Рішення № 30117554, 19.03.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.13 Справа№ 5015/5666/11

За позовом: Регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів,до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз»,м. Львів,третя особа:Відокремлений підрозділ «Вокзал станції Львів» ДТГО «Львівська залізниця», м. Львів,про: розірвання договору № 197 від 22.12.2009 р. та зобов'язання вчинити дії. За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз», м. Львів,до відповідача: Регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів,третя особа:Відокремлений підрозділ «Вокзал станції Львів» ДТГО «Львівська залізниця», м. Львів,про: Визнання договору недійсним.Суддя М.М. Синчук При секретарі Григорчук Н.За участю представників:Позивача (відповідач за зустрічним позовом):Не з'явився. Відповідача (позивач за зустрічним позовом):Не з'явився. третя особа:Жовтонецький В.М. - довіреність №НЮ-34 від 01.01.2013 р.

Представнику третьої особи роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз», за участю третьої особи - ВП «Вокзал» станції Львів ДТГО «Львівська залізниця», про розірвання договору № 197 від 22.12.2009 р. та зобов'язання вчинити дії. Ухвалою від 28.09.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 11.10.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Позивач звернувся до суду з вимогою розірвати договір оренди № 197 від 22.12.2009 р. укладений між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сюрприз», зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» повернути балансоутримувачу - ВП «Вокзал» станції Львів ДТГО «Львівська залізниця» по акту приймання-передавання орендоване майно - частину площі приміського касового залу будівлі вокзалу станції Львів, площею 6,4 кв. м., за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1, та виселити ТзОВ «Сюрприз» з орендованих приміщень - частини площі приміського касового залу будівлі вокзалу станції Львів, площею 6,4 кв. м., за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1.

На розгляд господарського суду Львівської області подано зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» до Регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській області, за участю третьої особи - ВП «Вокзал» станції Львів ДТГО «Львівська залізниця», про визнання договору недійсним. Ухвалою суду від 11.10.2011 р. зустрічну позовну заяву прийнято для спільного розгляду з первісним позовом. Розгляд справи призначено на 17.10.2011 р.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовуються наступним. Позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з вимогою визнати недійсним п. 5.15. договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 197 від 22.12.2009 р., як такий, що суперечить вимогам чинного законодавства та є необґрунтованим.

В судове засідання 17.10.2011 р. представник позивача з'явився, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні 17.10.2011 р. представник відповідача подав відзив на позов, яким просить відмовити в задоволенні основного позову, а також просить задоволити зустрічний позов та визнати недійсним пункт 5.15. договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №197 від 22.12.2009 р.

В судовому засіданні 17.10.2011 р. розгляд справи відкладено на 31.10.2011 р.

В судове засідання 31.10.2011 р. представник позивача за первісним позовом з'явився, подав відзив на зустрічний позов, яким проти зустрічного позову заперечує в повному обсязі, просить в задоволенні зустрічного позову відмовити.

В судове засідання 31.10.2011 р. представник відповідача за первісним позовом з'явився, зустрічний позов підтримав в повному обсязі, в первісному позові просить відмовити.

В судове засідання 31.10.2011 р. представник третьої особи не з'явився, вимог ухвали суду від 17.10.2011р. не виконав.

В судовому засіданні 31.10.2011 р. розгляд справи відкладено на 14.11.2011 р.

В судових засіданнях 14.11.2011 р., 29.11.2011 р. розгляд справи відкладався з підстав наведених у відповідних ухвалах суду.

25.11.2011 р. представником третьої особи, через канцелярію господарського суду Львівської області, подано письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 06.12.2011 р. представник відповідача за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом підтримав заявлене 29.11.2011 р. клопотання про зупинення провадження по справі, до розгляду господарським судом Львівської області справи №5015/7126/11.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, ухвалою суду від 06.12.2011р. провадження у справі зупинено до розгляду господарським судом Львівської області справи №5015/7126/11.

Ухвалою суду від 01.03.2013 р. провадження у справі поновлено, у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення. Справу призначено до розгляду на 19.03.2013 року

В судове засідання 19.03.2013 р. представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) не з'явився, через канцелярію господарського суду 19.03.2013 р., подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника в судове засідання. Крім того, 19.03.2013 р. через канцелярію суду, подав письмові пояснення по справі, просить суд розглянути справу по суті та задоволити в повному обсязі.

В судове засідання 19.03.2013 р. представник відповідача (представник позивача за зустрічним позовом) не з'явився, через канцелярію господарського суду 19.03.2013 р., подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника відповідача в інших судових засіданнях. Доказів зайнятості представника відповідача в інших судових засідання до суду не представлено.

В судове засідання 19.03.2013 р. представник третьої особи з'явився, надав пояснення по справі, подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме копії листів від 10.12.2012 р. №НЗЕ-10/3739, від 14.12.2012 р. №ЦЗЕ-11/3272, від 07.03.2013 р. №НГ-10/554. В судовому засіданні подав письмове заперечення на клопотання про відкладення справи, просить суд в задоволенні клопотань про відкладення розгляду справи відмовити.

Вислухавши представника третьої особи, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Львівській області (надалі - РВ ФДМУ по Львівській області) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» (надалі - ТзОВ «Сюрприз») укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 197 від 22.12.2009 р. (надалі - Договір). За умовами цього договору, орендодавець (позивач у справі) передає, а орендар (відповідач у справі) приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - частину площі приміського касового залу будівлі вокзалу станції Львів (далі-Майно), загальною площею 6,00 кв.м., за адресою: м. Львів, вул. Двірцева, 1, що перебуває на балансі ВП «Вокзал станції Львів» ДТГО «Львівська залізниця», далі - Балансоутримувач (третя особа у справі).

Відповідно до п. 1.2 договору, майно передається в оренду з метою: 4,00 кв.м. для розміщення торгівельного об'єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи; 1,00 кв.м. для розміщення торгівельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів; 1,00 кв.м. для розміщення торгівельного об'єкту з продажу алкогольних та тютюнових виробів.

Майно було передано позивачу згідно підписаного між орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем акту приймання-передачі від 22.12.2009 р.

Відповідно до п. 10.1. Договору, цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, з 22.12.2009 р. по 19.12.2012 р. включно.

26.04.2010 р. між РВ ФДМУ по Львівській області (орендодавець) та ТзОВ "Сюрприз" (орендар) укладено договір про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 22.12.2009р. №197, яким строк дії договору продовжений до 10.04.2013 р. включно. (а/с 53)

31.08.2011 р. між РВ ФДМУ по Львівській області (орендодавець) та ТзОВ "Сюрприз" (орендар) укладено договір про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 22.12.2009р. №197 (із змінами), яким внесено зміни в площу орендованого майна, яка становить 6,4 кв.м., з яких 4,4 м.кв. для розміщення торгівельного об'єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи; 1,0 м.кв. розміщення торгівельного об'єкту з продажу алкогольних та тютюнових виробів, 1,0 м.кв. для розміщення торгівельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів. (а/с 7-8)

У зв'язку з початком робіт по капітальному ремонту та технічному переоснащенню залів очікування головної будівлі вокзалу по пл. Двірцевій, 1, у відповідності до Програми підготовки до проведення чемпіонату Європи 2012 року з футболу, 06.06.2011 р. залізниця звернулась з листом №НГ-10/1530 до РВФДМУ по Львівській області про розірвання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 22.12.2009р. № 197 та зобов'язання орендаря звільнити орендовані приміщення. (а/с 9)

РВ ФДМУ по Львівській області звернувся до відповідача з листом від 06.07.2011 р. № 11-03-04003 про дострокове припинення договору оренди, звільнення орендованого приміщення та підписання з балансотутримувачем акта приймання-передачі орендованого майна. (а/с 10)

Листом від 02.08.2011р. вих.№833 балансоутримувач (ВП "Вокзал станції "ДТГО "Львівська залізниця" звернувся до орендаря (ТзОВ"Сюрприз") про можливість припинення дії договору оренди шляхом переміщення торгівельного обладнання орендаря на зберігання на склад. (а/с 94)

В судових засіданнях представник відповідача пояснив, що він відмовився звільняти орендовані площі, посилаючись на чинність умов договору оренди. ДТГО "Львівська залізниця" в особі ВП "Вокзал станції Львів" без згоди ТзОВ "Сюрприз" і повідомлення РВ ФДМУ по Львівській області розібрало торгівельні об'єкти, які неможливо використовувати на даний час.

Наведені обставини відповідач підтверджує актом перевірки стану об'єкта оренди - частини площі приміського касового залу будівлі вокзалу станції Львів, площею 6,4 кв. м., за адресою м. Львів, пл. Двірцева, 1, що перебуває на балансі відокремленого підрозділу "Вокзал станції Львів" ДТГО "Львівська залізниця" по договору оренди від 22.12.2009р. № 197, укладеного між РВ ФДМУ по Львівській області та ТзОВ "Сюрприз", від 26.10.2011р., який складений за участю орендаря, орендодавця та балансоутримувача. (а/с 93)

Як позивач, ТзОВ "Сюрприз" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ДТГО "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Вокзал станції Львів" ДТГО "Львівська залізниця", третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Регіональне відділення ФДМУ по Львівській області, м. Львів про зобов'язання відповідача відновити об'єкт оренди -торговельний об'єкт з продажу продовольчих товарів ( крім товарів підакцизної групи) - 4,4кв.м.; торговельний об'єкт з продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів - 1.0 кв.м.; торговельний об'єкт з продажу непродовольчих товарів - 1.0 кв.м. - розташований на частині площі приміського касового залу будівлі вокзалу станції Львів, загальною площею 6.4 кв.м. за адресою: м. Львів, пл. Двірцева,1, усунути перешкоди в його користуванні.

Рішенням господарського суду Львівської області від 13.02.2012 р. у справі №5015/7126/11 позовні вимоги ТОВ "Сюрприз" задоволено частково. Зобов'язано ДТГО "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Вокзал станції Львів" ДТГО "Львівська залізниця" усунути перешкоди в користуванні ТОВ "Сюрприз" майном орендованим, згідно договору оренди №197 від 22.12.09р. - частиною площі приміського касового залу будівлі вокзалу станції Львів загальною площею 6,4 кв.м. що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 р. рішення господарського суду Львівської області від 13.02.2012 р. у справі №5015/7126/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Вокзал станції Львів "ДГТО "Львівська залізниця" - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2012 року рішення господарського суду Львівської області від 13.02.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2012 року у справі №5015/7126/11, в частині відмовлення судами у позовних вимогах про зобов'язання відповідача відновити об'єкт оренди - торговельний об'єкт з продажу продовольчих товарів ( крім товарів підакцизної групи) - 4,4кв.м.; торговельний об'єкт з продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів - 1.0 кв.м.; торговельний об'єкт з продажу непродовольчих товарів - 1.0 кв.м. - розташований на частині площі приміського касового залу будівлі вокзалу станції Львів, загальною площею 6.4 кв.м. за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1, залишено без змін. Встановлено, що об'єктом оренди згідно з договором оренди №197 від 22.12.2009 є частина площі приміського касового залу будівлі вокзалу станції Львів, а не торгівельні об'єкти.

Скасовано в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання ДТГО "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу усунути перешкоди в користуванні ТзОВ "Сюрприз" майном, орендованим згідно з договором оренди № 197 від 22.12.2009 року -частиною площі приміського касового залу будівлі вокзалу станції Львів загальною площею 6,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1. В цій частині справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Рішенням господарського суду Львівської області від 24.10.2012 року у справі № 5015/3217/12 (5015/7126/11) (суддя Сухович Ю.О.), що залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2012 р., у задоволенні позовних вимог ТзОВ "Сюрприз" в частині зобов'язання ДТГО "Львівська залізниця" в особі ВП "Вокзал станції Львів" усунути перешкоди в користуванні ТзОВ "Сюрприз" майном, орендованим згідно з договором оренди №197 від 22.12.2009 року -частиною площі приміського касового залу будівлі вокзалу станції Львів загальною площею 6,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1, - відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд Львівської області прийшов до висновку, що позивачем - ТзОВ "Сюрприз" не доведено належними та допустимими доказами чинення відповідачем перешкод у користуванні майном, орендованим згідно з договором оренди, а саме частиною площі приміського касового залу будівлі вокзалу станції Львів, площею 6,4 кв.м. Поданий позивачем - ТзОВ "Сюрприз" акт від 22.12.2012 року як доказ чинення відповідачем перешкод у користуванні позивачем орендованим майном, визнано неналежним доказом, оскільки такий підписаний невідомими юридичними особами, без виклику орендодавця та балансоутримувача майна.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2012 р. у справі №5015/3217/12 (5015/7126/11) рішення господарського суду Львівської області від 24.10.2012 року у даній справі залишено без змін, апеляційну скаргу ТзОВ "Сюрприз" - без задоволення. Рішення вступило в законну силу.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ із змінами та доповненнями.

За умовами ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначалось вище, орендоване відповідачем на підставі договору укладеного з РВ ФДМУ по Львівській області майно, частина площі приміського касового залу будівлі вокзалу станції Львів, площею 6,4 кв. м., за адресою м. Львів, пл. Двірцева, 1, є державною власність та перебуває на балансі відокремленого підрозділу "Вокзал станції Львів" Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", було передане відповідачем згідно акту приймання-передачі від 22.12.2009 р.

Згідно з п. 8.3 Договору, орендодавець та балансоутримувач мають право здійснювати контроль за станом майна шляхом візуального обстеження зі складанням акта обстеження.

За умовами п. 5.15 Договору оренди, у випадку здійснення реконструкції, ремонту орендованого майна та у разі необхідності використання орендованого майна для збереження виробничого процесу підприємств, установ та організацій залізничного транспорту, орендар зобов'язується на вимогу орендодавця, за наявності звернення балансоутримувача, дострокового припинити дію договору оренди та в місячний термін з дня попередження звільнити майно.

Як встановлено судом, листами від 06.07.2011 року вих. № 11-03-04003, від 02.08.2011 року № 833, від 09.08.2011 року № 11-03-04635, орендодавець та балансоутримувач у відповідності до п. 5.15 договору оренди, повідомили орендаря (відповідача) про необхідність звільнити орендовані ним площі, у зв'язку з виконанням Зведеного плану завдань та заходів з реконструкції привокзальної території залізничного вокзалу м. Львова, що затверджений головою Львівської обласної державної адміністрації, міським головою м. Львова, начальником ДТГО "Львівська залізниця", та здійснення робіт з капітального ремонту та технічного переоснащення залів очікування та касових залів головної будівлі вокзалу станції Львів.

У відповідності до положень ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Проте, як встановлено судом, відповідач відмовився добровільно припинити договір та звільнити орендовані ним площі.

Пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є його розірвання. Згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до п. 10.3. Договору, зміни до умов цього Договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

У відповідності до п. 9.3. Договору, спори, які виникають за цим Договором або у зв'язку з ним, не вирішенні шляхом переговорів, вирішують в судовому порядку.

Таким чином, вимоги позивача про розірвання договору оренди № 197 від 22.12.2009 р. укладеного між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. 10.9. Договору, у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Аналогічне положення передбачено і частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України.

Враховуючи ту обставину, що Договір оренди розірвано, вимоги позивача про зобов'язання орендаря - відповідача повернути балансоутримувачу - відокремленому підрозділу "Вокзал станції Львів" ДТГО "Львівська залізниця" по акту приймання-передачі орендоване майно - частину площі приміського касового залу будівлі вокзалу станції Львів, площею 6,4 кв.м. та виселити відповідача з вказаних орендованих приміщень за адресою: м. Львів, пл. Дврцева, 1, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду інших доказів, які би свідчили про наявність інших обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Судові витрати, в силу ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Щодо заявлених відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» зустрічних позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення виконання зобов'язань, забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Проаналізувавши зміст Договору оренди №197 від 22.12.2009 р., суд встановив, що оспорюваний Договір включає всі істотні умови, які відповідно до ст. 284 ГК України та ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" мають містити договори такого виду, а права та обов'язки сторін договору визначені у відповідності до вимог ст. 285 ГК України, глави 58 ЦК України та положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів зустрічної позовної заяви, позивач за зустрічним позовом вважає, що пункт 5.15. Договору оренди №197 від 22.12.2009 р.: «у випадку здійснення реконструкції, ремонту орендованого майна та у разі необхідності використання орендованого майна для збереження виробничого процесу підприємств, установ та організацій залізничного транспорту, орендар зобов'язується на вимогу орендодавця, за наявності звернення балансоутримувача, дострокового припинити дію договору оренди та в місячний термін з дня попередження звільнити майно» не є істотною умовою Типового договору оренди, є незаконним і необґрунтований, порушує загальні засади цивільного судочинства, у зв'язку з чим має бути визнаним недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, при укладенні Договору оренди нерухомого майна від 22.12.2009 р. позивач за зустрічним позовом не заперечував проти його умов, зокрема щодо пункту 5.15. Договору, протокол розбіжностей сторонами не складався.

Відповідно до п. 10.3. Договору, зміни до умов цього Договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Як встановлено судом, позивачем за зустрічним позовом не надано суду та матеріалами справи не підтверджено, що у встановленому законодавством України та Договором порядку, на адресу Регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській області пропозиції орендаря щодо внесення змін до Договору №197 від 22.12.2009 р., в частині виключення п. 5.15. договору, від орендаря (позивача за зустрічним позовом) не надходили.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання недійсним п. 5.15. договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 197 від 22.12.2009 р., є необґрунтованими та недоведеними. Таким чином, в задоволенні зустрічних позовних вимог потрібно відмовити.

Судові витрати, в силу ст. 49 ГПК України залишається за позивачем за зустрічним позовом.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Первісний позов задоволити повністю.

2. Розірвати договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №197 від 22.12.2009 р. укладений між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Львівській області (адреса: вул. Січових Стрільців, 3, м. Львів, 79000, ідентифікаційний код 20823070) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» (адреса: вул. Б. Лепкого, 14, м. Львів, 79007 ідентифікаційний код 06725046).

3. Зобов'язати орендаря - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» (адреса: вул. Б. Лепкого, 14, м. Львів, 79007 ідентифікаційний код 06725046) повернути балансоутримувачу - Відокремленому підрозділу «Вокзал станції Львів» державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (адреса: вул. Гоголя, 1, м. Львів, 79000, ідент. код 01059828) по акту приймання-передавання орендоване майно - частину площі приміського касового залу будівлі вокзалу станції Львів, площею 6,4 кв.м., за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1.

4. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» (адреса: вул. Б. Лепкого, 14, м. Львів, 79007 ідентифікаційний код 06725046) з орендованих приміщень - частини площі приміського касового залу будівлі вокзалу станції Львів, площею 6,4 кв.м., за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» (адреса: вул. Б. Лепкого, 14, м. Львів, 79007 ідентифікаційний код 06725046) в дохід державного бюджету України 85,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

7. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.