Постанова № 30115929, 18.03.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2013 р. Справа № 809/692/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

представника позивача: Синеджук С.І.

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Івано-Франківського міського центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 9044,59 грн., -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2013 року Івано-Франківський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 9044,59 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пунктів 2, 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", будучи зареєстрованою з 21.01.2012 року в Івано-Франківському міському центрі зайнятості як безробітна особа, одночасно отримувала пенсію державного службовця, внаслідок чого відповідач незаконно отримала допомогу по безробіттю за період з 09.04.2012 року по 12.12.2012 року в розмірі 9044,59 грн.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала та зобов'язувалась повернути виплачену їй допомогу по безробіттю, однак, посилаючись на відсутність в неї інших доходів, окрім отримання пенсії, вказала на те, що зможе здійснити це лише шляхом помісячних проплат.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.01.2012 року ОСОБА_2 звернулася до Івано-Франківського міського центру зайнятості про надання їй статусу безробітної і 27.01.2012 року такий статус їй було надано (а.с. 9,10). При зверненні до Івано-Франківського міського центру зайнятості відповідач у заяві від 27.01.2012 року повідомила, що на час звернення до позивача вона як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрована, трудовою діяльністю не займається, не є найманим робітником та не укладала догорів цивільно-правового характеру, пенсію не отримує, немає права на пенсію за віком на пільгових умовах та пенсію вислугу років, не є членом особистого сільського господарства. Даною заявою зобов'язується своєчасно повідомляти службу зайнятості про всі зміни своїх даних, які внесені у персональну картку.

12.12.2012 року позивачем за результатами перевірки складено акт № 6447 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", яким встановлено, що згідно службового подання від 12.12.2012 року та довідок Управління пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську № 222 від 13.11.2012 року і № 223 від 16.11.2012 року а також постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29.03.2012 року, ОСОБА_2 з 09.04.2012 року призначено пенсію відповідно Закону України "Про державну службу" та статті 26 Закону України "Про зайнятість населення". Одночасно з 09.04.2012 року по 12.12.2012 року, приховуючи вказаний факт, перебувала на обліку в Івано-Франківському міському центрі зайнятості та протиправно отримувала допомогу по безробіттю в розмірі 9044,59 грн. (а.с. 11).

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

За змістом статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виконавча дирекція Фонду та її робочі органи проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Закон України "Про зайнятість населення" визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

За змістом частини 1 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Приписами частини 1 статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно частини 4 статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Згідно частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на відповідача вказаним вище Законом покладено обов'язок повідомити позивача про призначення їй пенсію державного службовця, оскільки вказана обставина є такою, що впливає на умови виплати забезпечення і надання соціальних послуг, а її наявність є перешкодою у наданні ОСОБА_2 статусу безробітної.

Крім того, суд зазначає, що у заяві від 27.01.2012 року ОСОБА_2 зобов'язувалася своєчасно повідомляти службу зайнятості (позивача) про всі зміни її даних, які внесені у персональну картку. (а.с. 10).

Судом встановлено, що за період з 09.04.2012 року по 12.22.2012 року відповідачу, як безробітній, виплачено 9044,59 грн. допомоги по безробіттю (а.с. 12).

Відповідно до пункту 1 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року за № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року за № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248 (далі - Порядок), цей Порядок визначає механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", пункту 16 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та частини третьої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За приписами пункту 2 Порядку, розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Відповідно пункту 3 Порядку перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі - центри зайнятості).

Згідно пункту 2 Порядку за результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом (пункт 7 Порядку).

Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Як встановлено судом, позивачем за наслідками розгляду акту № 6447 від 12.12.2012 року Івано-Франківського міського центру зайнятості про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", оформлено наказ за №149 від 27.12.2012 року про повернення відповідачем коштів, виплачених їй як допомога по безробіттю в розмірі 9044,59 грн. (а.с. 13). 27.12.2012 року відповідачу надіслано повідомлення за № 4003-06/10-12 про повернення коштів (а.с. 18).

Частиною третьою статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідач в порушенні вищевказаних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не повернула позивачу незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 9044,59 грн.

Згідно вимог частини 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач в порушенні статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" протиправно отримала допомогу по безробіттю в розмірі 9044,59 грн., яка підлягає поверненню Івано-Франківському міському центру зайнятості - робочому органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, а також факт визнання відповідачем адміністративного позову, суд вважає, що позовній вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що проживає за адресою: 76007, АДРЕСА_1) на користь Івано-Франківського міського центру зайнятості (ідентифікаційний номер19390067, місцезнаходження: 76010, місто Івано-Франківськ вулиця Набережна ім.Стефаника, 34-б, р/р 37173300901002, код одержувача 19390067, банк ГУДКСУ в м. Івано-Франківську, МФО 836014) кошти в розмірі 9044 (дев'ять тисяч сорок чотири) гривні 59 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 20.03.2012 року.