Постанова № 30119303, 21.03.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2013 року № 2а-9977/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судових засідань Шозда Г.В.

представників:

від позивача - Мацепура В.С.,

від відповідача - Ортинська Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства (надалі ПП) «Система Оптимум» до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Сихівському районі м.Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

ПП «Система Оптимум» звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Сихівському районі м.Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.08.2011 року за №0000122341.

У відповідності до вимог ст.55 КАС України судом замінено ДПІ у Сихівському районі м.Львова на його правонаступника ДПІ у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби.

Позивач в позовній заяві стверджує, що укладена між позивачем та його контрагентом ПП «Воллі» угода виконана належним чином, податкова накладна оформлена відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджено належними доказами. На момент здійснення господарської операції сторони угоди перебували на податковому обліку, а, отже, в момент оформлення податкової накладної у них виникали як податкові зобов'язання, так і право на податковий кредит.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити.

Відповідач в письмових запереченнях проти позову стверджує, що операції проведені з ПП «Воллі» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просить в його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

За результатами позапланової невиїзної перевірки ПП «Система Оптимум» з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2011 року по контрагенту ПП «Воллі», ДПІ у Сихівському районі м.Львова складено акт від 01.08.2011 року за №2948/23-4/35774875 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.08.2011 року за №0000122341, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 50228 грн. 33 коп., в тому числі, за основним платежем - 50228 грн. 33 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 грн. 00 коп.

Перевіркою встановлено:

- порушення ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Система Оптимум» при придбанні послуг. Послуги по вказаних правочинах не були отримані в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України;

- порушення підп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, підп.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту по податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 50228 грн. 33 коп., що призвело до заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 50228 грн. 33 коп.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Як вбачається з акта перевірки, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стало те, що в порушення норм податкового законодавства позивач відобразив в податковому обліку по податку на додану вартість господарські операції з ПП «Воллі».

Судом встановлено, що, як вбачається з акта перевірки та не заперечується сторонами, між ПП «Система Оптимум» (замовник) і ПП «Воллі» (підрядник) 04.04.2011 року укладено договір №904/2 згідно з умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати, у відповідності до умов даного договору, будівельно-монтажні роботи за адресою замовника: 79066, м.Львів, вул.Грунтова, 1, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Позивачем також подано первинні бухгалтерські документи.

Вищенаведені господарські операції були відображені в податковому та бухгалтерському обліках платника податків.

Як передбачено підп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзац.1 п.188.1 ст.188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Як передбачено п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту, у відповідності до вимог абзац.1 п.198.6 ст.198 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV, з наступними змінами та доповненнями визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було,

відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З метою з'ясування реальності господарських операцій, в забезпечення принципу офіційного з'ясування обставин справи, судом запропоновано надати сторонам пояснення та докази в їх підтвердження.

В акті перевірки орган державної податкової служби посилається на обставини, викладені в акті ДПІ у Франківському районі м.Львова від 30.06.2011року за №921/23-2/34029609, яким прописано нікчемність правочину ПП «Воллі» за березень-квітень 2011 року. В даному акті зазначено, що з метою вручення направлення на проведення позапланової виїзної документальної перевірки працівниками ДПІ у Франівському районі м.Львова було здійснено вихід за юридичною адресою ПП «Воллі» - м.Львів, вул.Академіка Лазаренка, 6а, та фактичною адресою: м.Львів, вул.В.Великого, 34/137. Внаслідок проведеного обстеження встановлено, що за вказаною юридичною та фактичною адресою підприємство не знаходиться, про що складено акт від 24.06.2011 року за №39. Аналіз фінансово-господарської діяльності ПП «Воллі» проведено в приміщенні ДПІ у Франківському районі м.Львова на підставі даних АІС РПП, АРМ «Бест-Звіт», інформаційно-аналітичних довідок та іншої податкової інформації, наявної в органу державної податкової служби станом на момент реєстрації акта перевірки. Н амомент складення акта, відповідно до даних АІС «РПП» по ПП «Воллі» стан « 10» - запит на встановлення місцезнаходження. Згідно з листа Головного відділу податкової міліції СДПІ ВПП у м.Львові від 20.06.2011 року за №5343/26-33 на виконання вимог розпорядження ДПА України №48-р з метою забезпечення відпрацювання ПП «Воллі», яке по результатах співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань за квітень 2011 року віднесено до категорії «податкових ям», та встановлення фактичного місцезнаходження його керівника Тур А.О. скеровано відповідне доручення ВПМ по місцю реєстрації керівника. Згідно 1ДФ чисельність працівників - 0, по декларації ПНП основні засоби відсутні, відповідно до останньої податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб поданої за лютий 2011 року сума доходів, які нараховані на користь фізичних осіб у звітному податковому періоді становить 0 грн., державному реєстратору надано повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням ПП «Воллі» за №474 від 30.05.2011 року.

Окрім цього, в матеріалах справи наявний вирок Сихівського районного суду м.Львова від 26.12.2012 року, яким засновника та власника ПП «Воллі» визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.27, ч.2, 205 ч.2, 27 ч.2, 27 ч.2, 358 ч.4 КК України, так як він будучи виконавцем в співучасті з іншими суб'єктами злочину вчинив фіктивне підприємництво, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі.

Більше того, у згаданому вироку керівник ПП «Воллі» вину визнав та щиро розкаявся.

За таких обставин, суд вважає, що господарські операції між позивачем та його контрагентом ПП «Воллі» не спрямовані на настання реальних наслідків, містять ознаки фіктивності та спрямовані на набуття податкової вигоди, а тому орган державної податкової служби правомірно прийшов до висновку про безпідставність віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми коштів, сплачені за результатами таких операцій.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З врахуванням того, що орган державної податкової служби при встановленні факту нікчемності правочину в акті перевірки покликався саме на ст.228 ЦК України, наведені обставини враховуються судом при прийнятті судового рішення.

З огляду на викладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, прийнято правомірно, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить присудити з позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

3. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 березня 2013 року.

Суддя В.Я.Мартинюк