Рішення № 30117762, 13.03.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року Справа № 925/148/13-г

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Кучер Ю.В., за участю представників сторін:

від позивача - представник не з'явився,

від відповідача - Литвин А.С. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК

ЕНЕРДЖІ"

до

відповідача: публічного акціонерного товариства "Велика Бурімка"

про стягнення 129 985,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» звернулося до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Племінний завод «Велика Бурімка» про стягнення 129 985,76 грн. в тому числі: 85 291,36 грн. - 30% річних, 1 752,26 грн. інфляційних, 42 942,14 грн. пені за договором купівлі-продажу №08-02-2011ЛБ на умовах відстрочення платежу від 15.02.2011, 2 000,00 грн. витрат на послуги адвоката та 2 610,00 грн. відшкодування судового збору.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, направив до суду клопотання № 04/03 від 07.03.2013, у якому просить справу розглянути без його участі у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

На виконання вимог ухвали суду, відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву від 18.02.2013, в якому вказав, що стягнення донарахованих сум штрафних санкцій є необґрунтованими, а законність їх нарахування недоведеними. У відзиві на позов представником відповідача зроблено свій розрахунок сум штрафних санкцій, за яким сума заборгованості значно перевищує суму заявлених позивачем вимог.

Відповідач в уточненому письмовому відзиві на позовну заяву від 12.03.2013 позовні вимоги не визнав, просить у позові відмовити повністю, посилаючись на наступні обставини:

- 10 жовтня 2012 року фізичною особою Міхель Г.А. були здійснені платежі на користь позивача на загальну суму 435 492,06 грн. по судовим рішенням господарського суду Черкаської області від 20.02.2012 у справі №15/5026/99/2012 та від 29.03.2012 у справі №05/5026/100/2012, що стверджується відповідними квитанціями установи банку від 10.10.2010;

- грошові кошти в сумі 291 398,85 грн. були перераховані Міхель Г.А. саме по рішенню суду від 20.02.2012 у справі №15/5026/99/2012, а іншу частину в розмірі 144 097,21 грн. - в рахунок погашення заборгованості по рішенню суду від 29.03.2012 №05/5026/100/2012.

- господарським судом Черкаської області не виносилось рішення у справі №05/5026/100/2012 від 29.03.2012, яким би передбачалось стягнення боргу з відповідача на користь позивача, або інших осіб тому, відповідач вважає, що громадянином Міхель Г.А. були зайво перераховані грошові кошти на загальну суму 144 097,21 грн.;

- враховуючи сплату грошових коштів за рішенням суду від 20.02.2012 у справі №15/5026/99/2012 можна стверджувати про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо донарахування сум штрафних санкцій.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову, дотримуючись доводів, викладених в уточненому письмовому відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 13.03.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлено наступне.

15.02.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» (продавець, позивач у справі) та відкритим акціонерним товариством «Племінний завод «Велика Бурімка» (покупець, відповідач у справі) було укладено договорі купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу №08-02-2011ЛБ (далі - договір).

Відповідно до розділу 1 договору, цей договір визначає умови купівлі-продажу насіння на умовах відстрочення платежу. Асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною. Всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною (п.2.1, 2.2 договору).

Порядок оплати визначений у розділі 5 договору, відповідно до якого оплата товару проводиться шляхом сплати 15% від вартості товару у строк до 20.03.2011, 15% - до 27.04.2011, 70% - до 01.11.2011.

На день розгляду справи назва боржника змінена з відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Велика Бурімка» на публічне акціонерне товариство «Велика Бурімка», яке є правонаступником попереднього.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 20.02.2012 у справі №15/5026/99/2012 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок порушення строку розрахунку за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу №08-02-2011ЛБ від 15.02.2011 та стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Велика Бурімка» на користь позивача - 291 898,85 грн. основного боргу, 291,90 грн. інфляційних, 10 304,95 грн. тридцять процентів річних, 58 379,77 грн. штрафу, 5 330,03 грн. пені та 7 324,11 грн. судових витрат.

На виконання вищевказаного рішення судом було видано наказ, який позивачем було пред'явлено до ВДВС Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області.

Постановою державного виконавця ДВС Чорнобаївського районного управління юстиції від 06.06.2012 відкрите виконавче провадження на виконання вищевказаного наказу суду.

Крім того, рішенням господарського суду Черкаської області від 29.03.2012 у справі №06/5026/100/2012 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» та стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Велика Бурімка» на користь позивача - 216 435,46 грн. боргу, 7 640,67 грн. річних, 3 952,17 грн. пені, 216,44 грн. інфляційних, 43 287,09 грн. штрафу та 5430,62 грн. судового збору, у зв'язку із неналежним виконанням договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу №14-03-2011ЛБ від 22.03.2011, укладеного між сторонами.

За доводами позивача, в результаті проведення виконавчого провадження з відповідача було стягнуто кошти на загальну суму 435 492,06 грн., які зараховані ним порівну в наступному порядку:

- 217 746,03 грн. за рішенням суду у справі №15/5026/99/2012 від 20.03.2012;

- 217 746,03 грн. за рішенням суду у справі №05/5026/100/2012 від 29.03.2012, що підтверджується платіжним дорученнями доданими позивачем до позовної заяви.

Позивач звертаючись з позовом до суду, зазначає, що станом на 21.01.2013 відповідач повністю не розрахувався з позивачем за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу №08-02-2011ЛБ від 15.02.2011, факт укладення виконання та порушення умов цього договору встановлений рішенням господарського суду Черкаської області від 20.03.2012 у справі №15/5026/99/2012, тому не потребує додаткового доказування, а оскільки відповідач не сплатив суму основного боргу, яка встановлена судом у справі №15/5026/99/2012 - нарахував відповідачу 85 291,36 грн. -30% річних, 1 752,26 грн. інфляційних, 42 942,14 грн. пені, право на нарахування яких передбачено договором та законодавством.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 20.02.2012 у справі №15/5026/99/2012, встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки, які урегульовані договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу №08-02-2011ЛБ від 15.02.2011, в якому сторони визначили та погодили усі істотні умови, які необхідні для договору такого виду. Вказане рішення суду набрало законної сили.

Суд критично оцінює заперечення представників відповідача щодо недійсності вказаного договору з підстав перевищення директором відповідача повноважень щодо укладення договору на значну суму без погодження з наглядовою радою, з підстав нерівності умов відповідальності сторін, через значне завищення ціни товару, наявності тяжкої обставини для позивача при укладенні договору, суперечності моральним засадам суспільства, з таких підстав.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Разом з тим, договір, який укладений між сторонами, згідно ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Представниками відповідача не надано жодного доказу на підтвердження недійсності оспорюваного ними договору, натомість як встановлено рішенням суду від 20.03.2012 у справі №15/5026/99/2012 та в даному судовому засіданні сторони погодили та здійснили дії направлені на його виконання, а саме продавець передав, а покупець прийняв у нього відповідний товар, більш того, згідно платіжних документів останній частково розрахувався за поставлений на виконання цього договору товар.

В силу статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Преюдиціальність є обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Як встановлено рішенням суду від 20.03.2012 у справі №15/5026/99/2012, у відповідача у зв'язку із порушенням строків розрахунків за отриманий ним товар виникла заборгованість у розмірі 291 898,85 грн.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи на виконання рішень суду у справі №15/5026/99/2012 від 20.03.2012 та у справі №05/5026/100/2012 від 29.03.2012 відповідачем перераховано на рахунок позивача кошти на загальну суму 435 492,06 грн., що підтверджується платіжним дорученнями від 10.10.2012, доданими позивачем до позовної заяви.

За доводами позивача викладеними в позовній заяві, останній здійснив зарахування вказаної суми шляхом рівного поділу суми по 217 746,03 грн. в рахунок рішенням суду у справі №15/5026/99/2012 від 20.03.2012 та за рішенням суду у справі №05/5026/100/2012 від 29.03.2012.

Оскільки за рішенням суду від 20.03.2012 у справі №15/5026/99/2012 було стягнуто з відповідача 291 898,85 грн. основного боргу, 291,90 грн. інфляційних, 10 304,95 грн. тридцять процентів річних, 58 379,77 грн. штрафу, 5 330,03 грн. пені та 7 324,11 грн. судових витрат, то позивач в першу чергу зарахував 217 746,03 грн. в рахунок погашення пені, штрафу, інфляційних, річних, судових витрат та частково у сумі 136 115,27 грн. - в основний борг. Таким чином, не сплаченою залишилася частина основного боргу у розмірі 155 783,58 грн. (291 898,85 грн.(заборг.) + 81 630,76 грн. (інфляц., річні, пеня, штраф, суд. збір) - 217 746,03 грн. = 155 783,58 грн.

Оскільки у платіжних документах відповідачем у графі призначення платежу зазначено на погашення якого боргу перераховано кошти, позивачем правомірно було визначено порядок їх зарахування, тим більше такий порядок зарахування передбачений у ст. 534 ЦК України, відповідно до якої у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а як встановлено судом відповідач не розрахувався за поставлений товар у строки визначені у договорі.

Згідно ч. 2 ст. 625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних вимог, позивачем нараховано відповідачу 85 291,36 грн. - 30% річних за період з 15.12.2011 (за рішення у справі №15/99/2012 нараховано до 14.12.2011) по 09.10.2012 на суму заборгованості 291 898,85 грн. та за період з 10.10.2012 по 21.01.2013 на суму заборгованості 155 783,58 грн., розрахунок яких судом перевірено та які підлягають до стягнення.

Сума заявлених позивачем інфляційних втрат на суму заборгованості 291 898,85 грн. за період з 15.12.2011 по 30.05.2012 становить 1 752,26 грн., яка після перерахунку судом визначена у розмірі 1 751,39 грн., в іншій частині заявлених вимог суд відмовляє за необґрунтованістю.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідальність за неналежне виконання умов договору, передбачена пунктом 8.2-8.3 Договору, відповідно до якого у випадку прострочення виконання зобов'язання Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення. Сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій становить п'ять років з моменту підписання даного договору. Крім цього сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором здійснюється протягом п'яти років.

На підставі вказаних положень, позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 15.12.2011 по 22.03.2012 на суму заборгованості 291 898,85 грн. та за період з 10.10.2012 по 21.01.2013 на суму заборгованості 155 783,58 грн., а всього на суму 42 942,14 грн., яка підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" термін "мораторій на задоволення вимог кредиторів" визначає як зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Частиною 7 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, оскільки ухвалою суду Черкаської області від 14.09.2011 було порушення провадження у справі №04/5026/1346/2012 про визнання відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Велика Бурімка» банкрутом, а ухвалою від 25.01.2013 провадження у зазначеній справі припинено, суд прийшов до висновку, що за період дії мораторію позивач безпідставно нарахував відповідачеві пеню. Відтак, вимога позивача про стягнення пені підлягає до часткового задоволення за період з 15.12.2011 по 14.09.2012 у розмірі 33 326,75 грн., в іншій частині суд відмовляю через безпідставність.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з судового збору, витрат, пов'язаних з оплати послуг адвоката. За приписами цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише у випадку, якщо вони сплачені адвокату, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами. На підтвердження послуг адвоката позивачем надані докази, які суд вважає достатніми для підтвердження повноважень представника, як адвоката та оригінал платіжного доручення про оплату адвокатських послуг.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають до стягнення пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Відтак позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 2 416,91 грн. витрат на сплату судового збору та 1 852,04 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Велика Бурімка" (село Велика Бурімка, Чонобаївський район, Черкаська область, код 00486818) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ (вул. Ямська, буд. 28А, м. Київ, код 35076670) - 85 291,36 грн. - 30% річних, 33 326,75 грн. пені, 1 751,39 грн. інфляційних, 1 852,04 грн. витрат на адвокатські послуги та 2 416,91 грн. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повний текс рішення підписано 18.03.2013.

Суддя О.І. Кучеренко