Рішення № 30118508, 20.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/19034-2012 20.03.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГА-Логістик»

до Фізичної особи-підприємця Тигранян Наталії Миколаївни

про стягнення 7 705,48 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Сіленко А.О. - довіреність б/н від 01.01.2013;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛГА-Логістик» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Тигранян Наталії Миколаївни про стягнення 22 500,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повернення орендованого обладнання згідно умов Договору № 06030811 суборенди обладнання від 03.08.2011 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 15 000,00 грн. - основного боргу (вартості неповернутого обладнання), 7 500,00 грн. - штрафу, 1 609,50 грн. - судового збору.

Ухвалою від 28.12.2012 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 30.01.2013 року.

29.01.2013 року через канцелярію суду від відповідача надійшла телеграма, в якій він просив суд відкласти розгляд справи.

30.01.2013 року представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання, розгляд справи відкладено на 20.02.2013 року.

13.02.2013 рокучерез канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про зміну предмету позову, яке представник позивача підтримав у судовому засіданні 20.02.2013 року.

20.02.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 13.03.2013 року.

13.03.2013 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про зміну предмету позову, згідно якого позивач просив стягнути з відповідача 7 705,48 грн. - пені в зав'язку з несвоєчасним повернення обладнання гідно умов Договору № 06030811 суборенди обладнання від 03.08.2011 року.

В судовому засіданні 13.03.2013 оголошено перерву до 20.03.2013 року.

В судове засідання 20.03.2013 року представник відповідача повторно не з'явився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.1997 року № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 20.03.2013 року змінені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛГА-Логістик» (далі по тексту - позивач, орендар) та Фізичною особою-підприємцем Тигранян Наталією Миколаївною (далі по тексту - відповідач, суборендар) було укладено Договір № 06030811 суборенди обладнання (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендар передає, а Суборендар приймає у строкове платне користування за плату обладнання, що є об'єктом суборенди за цим Договором (надалі «Обладнання»). Склад, перелік, найменування, кількість і заставна вартість з урахуванням індексації Обладнання узгоджена сторонами та наведена в акті прийому-передачі, оформленому у відповідності до п.2.1. цього Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору орендна плата за користування Обладнанням узгоджена сторонами, зазначається в акті прийому-передачі, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Суборендар зобов'язується вчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 5.2. Договору за несвоєчасне повернення обладнання суборендар сплачує пеню в розмірі 1,5% заставної вартості Обладнання за кожен день прострочення.

Згідно з п. 9.1. Договору Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2011 року.

Відповідно до п. 9.3.5. Договору орендар має право достроково розірвати цей Договір в разі якщо суборендар прострочив сплату орендної плати протягом трьох місяців.

Згідно з п. 9.5. Договору про дострокове розірвання цього договору орендар повідомляє суборендаря письмовим повідомленням з зазначенням підстави дострокового розірвання за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання.

03.08.2011 року на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове, платне користування: Меблі дерев'яні «Стелла» (1 стіл + 4 стільці), кількість - 6 штук, загальною вартістю 15 000,00 грн.

Листом від 14.09.2012 року позивач повідомив відповідача про дострокове розірвання Договору, у зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати протягом трьох місяців, а також просив повернути орендоване обладнання.

Відповідно до ч. 6 п. 4.2. Договору суборендар зобов'язується по закінченні терміну дії цього договору, або його достроковому розірванні повернути Орендареві Обладнання у справному стані протягом 5 календарних днів з моменту розірвання даного Договору.

06.02.2013 року відповідач повернув позивачу обладнання.

Спір виник у зв'язку з тим, що після припинення дії Договору відповідач повернув обладнання з порушенням умов Договору, в зв'язку з чим позивач керуючись п. 5.2. Договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 7 705,48 грн. - пені.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування обладнання на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору, після його припинення, не своєчасно повернув орендоване обладнання.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 7 705,48 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стиягнути з Фізичної особи-підприємця Тигранян Наталії Миколаївни (03148, м. Київ, ПРОСПЕКТ 50-РІЧЧЯ ЖОВТНЯ, будинок № 3-А, квартира 39, ідентифікаційний код 2746804421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГА-Логістик» (01001, м. Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ СОФІЙСЬКА, будинок 10-А, код ЄДРПОУ 36001805) 7 705 (сім тисяч сімсот п'ять) грн. 48 коп. - пені, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - судового збору

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 22.03.2013 року