Постанова № 30117867, 13.03.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2013 р. Справа№ 5011-17/17896-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Пилипенко Я. М. - пред. за дов. №29/12-12_П від 29.12.2012;

від відповідача: Науменко О. Г. - пред. за дов. №02/130- 445 від 02.01.2013.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2013р

у справі № 5011-17/17896-2012 (суддя - Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 3 610,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.01.2013 позов задоволено частково: підлягає стягненню з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 3 070, 34 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 368,55 грн. В решті частини позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати та припинити провадження у справі з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач належним чином не звертався до відповідача з вимогою про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Відзиву на апеляційну скаргу позивач не надав.

Ухвалою від 18.02.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 13.03.2013 року.

13.03.2013, до початку судового засідання, представником відповідача через відділ документального забезпечення суду було подано заяву до апеляційної скарги №10 від 07.02.2013, в якій він просить суд врахувати, що сума обґрунтованих вимог в порядку регресу становить 3580,34 грн.(відповідно до звіту про оцінку матеріальної шкоди), а сума франшизи за договором №АВ/3662180 становить 1000,00 грн., то суму страхового відшкодування, що підлягає виплаті в порядку регресу, буде становити - 2580,34 грн. Також, скаржник просить суд врахувати добровільне відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 2 580,34 грн. згідно платіжного доручення №341 від 01.03.2013 та просить повернути надмірно сплачений судовий збір в сумі 945,21 грн.

В судове засідання 06.03.2013 представники сторін з'явилися.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст.99,101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 3 610,90 грн.

01.02.2012 р. між Товариством з додатковою відповідальністю «СК «ВіДі-Страхування» та Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» було укладено договір комплексного добровільного страхування наземного транспорту CLA № 2711, яким, застраховано майнові інтереси страхувальника з володіння, користування, розпорядження транспортним засобом - Skoda Octavia, державний реєстраційний номер АА1826КН.

18.09.2012 р. на перехресті проспекту Перемоги та Повітрофлотського проспекту у м. Києві сталася ДТП за участю автомобіля Skoda Octavia, державний реєстраційний номер АА1826КН, що належить ПАТ «УОСК», під керуванням водія Лесковці В.В. та автомобілем Mazda, державний номерний знак ВМ8742АО, під керуванням Колодко А.В..

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.10.2012 р. Колодка Андрія Васильовича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Цивільно-правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП була застрахована ТзДВ «СК «Альфа-Гарант», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3662180.

Позивачем було замовлено проведення оцінки вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу у суб'єкта оціночної діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція «Експертиза та оцінка» (сертифікат Фонду державного майна України № 9680/10 від 17.06.2010 р.). Згідно зі звітом про визначення вартості матеріального збитку (вих. 351 від 10.10.2012 р.) вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Skoda Octavia, державний номерний знак АА1826КН, становить 3 580,34 грн.

01.11.2012 р. позивач сплатив страхове відшкодування в розмірі 3610,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7872.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в порядку регресу.

Відзиву на позов відповідач не надав.

Колегія суддів частково підтримує позицію суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. і не зобов'язаний до пред'явлення позову попередньо направляти винній особі вимогу про відшкодування.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи.

Статтею 1192 встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Зазначена норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на викладене, позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду і не зобов'язаний до пред'явлення позову попередньо направляти винній особі вимогу про відшкодування. Дана позиція викладена у постанові Верховного суду України від 28.08.2012 у справі №23/279.

Згідно зі звітом про визначення вартості матеріального збитку №351 від 10.10.2012 р. вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту зносу автомобіля Skoda Octavia, державний номерний знак АА1826КН, становить 3 580,34 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при розрахунку страхового відшкодування, враховувалась вартість відновлювального ремонту, яка визначена рахунком-фактурою №0000028120 від 20.09.2012 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Київ» і становить 3 610,90 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Колегія суддів не погоджується із сумою страхового відшкодування у порядку регресу, яка визначена судом першої інстанції за мінусом франшизи в сумі 510,00 грн., що підлягає виплаті відповідачем, оскільки відповідно до Полісу №АВ/3662180 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу Mazda, державний номерний знак ВМ8742АО, передбачено франшизу у розмірі 1000,00 грн.

Судом першої інстанції помилково визначено розмір франшизи 510,00 грн., відповідно до недостовірної інформації довідки Моторного (транспортного) страхового бюро України, незважаючи на те, що ухвалою про порушення провадження у справі від 12.12.2012 суд, призначаючи справу до розгляду на 10.01.2013, витребував у відповідача оригінал для огляду та належним чином засвідчену копію - для долучення до матеріалів справи Полісу №АВ/3662180, але, не з'ясувавши причини не виконання відповідачем вимог ухвали суду, щодо не надання оригіналу полісу, який є належним доказом для з'ясування розміру франшизи, суд, не відклав розгляд справи та 10.01.2013 прийняв рішення.

Отже, підлягає стягненню з відповідача 2580,34 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, встановленого суб'єктом оціночної діяльності 3580,34 грн., зменшена на розмір франшизи в сумі 1000,00 грн., передбаченої полісом відповідача).

Відповідачем до заяви до апеляційної скарги №10 від 07.02.2013 додано копію платіжного доручення №293 від 01.03.2013 на суму 2 580,34 грн. з призначенням платежу: «страхове відшкодування згідно акту №ЦВ/12/0722 за договором №АВ-0003662180 від 10.08.2012 р. Без ПДВ», а до самої апеляційної скарги - копію Полісу №АВ/3662180.

Таким чином, добровільне погашення відповідачем страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 2 580,34 грн. відбулося вже після прийняття рішення, що, відповідно до ст. 104 ГПК України не є підставою для його скасування. Разом з тим, судом першої інстанції невірно визначено розмір франшизи в сумі 510,00 грн. замість 1000,00 грн., що призвело до необґрунтованого стягнення з відповідача суми, більшої на 490,00 грн., тому у цій частині вимог рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові в частині стягнення 490,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. У зв'язку з частковим задоволенням позову підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 1608,55 грн. судового збору, відповідно до пропорційності задоволення позовних вимог. В свою чергу, у зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, підлягає стягнення з позивача на користь відповідача 86,26 грн. судового збору.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлюються у розмірі - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

В свою чергу, ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлені у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої, виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2013 складає 1147,00 грн.

За подання апеляційної скарги відповідач повинен був сплатити судовий збір у сумі 860,25 грн. (1720,50 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати) / 50%). Відповідачем до апеляційної скарги додано платіжне доручення №341 від 01.02.2013, відповідно до якого скаржник сплатив 1805,46 грн.

Отже, відповідачем надмірно сплачений судовий збір в сумі 945,21 грн., що підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2013р у справі № 5011-17/17896-2012 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2013р у справі № 5011-17/17896-2012 скасувати в частині стягнення 490,00 грн. та відмовити в цій частині вимог.

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26, код 32382598) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. В.Кільцева, 56, код 35429675) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 2 580 (три тисячі сімдесят) грн. 34 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 068 (одна тисяча шістдесят вісім) грн. 55 коп. Видати наказ.

В решті частини позову відмовити.»

3. При видачі наказу Господарському суду міста Києва необхідно врахувати, що після прийняття рішення відповідач добровільно погасив суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 2 580, 34 грн. згідно платіжного доручення №293 від 01.03.2013.

4. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. В.Кільцева, 56, код 35429675) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з додаткової відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26, код 32382598) 86 (вісімдесят шість) грн. 26 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

5. Повернути Товариству з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір відповідно до платіжного доручення №341 від 01.02.2013 в сумі 945,21 грн., оригінал якого залишається в матеріалах справи №5011-17/17896-2012.

6. Матеріали справи № 5011-17/17896-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Ропій Л.М.

Рябуха В.І.