Рішення № 30118690, 14.03.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2013 р.Справа № 922/008/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" (м. Київ) до Іноземного підприємства "Калісто" (м. Харків) про стягнення 465201,79 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з"явився; відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Іноземного підприємства "Калісто" на свою користь заборгованість в розмірі 465201,79 грн., з яких 453478,01 грн. - сума основного боргу та 11723,78 грн. пені, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за поставку товару по договору поставки №126/11 від 01.09.11 р. Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 9304,04 грн. просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача в судове засідання 14.03.13 р. не з`явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено судом до матеріалів справи.

14.03.13 р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання, в якому просить здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача, у зв"язку з неможливістю прибуття у судове засідання представника відповідача та з урахуванням подання до суду доказів оплати основної суми боргу без урахування штрафних санкцій.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про здійснення розгляду справи за відсутності представника відповідача, вирішив за можливе задовольнити його.

Також 14.03.13 р. до канцелярії суду від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 14.03.13 р. не з'явився, витребувані судом документи не надав. Про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Вищий господарський суд України у п.4 Інформаційного листа № 01-8/1228 від 02 червня 2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив про те, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "у зв'язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення відповідним судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п.3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/289 від 18 вересня 1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.09.11 р. між Приватним акціонерним товариством "Індустріальні та дистрибуційні системи" (постачальник) та Іноземним підприємством "Калісто" (покупець) був укладений договір поставки № 126/11.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупцю товар, в асортименті та за цінами, що визначаються у специфікації, яка є додатком №1 до даного договору та складає його невід"ємну частину, а зобов'язується прийняти та оплатити прийнятий товар.

Відповідно до п.4.1 договору, поставка товару здійснюється постачальником за цінами, вказаними у специфікації, яка є невід"ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.5.2 договору, термін оплати покупцем за поставлений товар з відстрочкою оплати складає не більш, ніж 30 календарних днів з дати поставки товару.

Відповідно до п.5.3 договору, датою оплати товару вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних, які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств. Додатком №2 до договору поставки №126/11 від 01.09.11 р. відповідачем було завірено зразок відтиску печатки/штампу складу та визначено матеріально-відповідальну особу. Також в матеріалах справи наявні довіреності на отримання матеріальних цінностей від Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до цих видаткових накладних, та накладні на повернення товарів.

В судових засіданнях, представник відповідача підтверджував факт отримання товару від позивача за вищевказаними накладними.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору поставки №126/11 від 01.09.11 р., не оплатив за отриманий товар, в з"язку з чим позивач був змушений звернутись з позовом до суду.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

22.02.13 р. до канцелярії суду (факсом) від позивача надійшло клопотання, в якому зазначено, що відповідач погасив основний борг в сумі 453478,01 грн., проте позивач наполягає на стягненні нарахованої пені в сумі 11723,78 грн. Просив суд розглядати справу за відсутності представника позивача за наявними матеріалами. 25.02.13 р. до канцелярії суду надійшов оригінал клопотання від 22.02.13 р., який був раніше переданий факсом.

Матеріалами справи підтверджено, що після відкриття провадження у справі відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти у розмірі 348738,56 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №440 від 18.01.13 р. на суму 200000,00 грн. та №4555 від 11.02.13 р. на суму 148738,56 грн. Також суд приймає до уваги клопотання позивача про повне погашення основного боргу в сумі 453478,01 грн.

У зв'язку з повною сплатою відповідачем боргу у сумі 453478,01 грн., суд вважає за необхідне провадження у справі припинити в цій частині на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Згідно зі ст.ст.193, 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Підпунктами 9.2 зазначеного договору поставки №126/11 від 01.09.11 р. визначено, що покупець, в разі несвоєчасної оплати за отриманий товар, сплачує постачальнику пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день затримки платежу.

Позивачем зроблений розрахунок пені в розмірі 11723,78 грн., оскільки надані розрахунки не відповідають вимогам чинного законодавства, тому нарахована сума пені підлягає стягненню з відповідача частково в розмірі 11692,11 грн. В іншій частині стягнення пені слід відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи та керуючись статтями 43 та 49 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне стягнути з позивача на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 9304,04 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33-34, 38, 43, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, 82-85, Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Іноземного підприємства "Калісто" (61044, м. Харків, Фрунзенський р-н., просп. Московський, буд. 257; код ЄДРПОУ 34756181; р/р 26004000123286 в ПАТ "Укрексімбанк" м. Харків, МФО 351618) на користь Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" (04073, м. Київ, Московський проспект, 9, корп.5, офіс 501; код ЄДРПОУ 24364528, р/р 26006010031479 в ПАТ "Укрексімбанк" м. Київ, МФО 322313) пеню в розмірі 11692,11 грн. та судовий збір у розмірі 9304,04 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 453478,01 грн. провадження у справі припинити.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 19.03.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.