi держ. номер АК 9491 ВА, послуги з обслуговування якого надавалися Фірмою «Капітель Плюс», використовується ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» в господарській діяльності, про що свідчать документи на зазначений транспортний засіб (а.с. 105-111 т.с. 2).

Фірма «Капітель Плюс» на момент здійснення господарських відносин з позивачем було зареєстровано у якості юридичної особи та платника ПДВ (а.с.3,11 т.с.2).

19.05.2011 року ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» було подано до Сімферопольської МДПІ АР Крим ДПС декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011 року разом з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з Фірмою «Капітель Плюс» в сумі - 2036,83 гривень (а.с. 121-126).

Судом також встановлено, що в жовтні 2011 року ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» мало господарські відносини з КП "Альянс".

З наданих позивачем документів вибачається, що КП "Альянс" продавало товар (лерок, свердла, мітчики, фрези, різці токарні, втулку Морзе, твердий сплав, развердку 28 д, мікрометр 25-50, мікрометр 50-75, мікрометр 75-100.), а ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» купувало зазначений товар та оплачувало його придбання.

Так, судом встановлено, що КП "Альянс" було продано товар (лерок, свердла, мітчики, фрези, різці токарні, втулку Морзе, твердий сплав, развердку 28 д, мікрометр 25-50, мікрометр 50-75, мікрометр 75-100) ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління», на загальну суму 2001,60 грн. у тому числі ПДВ 333,60 гривень що підтверджується видатковою накладною № 146 від 19.10.2011р. (а.с.133 т.с.1);

За фактом отримання товарів (лерок, свердла, мітчики, фрези, різці токарні, втулку Морзе, твердий сплав, развердку 28 д, мікрометр 25-50, мікрометр 50-75, мікрометр 75-100.) КП "Альянс" була виписана податкова накладна №146 від 19.10.2011 року на загальну суму 2001,60 грн., у тому числі ПДВ 333,60 гривень (а.с.134 т.с.1).

Зазначений товар був оплачений позивачем в сумі 2001,60 гривень, про що свідчить платіжне доручення №5305 від 19.10.2011 року.

Судом встановлено, що товар від контрагента був отриманий ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» з метою використання в господарській діяльності, про що свідчить матеріальний звіт, накладні вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів та фотокопії, на яких зображено придбани у контрагента товар (лерок, свердла, мітчики, фрези, різці токарні, втулку Морзе, твердий сплав, развердку 28 д, мікрометр 25-50, мікрометр 50-75, мікрометр 75-100) (а.с. 26-27, 80-86 т.с.2).

КП "Альянс" на момент здійснення господарських відносин з позивачем була зареєстрована у якості юридичної особи та платника ПДВ (а.с.2,19 т.с.2).

18.11.2011 року ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» було подано до Сімферопольської МДПІ АР Крим ДПС декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року разом з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з КП "Альянс" в сумі - 333,60 гривень (а.с. 139-144).

Судом встановлено, що в квітні та в липні 2011 року ПП «Білогірське Кар'єроуправління» мало господарські відносини з ПП «Укрторгпартнер».

З наданих позивачем документів вбачається, що ПП «Укрторгпартнер» продавало товар (амортизатори кабіни, втулку с/блок кабіни, трещетка гальмового валу, втулку стабілізатора), а ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» купувало зазначений товар та оплачувало його придбання.

Так, судом встановлено, що ПП «Укрторгпартнер» було продано товар (амортизатори кабіни, втулку с/блок кабіни, трещетка гальмового валу, втулку стабілізатора) ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління», на загальну суму 10423,20 грн. у тому числі ПДВ 1737 гривень що підтверджується видатковими накладними:

- № 727 від 19.04.2011р. на суму 5647,20 гривень у т.ч. ПДВ 941,20 грн. (а.с.136 т.с.1);

- № 1728 від 21.07.2011р. на суму 4776 гривень у т.ч. ПДВ 796 грн. (а.с.138 т.с.1);

За фактом отримання товарів (амортизаторів кабіни, втулки с/блок кабіни, трещеток гальмового валу, втулки стабілізатора.) ПП «Укрторгпартнер» були виписані податкові накладні:

- №126 від 19.04.2011 року на загальну суму 5647,20 грн., у тому числі ПДВ 941 гривень (а.с.137 т.с.1);

- № 304 від 21.07.2011р. на суму 4776 гривень у т.ч. ПДВ 796 грн. (а.с.139 т.с.1);

Зазначений товар був оплачений позивачем про що свідчать платіжні доручення:

- №3459 від 19.04.2011 року на суму 5647,20 гривень;

- №4441 від 21.07.2011 року на суму 4776,00 гривень.

Судом встановлено, що товар від контрагента був використаний ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» в господарській діяльності, про що свідчить матеріальний звіт (а.с. 66-79 т.с.2).

ПП «Укрторгпартнер» на момент здійснення господарських відносин з позивачем була зареєстрована у якості юридичної особи та платника ПДВ (а.с.6,14 т.с.2).

20.06.2011 року ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» було подано до Сімферопольської МДПІ АР Крим ДПС декларацію з податку на додану вартість за травень 2011 року разом з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Укрторгпартнер» в сумі - 941,20 гривень (а.с. 127-132).

19.08.2011 року ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» було подано до Сімферопольської МДПІ АР Крим ДПС декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року разом з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Укрторгпартнер» в сумі - 796,00 гривень (а.с. 133-138).

Судом встановлено, що в квітні, в листопаді 2011 року та липні 2010 року ПП «Білогірське Кар'єроуправління» мало господарські відносини з ПП «Базис Торг».

З наданих позивачем документів вбачається, що ПП «Базис Торг» в листопаді 2011 року надало послуги (з реставрації вала дробарки СМ-741) ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» на загальну суму 12500 гривень, у т.ч. ПДВ в сум 2083,33 гривні, що підтверджується двостороннім актом здачі-приймання робіт №1793 від 30.11.2010 року (а.с.142 т.с. 1)

З наданих позивачем документів вбачається, що в липні 2010 року ПП «Базис Торг» було продано товар (оливо роздавальну колонку, м'ясорубку 1:120, м'ясорубку 1:78) ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» на загальну суму 4428 гривень у т.ч. ПДВ 738 гривень, про що свідчить видаткова накладна №911 від 09.07.2010 року (а.с.145 т.с.1).

За фактом отримання послуг з реставрації вала дробарки СМ-741 ПП «Базис Торг» була виписана податкова накладна №1793 від 30.11.2010 року на загальну суму 12500 грн., у тому числі ПДВ 2083,33 гривень (а.с.143 т.с.1);

За фактом отримання товарів (оливо роздавальної колонки, м'ясорубки 1:120, м'ясорубки1:78) ПП «Базис Торг» була виписана податкова накладна №911 від 08.07.2010 року на загальну суму 4428 грн., у тому числі ПДВ 738 гривень (а.с.146 т.с.1);

Зазначений товар та послуги були оплачені позивачем про що свідчать платіжні доручення:

- №2226 від 30.11.2010 року на суму 12500 гривень;

- №1014 від 07.07.2010 року на суму 4428,00 гривень.

Судом встановлено, що товар від контрагента був використаний ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» в господарській діяльності, про що свідчить матеріальний звіт, фотокопії придбаних товарів, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів. (а.с. 25,92-93 т.с.2).

ПП «Базис Торг» на момент здійснення господарських відносин з позивачем було зареєстровано у якості юридичної особи та платника ПДВ (а.с.4,12 т.с.2).

20.08.2010 року ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» було подано до Сімферопольської МДПІ АР Крим ДПС декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року разом з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Базис Торг» в сумі - 738 гривень (а.с. 159-165).

ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» було подано до Сімферопольської МДПІ АР Крим ДПС декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року разом з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Базис Торг» в сумі - 2083,33 гривень.

Станом на 2010 рік вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат були встановлені ст.. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Так, згідно п. 5.1 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових крім тих, що визначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону, при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Відповідно до підпункту 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

01.01.2011 року набув чинності Податковий Кодекс України.

Судом встановлено, що відповідачем при проведенні перевірки також встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства в 2011 році.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Суд вважає, що позивачем при проведенні перевірки була надана вся необхідна первинна документація, яка підтверджує факт здійснення підприємством господарських операцій з отримання від Фірми «Капітель Плюс», ПП «Базис Торг», ПП «Кримспецтехнолоджи», ПП "Укрторгпартнер", ПП «Скипетр», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Комманд», ТОВ «Кримстройіндустрія» та КП «Альянс» товарів, використання цих товарів в господарській діяльності підприємства та відповідно правомірність віднесення витрат по придбанню цих товарів до валових.

Стосовно неправомірного формування, на думку податкової інспекції податкового кредиту за рахунок цих взаємовідносин, суд зазначає наступне.

В 2010 році порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентувався приписами п. 7.4, 7.5, ст.. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яких платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення яких формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Законі України "Про податок на додану вартість не передбачено.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

Певні обмеження щодо формування податкового кредиту були передбачені пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), який при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, який набув чинності з 01.01.2011 року, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст.. 198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів\ послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.. 201 цього Кодексу).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Проте, відповідачем не було надано ніяких доказів, які б свідчили про наявність розбіжностей між даними позивача та його контрагентами та доказів повідомлення позивача платника податків про виявлення таких розбіжностей, у випадку їх наявності.

Згідно п. 201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів \ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, аналізуючи зміст наведених норм права, суд приходить до висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими податкове законодавство пов'язує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст.. 201 ПК України.

В судовому засіданні були досліджені всі документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Білогірське Кар'єроуправління», які підтверджують фактичне придбання та використання позивачем отриманих від Фірми «Капітель Плюс», ПП «Базис Торг», ПП «Кримспецтехнолоджи», ПП "Укрторгпартнер", ПП «Скипетр», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Комманд», ТОВ «Кримстройіндустрія» та КП «Альянс» товарів, та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентами позивача накладних встановленим законодавствам вимогам, відповідачем в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено.

Позивач має виробничі потужності для здійснення своєї господарської діяльності, про що свідчать документи на транспортні засоби, договір купівлі-продажу а також фотокопії транспортних засобів в роботі ( а.с.28,64-65, 105-111).

Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача, як на доказ безтоварності та нікчемності угод ТОВ «Білогірське Кар'єроуправління» з його контрагентами на постанову про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі Фірми «Капітель Плюс», ПП «Базис Торг», ПП «Кримспецтехнолоджи», ПП "Укрторгпартнер", ПП «Скипетр», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Комманд», ТОВ «Кримстройіндустрія» та КП «Альянс» за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності за ознаками злочину, передбаченого ст.. ст.. 28 ч. 2, 205 ч. 2 КК України.

Відповідно до ч.5 ст 203 Цивільного Кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 204 Цивільного Кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

Тобто, підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами перевірок контрагентів платника податку та процесуальними документами кримінальної справи.

В той же час, відповідно до ст.. 204 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського Кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст.. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним

Жодних фактів, які б свідчили про порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладення та виконання позивачем з Фірмою «Капітель Плюс», ПП «Базис Торг», ПП «Кримспецтехнолоджи», ПП "Укрторгпартнер", ПП «Скипетр», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Комманд», ТОВ «Кримстройіндустрія» та КП «Альянс» правочинів, відповідачем при проведенні перевірки не встановлено та суду також не надано.

Також, згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наявність вини у формі наміру у сторін угоди означає, що вони, виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладається і суперечність її мети інтересам держави і суспільства і прагнули або завідомо припускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.

Отже, вина юридичної особи у формі наміру повинна бути доведена через вину відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладення угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю, що тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену відповідними статтями Кримінального Кодексу України, а тому такі обставини повинні бути доведені остаточним рішенням по кримінальній справі із встановленням вини фізичної особи у вчиненні таких дій.

Тобто, суд зазначає, що такі обставини не можуть бути доведені постановою про порушення кримінальної справи, протоколами допиту осіб по кримінальній справі та іншими документами до винесення по справі обвинувального вироку або іншого остаточного рішення.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст.. 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що укладені між позивачем та його контрагентами угоди не відповідають зазначеним вимогам.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників в ланцюзі до позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Чинним законодавством України на покупця товару - платника податку не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту та валових витрат перевіряти дотримання постачальниками товару в ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Як встановлено судом, позивач мав взаємовідносини з підприємствами, які були зареєстрованими платниками податку на додану вартість, податковий кредит був ним сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, податок сплачений в ціні товару.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та \ або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, а тому висновки податкової інспекції щодо неправомірного формування ним валових витрат на загальну суму 87082 гривень та неправомірного внесення ним до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 17426 гривень, що призвело до винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень є протиправними.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Білогірське Кар'єроуправління» є обґрунтованими та винесені на підставі акту перевірки від 10.10.2012 року №686/22-0/03379655 податкові повідомлення - рішення № 0000021502 та № 0000011502 є протиправними та мають бути скасовані судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати, понесені позивачем під час розгляду справи у вигляді судового збору в сумі 415,35 гривень із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В судовому засіданні 13.03.13 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 18.03.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Білогірське Кар'єроуправління» - задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення -рішення, винесені 24.01.2013 року Сімферопольською міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим Державної податкової служби (Білогірське відділення):

- №0000021502 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 21404,00 гривень, з яких 20362,00 гривень - основний платіж та 1042,00 гривень - штрафні санкції;

- №0000011502 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 20130,75 гривень, з яких 17426,00 гривень - основний платіж та 2704,75 гривень - штрафні санкції.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білогірське Кар'єроуправління» судовий збір у розмірі 415 (чотириста п'ятнадцять) гривень 35 копійок з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.С. Кононова