ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" березня 2013 р.Справа № 922/438/13-г
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Лобові Р.М.
розглянувши справу
за позовом Чугуївського міжрайонного прокурора м. Чугуїв в інтересах держави в особі Чугуївської міської ради Харківської області, м.Чугуїв до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Укравтобізнес", м. Чугуїв про стягнення орендної плати за землю в сумі 8812,08 грон. за участю представників сторін :
Представник позивача - Ісмагілова О.О., дов від 12.12.12 р., начальник юр. відділу;
відповідача - не з'явився;
Прокурор - Хряк О.О. посв. № 013774 від 06.12.12 року.
3я особа - Черкашина А.О., дов. № 5772/10/10.0-19 від 19.09.12 року.
ВСТАНОВИВ:
Чугуївський міжрайонний прокурор м. Чугуїв в інтересах держави в особі Чугуївської міської ради Харківської області, м.Чугуїв , в інтересах держави в особі Чугуївської міської ради (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача -ТОВ фірма "Укравтобізнес" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати в сумі 8812,08 грн. Окрім того, просить покласти на відповідача судові витрати, мотивуючі свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди земельної ділянки від 05.05.2009 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 лютого 2013 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 18 лютого 2013 року о 10:30 год. Також зазначеною ухвалою суду залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Чугуївську об'єднану державну податкову інспекцію .
Ухвалами господарського суду Харківської області від 18 лютого 2013 року, 04 березня 2013 року, у зв'язку із неявкою у судове засідання відповідача та ненадання сторонами витребуваних судом документів, розгляд справи відкладався.
Прокурор у призначеному судовому засіданні 14 березня 2013 року позов підтримував та наполягав на його задоволенні, через канцелярію суду надав супровідним листом додаткові документи, які судом долучені до матеріалів справи.
Присутній у судовому засіданні представник позивача позов прокурора підтримав та просив суд його задовольнити.
Представник третьої особи позов також підтримував позовні вимоги, надав заяву про долучення до матеріалів справи додаткових документів (вх. № 9656 від 14.03.2013 р.), яка судом задоволена, надані позивачем документи судом долучені до матеріалів справи.
У призначене судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, витребувані судом документи не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітки про направлення ухвал про порушення провадження у справі від 04.02.2013 року та про відкладення розгляду справи від 04.03.2013 року, які направлялись на адресу відповідача згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, при цьому враховані приписи пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами).
У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач -ТОВ фірма «Укравтобізнес» належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Присутні в судовому засіданні прокурор, позивач та третя особа вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснили, що ними надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.03.2013 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.. 75 ГПК України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
05 травня 2009 року між Чугуївською міською радою (далі (далі -позивач, орендодавець) та відповідачем - Фірмою «Укравтобізнес» ТОВ (далі-відповідач, орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі- договір), що зареєстрований у Чугуївському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" в державному реєстрі земель від 05.05.2009 р за № 040968200010, у відповідності до умов якого позивач надав в строкове платне користування земельну ділянку на землях промислового призначення, загальною площею 1,3985 га, яка знаходиться за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Харківська, 271.
Факт передачі земельної ділянки в оренду підтверджується актом приймання-передачі об'єкту оренди від 05 травня 2009 року підписаний та скріплений печатками сторін.
Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено строком на 10 років.
Пунктом 9 договору оренди передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем (відповідачем) у грошовій формі в розмірі 33284,55 грн. на рік, у розмірі 5% до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно ст. 7 Закону України "Про плату за землю", відповідно до рішення ХХХІІ сесії V скликання Чугуївської міської ради від 26.10.2007р. за №952-V.
Відповідно до пунктів 10, 11 договорів, орендна плата за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції та сплачується щомісячно рівними частками протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Орендна плата вноситься на спеціальний міський бюджетний рахунок р/р №33210812700020, Чугуївське УДК у Харківській області, код 24134478, міськфінвідділ ГУДКУ у Харківській області м. Харків, МФО 851011, код 13050200.
Як вказує прокурор у позовній заяві, Орендар (відповідач) порушував умови договору щодо своєчасного внесення орендної плати за оренду землі, внаслідок чого, станом на 24.01.2013 року, у відповідача виникла заборгованість з орендної плати за землю у сумі 8812,08 грн., що стало підставою для звернення прокурора до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.
На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.
Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтями 610, ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України та ст. 93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 21 цього Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 14.1.147. ст.. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Пунктом 288.1 зазначеного кодексу, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Пунктом 290.1.ст. 290 цього ж кодексу встановлено, що плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.
Крім того, згідно п.8 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки комунальної власності).
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
У судовому засіданні представник третьої особи пояснив, що нарахована станом на 24.01.2013 року заборгованість відповідача з орендної плати за землю в сумі 8812,66 грн. є узгодженою, залишилась несплаченою.
Статтями 24, 35 Закону України "Про оренду землі" передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати; спори пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
За правилами частини 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Проте, як зазначає прокурор, позивач та третя особа у судовому засіданні станом на момент розгляду справи, відповідач 8812,08 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договором оренди землі від 05.05.2009 року, який укладено між позивачем та відповідачем по справі.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджували сплату заборгованості з орендної плати за землю, документів, що спростовували викладене у позові, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога прокурора в частині стягнення заборгованості з орендної плати за землю у сумі 8812,08 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, враховуючи викладене, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, Податковим кодексом України, , п.8 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування", ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фірми "Укравтобізнес" Товариства з обмеженою відповідальністю, код 3129356 (Харківська обл., м. Чугуїв, мікрорайон Авіатор, буд 133 кв. 42) на користь Чугуївської міської ради Харківської області (63503, Харківська обл., ч. Чугуїв, вул. К. Лібкнехта, 35-а, код ЄДРПОУ 35162984) заборгованості з орендної плати у сумі 8812,08 грн.
Стягнути з Фірми "Укравтобізнес" Товариства з обмеженою відповідальністю, код 3129356 (Харківська обл., м. Чугуїв, мікрорайон Авіатор, буд 133 кв. 42) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код одержувача 24134490, рахунок 31210206700003 в Управління державного казначейства у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 220300001, символ звітності 101) судовий збір у розмірі 1979,48 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 18.03.2013 р.
Суддя Аюпова Р.М.
Судове рішення № 30117639, Господарський суд Харківської області було прийнято 14.03.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 922/438/13-г. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: