Рішення № 30117459, 12.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/15565-2012 12.03.13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю«Галант Пол електра».

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілік Буд»

простягнення 53 025, 64 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача - Клименко В.М. - представник за довіреністю від 15.10.2012.

від відповідача - не з'явився.

В судовому засіданні 12.03.2013 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 53 025, 64 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2012 було порушено провадження справі №5011-47/15565-2012 та призначено її до розгляду на 27.11.2012.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 27.11.2012 справу №5011-47/15565-2012 передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду, у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 275.11.2012 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу №5011-47/15565-2012до свого провадження та призначив розгляд справи на 20.12.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 18.12.2012, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Курдельчука І.Д. справу №5011-47/15565-2012було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2012 суддя Станік С.Р. прийняв справу №5011-47/15565-2012до свого провадження та призначив розгляд справи на 20.12.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2012 розгляд справи №5011-47/15565-2012було відкладено до 22.01.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 22.01.2013 справу №5011-47/15565-2012 передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду, у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2013суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу №5011-47/15565-2012до свого провадження та призначив розгляд справи на 07.02.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 07.02.2013, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з лікарняного та враховуючи велику завантаженість судді Курдельчука І.Д. справу №5011-47/15565-2012було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2013суддя Станік С.Р. прийняв справу №5011-47/15565-2012до свого провадження та призначив розгляд справи на 07.02.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2013 розгляд справи №5011-47/15565-2012 було відкладено до 19.02.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2013 розгляд справи №5011-47/15565-2012 було відкладено до 12.03.2013, в зв'язку з клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи.

Також, в судовому засіданні 12.03.2013 судом було розглянуто заяву про збільшення позовних вимог від 11.03.2013, в якій позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу без зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме в розмірі 85 000, 34 грн., а також пеню - 6 375, 02 грн., штраф - 8 500, 03 грн. та у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних - 1 275, 00 грн.

Відповідно до ч. 4 т. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 встановлено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п., а тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Враховуючи вищенаведене, виходячи зі змісту поданої позивачем заяви про збільшення позовних вимог від 11.03.2013, суд приймає заяву позивача щодо зміни позовних вимог до розгляду як заяву про збільшення позовних вимог в частині, основного боргу, пені, штрафу та 3% річних.

В судовому засіданні 12.03.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав, та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги, мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору поставки№23-03/12-01 від 23.03.2012 було поставлено товар на суму 443 347, 34 грн., проте відповідач здійснив оплату поставленого товару - лише частково, в розмірі 358 347, 00 грн., а тому позивачем заявлено до стягнення суму боргу в сумі 85 000,34 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню - 6 375,02 грн., штраф - 8 500,03 грн. та у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних- 1275,00 грн.

Відповідач своїх представників в судове засідання 12.03.2013 - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів - виконав, письмових пояснень по суті спору, письмовий відзив на позов з наданням доказів - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином, за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №632678, що подана до суду відповідачем. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив на позов та письмові пояснення по суті спору через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

У відповідності до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу україни, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галант Пол електра» (позивач), як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вілік Буд» (відповідач), як покупцем, було укладено договір поставки №23-03/12-1, відповідно до якого Постачальник бере на себе зобов'язання поставити та передати у власність Покупця Товар, передбачений Договором, а Покупець в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити Товар (п.1.1.).

Умовами договору, сторони погодили, що в межах даного договору предметом поставки є визначений Товар з найменуванням, зазначений у Специфікаціях підписаних Постачальником та Покупцем (п.1.2.); Вартість кожної конкретної партії Товару вказується Постачальником у рахунку-фактурі на підставі отриманого від Покупця замовлення (п.3.1.); Покупець зобов'язаний оплатити Товар в наступному порядку: 1-й платіж - попередня оплата в розмірі 50% від ціни Товару протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання відповідного рахунка, 2-й платіж - 30% на протязі 5 (п'яти) робочих днів після отримання Покупцем письмового повідомлення, про готовність Товару до відвантаження Покупцю, 3-й платіж - 20% на протязі 5 (п'яти) робочих днів після отримання Товару згідно видаткової накладної (п.3.4.); Ціни на Товар вказуються у додатках (специфікаціях) до Договору, які є невід'ємною частиною (п.4.1.); Поставка вважається здійсненою коли Товар розвантажений на склад Покупця та підписаний видатковою накладною (п.5.8.); За несвоєчасну оплату за Товар по Договору, Покупець за вимогою Постачальника сплачує Постачальникові пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від несплаченої в строк суми, та штраф у розмірі 10% від простроченої суми. Сплата пені не звільняє Покупця від виконання договірних зобов'язань (п.7.2.).

Так сторонами, 26.03.2012 було підписано уповноваженими особами та скріплено печатками юридичних осіб Додаток №1 до Договору поставки №23/03-12-1 від 23.03.2012, зазначеного як Специфікація №1, згідно якої сторони погодили ціни на товар, загальну вартість в розмірі 443 347, 34 грн. та строки оплати (належним чином засвідчена позивачем копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Відповідно до вимог договору №23/03-12-1 від 23.03.2012 позивач надав відповідачу рахунок-фактуру №5482 від 27.03.2012 на суму 443 347, 34 грн. (належним чином засвідчена позивачем копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Згідно з видатковими накладними які підписані уповноваженим представником відповідача, а саме: №-03880 від 05.04.2012 на суму 108 873, 91 грн.; №-03863 від 05.04.2012 на суму 33 704, 40 грн.; №-04540 від 23.04.2012 на суму 82 723, 78 грн.; №-05208 від 08.05.2012 на суму 68 114, 80 грн.; №-06268 від 29.05.2012 на суму 89 641, 45 грн.; №-06903 від 08.06.2012 на суму 48 233, 96 грн.; №-06906 від 08.06.2012 на суму 12 055, 04 грн. (належним чином засвідчена позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), позивачем в період з 05.04.2012 по 08.06.2012 було поставлено відповідачу товар на загальну суму443 347, 34 грн.

Згідно з довіреностями типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996,№192), а саме: №590 від 04.04.2012; №717 від 20.04.2012; №856 від 07.05.2012; №01210 від 28.05.2012; №01418 від 08.06.2012 - на отримання цінностей за рахунком-фактурою №5482 від 26.03.2012 (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Вілік Буд» на менеджера Справедливого О.Я., останній був уповноважений на отримання товару від позивача.

Позивач у позовній заяві наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором №23-03/12-01 від 23.03.2012, передано на користь відповідача товар на суму 443 347, 34 грн., проте відповідач здійснив оплату поставленого товару - лише частково, в розмірі 358 347, 00 грн.,у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в розмірі 85 000, 34 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також цією статтею передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Згідно з п.6 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Також цією статтею передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п.1 статті 692Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем, на виконання умов договору №23/03-12-1 від 23.03.2012, як продавцем, було передано у власність відповідача товар на загальну суму 443 347, 34 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженим представником відповідача без жодних зауважень та заперечень.

У зв'язку із наведеним, як зазначено позивачем, відповідачу для проведення розрахунків було виставлено рахунок-фактуру №5482 від 27.03.2012 на суму 443 347, 34 грн. на оплату товару за договором №23/03-12-1 від 23.03.2012.

Проте, відповідач, як покупець, свій обов'язок щодо оплати переданого йому позивачем у власність товару, встановлений п. 4.4. договору №23/03-12-1 від 23.03.2012 - виконав лише частково, а саме сплатив 1-й та 2-й платіж в сумі 358 347, 00 грн. а 3-й платіж - не сплатив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 85 000, 34 грн.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару за договором №23/03-12-1 від 23.03.2012 - не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору №23/03-12-1 від 23.03.2012, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про наявність у відповідача заборгованості за договором №23/03-12-1 від 23.03.2012 в розмірі 85 000, 34 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, в сумі 85 000, 34 грн.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати за поставлений товар за договором №23/03-12-1 від 23.03.2012, позивач у відповідності до умов вищевказаного договору просить стягнути з відповідача пеню - 6 375, 02 грн., штраф - 8 500, 03 грн. та у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних - 1 275, 00 грн.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до інформаційного листа №01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сказано, що нарахування неустойки за прострочення виконання зобов'язання за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом, можливе лише в тому випадку якщо період нарахування неустойки не перевищує одного року від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто сторони у договорі можуть визначити початок нарахування пені інакше, ніж від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, але в межах одного року від цього дня.

Відповідно до ч.4 статті 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно п.3.4. договору №23/03-12-1 від 23.03.2012, 3-й платіж в розмірі 20% сплачується на протязі 5 (п'яти) робочих днів після отримання Товару згідно видаткової накладної. Таким чином остання накладна була від 08.06.2012, отже 5 робочих з моменту останньої видаткової накладної закінчуються 15.06.2012, а відтак нарахування штрафних санкцій починається з 16.06.2012 та закінчується 14.12.2012, як кінцева дата самостійно визначена позивачем.

Судом було перевірено наданий Позивачем розрахунок пені в зазначений позивачем період з 14.06.2012 по 14.12.2012., та встановлено, що при нарахуванні таких Позивачем було допущено помилку у визначенні строків та в методиці розрахунку, у зв'язку з чим судом проведено власний розрахунок, який має наступний вигляд:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення85000.3416.06.2012 - 14.12.20121827.5000 %0.041 %*6340.19Отже, з урахуванням приписів ст. 232 Господарського кодексу України та розрахунку суду, загальна сума пені складає 6 340, 19 грн., але враховуючи що позивачем у заяві про збільшення позовних вимог до стягнення заявлена сума пені у розмірі 6 375, 02 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 6 340, 19 грн. за період з 16.06.2012 по 14.12.2012.

Також судом було перевірено наданий Позивачем розрахунок 3% річних в зазначений позивачем період з 14.06.2012 по 14.12.2012, та встановлено, що при нарахуванні таких Позивачем було допущено помилку у визначенні строків та в методиці розрахунку, у зв'язку з чим судом проведено власний розрахунок, який має наступний вигляд:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів85000.3416.06.2012 - 14.12.20121823 %1271.51Оскільки, загальна сума 3% річних складає 1 271, 51 грн., але враховуючи те, що позивачем у заяві про збільшення позовних вимог заявлено до стягнення з відповідача суму 3% річних в розмірі 1 275, 00 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 271, 51 грн. за період з 16.06.2012 по 14.12.2012.

Також, судом було перевірено наданий позивачем розрахунок штрафу в розмірі 10%, з яким суд погоджується щодо сум і ставок нарахувань за період з 14.06.2012 по 14.12.2012в розмірі 8 500, 03 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача відповідно до позовної заяви з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог підлягають задоволенню частково, а саме: основний борг - 85 000, 34 грн., пеня - 6 340, 19 грн., 3% річних - 1 271, 51 грн. та штраф - 8 500, 03 грн. В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 1 609, 50 грн.

Відповідно до платіжного доручення №821 від 29.10.2012 позивачем був здійснений платіж на суму 1 609, 50 грн. з призначенням платежу: судовий збір, за позовом ТОВ «Галант Пол електра» до ТОВ «Вілік Буд».

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового розмір судового збору становить: 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч.2 статті 6 закону України «Про судовий збір», у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно

сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

В заяві про збільшення позовних вимог, розмір позовних вимог з урахуванням основного боргу, пені, 3% та штрафу становить 101 150, 39 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що розмір судового збору після подання заяви про збільшення позовних вимог, повинен складати 2 023, 01 грн., а оскільки відповідно до платіжного доручення №821 від 29.10.2012 позивачем було сплачено судовий збір в сумі 1 609, 50 грн., отже, суд вважає необхідним здійснити розподіл судових витрат наступним чином: стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1 607,89 грн. (виходячи із сум сплаченого судового збору та задоволених вимог), а також стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України 413,51 грн. судового збору у зв'язку із збільшенням позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілік Буд», ЄДРПОУ 33693145 (02099, м. Київ, Дарницький р-н, вул. Ялтинська, буд. 5-Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галант Пол електра», ЄДРПОУ 25589459 (04071, м. Київ, Подільський р-н, вул. Ярославська, буд. 32/33)основний борг - 85 000 (вісімдесят п'ять тисяч) грн. 34 коп., пеню - 6 340 (шість тисяч триста сорок) грн. 19 коп., 3% річних - 1 271(одна тисяча двісті сімдесят одна) грн. 51 коп.,10% штрафу - 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 03 коп. та витрати по сплаті судового збору - 1 607 (одна тисяча шістсот сім) грн. 89 коп. В іншій частині позову відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галант Пол електра», ЄДРПОУ 25589459 (04071, м. Київ, Подільський р-н, вул. Ярославська, буд. 32/33) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 413 (чотириста тринадцять) грн.. 51 коп. на підставі ч.2 статті 6 закону України «Про судовий збір» в зв'язку зі збільшенням розміру позовних вимог.

4. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

дата підписання рішення -18.03.2013