Постанова № 30117987, 20.03.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/665/13-a

категорія 10.1

20 березня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Фещук А.В.,

розглянувши в порядку скороченого провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, м.Житомир, вул. Мала Бердичівська,23, адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області до Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства ім.Чкалова про стягнення 9007,26грн.,-

встановив:

Предметом даного позову є стягнення заборгованості по пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду в сумі розміром 9007,26 грн. Відповідно до рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду №297 від 26 червня 2012 року управлінням Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області було нараховано Приватному (приватно-орендного) сільськогосподарському підприємству ім.Чкалова пеню в сумі розміром 9007,26 грн. за період з 29.01.2009 року до 15.06.2012 року. Відповідачем вказане рішення отримане, що засвідчується копією зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, доданого до позовної заяви.

Згідно з розрахунком сума заборгованості відповідача по пені на день звернення до суду із даним позовом становить 9007,26 грн.

Пунктом 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, серед основних завдань управління визначено збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон №1058-IV) страхувальник зобов'язаний, зокрема, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Пунктом 3 статті 18 Закону №1058-IV визначено, що страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною 1 статі 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

З введенням в дію Закону України “Про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет на 2010 рік” та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який набрав чинності 17.07.2010 року, фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов’язані сплачувати страхові внески у розмірі, який може бути визначений ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини витрат на оплату праці в місяць.

Частинами 4-6 статті 20 Закону №1058-IV визначено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з частиною 12 статті 20 Закону №1058-IV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до Закону №1058-IV постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 вказаної Інструкції передбачено, що платниками страхових внесків є фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, в тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).

Згідно з п.п. 5.3.4 п.5.3 Інструкції, страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції, які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачуються ними за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 цієї Інструкції), до 20 числа поточного місяця за попередній у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону №1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 15 статті 106 Закону №1058-IV визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

З огляду на викладене, оскільки на час розгляду справи заборгованість відповідачем у добровільному порядку не сплачена, то суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позов управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області до Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства ім.Чкалова про стягнення 9007,26 грн., - задовольнити.

Стягнути з Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства ім.Чкалова (код ЄДРПОУ 30853517) на користь управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області заборгованість у сумі 9007 (дев'ять тисяч сім) грн. 26 (двадцять шість) коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя А.В. Фещук