Постанова № 30116693, 13.03.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2013 р. (11:10)

Справа №801/1292/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Дудіна С. О., при секретарі Сидельовій М. В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Об’єднання Технохімкомлект»

про надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 401 713, 67 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Суть справи: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою та просить надати дозвіл на погашення суми податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 47 481,45 грн. та податку на додану вартість в сумі 354 232,22 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.02.2013р. було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, відповідно якого орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідач письмових заперечень на адміністративний позов суду не надав, явку представника у судове засідання не забезпечив.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Об’єднання Технохімкомплект» перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС з 09.12.1994р. за №2052.

Пунктом 4.1.1 статті 4 встановлено, що кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 49 ПК України визначені умови подання податкової декларації до податкового органу.

Відтак п. 49.2 ст. 49 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

З матеріалів справи вбачається, що згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартали 2011р. №9015911669 відповідачем було самостійно визначено грошове зобов’язання в сумі 49888,00 грн. (а.с. 22-23).

Згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2012р. №9022071034 відповідачем було самостійно визначено грошове зобов’язання в сумі 21,00 грн. (а.с. 24-25).

Згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2012р. №9045727868 відповідачем було самостійно визначено грошове зобов’язання в сумі 21,00 грн. (а.с. 26-27).

Згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012р. №9066863730 відповідачем було самостійно визначено грошове зобов’язання в сумі 12,00 грн. (а.с. 28-29).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2011р. №9014135152 відповідач самостійно визначив грошове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 91833 грн. (а.с. 30-31).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2012р. №9006720155 відповідач самостійно визначив грошове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 146 грн. (а.с. 32-33).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2012р. №9012596910 відповідач самостійно визначив грошове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 111 грн. (а.с. 34-35).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012р. №9020593687 відповідач самостійно визначив грошове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 78489 грн. (а.с. 36-37).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012р. №9028314602 відповідач самостійно визначив грошове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 56116 грн. (а.с. 38-39).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012р. №9034078353 відповідач самостійно визначив грошове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 36080 грн. (а.с. 40-41).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2012р. №9041217744 відповідач самостійно визначив грошове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 14271 грн. (а.с. 42-43).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012р. №9050506869 відповідач самостійно визначив грошове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 76530 грн. (а.с. 44-45).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012р. №9056710361 відповідач самостійно визначив грошове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 14866 грн. (а.с. 46-47).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012р. №9062993326 відповідач самостійно визначив грошове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 8 грн. (а.с. 48-49).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012р. №9072802080 відповідач самостійно визначив грошове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 75 грн. (а.с. 50-51).

21.11.2011р. позивачем була виставлена податкова вимога №6240 на суму 115 106,97 грн. яка була отримана відповідачем24.11.2011р. (а.с. 52).

Згідно довідки про стан розрахунків розмір заборгованості відповідача перед бюджетом станом на 27.02.2013р. складає 401756,67 грн. (а.с. 64).

31.07.2012р. ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС був складений акт опису майна у податкову заставу №63/19-1 (а.с. 17), відповідно до якого було описане наступне майно відповідача на загальну суму 423 725,89 грн.: антена система, до складу якої входить антена двохдзеркальна 3,66 мм, антена однозеркальна М 6м- 2 шт., обладнання для супутникового зв’язку у комплекті: трансвітер Comtech ET Pata KST-2000A, випромінювач SSDA 16W, модем Comtech EF Data SDM-8000.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, позивач просить надати дозвіл на погашення податкового боргу відповідача за рахунок його майна, що перебуває в податковій заставі, з приводу чого суд зазначає наступне.

Права органів державної податкової служби визначені статтею 20 Податкового кодексу України. Цією статтею, окрім інших прав, податковим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

При цьому, особливості продажу майна, що перебуває у податковій заставі, визначені статтею 95 Податкового кодексу України.

Пунктом 95.1 ст.95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Відповідно до приписів п. 95.1 ст. 95 ПК України передумовою для виникнення у органу державної податкової служби права на погашення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, є вжиття органом державної податкової служби інших заходів з погашення податкового боргу, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

При цьому, за приписами п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 та п. 95.3 ст. 95 ПК України органи державної податкової служби мають право звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби у розмірі суми податкового боргу або його частини, орган державної податкової служби має право звернення до суду щодо надання йому дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Отже, аналіз змісту наведених правових норм, яка регулюють порядок надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, суд приходить до висновку, що вказані дії можуть бути проведені лише за чітким дотриманням податковим органом послідовності виконання вимог п.п.95.1, п.95,2, п.95.3 статті 95 Податкового кодексу України, а саме: право на звернення до суду про надання дозволу на погашення всієї суми заборгованості може бути реалізовано податковим органом за наявності рішення суду про стягнення заборгованості за вказаною сумою податкового боргу, яке вже знаходилось на виконанні у податковому органі, однак за відсутності коштів на рахунках боржника було повернуто податковому органу без виконання.

Відповідний примірник судового рішення про стягнення з відповідача заборгованості позивачем суду наданий не був.

При цьому, матеріали справи свідчать, що на виконання постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.09.2012 р. у справі №2а-9337/12/0170/7 ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС 15.11.2012р. були виставлені інкасові доручення (розпорядження) – а.с. 18-20:

- №296 на суму 65688,30 грн. до ПАТ «ЧБРР» про стягнення податкового боргу з рахунку відповідача №26007000130781 (повернено без виконання);

- №292 на суму 15827,15 грн. до Центральної філії ПАТ «Кредобанк» про стягнення податкового боргу з рахунку відповідача №2600601174681 (повернено без виконання);

- №290 на суму 15827,15 грн. до Філії АТ «Укрексімбанк» про стягнення податкового боргу з рахунку відповідача №2600800147359 (повернено без виконання);

- №293 на суму 65688,30 грн. до КРУ ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення податкового боргу з рахунку відповідача №26001326805052 (повернено без виконання);

- №294 на суму 65688,30 грн. до КРУ ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення податкового боргу з рахунку відповідача №26002326805051 (повернено без виконання).

При цьому, як вбачається зі змісту довідки ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС від 10.04.2012р. вих. №2520/9/183 (а.с. 10), станом на 09.04.2012р. у відповідача були відкриті наступні рахунки:

1. АТ «Сбербанк Росії» р/р №260050131096, МФО 320627

2. Філія АТ «Укрексімбанк», АР Крим, р/р 2600800147359, МФО 324786

3. Центральна філія ПАТ «Кредобанк», р/р 2600601174681, МФО 325365

4. Крим, РУПАТКБ «Приватбанк», м. Сімферополь, р/р 26001326805052, МФО 384436

5. Крим, РУПАТКБ «Приватбанк», м. Сімферополь, р/р 26002326805051, МФО 384436

6. ПАТ «ЧБРР», р/р 26001000330781, МФО 384577

7. ПАТ «ЧБРР», р/р 26004000230781, МФО 384577

8. ПАТ «ЧБРР», р/р 26005000530781, МФО 384577

9. ПАТ «ЧБРР», р/р 26007000130781, МФО 384577

10. ПАТ «ЧБРР», р/р 26008000430781, МФО 384577

11. ПАТ «ЧБРР», р/р 26041000130781, МФО 384577.

При цьому, із зазначених 1 рахунків позивачем інкасові доручення були направлені лише на 4, докази вжиття податковим органом заходів щодо списання коштів з інших 11 рахунків суду надані не були.

Ухвалою від 04.02.2013 р. про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду суд, серед іншого, зобов’язав позивача надати докази недостатності коштів платника податків, які перебувають у його власності. Аналогічні вимоги були викладені в направленому відповідачеві 05.03.2013 р. тексту повістки про виклик у судове засідання в порядку статті 38 КАС України, який отриманий податковим органом в той самий день – 05.03.2013 р. Вказані вимоги суду, як було зазначено вище, обґрунтовані тим, що правилами статті 95 Податкового кодексу України чітко встановлено, що продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, здійснюється у випадку недостатності у платника податків коштів, які перебувають у його власності.

Проте, відповідні докази суду надані не були, зокрема, докази направлення інкасових доручень на всі відкриті відповідачем банківські рахунки, а також докази вжиття Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби заходів стягнення податкового боргу зокрема шляхом вилучення або встановлення факту відсутності готівкових коштів, належних відповідачу, за місцем здійснення ним господарської діяльності.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак, відповідний порядок процедури стягнення податкового боргу податковим органом дотриманий не був, у зв’язку з чим звернення до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового богу за рахунок майна платника податків, що перебуває в у податковій заставі, є передчасним.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні 13.03.2013 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови, а постанова у повному обсязі складена 18.03.2013 року.

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.