Ухвала суду № 30118574, 13.03.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"13" березня 2013 р. Справа № 5023/4144/12

вх. № 4144/12

Суддя господарського суду Дзюба О.А.

при секретарі судового засідання Шаповалов О.В.

За участю представників сторін:

Представника ПАТ "ПУМБ" - Пашкова Н.В., довіреність від 12.07.12р.

Представника ТОВ "КУА "Фінекс Капітал" - Щербаков О.Є., довіреність від 30.11.12р.

Розпорядника майна - арбітражного керуючого Капустіна В.В., ліцензія від 20.09.11р.

Розглянувши заяву ТОВ "КУА "Фінекс Капітал" з грошовими вимогами до боржника по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіал-Агро", с. Санжари до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіал-Агро", с. Санжари

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 жовтня 2012 року зобов'язано боржника опублікувати в офіційному друкованому органі України оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіал-Агро"; введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Капустіна Володимира Володимировича, зобов'язано розпорядника майна разом з керівником боржника розглянути в тридцятиденний строк від дня публікації оголошення заяви з вимогами до боржника, про результати розгляду у встановленому порядку повідомити кредиторів, скласти реєстр вимог кредиторів; призначено попереднє засідання суду на 18 грудня 2012 року.

До канцелярії суду (вх№ 20462) від ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс Капітал» надійшла заява з грошовими вимогами до боржника.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 грудня 2012 року прийнята заява кредитора - ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс Капітал» з грошовими вимогами до боржника до розгляду в попередньому засіданні суду.

Ухвалами господарського суду Харківської області розгляд справи відкладався, учасники процесу зобов'язувались виконати в повному обсязі вимоги ухвали господарського суду Харківської області від 22 жовтня 2012 року.

До канцелярії суду від кредитора надійшли супровідним листом (вх№ 22971) докази в обґрунтування своєї заяви в тому числі розрахунок, а також (вх№ 6346) письмові пояснення до заяви з вимогами до боржника.

В судовому засіданні розпорядник майна пояснив, що вимоги ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс Капітал» до боржника не обґрунтовані та не підтверджені належними доказами, про що у встановленому порядку повідомлено кредитора, у зв'язку з чим просив суд відмовити в їх задоволенні.

Присутній у засіданні суду представник ПАТ "ПУМБ" також, проти вимог ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс Капітал» заперечував в повному обсязі.

Представник ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс Капітал» в засіданні суду підтримав свою заяву з вимогами до боржника в повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх у засіданні суду учасників процессу, суд встановив наступне.

Відповідно до п.2 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи вимоги ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс Капітал» до боржника в загальній сумі 1 491 869,21 грн. виникли на підставі договорів уступки права вимоги № б/н від 01.10.2012 р.; № б/н від 02.10.2012 р.; № б/н від 01.11.2012 р., укладеними заявником з ФО-П Руденко Ю.М.

В свою чергу, вимоги ФО-П Руденко Ю.М. обґрунтовані наступними доказами:

- Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.01.2012 року по справі № 5023/217/12, за яким стягнуто на користь ФО-П Руденко Ю.М. з боржника 343992,00 грн. основного боргу та 6879,84 грн. судового збору;

- Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2011 року по справі № 47/271-10 за позовом ТОВ «АПК «Веста» до боржника та договором про відступлення права вимоги 24.02.2011 року, за яким ФО-П Руденко Ю.М. одержав право вимагати замість ТОВ «АПК «Веста» від боржника сплати заборгованості на загальну суму 901 026,71 грн.;

- Договором оренди транспортних засобів № б/н від 01.10.2009 р. укладеним ФО-П Руденко Ю.М. та боржником, загальна заборгованість боржника за яким складає 239 970,66 грн.

Розпорядником майна зазначені вимоги відхилено та у включенні до реєстру кредиторів заявнику відмовлено, у зв'язку з необґрунтованістю заборгованості та недійсністю угод відступлення права вимоги від 01.10.2012 р. та 02.10.2012 р. від ФО-П Руденко Ю.М. до заявника, оскільки останні на його думку суперечать вимогам п. З ст. 203, ст. 515 ЦК України, ст. 25 ГПК України. Заявник з такими твердженнями не погоджується з наступних підстав.

Відповідно ч.1 ст. 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв'язку. За змістом частини 5 ст. 11 ЦК України підставою виникнення грошового зобов'язання може бути рішення суду.

Частиною 1 ст. 512 Цивільного кодексу України відступлення права вимоги визначено як одна з підстав заміни кредитора у зобов'язанні, яка полягає у переданні кредитором своїх прав іншій особі за правочином. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що були на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому заміна кредитора здійснюється без згоди боржника (ст. 516 ЦК України).

Статтею 515 Цивільного кодексу України встановлені обмеження заміни кредитора у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. На нашу думку, цією нормою закріплена заборона заміни кредитора у зобов'язаннях, право вимоги за якими виникло при порушенні особистих немайнових прав та немайнових благ, належних особі від народження або в силу закону, оскільки особисті немайнові права, які належать особі, є невід'ємними та такими, що неможливо передати іншим особам в силу імперативного припису закону.

Згідно з частиною першою ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. А відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, яка зокрема спрямована на примусове виконання рішень судів. Тобто законом передбачена можливість заміни сторони у справі на стадії виконавчого провадження у разі заміни кредитора в зобов'язанні за яким є відповідне судове рішення.

Частиною 3 ст. 25 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Розпорядник майна в обґрунтування відхилення вимог заявника до боржника посилається саме на відсутність відповідної ухвали суду, згідно якої кредитором боржника -Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіал-Агро" визначався саме заявник - ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс Капітал».

Проте, судом встановлено, що договори уступки права вимоги, що виникли внаслідок набуття сили судових рішень на підставі яких виникли вимоги заявника до боржника укладені відповідно 01 та 02 жовтня 2012 року, а 14 вересня 2012 господарським судом Харківської області винесена ухвала про порушення справи про банкрутство по справі № 5023/4144/12, згідно якої введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який зокрема передбачає заборону стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України.

Пунктом 8 частини 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувана поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

Таким чином, після винесення господарським судом Харківської області ухвали від 14 вересня 2012 року про порушення справи про банкрутство у відношенні боржника, заявник не мав змоги звернутися до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні оскільки зазначені вище виконавчі провадження були зупинені на підставі вимог п. 8. ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, в п. 51 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18.12.2009 р. зазначено: «Статтею 512 ЦК встановлено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, в тому числі й грошовому. Законом не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Тому арбітражні керуючі мають вносити до реєстру відомості про заміну кредиторів за грошовими зобов'язаннями у разі переходу їх права вимоги відповідно до правил ЦК. а господарські суди - зобов'язувати арбітражних керуючих вносити відповідні зміни до реєстру в разі оскарження необґрунтованої відмови арбітражних керуючих у внесенні відомостей про заміну кредитора. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону. Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом».

Врахувавши зазначене, суд дійшов висновку про безпідставність відхилення розпорядником майна вимог кредитора, які виникли на підставі договорів уступки права вимоги № б/н від 01.10.2012 р.; № б/н від 02.10.2012 р.

Боржником та розпорядником майна також відхилені вимоги заявника, які виникли на підставі договору уступки права вимоги № б/н від 01.11.2012 р., укладеного ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс Капітал» з ФО-П Руденко Ю.М., які в свою чергу виникли на підставі існування боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіал-Агро" за Договором оренди транспортних засобів № б/н від 01.10.2009 р. З підстав невідповідністі договору оренду транспортних засобів вимогам ст. 799 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню, а також відсутністю за даними обліку боржника документального підтвердження існування такого договору та актів наданих послуг між сторонами договору починаючи з дати укладання.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, заявником до заяви з вимогами до боржника надані суду, копії договору оренди транспортних засобів №б/н від 01.10.2009 р. (надалі - Договір Оренди) та Акту приймання передачі до договору оренди транспортних засобів від 01.10.2009 р., які підписані повноважними представниками сторін зазначеного договору та скріплені їх печатками.

Згідно з частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Договір оренди складений у простий письмовій формі та містить усі істотні умови щодо яких досягнуто згоди сторін. Транспортні засоби, які є предметом зазначеного договору оренди, фактично передані боржнику, що підтверджується відповідним актом приймання передачі. Таким чином, сторони домовились щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами та відбулося часткове виконання договору.

Згідно з частиною 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Сплати орендної плати, визначеної п. 5 договору оренди орендар не здійснив та не повернув об'єкт оренди у терміни та у порядку, визначеними п. 8 договору оренди, в результаті чого у орендодавця виникло право вимагати сплати заборгованості за вказаним договором та штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України.

Право вимагати від боржника сплати заборгованості за договором оренди та штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України за договором уступки права вимоги № б/н від 01.11.2012 р. передане цедентом ФО-П Руденко Ю.М. цесіонарію ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс Капітал».

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В ст. 43 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Врахувавши все зазначене, суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс Капітал» до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіал-Агро", є обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів згідно з черговістю.

Керуючись ст. ст. 14 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Визнати вимоги ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс Капітал» до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіал-Агро" в загальній сумі 1 491 869,21 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів згідно з черговістю.

2. Дану ухвалу направити кредитору, боржнику, розпоряднику майна.

Суддя Дзюба О.А.