Постанова № 30119226, 05.03.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/313/13-a

категорія 8.2.1

05 березня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чернової Г.В. ,

при секретарі - Лукач В.Ю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІПС"

до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.01.2013 р. № 0000012201,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІПС" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.01.2013 р. № 0000012201.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що Державною податковою інспекцією у Житомирському районі було проведено виїзну позапланову перевірку з питань правомірності формування ТОВ "ІПС" від'ємного значення рядка 24 декларації з податку на додану вартість за період 01.10.2011 року по 30.09.2012 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт № 2094/22-0/36575373 від 11.12.2012 року, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення від 02.01.2013 р. № 0000012201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартіcть у розмірі 26800,00 грн. Позивач не погоджується з висновками податкового органу, викладеними в зазначеному акті перевірки та вважає їх необґрунтованими, оскільки на час здійснення перевірки позивачем було надано всі необхідні первинні документи у взаємовідносинах з ДП "Крупозавод Озерянка" ТОВ "ІПС", та здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом підтверджено відповідними первинними документами. Вказує, що відповідач при проведенні перевірки, дійшов до помилкового висновку щодо порушення ТОВ "ІПС" вимог п. 198.1, п.198.3 ст. 198 абз. б п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено залишок від'ємного значення за вересень 2012 року (рядок 24 декларації з ПДВ) на суму ПДВ 42301 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених в письмовому запереченні (а.с. 77-79). Вказав, що позивачем завищено суму податкового кредиту сформованого по взаємовідносинах з ДП "Крупозавод Озерянка" ТОВ "ІПС" за липень 2012 року на суму ПДВ 26800 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на вказану суму. Вказав, що ТОВ "ІПС" неправомірно включило до податкового кредиту ПДВ в зазначеній сумі, так як п. 5.3.6 договору оренди № 03/0401-11 від 04.01.2011 року, укладеного між позивачем та ДП "Крупозавод Озерянка" ТОВ "ІПС", передбачено, що поточний ремонт ДП "Крупозавод Озерянка" ТОВ "ІПС" проводить за власний рахунок. На думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому не підлягає скасуванню.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Житомирському районі було проведено позапланову виїзну перевірку перевірку з питань правомірності формування ТОВ "ІПС" від'ємного значення рядка 24 декларації з податку на додану вартість за період 01.10.2011 року по 30.09.2012 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт № 2094/22-0/36575373 від 11.12.2012 року, яким виявлено порушення підприємством вимог п. 198.1, п.198.3 ст. 198 абз. б п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення за вересень 2012 року (рядок 24 декларації з ПДВ) на суму ПДВ 42301 грн. При цьому податковий орган зазначає, що для перевірки ТОВ "ІПС" не надано первинних документів, підтверджуючих взаєморозрахунки з ДП "Крупозавод Озерянка" ТОВ "ІПС" за березень 2012 року на суму ПДВ 26800,00 грн.

На підставі вказаного акту було винесено податкові повідомлення-рішення від 02.01.2013 р. № 0000012201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 26800,00 грн.

Як встановлено судом позивачем, для здійснення господарської діяльності 04.01.2011 року було укладено договір оренди № 03/0401-11 з ДП "Крупозавод Озерянка" ТОВ "ІПС". Відповідно до умов зазначеного договору (п.1.1) орендодавець (ТОВ "ІПС") передає, а орендар (ДП "Крупозавод Озерянка" ТОВ "ІПС") приймає в строкове платне володіння та користування майновий комплекс "Крупозавод Озерянка" загальною площею 5343,7 кв. м. (надалі - об'єкт оренди), який розташований за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Озерянка, вул. Бердичівська,23 .

На думку відповідача ТОВ "ІПС" неправомірно включило до податкового кредиту ПДВ в сумі 26800,00 грн., так як п. 5.3.6 договору оренди майнового комплексу від 04.01.2011 року, передбачено, що поточний ремонт ДП "Крупозавод Озерянка" ТОВ "ІПС" проводить за власний рахунок, а в акті приймання передачі від 30.03.2012 року не конкретизовано вид проведеного ремонту на суму ПДВ 26799,97 грн..

Судом встановлено, що для перевірки позивачем, було надано всі необхідні первинні документи, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, зокрема: податкову накладну № 129 від 30.03.2012 року, видаткову накладну № ЛНА -000118 від 30.03.2012 року, акт приймання передачі від 30.03.2012 року, в якому зазначено, що виконувались роботи з ремонту приміщення котельні, ремонту орендованого ОЗ, ремонту основних засобів, ремонту орендованого офісу на суму 26799,97 грн. ( а.с. 36).

В ході розгляду справи доводи відповідача щодо того, що оскільки в акті приймання передачі від 30.03.2012 року не конкретизовано вид проведеного ремонту на суму ПДВ 26799,97 грн., тому у позивача відсутні правові підстави для формування податкового кредиту, не взяті судом до уваги, оскільки зі змісту вище зазначеного договору вбачається, що у разі повернення об'єкту оренди орендодавцю, орендодавець орендарю відшкодовує вартість ремонту та поліпшень. До того ж зазначені ремонти та поліпшення були погоджені керівництвом ДП "Крупозавод Озерянка" ТОВ "ІПС" з керівництвом ТОВ "ІПС". Повернення об'єкту оренди відбулося 30 березня 2012 року. Всі документи були оформлені відповідно до чинного законодавства у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для податкового та бухгалтерського обліку та надані перевірячим в ході перевірки.

Що стосується твердження відповідача що позивачем було завищено розмір від'ємного значення за вересень 2012 року на суму ПДВ 42301 грн., то слід вказати, що в ході розгляду справи дані обставини не знайшли свого підтвердження зважаючи на наступне.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулюються ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Кодекс).

Так, пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 цієї ж статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Слід відмітити, що факт сплати коштів щодо виконаних робіт підтверджується копією платіжного доручення № 70 від 19.04.2012 року, факт отримання послуг, за які сплачувались кошти підтверджується копією податкової накладної № 129 від 30.03.2012 року, водночас, зауважень до вказаних документів у відповідача немає, а тому, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку.

Відповідно до абз. а пп.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи позивачем було сформовано суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню відповідно до вимог пп. 200.4 ст. 200 ПК України, оскільки дана сума бюджетного відшкодування формувалась на підставі податку на додану вартість фактично сплаченому отримувачем послуг.

Висновки перевіряючих податкового органу, викладені в акті, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення - рішення, ґрунтуються лише на припущеннях, не підтверджених первинними документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

З урахуванням законодавчого регулювання спірних правовідносин та встановлених у справі обставини щодо дотримання позивачем усіх визначених Податковим кодексом України умов для включення сплаченого в ціні придбаних товарів податку на додану вартість до складу податкового кредиту підприємства та при наявності належним чином складених податкових накладних, виданих платником податку на додану вартість, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідача, та вважає його таким, що підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 86, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби від 02.01.2013року № 0000012201.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Г.В. Чернова

Повний текст постанови виготовлено: 11 березня 2013 р.