Рішення № 30118510, 19.03.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2013 р. Справа № 3/103-12/6

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Державного комунального підприємства "Новосілки" про стягнення 621073,02 грн,

за участю представників сторін:

позивача: Яковенка П.А. (дов. № 265/10 від 14.12.2012),

відповідача: Пільчевського А.Є. (дов. б/н від 10.09.2012).

СУТЬ СПОРУ:

У серпні 2012 року Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Київському області з позовом до Державного комунального підприємства "Новосілки" (далі - відповідач) про стягнення 621073,02 грн.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 06/10-2184 про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 з оплати переданого відповідачу природного газу у січні - квітні 2011 року на загальну суму 1347306,89 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.08.2012 (суддя Лопатін А.В.) порушено провадження у справі № 3/103-12 та призначено її до розгляду.

Рішенням господарського суду Київської області від 23.10.2012 у справі № 3/103-12 (суддя Лопатін А.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 547306,39 грн основного боргу, 41092,84 грн пені, 3338 грн втрат від інфляції, 23241,39 грн 3% річних та 12299,57 грн судового збору. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О, Сітайло Л.Г.) апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2012 у справі № 63/10-12 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2013 касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено частково. Рішення господарського суду Київської області від 23.10.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 у справі № 3/103-12 скасовано в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3338 грн втрат від інфляції та відмови в решті частині їх стягнення. Справу № 3/103-12 в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 07.02.2013 зазначив про те, що приймаючи оскаржуване рішення у справі місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, стягнув з відповідача на користь позивача інфляційні за період з березня 2011 року по серпень 2012 року, чим без клопотання заінтересованої сторони збільшив період нарахування інфляційних нарахувань, вийшовши за межі позовних вимог, у розумінні частини другої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, як вбачається з матеріалів справи звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, нарахованих ним за період з березня 2011 року по березень 2012 року в сумі 9324,01 грн.

Таким чином, до Господарського суду Київської області направлено на новий розгляд справу № 3/103-12 в частині позовних вимог про стягнення втрат від інфляції за період з березня 2011 року по березень 2012 року в сумі 9324,01 грн.

Відтак, рішення господарського суду Київської області від 23.10.2012 у справі № 3/103-12 (суддя Лопатін А.В.), яке залишене без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О, Сітайло Л.Г.) набрало законної сили в частині стягнення 547306,39 грн основного боргу, 41092,84 грн пені та 23241,39 грн 3% річних.

Відповідно до положень статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до розподілу автоматизованої системи документообігу суду справа № 3/103-12 передана на новий розгляд судді Черногузу А.Ф.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.02.2013 суддею Черногузом А.Ф. справу прийнято до свого подальшого провадження та присвоєно їй № 3/103-12/6, розгляд справи призначено на 05.03.2013.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.03.2013 розгляд справи відкладено на 19.03.2013.

У судовому засіданні 19.03.2013 представник позивача позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з березня 2011 року по березень 2012 року в сумі 9324,01 грн підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

Розглядаючи справу попередні суди зазначили, що 20.12.2012 між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник, позивач у справі) та Державним комунальним підприємством "Новосілки" (покупець, відповідач у справі) укладено договір № 06/10-2184ТЕ-17 про закупівлю природного газу за державні кошти (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 2.1 цього договору.

Умовами договору передбачено, що:

газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору (п.п. 1.1. договору);

постачальник передає покупцю в період з 01.10.2011 по 31.12.2011 газ в обсязі 1930,000 тис. куб. м. (п. 2.1. договору);

ціна за 1000 куб. м. газу становить 1091,00 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ -1309,20 грн. Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 2105630,00 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2526756,00 грн (п. 3.1. договору);

договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріпленням печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.01.2011 по 31.12.2011, а в частині розрахунків за газ -до їх повного здійснення (п. 10.1. договору).

Додатковою угодою № 1 від 28.01.2011 до договору внесено зміни, а саме змінено назву договору на "Договір поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання".

Додатковою угодою № 2 від 04.04.2011 до договору внесено зміни, а саме

абз. 3 п. 3.1. викладено у наступній редакції: "До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1091,00 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309,20 грн".

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ за січень - квітень 2011 загальною вартістю 1347306,89 грн, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін актами передачі-приймання природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання: від 31.11.2011 на суму 462736,74 грн, від 28.02.2011 на суму 436900,98 грн, від 31.03.2011 на суму 337242,07 грн та від 30.04.2011 на суму 110427,10 грн.

Із зазначеного акту вбачається, що сторонами спору підписано акти на загальну суму - 1347306,89 грн без зауважень та за відсутності з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору, тобто, відповідач не заперечував щодо обсягів, сум, якості поставленого газу та строків поставки за підписаним актом.

Таким чином, судами встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки природного газу у відповідності до умов договору, проте відповідачем в порушення договірних зобов'язань здійснено часткову оплату за отриманий газ на суму 800000,20 грн, що вказує на прострочення боржника перед кредитором.

За наслідками розгляду справи попередніми судами, а саме Рішенням Господарського суду Київської області від 23.10.2012 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 у справі № 3/103-12, які залишені без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2013 в частині стягнення основного боргу та 3% річних встановлено факт неналежного виконання Державним комунальним підприємством "Новосілки" свої зобов'язань щодо сплати заборгованості за договором 06/10-2184ТЕ-17 від 20.12.2010; стягнуто з відповідача на користь позивача, зокрема, 547306,39 грн основного боргу.

Враховуючи характер та специфіку спору, вказівки Вищого господарського суду України, при новому розгляді справа про стягнення втрат від інфляції позивач повинен довести правомірність та обґрунтованість заявленої вимоги, тобто, зміст матеріального права позивача на заявлені кошти у площині заявленого періоду, а суд, в свою чергу, для правильного вирішення спору зобов'язаний перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с. 5-6), у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань з оплати вартості отриманого газу, останнім заявлено до стягнення з відповідача 9324,01 грн втрат коштів від інфляції, розрахованих на кожну поставку з врахуванням часткових оплат, за період з березня 2011 по березень 2012 року.

Положення п. 4.1. договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: - перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтями 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, то господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат на суму боргу.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції, враховуючи строки виникнення зобов'язання за договором, періоди нарахування втрат від інфляції заявлені позивачем, частину другу статті 625 Цивільного кодексу України, господарський суд встановив, що наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції є арифметично вірним.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 9324,01 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних, в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України, сторонами доказів.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовну вимогу про стягнення втрат коштів від інфляції задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства "Новосілки" (код 25655972) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (код 31301827) 9324,01 грн втрат коштів від інфляції.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Черногуз А.Ф.