Рішення № 30117791, 21.03.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

21 березня 2013 року справа № 927/293/13-г

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Чернігівгазмонтаж", пр-т Миру, 233, м. Чернігів, 14007

Відповідач: публічне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Домобудівник",

вул. Щорса, 59а, м. Чернігів, 14011

Предмет спору: про стягнення заборгованості 89 994,16 грн.

Суддя Лавриненко Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Васильєв О.М., довіреність № б/н від 28.02.2013 року, представник;

Кальницький С.В., директор.

від відповідача: Роменець М.О., довіреність № б/н від 19.12.2012 року, представник, був присутній в судовому засіданні 14.03.2013 року.

В судове засідання 21.03.2013 року, повноважний представник відповідача не з'явився.

Рішення виноситься після оголошеної в судовому засіданні перерви, з 14.03.2013 року по 21.03.2013 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 86 947 грн. 44 коп. боргу, 2394 грн. 03 коп. пені, 478 грн. 80 коп. 3 % річних та 173 грн. 89 коп. збитків від інфляції, за неналежне виконання умов договору підряду № 21/12 від 11.09.2012 року.

Представниками сторін були подані клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

В судовому засіданні 14.03.2013 року представник позивача надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

В судовому засіданні 14.03.2013 року, за клопотанням представника відповідача для проведення звірки взаєморозрахунків з позивачем, судом було оголошено перерву до 21.03.2013 року.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується розписками представників сторін, але відповідач повноважного представника в судове засідання 21.03.2013 року не направив.

До початку розгляду справи від відповідача надійшла факсограма про відкладення розгляду справи, в якій відповідач повідомляє про неможливість забезпечити явку повноважного представника у зв'язку з відрядженням.

Проти відкладення розгляду справи представники позивача заперечували.

Клопотання відповідача про відкладення розгляд справи у зв'язку з неможливістю явки його представника в судове засідання судом відхилено, оскільки відповідачем до поданого клопотання про відкладення розгляду справи не подано доказів, які підтверджують неможливість явки повноважного представника в судове засідання. Відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України).

Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

Не з'явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 21.03.2013 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги.

Також в судовому засіданні було здійснено огляд оригіналу договору № 21/12 від 11.09.2012р., акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012р. форми КБ - 2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2012р. форми КБ - 3.

Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного та скріпленого печатками.

11.09.2012 року між публічним акціонерним товариством „Будівельна компанія „Домобудівник" (підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Чернігівгазмонтаж" (субпідрядник) було укладено договір підряду № 21/12.

Відповідно до п.1.1. договору, субпідрядник (позивач по справі) взяв на себе зобов'язання виконати будівництво зовнішніх мереж газопостачання низького тиску на об'єкті підрядника, замовник - ЦТУКБ Міністерства оборони України: „Коригування ПКД для будівництва 324 кв. житлового будинку з блоком соціально-побутового обслуговування по вул. Курсанта Єськова, 14б в м. Чернігові", відповідно до затвердженої проектної документації і договірної ціни та передати виконані роботи підряднику у встановленому порядку, а - підрядник надати будівельний майданчик, передати затверджену проектну документацію, прийняти та оплати виконані роботи на умовах і в терміни, передбачені в цьому договорі.

Роботи виконуються силами, засобами субпідрядника, або за попередньо погодженими сторонами цінами з матеріалами та залучених механізмів субпідрядника (п. 1.2. договору підряду №21/12 від 11.09.2012 року).

У відповідності до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 838 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься і в ст. 319 Господарського кодексу України.

Таким чином, по своїй правовій природі укладений між сторонами договір є договором субпідряду.

Відповідно до п. 2.1. підряду №21/12 від 11.09.2012 року, вартість робіт, що доручаються субпідряднику за даним договором, визначається за твердою договірною ціною яка становить 193,810 тис.грн., розрахованою на підставі робочих креслень та проектно-кошторисної документації, затвердженої підрядником, а також згідно ДБН Д.1.1-1-2000 зі змінами та доповненнями, і діючої в Україні нормативної бази.

Фактична вартість робіт визначається згідно Актів приймання виконаних будівельних робіт (типова форма КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних робіт та витрат (типова форма КБ-3), з урахуванням можливих змін згідно фактично виконаних видів та обсягів робіт. (п.2.2. договору підряду №21/12 від 11.09.2012 року).

Пунктом 2.3. договору підряду №21/12 від 11.09.2012 року також передбачено, що тверда договірна ціна на виконання кожного етапу або виду робіт у відповідності до нормативних вимог ДБН по кожному об'єкту розраховується субпідрядником окремо і узгоджується із підрядником.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач (субпідрядник) дотримався договірних зобов'язань, виконавши роботи передбачені договором підряду №21/12 від 11.09.2012 року, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року від 30.11.2012 року (форма КБ-2в), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2012 року від 30.11.2012 року (форма КБ-3) на суму 193,81013 грн., які підписані повноважними представниками сторін та копії яких додано до матеріалів справи, а оригінали оглянуті в судовому засіданні 21.03.2013р.

Факт виконання позивачем (субпідрядником) будівельно-монтажних робіт та приймання закінченого будівництвом об'єкта підтверджується також Актом про приймання закінченого будівництвом об'єкта системи газопостачання підземного г/п низького тиску до житлового будинку № 14б по вул. Курсанта Єськова, в м. Чернігові від 21.11.2012 року, копія якого додана до матеріалів справи.

Обов'язок замовника щодо оплати виконаних будівельних робіт за договором будівельного підряду законодавчо регульовано положеннями ст. 879 Цивільного кодексу України, зокрема, частиною 4 вказаної статті визначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкту (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Аналогічна норма міститься і в ст. 321 Господарського кодексу України.

Пунктом 4.4. договору підряду №21/12 від 11.09.2012 року визначено, розрахунки за виконані роботи проводяться підрядником з субпідрядником по Актам КБ-2в і Довідкам КБ-3 щомісячно на протязі 15 робочих днів з дня підписання.

Отже, враховуючи умови договору та норми цивільного законодавства, відповідач зобов'язаний був здійснити оплату виконаних робіт протягом 15-ти робочих днів після підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) від 30.11.2012 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2012 року (форма КБ-3) від 30.11.2012 року на суму 193,81013 грн., тобто до 21.12.2012 року включно.

Відповідач взяті на себе договірні зобов'язання щодо оплати виконаних робіт здійснив частково, сплативши 106 862,69 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3059 від 17.09.2012 року, копія якого додана до матеріалів справи. Заборгованість відповідача перед позивачем, згідно акту приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) від 30.11.2012 року становить 86 947 грн. 44 коп.

Позивач також просить стягнути з відповідача 173 грн. 89 коп. інфляційних втрат за січень 2013 року та 3% річних в розмірі 478 грн. 80 коп. за період з 24.12.2012 року по 28.02.2013 року.

Пунктом 10.1. договору підряду №21/12 від 11.09.2012 року передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного договору, у відповідності з чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати виконаних підрядних робіт, тому суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано відповідачу 173 грн. 89 коп. інфляційних втрат за січень 2013 року.

Три 3% річних за період прострочки оплати з 24.12.2012 року по 28.02.2013 року становлять 478 грн.65 коп., оскільки позивач при розрахунку 3% річних не врахував, що в 2012р. - 366 днів.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 2392 грн. 03 коп. пені за період з 24.12.2012 року по 28.02.2013 року.

Відповідно до ч.1. ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.08

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 10.2. договору підряду №21/12 від 11.09.2012 року сторони визначили, що винна сторона несе відповідальність перед іншою стороною шляхом сплати штрафних санкцій в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день стягнення пені від вартості невиконаних або неоплачених робіт кожній із сторін.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідача щодо оплати виконаних робіт, але враховуючи, що позивачем при розрахунку пені не враховано, що в 2012р. - 366 днів, а тому суд доходить висновку, що пеня підлягає стягненню в розмірі 2393 грн. 25 коп. за період з 24.12.2012 року по 28.02.2013 року.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконав, за виконані будівельні роботи своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 86 947 грн. 44 коп.; пені в розмірі 2393 грн. 25 коп.; трьох відсотків річних в розмірі 478 грн. 65 коп. та інфляційних втрат в сумі 173 грн. 89 коп. В решті позову відмовити.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1799 грн. 86 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 612, 546, 549, 512, 625, 838, 875 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 179, 181, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 3, 4 Закону України „Про судовий збір", господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Домобудівник", вул. Щорса, 59-А, м. Чернігів, 14011 (р/р 260048184 в ЧОД „Райффайзен Банк Аваль", МФО 353348, код ЄДРПОУ 01272976) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Чернігівгазмонтаж", пр-т Миру, 233, м. Чернігів, 14007 (р/р 26007300001529 в банку „Демарк" м. Чернігова, МФО 353575, код ЄДРПОУ 33111241) 86 947,44 грн. основного боргу, 2393,25 грн. пені, 478,65 грн. 3 % річних, 173,89 грн. інфляційних та 1799,86 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Повне рішення підписано 22.03.2013 року

Суддя Л.М. Лавриненко