Рішення № 30117556, 21.03.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.03.13 р. Справа № 905/1259/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В. при секретарі судового засідання Гудковій К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Міністерства юстиції України, м. Київ

до відповідача: Державного підприємства «Сніжнеантрацит», м. Сніжне

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна казначейська служба України, м. Київ

про: відшкодування збитків у розмірі 14 439,20 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Попов О.О. - за дов. № 9-4-31(2) від 10.01.2013р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Міністерство юстиції України, м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Сніжнеантрацит», м. Сніжне за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна казначейська служба України, м. Київ про стягнення 2 418,72 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 2, 11, 15 - 17, 1166, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 14, 15 Закону України «Про міжнародні угоди України», ст.ст. 2, 3, 8, 9 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», положеннями Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р., рішенням Європейського суду з прав людини від 10.04.2012р. у справі «Лазебна проти України та інші заяви».

На підтвердження позовних вимог надано суду у копіях: рішення Європейського суду з прав людини від 10.04.2012р. у справі «Лазебна проти України та інші заяви» № 644/05, платіжне доручення № 1729 від 30.08.2012. на суму 14 439,20 грн., постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 33214478 від 20.12.2012р., рішення Сніжнянського міського суду Донецької області у справі № 2-1713/03 від 16.05.2003р.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 ГПК України.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, до канцелярії суду надав відзив на позовну заяву № 13.2-36-10-1077 від 05.03.2013р., у якому позовні вимоги визнав у повному обсязі у розмірі 14 439,20 грн.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судове засідання не з'явився, письмових пояснень не надав.

Суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для розгляду справи по суті, неявка представників сторін не перешкоджає її розгляду, тому справа розглядається у порядку, передбаченому статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Рішенням Європейського суду від 10.04.2012р. у справі «Лазебна проти України та інші заяви» та інші 30 заяв за № 644/05, встановлено порушення норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. в частині тривалого невиконання рішення Сніжнянського міського суду Донецької області у справі № 2-1713/03 від 16.05.2003р. та запропоновано Уряду України сприяти вирішенню справ шляхом досягнення дружнього врегулювання (а.с. 11 - 19).

Як вбачається з матеріалів справи, заявник перебував у трудових відносинах з Державним підприємством «Сніжнеантрацит», однак у зв'язку з неповними розрахунками по заробітній платі він змушений був звернутись до національного суду за захистом свого порушеного права.

Рішеннями Сніжнянського міського суду Донецької області у справі № 2-1713/03 від 16.05.2003р. позовні вимоги задоволені та зобов'язано Державне підприємство «Сніжнеантрацит» виплатити заборгованість по заробітній платі з березня 1998р. по листопад 2002р. у розмірі 1935,24 грн., компенсацію в частині втрати заробітної плати - 596,32 грн. та моральну шкоду - 1000 грн., на загальну суму 3 531,56 грн.

Позивач зазначає, що з огляду на рішення Європейського суду від 10.04.2012р. у справі «Лазебна проти України та інші заяви» та інші 30 заяв за № 644/05 Урядом України подано односторонню декларацію щодо врегулювання питань, викладених у заяві Колеснікової Т.В. № 26938/07 в рамках зазначеної справи.

У зв'язку з тривалим невиконанням рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 16.05.2003р., винесеним на користь Колеснікової Т.В., Урядом України запропоновано відшкодувати заявниці 1 440,00 євро, що включає будь-яку матеріальну, моральну шкоду і судові витрати. На рахунок Колеснікової Т.В. сплачено 14 439,20 грн., що еквівалентно 1 440,00 євро та підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження ВП № 33214478 від 20.12.2012р. та платіжним дорученням № 1729 від 30.08.2012. на суму 14 439,20 грн. (а.с. 26-27).

Таким чином, виплачена за рішенням Європейського суду за заявою № 644/05 з Державного бюджету України сума у розмірі 14 439,20 грн. є збитками Державного бюджету України, заподіяними внаслідок протиправної поведінки Державного підприємства «Сніжнеантрацит», а саме тривалого невиконання рішення Сніжнянського міського суду Донецької області.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про міжнародні договори України» міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.

Статтею 15 названого Закону встановлено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі - Конвенція) Україною ратифіковано 17.07.1997 року.

Згідно зі статтею 46 Конвенції Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточне рішення Європейського суду з прав людини (далі -Європейський суд) у будь-якій справі, в якій вони є сторонами.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною 2 статті 11 Закону України «Про судоустрій України» (чинний на час спірних відносин), судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Статтею 3 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що виконання рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Виплата стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного (ч. 1 ст. 8 вказаного Закону).

Згідно з ч. 5 ст. 9 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", позивачем у справах про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування, виступає Орган представництва, який зобов'язаний протягом трьох місяців з моменту, визначеного в частині четвертій статті 8 цього Закону, звернутися до суду з відповідним позовом.

Органом представництва згідно зі ст. 1 вказаного Закону є орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень.

Органом представництва згідно зі статтею 1 Закону та Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 року № 784 "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є Міністерство юстиції України.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, неправомірні дії Державного підприємства «Сніжнеантрацит» спричинили збитки державі Україна у розмірі 14 439,20 грн., які підлягають відшкодуванню відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Міністерства юстиції України обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Міністерства юстиції України, м. Київ до Державного підприємства «Сніжнеантрацит», м. Сніжне за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна казначейська служба України, м. Київ про відшкодування збитків у розмірі 14 439,20 грн. - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Сніжнеантрацит» (86500, Донецька обл., м. Сніжне, вул. Леніна, буд. 32, ЄДРПОУ 31906124) на користь держави 14 439,20 грн. збитків.

Стягнути з Державного підприємства «Сніжнеантрацит(86500, Донецька обл., м. Сніжне, вул. Леніна, буд. 32, ЄДРПОУ 31906124) на користь держави (банк отримувача Головне управління державної казначейської служби України (ГУ ДКСУ) у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 38034002, рахунок 31217206783006, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банка 206) судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.03.2013р.

Суддя Величко Н.В.