Рішення № 30118214, 18.03.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" березня 2013 р.Справа № 924/15/13-г

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Розізнана І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірум Менеджмент" м. Київ

до Фермерського господарства "Тракт" с. Яворівці Красилівського району Хмельницької

області

про стягнення 3000000,00 грн.

Представники сторін:

позивач: Сьома І.Б. представник за довіреністю №1 від 11.11.2011 р.

відповідач: Цапів І.М. представник за довіреністю від 10.01.2013 р.

В судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мірум Менеджмент" м.Київ звернулось з позовом до суду про стягнення 3000000,00 грн., з яких 2000000,00 грн. - основний борг та 1000000,00 грн. - штраф з Фермерського господарства "Тракт" с.Яворівці Красилівського району Хмельницької області.

В обґрунтування позову зазначає, що 08 червня 2011 року між Фермерським господарством "Тракт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мірум Менеджмент" було укладено договір контрактації сільськогосподарської продукції № 1 та договір контрактації сільськогосподарської продукції № 2.

За договором - 1 виробник зобов'язався виробити та передати у власність контрактанту сільськогосподарську продукцію, а саме: кукурудзу кормову в кількості 800 тонн по ціні 1 250,00 грн. за одну тонну, а контрактант зобов'язався прийняти продукцію та оплатити її в розмірі та порядку передбаченому договором - 1.

За договором - 2 виробник зобов'язався виробити та передати у власність контрактанту продукцію в кількості 800 тонн по ціні 1 250,00 грн. за одну тонну, а контрактант зобов'язався прийняти продукцію та оплатити її в розмірі та порядку передбаченому договором - 2.

Як за договором - 1, так і за договором - 2 продукція мала бути передана контрактанту до 31 грудня 2011 року (п. 2.4 договору). Але своїх зобов'язань за обома договорами виробник так і не виконав. Натомість контрактант відповідно до умов договору - 1 та договору - 2 свої зобов'язання виконав повністю, перерахувавши виробнику 2 000 000,00 грн., а саме: 1 000 000,00 (один мільйон гривень нуль копійок) 09 червня 2011 року (платіжне доручення №141); 400 000,00 (чотириста тисяч гривень нуль копійок) 17 червня 2011 року (платіжне доручення №112); 100 000,00 (сто тисяч гривень нуль копійок) 20 червня 2011 року (платіжне доручення № 1); 300 000,00 (триста тисяч гривень нуль копійок) 21 червня 2011 року (платіжне доручення №1); 200 000,00 (двісті тисяч гривень нуль копійок) 04 липня 2011 року (платіжне доручення № 3).

Відповідно до п. п. 7.1 кожного із договорів у разі, якщо виробник в обумовлений термін та за обумовленою якістю та кількістю не передасть контрактанту продукцію, виробник зобов'язується повернути контрактанту суму попередньої оплати, отриману від контрактанта, згідно умов цього договору, а також заплатити штраф у розмірі 50 % від ціни договору, що визначена в п. 3.1 цього договору.

Оскільки, в рамках договору - 1 та договору - 2 поставку продукції на суму 2 000 000,00 грн. не проведено, 30 листопада 2012 року позивач звернувся в порядку ст. 530 та ст. 693 Цивільного кодексу України до відповідача з вимогою № 2012/11-30/1 про повернення 2 000 000,00 грн. попередньої оплати та 1 000 000,00 грн. штрафу, що підтверджується поштовою квитанцією № 6970 з описом вкладення поштового відправлення.

Станом на дату звернення до суду відповідач вимогу позивача не виконав.

11.02.2013 р. на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява Фермерського господарства "Тракт" с. Яворівці Красилівського району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірум Менеджмент" м. Київ про визнання недійсними договорів контрактації сільськогосподарської продукції №1 від 08.06.2011 р. та №2 від 08.06.2011 р., які були укладені між фермерським господарством "Тракт" Хмельницька область, Красилівський район, с. Яворівці та товариством з обмеженою відповідальністю "Мірум Менеджмент" м. Київ на поставку 1600 тонн кукурудзи кормової загальною ціною 2 000 000 грн.

Керуючись п. 4 ст. 63 ГПК України, суд ухвалою від 13.02.2013 р., повернув зустрічну позовну заяву без розгляду.

Відповідач 19.02.2013 р. подав апеляційну скаргу на ухвалу від 13.02.2013 р.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2013 р. апеляційну скаргу Фермерського господарства "Тракт" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 13.02.2013 року у справі №924/15/13-г - залишено без задоволення, а ухвалу суду від 13.02.2012 р. без змін.

У судовому засіданні 12.03.2013 р. представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що Красилівським районним судом Хмельницької області розглядається цивільна справа за позовом Ящук Н.С. до ФГ "Тракт" про визнання договору застави майна недійсним, а договір застави майна, що оспорюється Ящук Н.С., є доказом по даній справі і на нього є посилання в договорах №№ 1,2 від 08.06.2011 р. контрактації сільськогосподарської продукції. Також відповідач надав суду заперечення на позовну заяву у якому зазначив, що договори контрактації сільськогосподарської продукції №№ 1,2 від 08.06.2011 р. були укладені з порушенням норм чинного законодавства, а тому є недійсними, вказує, що вищезазначені договори не можуть бути доказами по справі, а тому згідно їх умов не можна стягувати штрафні санкції на користь позивача. Також представник відповідача зазначив, що в договорах контрактації сільськогосподарської продукції №№ 1,2 від 08.06.2011 р. відсутні всі необхідні істотні умови визначені законом для договорів такого виду, а тому вони є нікчемними.

Суд відмовив в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки спір про визнання недійсним договору забезпечення виконання зобов'язання не пов'язаний зі спором про стягнення заборгованості за основним договором. При цьому обставини, які будуть встановлені Красилівським районним судом Хмельницької області, не впливають на подання і оцінку доказів у даній справі (ухвала від 12.03.2013 р.).

У судове засідання представник позивача з'явився, надав усні пояснення по справі, наполягає на задоволенні позовних вимог.

У судове засідання представник відповідача з'явився, надав усні пояснення по справі, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено.

08.06.2011 року між Фермерським господарством "Тракт" (виробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мірум Менеджмент" (контрактант) було укладено договір контрактації сільськогосподарської продукції № 1.

Згідно п. 1.1 договору виробник зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію (товар) і передати її у власність контрактанту або визначеному ним одержувачеві, а контрактант зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

Предметом договору є наступний товар - кукурудза кормова з наступними параметрами: вологість - не вище 14,0%, сміттєва домішка не вище 2,0%, зернова домішка не вище 5,0% в кількості 800 тонн по ціні 1 250,00 грн. з ПДВ за одну тонну (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.4 договору товар повинен бути поставлений контрактанту до 31.12.2011 р.

Ціна товару становить 1000000 грн. (п. 3.1 договору)

Згідно п. 4.1 контрактант перераховує виробнику в безготівковій формі попередню оплату в розмірі 1000000 грн. до 30.06.2011 р.

Відповідно до п. 7.1 договору у разі, якщо виробник в термін, обумовлений даним договором, не передасть контрактанту товар, що за своїми якісними та кількісними ознаками відповідає умовам цього договору, виробник зобов'язується повернути контрактанту суму попередньої оплати, отриману від контрактанта, згідно умов цього договору, а також заплатити штраф у розмірі 50 % від ціни договору, що визначена в п. 3.1 цього договору.

08.06.2011 року між ФГ "Тракт" (виробник) та ТОВ "Мірум Менеджмент" (контрактант) було укладено договір контрактації сільськогосподарської продукції № 2.

Згідно п. 1.1 договору виробник зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію (товар) і передати її у власність контрактанту або визначеному ним одержувачеві, а контрактант зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

Предметом договору є наступний товар - кукурудза кормова з наступними параметрами: вологість - не вище 14,0%, сміттєва домішка не вище 2,0%, зернова домішка не вище 5,0% в кількості 800 тонн по ціні 1 250,00 грн. з ПДВ за одну тонну (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.4 товар повинен бути поставлений контрактанту до 31.12.2011 р.

Ціна товару становить 1000000 грн. (п. 3.1 договору)

Згідно п. 4.1 контрактант перераховує виробнику в безготівковій формі попередню оплату в розмірі 1000000 грн. до 30.06.2011 р.

Відповідно до п. 7.1 договору у разі, якщо виробник в термін, обумовлений даним договором, не передасть контрактанту товар, що за своїми якісними та кількісними ознаками відповідає умовам цього договору, виробник зобов'язується повернути контрактанту суму попередньої оплати, отриману від контрактанта, згідно умов цього договору, а також заплатити штраф у розмірі 50 % від ціни договору, що визначена в п. 3.1 цього договору.

Згідно з п.п. 7.2 договорів за порушення умов даних договорів винна сторона несе відповідальність згідно чинного законодавства.

Договора підписані сторонами та скріплені печатками сторін.

На виконання умов зазначених договорів позивач перерахував на рахунок відповідача 2000000,00 грн., що підтверджується: платіжним дорученням №141 від 09.06.2011 р. на суму 1000000,00 грн., платіжним дорученням №112 від 17.06.2011 р. на суму 400000,00 грн., платіжним дорученням №1 від 20.06.2011 р. на суму 100000,00 грн., платіжним дорученням №1 від 21.06.2011 р. на суму 300000,00 грн., платіжним дорученням №3 від 04.07.2011 р. на суму 200000,00 грн.

30.11.2012 р. позивач надіслав відповідачу вимогу № 2012/11-30/1 про повернення 2 000 000,00 грн. попередньої оплати та сплату 1 000 000,00 грн. штрафу, що підтверджується поштовою квитанцією № 6970 від 30.11.2012 р. з описом вкладення поштового відправлення.

Відповідач отримав вимогу позивача № 2012/11-30/1 від 30.11.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 07.12.2012 р., а також листом Хмельницької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 09.12.2012 р., яким також підтверджується факт вручення одержувачем поштового відправлення особисто у відділенні поштового зв'язку №3 м. Красилів.

У матеріалах справи відсутні докази поставки товару за договорами контрактації сільськогосподарської продукції № 1 та № 2 від 08.06.2011 р., або ж повернення коштів, перерахованих позивачем відповідачу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази та давши їм правову оцінку в сукупності судом враховується наступне.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом ( ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 713 Цивільного кодексу України за договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору. До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 272 ГК України за договором контрактації виробник сільськогосподарської продукції (далі - виробник) зобов'язується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації (далі - контрактанту) вироблену ним продукцію у строки, кількості, асортименті, що передбачені договором, а контрактант зобов'язується сприяти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти і оплатити її.

Згідно з ч. 3 ст. 272 ГК України у договорах контрактації повинні передбачатися: види продукції (асортимент), номер державного стандарту або технічних умов, гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин; кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у виробника; ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умови доставки, строки здавання-приймання продукції; обов'язки контрактанта щодо подання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства; взаємна майнова відповідальність сторін у разі невиконання ними умов договору; інші умови, передбачені Типовим договором контрактації сільськогосподарської продукції, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням доказів, наданих позивачем та відсутності заперечень відповідача щодо отримання коштів у розмірі 2000000,00 грн. за договорами контрактації сільськогосподарської продукції № 1 та № 2 від 08.06.2011 р., господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірум Менеджмент" про стягнення з Фермерського господарства "Тракт" суми попередньої оплати в розмірі 2000000,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договорами контрактації сільськогосподарської продукції № 1 та № 2 від 08.06.2011 р., враховуючи п.п. 7.1 зазначених договорів, позивачем на суму основного боргу у розмірі 2000000,00 грн. нараховано штраф у розмірі 50 % від ціни договорів, що становить 1000000,00 грн.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення законодавства настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Сторонами у п.п. 7.1 договорів погоджено, що у разі, якщо виробник в термін, обумовлений даним договором, не передасть контрактанту товар, що за своїми якісними та кількісними ознаками відповідає умовам цього договору, виробник зобов'язується повернути контрактанту суму попередньої оплати, отриману від контрактанта, згідно умов зазначених договорів, а також заплатити штраф у розмірі 50 % від ціни договорів, що визначені в п.п. 3.1 договорів.

У відповідності до положень пунктів 3.1 договорів загальна ціна договорів складає 2000000,00 грн.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 50% штрафу від ціни договорів, що складає 1000000,00 грн.

Згідно з ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи те, що сума штрафу на час прийняття судового рішення не сплачена, розміри вказаного штрафу відповідають фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 1000000,00 грн. штрафу підлягає задоволенню.

При вирішенні спору судом не приймаються заперечення відповідача, викладені у відзиві, в якому йдеться про те, що договора контрактації сільськогосподарської продукції №№ 1,2 від 08.06.2011 р. є нікчемними, недійсними і неукладеними, враховуючи слідуюче.

Статтею 204 ЦК України закріплений принцип презумпції правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачем не надано суду доказів визнання недійсними договорів контрактації в судовому порядку. У відзиві йдеться про те, що у договорах контрактації сільськогосподарської продукції №№ 1,2 від 08.06.2011 р. відсутні всі істотні умови. Однак дані обставини мали б бути підставою для констатації факту неукладеності договорів, що також не може мати місце у даному випадку, оскільки всі істотні умови договорів контрактації, такі як: предмет, асортимент, якість, кількість, строк та ціна, обумовлені в укладених між сторонами договорах.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 3 000 000,00 грн. боргу, з яких: 2 000 000,00 грн. основний борг та 1 000 000,00 грн. штраф обґрунтовані та підлягають задоволенню господарським судом.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд вважає за необхідне, відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірум Менеджмент" м. Київ до Фермерського господарства "Тракт" с. Яворівці Красилівського району Хмельницької області про стягнення 3000000,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства "Тракт" (с. Яворівці Красилівського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 33526873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірум Менеджмент" (м. Київ вул. Б.Хмельницького, 55, 6-й поверх, код ЄДРПОУ 34696097) 2000000,00 грн. (два мільйони гривень) заборгованості, 1000000,00 грн. (один мільйон гривень) штрафу, 60000,00 грн. (шістдесят тисяч гривень) відшкодування сплаченого судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 21.03.2013 р.

Суддя І.В. Розізнана

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 55, 6-й поверх),

3 - відповідачу (с. Яворівці, Красилівський район, Хмельницька область).