Постанова № 30117134, 28.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 лютого 2013 року № 826/315/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування рішення №2 від 22.04.2010 р. ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.12.2012 року скасовано Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2010 року у справі № 2а-12260/10/2670 та Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2010 року у справі № 2а-12260/10/2670 за позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування рішення №2 від 22.04.2010 р., справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що дії податкового органу щодо прийняття рішення №2 від 22.04.2010 р. є протиправними, оскільки активи що наявні у позивача є державною власністю, не підлягають приватизації та не можуть знаходитись у податковій заставі, крім того розпорядження майном, що знаходить в позивача на користуванні, здійснюється НАК "Нафтогаз України" та Міністерством палива та енергетики України, звертав увагу суду, що оскаржуване рішення прийнято без врахування суми боргу позивача.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржуване рішення №2 від 22.04.2010 р. є законним та обґрунтованим, податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством України.

У судовому засіданні 29.01.2013 р. здійснено заміну позивача Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на правонаступника Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування".

В судове засідання 07.02.2013 р. не прибув належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача, яким через канцелярію подано клопотання про розгляд справи без його участі.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у позивача існує податковий борг, який виник внаслідок прийняття Гадяцькою МДПІ у Полтавській області Державної податкової служби податкових повідомлень-рішень № № 00101830/0, 0001021830/0, 0001031830/0 від 21.08.07р.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до Окружного адміністративного суду м. Києва і постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2008 р. у адміністративній справі № 6/325 було відмовлено ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № № 00101830/0, 0001021830/0, 0001031830/0 від 21.08.07р. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2009 р. вказану постанову Окружного адміністративного суду м. Києва залишено без змін.

Таким чином, відповідно до пп. 5.2.4. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, було узгоджено податкове зобов'язання визначене, зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до пп. 5.3.2. п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону України, у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків відповідно допп.5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

У зв'язку із не сплатою позивачем суми податкового боргу Гадяцькою МДПІ у Полтавській області винесено першу податкову вимогу № 1/5 від 13.01.2010 р., а в подальшому і другу податкову вимогу № 2/8 від 26.02.2010 р. Зазначені податкові вимоги позивачу вручені у встановленому законом порядку, дана обставина ним не заперечується, копії поштових повідомлень про вручення податкових вимог наявні в матеріалах справи.

Згідно ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахування обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Відповідачем було прийнято рішення № 2 від 22 квітня 2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу з ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України".

Пунктом 1.17 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкову заставу визначено як спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.

В силу вимог підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 вказаного Закону, право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати платником податків суми узгодженого податкового зобов'язання у законодавчо встановлені строки.

Відповідно до підпункту 8.2.8 пункту 8.2 цієї ж статті Закону право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням суми його податкового боргу.

Зі змісту наведених правових норм випливає, що підставою для виникнення права податкової застави визначено несплату платником податку суми узгодженого податкового зобов'язання у встановлені строки. При цьому Закон не містить будь-яких виключень щодо накладення податкової застави на активи такого платника в залежності від частки держави у його статутному фонді або від режиму належного йому майна.

Крім того, суд звертає увагу, що Рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005 року № 2-рп/2005 підпункт 8.2.8 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було визнано неконституційним в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без урахування суми його податкового боргу. При цьому Конституційний Суд України зазначив, що розмір податкової застави, виходячи із загальних принципів права, повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності. Розмірність, як елемент принципу справедливості, передбачає встановлення публічно-правового обмеження розпорядження активами платника податків за несплату чи несвоєчасну сплату податкового зобов'язання та диференціювання такого обмеження залежно від розміру несплати платником податкового боргу.

Таким чином, на час прийняття оспорюваного рішення Гадяцької МДПІ у Полтавській області податкова застава могла поширюватися лише на ті активи юридичної особи, що еквівалентні розміру податкового боргу.

Згідно з Довідкою про заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються Зіньківським відділенням Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції від 28.01.2013 р. №10/10/24-023 станом на 22.04.2010 р. ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" мала заборгованість із сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) в сумі 12751,08 грн.

Зі складеного відповідачем Акту опису активів, на які поширюється право податкової застави №1 від 20.08.2010 р. вбачається, що було описано в податкову заставу 228 тонн газового конденсату.

Відповідно до наданих ПрАТ "Міжбанківська валютна товарна біржа" підсумків Аукціонних торгів з продажу газового конденсату на аукціоні №143, що відбувся 22.07.2010 р., середня ціна придбання 1 тонни газового конденсату складає 4410,00 грн.

Таким чином, відповідачем було описано газового конденсату на суму 1005480,00 грн., що значно перевищувало суму узгодженого податкового боргу позивача станом на час прийняття оскаржуваного рішення.

Виходячи з того, що відповідачем при прийнятті рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу № 2 від 22 квітня 2010 року не було враховано розмір податкового боргу, суд приходить до висновку, що зазначене рішення є необґрунтованим та протиправним.

Щодо доповнень відповідача до заперечень, зокрема, про те, що податкова застава 02.02.2011 р. була знята, а тому оскаржуване рішення втратило чинність, суд звертає увагу, що зазначене спростовується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Відповідачем також не надано доказів втрати чинності оскаржуваним рішенням.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу № 2 від 22 квітня 2010 року .

Позивачем надано суду достатні докази в обґрунтування позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Зіньківського відділення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу №2 від 22.04.2010 р.

3. Присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (ідентифікаційний код 30019775) судові витрати в розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок коп.) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко