Рішення № 30118433, 04.03.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2013 р.Справа № 5023/6094/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Шевчук Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Завод", с. Мартусівка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція", м. Харків про стягнення коштів за участю :

Представник позивача - Ларькін В.М., дов. б/н від 14.01.13р.

Представник відповідача - Пивоварова Р.В., дов. від 28.11.12р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БФ Завод" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалоконструкція" 83780,14 грн. заборгованості, мотивуючи позовні вимоги порушенням відповідачем його зобов'язань по оплаті поставленого позивачем товару за видатковою накладною № 37 від 13.06.12 р. та виконаних позивачем робіт за актом надання послуг № 22 від 13.06.12 р.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях та відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, мотивуючи свої заперечення наступним.

06.06.12 р. ТОВ "Металіст-Будметалоконструкція" було частково оплачено рахунок-фактуру № 41 на суму 145000,00 грн., тобто за 26313,26 кг металоконструкцій. 13.06.12 р. ТОВ "Металіст-Будметалоконструкція" було отримано 26450,54 кг металоконструкцій, тобто на 137,28 кг більше ніж було обумовлено, що пов'язано з вагою балок В 10Х, вага кожної з яких складає 1470 кг +-1%. В подальшому планувалась поставка решти металопродукції за первісною домовленістю, проте, у зв'язку із відсутністю необхідності, відповідач не здійснював попередню оплату, а позивач відповідно не здійснював поставку. Таким чином, відповідач вважає, що на даний час, поставлений за видатковою накладною від 13.06.12 р. товар оплачений ТОВ "Металіст-Будметалоконструкція" попередньою оплатою у розмірі 145000,00 грн., а неоплаченою лишилась частина товару, що перевищила очікувану вагу, а саме - 137,28 кг металоконструкцій вартістю 756,41 грн.

Щодо заборгованості за актом надання послуг № 22 від 13.06.12 р., відповідач зазначає, що підставою для оплати виконаної роботи є саме акт приймання-здачі виконаної роботи, а тому акт надання послуг № 22 від 13.06.12 р. не підтверджує факт передачі результату роботи замовникові. Крім того, вищезазначеним актом не встановлено будь-якого строку на оплату, а вимога про внесення оплати відповідачу не пред'являлась, тому позивач передчасно звернувся до суду за захистом свого ще не порушеного права.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що позивачем, на підставі усної домовленості, 13.06.12 р. було поставлено відповідачу товар (металоконструкції - балка В10Х) на загальну суму 277730,68 грн., що підтверджується видатковою накладною № 37 від 13.06.12 р., яка була підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками підприємств, та довіреністю на отримання цінностей (арк.с. 10-11).

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого за період з 04.08.10 р. по 11.04.11 р. товару позивачу виконав неналежним чином, здійснивши часткову оплату у сумі 145000,00 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 132730,68 грн.

18.09.12 р. між позивачем та відповідачем був підписаний акт про зарахування зустрічних грошових вимог (арк.с. 12), в якому зазначено, що сторони проводять зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на загальну суму 98150,54 грн. та з моменту підписання цього акту заборгованість відповідача перед позивачем за видатковою накладною № 37 від 13.06.12 р. буде складати 34580,14 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за видатковою накладною № 37 від 13.06.12 р. перед позивачем склала 34580,14 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Таким чином, передача товару позивачем за видатковою накладною № 37 від 13.06.12 р. та прийняття його відповідачем є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі - продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов"язання оплатити поставлений товар.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

06.11.12 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу № 268 від 02.11.12 р. (а.с. 14), про оплату заборгованості, яку було вручено відповідачу 13.11.12, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. (арк.с. 15).

Однак, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 34580,14 грн., суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості за поставлений товар за видатковою накладною № 37 від 13.06.12 р. та про їх задоволення.

Крім того, 13.06.12 р. на замовлення відповідача, позивач виконав роботи, а саме виготовив металоконструкції, на суму 49200,00 грн., а відповідач прийняв без зауважень та претензій виконані роботи, що підтверджується актом надання послуг № 22 від 13.06.12 р. (арк.с. 13), який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Таким чином, виконання позивачем робіт та прийняття їх відповідачем (чи уповноваженими ним особами) є підставою вважати укладеним між сторонами договір, що містить ознаки договору підряду та виникнення у відповідача зобов'язання оплатити виконану роботу. Отже, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 61 Цивільного кодексу України - Підряд.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. (частина 2 вказаної статті).

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо об'єму, якості та строків виконаних ним робіт від відповідача не надходило, що підтверджується актом надання послуг № 22 від 13.06.12 р., підписаним з боку відповідача без зауважень.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 49200,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 4 статті 879 ЦК України встановлено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Пунктом 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 49200,00 грн. заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Суд критично оцінює заперечення відповідача проти позову, мотивовані неотриманням відповідачем вимоги про оплату, оскільки як вже зазначалося вище, вимогу № 268 від 02.11.12 р. (а.с. 14), про оплату заборгованості було вручено відповідачу 13.11.12, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. (арк.с. 15).

Посилаючись на те, що вимога пред"явлена на сплату дебіторської заборгованості у сумі 83780,14 грн. та не співвідноситься з актом надання послуг №22 від 13.06.12р., відповідач не надав жодних доказів на підтвердження наявності між сторонами інших правовідносин, за якими у відповідача утворилась вказана дебіторська заборгованість.

Суд вважає такими, що базуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства твердження відповідача, з посиланням на статтю 854 ЦК України, що підставою для оплати виконаної роботи є саме акт приймання-здачі виконаної роботи, а тому акт надання послуг № 22 від 13.06.12 р. не підтверджує факт передачі результату роботи замовникові, з огляду на наступне.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок (ч.1 ст.840 ЦК України).

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.43 ГПК України).

За приписами ст.ст.4-3, 32, 33 ГПК України, кожна сторона на засадах змагальності повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може базуватися на припущеннях.

З огляду на наведені приписи чинного законодавства, суд вважає акт надання послуг № 22 від 13.06.12 р. належним доказом на підтвердження здійснення позивачем робіт з виготовлення металоконструкцій у кількості 15375 кг. за ціною 3,20 грн., на загальну суму 49200,00 грн.

Крім того, факт виготовлення вказаних конструкцій підтверджується звітом про продукцію, що вироблена с сировини замовника №22 від 13.06.12р. та звітом про перероблену сировину №22 від 13.06.12р., підписаними представниками обох сторін та скріплениими печатками їх підприємств.

Доказів, які б спростували факт виготовлення та передачі відповідачеві вказаних металоконструкцій представником відповідача не надано.

Щодо заперечень відповідача мотивованих тим, що ним отримано 26450,54 кг металоконструкцій, тобто на 137,28 кг більше ніж було обумовлено, а тому на даний час, поставлений за видатковою накладною від 13.06.12 р. товар оплачений відповідачем попередньою оплатою у розмірі 145000,00 грн., а неоплаченою лишилась частина товару, що перевищила очікувану вагу, а саме - 137,28 кг металоконструкцій вартістю 756,41 грн.

Так, згідно виставленого рахунку на оплату №41 від 25.04.12р., відповідач мав оплатити 277730,68 грн. в якості оплати за металоконструкції у кількості 26450,54 кг., за ціною 8,75 грн./кг.

13.06.12 р. за видатковою накладною № 37 від 13.06.12 р. відповідачеві було поставлено товар (металоконструкції - балка В10Х) у кількості 26450,54 кг., за ціною 8,75 грн./кг. на загальну суму 277730,68 грн., тобто в тому ж обсязі, який визначені в рахунку на оплату.

Таким чином, посилання відповідача на отримання ним металоконструкцій, більше ніж було обумовлено, є безпідставними, необгрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. cт. 202, 205, 207, 509, 525, 526, ч.2 ст. 530,, ч.1 ст. 612, ч.2 ст. 623, ч.1 ст. 625, ч.1 ст. 692, ч.1 ст. 854, ст. 879 ЦК України, ст.ст. 193, 224, 225 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалоконструкція" (61007, м. Харків, вул. Свистуна, б. 11, код ЄДРПОУ 37191082, п/р 2600906480027 в ПАТ «Правекс-Банк», м. Київ, МФО 321983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Завод" (08343, Київська область, Бориспільській р-н, с. Мартусівка, вул. Бориспільська, 27, код ЄДРПОУ 35512006, п/р 26002300001048 в АТ «Златобанк», м. Київ, МФО 380612) заборгованість в сумі 83780,14 грн. ти витрати по сплаті судового збору в сумі 1675,60 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.03.2013 р.

Суддя Суярко Т.Д.