Постанова № 30119273, 18.03.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2013 року № 2а-8036/12/1370

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Сасевича О.М.

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

за участю сторін:

представників позивача Бунака О.В., Гордійчука С.М.,

представників відповідача Ортинської Н.М., Гузьо О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Габен» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Габен» (надалі-ТзОВ фірма «Габен») звернулося до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби (надалі по тексту-ДПІ у Сихівському районі м.Львова ДПС), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002592321 від 03.08.2012 року.

Згідно ухвали судді від 26.09.2012 року, провадження у даній адміністративній справі відкрито.

Представники позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях. Просили суд позов задовольнити.

Представники відповідача позов не визнали, надали суду письмові заперечення проти позову, у яких просили у задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд приходить до переконання, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Габен» зареєстроване Департаментом економічної політики та ресурсів І Львівської міської ради 31.08.1994 року за №14151050001002221, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 20832731.

Позивача взято на податковий облік за №02-149 від 13.09.1994 року в ДПІ у Франківському районі м.Львова, згідно довідки №4 ОПП, а за №1696 від 04.03.2011 року в ДПІ у Сихівському районі м.Львова.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 14.11.2005 року №17976017, виданого ДПІ у м.Львові, Товариство зареєстроване платником ПДВ з 29.06.1997 року.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі направлень, виданих ДПІ у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби №321 від 08.06.2012 року, №322 від 08.06.2012 року, №323 від 08.06.2012 року, №324 від 08.06.2012 року, №325 від 08.06.2012 року та №326 від 08.06.2012 року, плану-проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на червень 2012 року та наказу ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 29.05.2012 року №215, посадовими особами ДПІ у Сихівському районі м.Львова Гузьо О.А., Карпяк Г.В., Яськів С.В., Віхоть Г.П. та Вільховим І.К. в період з 08.06.2012 р. по 10.07.2012 р. проведена планова виїзна перевірка ТзОВ фірми «Габен» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 16.07.2012 року №1049/22-10/20832731.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Сихівському районі м.Львова 03.08.2012 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002592321, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 4111580,00 грн., в тому числі за основним платежем - 3370111,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 741469,00 грн.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Згідно з п.3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010року №984, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.6 відповідного Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п.1 розділу II «Зміст акта (довідки) документальної перевірки» вищезазначеного Порядку, акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта додаються інформативні додатки.

Пунктом 5 розділу II Порядку визначено, що в описовій частині акта відображаються задекларовані платником податків у податковій та іншій звітності показники, результати перевірки цих показників та робиться відповідний запис щодо встановлення або невстановлення порушень. У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Згідно з п.6 розділу II Порядку, у висновку акта (довідки) документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Як вбачається з висновку акта перевірки від 16.07.2012 року №1049/22-10/20832731 (розділ 4), перевіркою було, зокрема, встановлено порушення ТзОВ фірма «Габен» п.п. 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.141.1 ст.141, п.п.135.5.4 п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, заниження валового доходу на суму 3370111,00 грн., в т.ч. за 2011 рік в сумі 404235,00 грн., за І квартал 2012 року - 2965876,00 грн.

В такому разі, збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 4111580,00 грн., в тому числі за основним платежем - 3370111,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 741469,00 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення №0002592321, не відповідає сумі встановлених порушень згідно із висновком перевірки, у зв'язку із чим, мало місце заниження валового доходу на суму 3370111,00 грн., в т.ч. за 2011 рік в сумі 404235,00 грн., за І квартал 2012 року 2965876,00 грн.

Крім того, суд звертає увагу, що висновок перевірки щодо заниження позивачем валового доходу на суму 3370111,00 грн., в т.ч. за 2011 рік в сумі 404235,00 грн., за І квартал 2012 року 2965876,00 грн. не обґрунтований жодними доводами відповідача з посиланням на норми законодавства та відповідні докази в описовій частині акта, зміст якої в цій частині суперечить висновку за результатами перевірки.

Зокрема, в п.п.3.1.1 п.3.1 розділу 3 акта перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення доходу за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р. встановлено його заниження за І квартал 2012 року в сумі 12631809,00 грн.

Як вбачається із змісту п.п.3.1.1 п.3.1 розділу 3 акта перевірки, доводи відповідача про заниження позивачем доходу за І квартал 2012 року в сумі 12631809,00 грн. обґрунтовані тим, що ТзОВ фірма «Габен» списало в І кварталі 2012 року безнадійну кредиторську заборгованість перед контрагентами-нерезидентами «Басф» в сумі 3663338,53 грн., «Дау Агросайнс» в сумі 8627757,43 грн. та «Кемінова А/С» в сумі 340713,22 грн., а всього -12631809,18 грн.

Дана сума кредиторської заборгованості, на думку відповідача, відноситься до «інших доходів» та відображається в декларації в рядку 03 ІД, однак, не була відображена позивачем в декларації за І квартал 2012 року, внаслідок чого ТзОВ фірма «Габен» в порушення п.п.135.5.4 п.135.4 ст.135 , п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI занизило дохід за І квартал 2012 року на суму 12631809,00 грн.

Суд не погоджується з відповідними доводами акта перевірки виходячи з наступного.

Пунктом 44.1. ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Згідно із вимогами Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291 узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги ведеться на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками».

Облік розрахунків з іноземними постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги ведеться на субрахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками».

З представленої позивачем оборотно-сальдової відомості по рахунку 632 за 1 квартал 2012 року вбачається, що сальдо на початок періоду становило 48001797,27 грн.

Обороти за період по дебету склали 10999726,76 грн., по кредиту 1556169,07 грн.

Сальдо на кінець періоду становило 38558239,58 грн.

При цьому сальдо на початок періоду по розрахунках з «Басф SE» склало 1848688,86 грн., обороти за період по кредиту 54195,68 грн., сальдо на кінець періоду 1902884,54 грн.

Сальдо на початок періоду по розрахунках з «Дау Агросаєнсіс» становило 10636689,47 грн., обороти за період по дебету 2502436,16 грн., обороти по кредиту 840350,12 грн., сальдо на кінець періоду 8974603,43 грн.

Сальдо на початок періоду по розрахунках з «Кемінова» становило 1144625,78 грн., обороти за період по дебету 444,11 грн., сальдо на кінець періоду 1144181,67 грн.

Операції, які вплинули на стан розрахунків з іноземними постачальниками в першому кварталі 2012 року відображені в наданій позивачем картці рахунку 632 за 1 квартал 2012 року.

Суд приймає до уваги, що після подання позивачем зазначених документів суду відповідачем заперечень щодо достовірності зазначених в них показників не надано, відповідних доказів не представлено.

При цьому суд вважає необґрунтованими доводи представника відповідача про те, що надані позивачем документи не спростовують висновків акта перевірки, оскільки для перевірки достовірності списання безнадійної заборгованості, щодо якої минув строк не надано оборотно-сальдові відомості по балансовому рахунку 632 за 2008 - 2011 р.р. та картки рахунку 632 по контрагентах «Басф SE», «Дау Агросаєнсіс», «Кемінова» за цей же період.

Суд звертає увагу, що висновки акта перевірки ґрунтувались на доводах відповідача про те, що позивач списав відповідну кредиторську заборгованість та не відобразив зазначену операцію у 1-му кварталі 2012 р. При цьому, як вбачається з акта перевірки, в ході її проведення досліджувався лише сам факт списання як такий, правомірність відповідного списання відповідачем не аналізувалась, відповідні дані в акті відсутні. За таких обставин доводи відповідача про необхідність представлення оборотно-сальдових відомостей по балансовому рахунку 632 за 2008 - 2011 р.р. та картки рахунку 632 по контрагентах «Басф SE», «Дау Агросаєнсіс», «Кемінова» є необґрунтованими та такими, що не впливають на правильне вирішення справи.

Вирішуючи справу суд приймає до уваги і те, що в представленій копії податкової декларації з податку на прибуток підприємства ТзОВ фірми «Габен» за 2 - 4 квартал 2011 року, додаток ІД до рядка 03 декларації, позивачем відображено безнадійну кредиторську заборгованість на суму 14763092,00 грн. Згідно наданої позивачем розшифровки рядка 03.24 додатка ІД до декларації, відповідна сума включає списання заборгованості: Басф - 3974411,00 грн.; Кемінова - 340098,00 грн.; Дау Агросаєнсіс - 10287003,00 грн.; резиденти (кт 71.7) - 276275,00 грн.; коригування по резидентах, ТМЦ від яких не включено до складу валових витрат (-114695,00 грн.).

Суд також виходить з того, що у відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що в порушення до п.п.135.5.4 п.135.4 ст.135, п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, ТзОВ фірма «Габен» занизило дохід за І квартал 2012 року на суму 12631809,00 грн.

Суд вважає необґрунтованими і доводи акта перевірки щодо порушення позивачем п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 , п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), ТзОВ фірма «Габен» та завищення валових витрат на суму 3248954,00 грн., в т.ч. за 2011 рік суму 1757543,00 грн., а за І квартал суму 1491411,00 грн.

Як вбачається з акта перевірки, за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р. ТзОВ фірма «Габен» задекларовано витрати у сумі 511580657,00 грн.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р. встановлено їх завищення на суму 3248954,00 грн., в т.ч. за 2011 р. на суму 1757543,00 грн., за І квартал 2012 року на суму 1491411,00 грн.

Як зазначено далі в акті перевірки, згідно документів, наданих до перевірки встановлено, що ТзОВ фірма «Габен» одержувало в ЛОД ПАТ «Райфайзенбанк» фінансові кредити для поповнення обігових коштів для оплати за товар.

Як зафіксовано акті перевірки, то такою перевіркою було встановлено залучення відповідних коштів у сфери, що не відносяться до господарської діяльності підприємства.

Зокрема, в періоді, що перевірявся, Підприємством було надано безпроцентну позику (зворотня фінансова матеріальна допомога) ПрАТ «Агрофірма «Зоря ім.Плотинського» в сумі 13157860,90 грн. та надавались позики працівникам позивача. Сума дебіторської заборгованості по позиках працівникам станом на 31.12.2011 року становить 20608892,43 грн., станом на 31.03.2012 року - 20272654,43 грн.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом та або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу.

Посилаючись на норми п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, згідно з яким, до складу витрат включаються витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку, відповідач в акті перевірки робить висновок, що кошти, спрямовані на сплату відсотків за залученими кредитами не могли включатись до складу витрат підприємства, з огляду на що позивач в порушення п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 , п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, завищив валові витрати на суму 3248954,00 грн., в т.ч. за 2011 рік суму 1757543,00 грн., а за І квартал суму 1491411,00 грн.

Вирішуючи спір в цій частині, суд виходить з наступного.

У відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з п.6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №984, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд вважає, що ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи відповідачем не доведено з посиланням на належні та допустимі докази той факт, що для надання безпроцентної позики ПрАТ «Агрофірма «Зоря ім.Плотинського» та працівникам Підприємства спрямовувались саме кошти, залучені в кредит.

Як зазначено в акті перевірки, за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р., ТзОВ фірма «Габен» задекларовано витрати у сумі 511580657,00 грн.

За таких обставин суд вважає, що факт завищення позивачем валових витрат на суму 3248954,00 грн. є недоведеним.

Беручи до уваги наведене вище, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів акта перевірки від 16.07.2012 року №1049/22-10/20832731 про заниження ТзОВ фірма «Габен» податку на прибуток в сумі 3370111,00 грн.

Згідно із п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

-платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

-дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Оскільки висновки планової виїзної перевірки ТзОВ фірми «Габен» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р. щодо заниження ТзОВ фірма «Габен» податку на прибуток в сумі 3370111,00 грн. відповідачем зроблені безпідставно та спростовані наявними в справі доказами, суд вважає, що останній не вправі був видавати оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002592321 від 03.08.2012 року, у зв'язку з чим, воно підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст.7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби №0002592321 від 03.08.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Габен» судові витрати, що пов'язані із сплатою судового збору у розмірі 2 204 (дві тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 березня 2013 року.