Постанова № 30117913, 19.03.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2013 р. Справа № 1/631-15/205

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Малех І. Б.

суддів Желіка М. Б.

Марка Р.І.

при секретарі судового засідання М. Кришталь

за участю представників:

від апелянта - Серватяк Л.З.,

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Львівської міської ради, м. Львів вих. №1104/вих.-137 від 25.02.2013 року

на рішення господарського суду Львівської області від 10.08.2006 року

у справі № 1/631-15/205

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техгазкомплект", м. Київ

до відповідача: Закритого акціонерного товариства "Завод комунального транспорту", м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Мотор Сіті», м. Львів

про: визнання права власності на незавершене будівництво

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 10.08.2006 року по справі № 1/631-15/205 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техгазкомплект" до Закритого акціонерного товариства "Львівський автомобільний завод" про визнання права власності на незавершене будівництво задоволено повністю. Визнано за ТОВ "Техгазкомплект" (м.Київ, Печерський узвіз,3, ЄДРПОУ 32160743) право власності на об'єкт незавершеного будівництва - будинок культури по вул. Кн.Ольги, 114 у м.Львові.

Не погоджуючись з даним рішенням Львівська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить прийняти постанову, якою дане рішення скасувати, постановити нове рішення, яким в позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю "Техгазкомплект" до Закритого акціонерного товариства "Львівський автомобільний завод" про визнання права власності на незавершене будівництво відмовити повністю. Свою позицію скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. В даному випадку апелянт вказує на те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення покликався на ч.4 ст. 331 Цивільного кодексу України, згідно якої за заявою заінтересованої особи суд може визнати її власником недобудованого нерухомого майна, якщо буде встановлено, що частка робіт, яка не виконана відповідно до проекту, є незначною. Однак, як вказує апелянт, станом на момент прийняття рішення господарського суду Львівської області від 10 серпня 2006 року, ч.4 ст. 331 ЦК України була виключена п.3 ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 15 грудня 2005 року № 3201-IV. Натомість, згаданим законом частину 3 статті 331 ЦК України викладено в новій редакції: «До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відзивів на дану апеляційну скаргу не надходило.

В судовому засіданні, яке відбулось 12.03.2013 року, колегія суддів дійшла висновку про доцільність залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор Сіті». Окрім того, колегія суддів, оглянувши копію статуту, затверджену загальними зборами акціонерів протоколом № 5 від 31 грудня 2005 року, ЗАТ «Завод комунального транспорту» (а.с. 95-97, т.1), а також витяг з ЄДРПОУ (а.с. 22, т.2), заслухавши думку апелянта, вирішила, що відповідачем у справі слід вважати ЗАТ «Завод комунального транспорту», у зв'язку зі зміною назви. Зважаючи на вищенаведене, судом було відкладено розгляд справи на 19.03.2013 р.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Техгазкомплект", Закритого акціонерного товариства "Завод комунального транспорту", Товариство з обмеженою відповідальністю «Мотор Сіті» в судове засідання яке відбулось 19.03.2013 року не з'явились, про причини неявки не повідомили. Заслухавши думку представника скаржника щодо можливості продовжити розгляд справи за відсутності представників сторін та третьої особи, враховуючи повторне повідомлення сторін про дату судового засідання рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень від 01.03.2013 р. та 13.03.2013 р., судова колегія ухвалила продовжити розгляд справи за відсутності останніх.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав апеляційну скаргу, навів доводи, аналогічні викладеним в ній, просив рішення суду першої інстанції скасувати, апеляційну скаргу задоволити.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника скаржника в судовому засіданні, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати, а апеляційну скаргу Львівської міської ради задоволити повністю з наступних підстав.

При прийнятті даного рішення, суд першої інстанції покликався на ч.4 ст. 331 Цивільного кодексу України, згідно якої за заявою заінтересованої особи суд може визнати її власником недобудованого нерухомого майна, якщо буде встановлено, що частка робіт, яка не виконана відповідно до проекту, є незначною. Відтак, суд виходячи з норм даної статті, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Техгазкомплект".

Проте, станом на момент прийняття рішення господарського суду Львівської області від 10 серпня 2006 року, ч.4 ст. 331 ЦК України була виключена п.3 ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 15 грудня 2005 року № 3201-IV. Натомість, згаданим законом частину 3 статті 331 ЦК України викладено в новій редакції: «До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва».

З наведеного випливає, що суд міг визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Техгазкомплект" лише право власності на матеріали, обладнання, яке було використано в процесі будівництва (створення майна) будинку культури по вул. Княгині Ольги, 114 у м.Львові, а не право власності на незавершене будівництво будинку культури по вул. Княгині Ольги, 114 у м.Львові.

А відтак, твердження господарського суду першої інстанції про те, що «відповідач набув спірний об'єкт незавершеного будівництва у Відкритого акціонерного товариства „Львівський автобусний завод" на підставі договору №1.ОС/ЛАЗ від 01.10.2003р., що підтверджується специфікацією - додатком №2 до вказаного договору та актом приймання - передачі будівель ВАТ "ЛАЗ", що знаходяться за адресою у м. Львові вул. Стрийська, 45 на баланс ЗАТ "Львівський автомобільний завод". Як випливає з п. 1.2. статуту ТзОВ "Техгазкомплект" у новій редакції, зареєстрованій 21.12.2005р., статуту в новій редакції, зареєстрованій 28.02.2006р., ЗАТ "Львівський автомобільний завод" є учасником зазначеного товариства. Згідно із п. 1.6.1. вказаного статуту, відповідач здійснив внесок до статутного фонду позивача, зокрема, об'єктом незавершеного будівництва ЗАТ "Львівський автомобільний завод", а саме, будинок культури (м. Львів, вул. Кн. Ольги, 114) вартістю 1317678 гри. Усього, згідно із п. 7.6.1., частка ЗАТ "Львівський автомобільний завод"у статутному капіталі товариства становить 1523190 грн., що складає 15,1126%. Зазначені обставини сторонами не заперечувались», не може відповідати дійсності, оскільки відповідач не міг здійснити внесок до статутного фонду позивача об'єктом незавершеного будівництва ЗАТ "Львівський автомобільний завод", а саме; будинком культури (м. Львів, вул. Кн. Ольги, 114) вартістю 1317678 грн., оскільки не був власником цього об'єкта нерухомості, а міг бути власником лише матеріалів, обладнання, яке було використано в процесі будівництва (створення майна) будинку культури по вул. Княгині Ольги, 114 у м. Львові.

Додатком 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002р. за №157/6445 (у редакції, діючій на час виникнення спірних правовідносин) встановлено перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна. Такими документами, зокрема, є договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом яких є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно, договори про задоволення вимог іпотекодержателя, договори про виділ у натурі частки нерухомого майна, про поділ нерухомого майна, що є в спільній частковій чи спільній сумісній власності (пункт 1 додатка 1 в редакції наказу Міністерства юстиції України від 17.05.2004 р. N 36/5, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 19.05.2005 р. N49/5).

Відповідно до вищенаведеного, договір №1.ОС/ЛАЗ купівлі-продажу від 01.10.2003 року, специфікація -додаток №2 до вказаного договору та акт приймання - передачі будівель ВАТ "ЛАЗ" не є правовстановлювальними документами, які засвідчують право власності ВАТ „Львівський автобусний завод" на об'єкт незавершеного будівництва - будинок культури у м. Львові по вул. Кн. Ольги, 114, а можуть підтверджувати лише право власності ВАТ „Львівський автобусний завод" на матеріали, обладнання, що використане в процесі будівництва (створення майна) будинку культури по вул. Княгині Ольги, 114 у м. Львові.

У той же час, об'єкт незавершеного будівництва - будинок культури по вул. Кн. Ольги, 114 у м.Львові не є нерухомим майном, так як згідно підпункту 1.6. пункту 1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002р. за №157/6445 (у редакції, діючій на час виникнення спірних правовідносин) реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

До того ж, про особливості правового статусу об'єкта незавершеного будівництва, а також додаткові вимоги і документи, які необхідно подати для реєстрації незавершеного будівництва, як об'єкта нерухомого майна, наголошує Міністерство юстиції у листі від 10.05.2006 р. №19-32/1. Так, Мінюст України зазначає, що з метою недопущення порушення норм законодавства при здійсненні реєстрації прав власності на об'єкти незавершеного будівництва до бюро технічної інвентаризації обов'язково слід подавати дозвіл на виконання будівельних робіт. Цей документ видається, зокрема, на підставі проектної документації, що включає в себе також кошторис будівництва.

Окрім того, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що як вже вище згадувалося, пунктом 3 закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 15 грудня 2005 року №3201-IV частину 3 статті 331 ЦК України викладено в новій редакції: «До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва».

З аналізу рішення господарського суду Львівської області від 10 серпня 2006 року у справі №1/631-15/205 видно, що спірний об'єкт незавершеного будівництва - будинок культури знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Кн. Ольги, 114.

Водночас, пункт 34 частини 1 статті 26 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, діючій на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Разом з тим, Львівська міська рада, як розпорядник земель територіальної громади м.Львова, не була залучена до участі у справі в якості третьої особи, незважаючи на те, що рішення Господарського суду Львівської області від 10 серпня 2006 року у справі № 1/631-15/205 безпосередньо стосується прав і обов'язків Львівської міської ради у сфері земельних відносин.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, дійшла висновку про скасування рішення господарського суду Львівської області від 10.08.2006 року по справі № 1/631-15/205.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Львівської міської ради - задоволити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 10.08.2006 року у справі № 1/631-15/205 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в позовних ТзОВ "Техгазкомплект" до ЗАТ " Завод комунального транспорту", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТзОВ "Мотор Сіті" про визнання права власності на незавершене будівництво - відмовити.

4. Стягнути з позивача ТзОВ "Техгазкомплект" (м. Київ, Печерський узвіз, 3, ЄДРПОУ 32160743) на користь Львівської міської ради (м. Львів, пл. Ринок, 1, ЄДРПОУ 04055896) 573, 50 грн. судового збору за апеляційне провадження.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 21.03.2013 р.

Головуючий суддя Малех І. Б.

Суддя Желік М. Б.

Суддя Марко Р. І.