Постанова № 30115976, 11.03.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2013 року № 813/1800/13-а

о 18 год., 04 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за

поданнямДержавної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, представник - Рождественська Л.П. (довіреність № 295 від 19.06.2012 року)доПриватного підприємства «ВС - Техно», представник - не прибувпропідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна

Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним поданням.

Подання обґрунтоване тим, що працівниками податкового органу з метою проведення позапланової документальної виїзної перевірки ПП «ВС-Техно» пред'явлено його керівнику направлення № 191, № 192, № 193, № 194 від 27.02.2013 року та копію наказу № 136 від 26.02.2013 року. Проте, посадовими особами відповідача відмовлено працівникам ДПІ Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби у допуску до проведення перевірки, про що складено акт № 5/22-10/35721561 від 27.02.2013 року.

Керівник підприємства відповідача відмовився від отримання копії наказу № 136 від 26.02.2013 року та вимоги про надання документів, що підтверджується актом № 22/22-10/35721561 від 05.03.2013 року, а також відмовився від підпису про ознайомлення з направленнями № 191, № 192, № 193, № 194 від 27.02.2013 року, отримання копії вищевказаного наказу на перевірку та вимоги про надання документів, що підтверджується актом № 25/22-10/35721561 від 25.03.2013 року.

У зв'язку з чим, керівником податкового органу прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, яке того ж дня скеровано засобами поштового зв'язку платнику податків (відповідачу).

Представник органу державної податкової служби в судовому засіданні подання підтримала у повному обсязі, просив задоволити повністю.

Відповідач прибуття повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неприбуття не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Заслухавши пояснення представника податкового органу, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

26.02.2013 року начальником ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби прийнято наказ № 136 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ВС-Техно», згідно якого у відповідності до п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20, п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75, п.п. 78.1.7. п. 78.1. ст. 78, п. 82.2. ст. 82 Податкового кодексу України наказано провести з 27 лютого 2013 року документальну позапланову виїзну перевірку ПП «ВС-Техно» (ЄДРПОУ 35721561) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, тривалістю 5 робочих днів. На підставі вказаного наказу, керівником податкового органу видано направлення № 191, № 192, № 193, № 194 від 27.2013 року на перевірку ПП «ВС-Техно».

27.02.2013 року перший заступник начальника ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби винесено вимогу № 2367/22-10 про надання документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів.

27.02.2013 року працівниками податкового органу складено акт № 5/22-10/35721561 про недопуск посадових осіб органу державної податкової служби до проведення позапланової документальної перевірки ПП «ВС-Техно».

27.02.2013 року працівниками податкового органу складено акт № 18/22-10/35721561 про неможливість вручення копії наказу від 26.02.2013 року № 136, ознайомлення з направленнями про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ВС-Техно» та вимоги № 2367 від 27.02.2013 року «Про надання документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів».

05.03.2013 року працівниками податкового органу складено акт № 7/22-10/35721561 про недопуск посадових осіб органу державної податкової служби до проведення позапланової документальної перевірки ПП «ВС-Техно».

05.03.2013 року працівниками податкового органу складено акт № 22/22-10/35721561 про неможливість вручення копії наказу від 26.02.2013 року № 136, ознайомлення з направленнями про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ВС-Техно» та вимоги про надання документів.

05.03.2013 року працівниками податкового органу складено акт № 25/22-10/35721561 про відмову від підпису про ознайомлення з направленням, отримання копії наказу на перевірку та вимоги про надання документів ПП «ВС-Техно».

06.03.2013 року начальник управління податкового контролю звернувся до виконуючого обов'язки начальника ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

06.03.2013 року виконуючим обов'язки начальника ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби прийнято рішення № 2811/10-0012 про застосування умовного адміністративного арешту платника податків ПП «ВС-Техно», що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Друкарська, 6а/11. Вказане рішення 06.03.2013 року надіслано відповідачу.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 1398 від 07.11.2011 року, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п.п. 16.1.13. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 цього ж Кодексу, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим же Кодексом.

Згідно п.п. 78.1.7. п. 78.1. ст. 78 цього ж Кодексу, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Згідно п. 81.1. ст. 81 цього ж Кодексу, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим же Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим же Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно п. 82.2. ст. 82 цього ж Кодексу, тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього ж Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього ж Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.

Згідно п. 94.1. ст. 94 цього ж Кодексу, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно п.п. 94.2.3. п. 94.2. ст. 94 цього ж Кодексу, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Згідно п. 94.10. ст. 94 цього ж Кодексу, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Згідно п. 3.1.3. Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Згідно п. 4.1. цього ж Порядку, керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків

Згідно п. 4.2. цього ж Порядку, обґрунтованість арешту майна, накладеного рішенням керівника (його заступника) органу державної податкової служби, має бути перевірена судом протягом 96 годин..

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються подання чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом враховуються обґрунтування органу державної податкової служби та його представника щодо підтвердження умовного адміністративного арешту майна відповідача, оскільки перевірка обґрунтованості застосування адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності хоча б однієї з обставин для застосування адміністративного арешту передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, зокрема коли платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби. Предметом такої перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про застосування адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

Суд також враховує обґрунтування органу державної податкової служби щодо відмови відповідача допустити посадових осіб ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, про що складено актами № 5/22-10/35721561 від 27.02.2013 року та № 7/22-10/35721561 від 05.03.2013 року, що є підставою для застосування заходів, передбачених ст. 94 ПК України.

Відтак факт не допуску до перевірки підтверджений належними та допустимими доказами.

На підставі поданих органом державної податкової служби вищевказаних доказів та пояснень його представника суд прийшов до висновку про підставність подання про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна відповідача застосованого рішенням начальника Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 06.03.2013 року, оскільки такий згідно вищевказаного законодавства застосовується за факт відмови від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані органом державної податкової служби переконують в обґрунтованості подання.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень. Органом державної податкової служби належними та допустимими доказами підтверджено правомірність свого подання.

Таким чином, з врахуванням вимог ст.ст. 162, 183-3 КАС України, подання Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби є підставним та підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки орган державної податкової служби звільнений від сплати судового збору згідно п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167, 183-3 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Подання задоволити повністю.

2. Підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна Приватного підприємства «ВС-Техно» (ЄДРПОУ 35721561), що знаходиться за адресою: вул. Друкарська, 6а/11, м. Львів, накладеного рішення Виконуючого обов'язки начальника Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 2811/10-0012 від 06.03.2013 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 18.03.2013 року.

Суддя Гавдик З.В.