Постанова № 30115098, 18.03.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2013 р. Справа № 5015/5520/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Марка Р.І.

суддів Бойко С.М.

Бонк Т.Б.

при секретарі судового засідання Филистин А.О.

за участю представників сторін :

від позивача - Гордієнко О.Ю. - представник;

від відповідача - не з'явились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства «Мірт», м. Львів, без номера від 01.02.2013р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 21.01.2013р.

у справі № 5015/5520/12, суддя Гулик Г.С.,

за позовом Приватного підприємства - фірми «Грин», м. Львів

до відповідача Приватного підприємства «Мірт», м. Львів

про стягнення заборгованості,

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81-1ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.01.2013 року у справі № 5015/5520/12 (суддя Гулик Г.С.) позов задоволено частково, стягнуто з ПП «Мірт» на користь ПП - фірми «Грин» 187 308 грн. 69 коп. - основного боргу, 2 474 грн. 93 коп. - пені, 4 467 грн. 57 коп. - річних, 3 885 грн. 02 коп. - судового збору, 9 999 грн. 12 коп. - витрат на оплату послуг адвоката, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПП «Мірт» звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 21.01.2013 року у справі № 5015/5520/12 скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зокрема, скаржник зазначає про те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано наступне:

- позивач при поданні позовної заяви порушив вимоги ст. 58 ГПК України, адже в одній позовній заяві об'єднав позовні вимоги, які не зв'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, оскільки підставою даного позову є невиконання умов договору купівлі-продажу та договорів на виконання робіт, що підтверджується окремими, відмінними документами по кожному з них;

- позивач провів нарахування штрафних санкцій всупереч вимогам ст. 232 ГК України;

- судові витрати на послуги адвоката в розмірі 9 999,12 грн. не відповідають співрозмірності щодо складності даної справи.

Згідно автоматичного розподілу справ КП «Документообіг господарських судів», 07.02.2013 р. справу за № 5015/5520/12 розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І.

Розпорядженням голови суду від 08.02.2013 р. у склад колегії для розгляду справи № 5015/5520/12 введено суддів Бойко С.М. та Бонк Т.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 04.03.2013 р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 18.03.2013 р., зокрема, на клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Відповідач участі свого уповноваженого представника у судовому засіданні від 18.03.2013 р. не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином відповідно до ст. 87 ГПК України повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується належним чином засвідченою копією реєстру згрупованих рекомендованих відправлень Львівського апеляційного господарського суду за 05.03.2013 р.

На момент розгляду справи в судовому засіданні 18.03.2013 р. будь - яких письмових заяв та клопотань від сторін щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи те, що відповідача не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, розгляд справи відкладався за його клопотанням, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача, оскільки наявних матеріалів справи є достатньо для її правильного вирішення.

У судове засідання з'явився представник позивача, який висловив свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи. Зокрема, позивач просить суд залишити без змін оскаржуване рішення у даній справі, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав, наведених у запереченнях на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, судова колегія дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення Господарського суду Львівської області від 21.01.2013 року у справі № 5015/5520/12 залишити без змін, з огляду на наступне:

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 03.04.2012 р. між ПП - фірми «Грин» (продавець) та ПП «Мірт» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 22, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність товар, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти товар та своєчасно здійснити оплату. Асортимент товару визначається покупцем при придбанні кожної партії окремо. Отримання представником покупця товару за накладною підтверджує факт вибору асортименту

Ціна і кількість товару вказується у накладних на відпуск. Вважається, що ціну на товар покупець погодив в момент отримання товару посадовою особою покупця чи особою, що отримувала товар за дорученням покупця у продавця в розмірах вказаних у накладній на відпуск товару (п. 3.1 договору).

Цей договір укладено на невизначений термін і діє до часу його розірвання за згодою двох сторін у письмовій формі (п. 12.2 договору). Пунктом 12.4. договору сторони дійшли згоди, що на весь товар, отриманий покупцем у продавця по накладних на відпуск товару вважається отриманим по даному договору (навіть якщо дана угода не вказана в накладній).

На виконання умов договору купівлі-продажу № 22 від 03.04.2012 р. позивач передав, а представники відповідача по довіреностях наявних в матеріалах справи прийняли товар (дріт з/я т/о d 2,0 мм, арматура d 32 L=12м, сітка д.3 70х70 0,37х2, арматура d 12 L=12м. в кількості 0,234 тонни, швелер №16П L=12,05 м в кількості 0,228 тонн та катанку d 6.5 мм бухта 0,55т) на загальну суму 25 305,59 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями накладних № 601 від 03.04.2012 р. на суму 700 грн. 28 коп. № 628 від 06.04.2012 р. на суму 2 161 грн. 24 коп.; № 720 від 23.04.2012 р. на суму 2 604 грн. 00 коп.; № 782 від 28.04.2012 р. на суму 5 337 грн. 97 коп.; № 1061 від 01.06.2012 р. на суму 14 502 грн. 10 коп., підписаними представниками сторін та скріпленими печатками (а.с. 16-19).

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України господарські зобов'язання повинні виконуватися у відповідності до умов договору, належним чином та в установлений строк.

За змістом статей 599 та 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 4.2 договору купівлі-продажу № 22 від 03.04.2012 р. продавець має право відпустити товар без попередньої оплати, в такому випадку покупець зобов'язується здійснити оплату товару на протязі 5 (п'яти) днів з моменту передачі товару.

Відповідач в порушення умов договору купівлі-продажу № 22 від 03.04.2012 р. у встановлені строки не розрахувався за отриману на підставі зазначених накладних поставлену металопродукцію, внаслідок чого у нього утворився борг перед позивачем на суму 25 305 грн. 59 коп. Доказів про сплату боргу в сумі 25 305 грн. 59 коп. чи його спростування відповідачем суду не подано.

За ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 8.3. договору купівлі-продажу № 22 від 03.04.2012 р., якщо покупець порушив терміни оплати визначені в п. 4.2. даного договору, при відпуску товарів без попередньої оплати, покупець зобов'язується: - сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від суми вартості товару, за який прострочено оплату за кожен день прострочення; - сплатити 27 % річних від простроченої суми (нарахованими на борг за весь час період прострочення).

Провівши перерахунок пені, заявленої позивачем до стягнення в розмірі 2 485,60 грн., місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку стосовно того, що пеня нарахована позивачем відповідно до п. 8.3. договору № 22 від 03.04.2012 р., та підлягає стягненню з відповідача в розмірі 2 474,93 грн. за період з 08.04.2012 р. по 27.12.2012 р.

Доводи скаржника про те, що нарахування пені здійснено позивачем за період, що перевищує шість місяців, спростовуються п. 8.3. договору купівлі-продажу № 22 від 03.04.2012 р., який застосовується до даних правовідносин в розрізі норми ч. 6 ст. 232 ГК України, тобто пеня нарахована позивачем по кожній накладній зокрема.

Крім того, місцевим господарським судом на підставі ст. 625 ЦК України, п. 8.3. договору, внаслідок проведеного ним перерахунку, правомірно частково задоволено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4 467, 57 грн. річних.

Таким чином, на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу №22 від 03.04.2012р., становить 32 248,09 грн., з яких: 25 305,59 грн. - основний борг; 4 467,57 грн. - річні; 2 474,93 грн. - пеня.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 03.04.2012 р. між ПП «Мірт» (замовник) та ПП - фірми «Грин» (виконавець) було укладено договір на виконання робіт № 3, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується виготовити каркас арматурний у кількості 30 штук; загальна вартість робіт згідно договору становить 35 557 грн. 20 коп.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 04.04.2012 р. між ПП «Мірт» (замовник) та ПП - фірми «Грин» (виконавець) було укладено договір на виконання робіт № 4, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується виготовити риштування металеве у кількості 16 штук; загальна вартість робіт згідно договору становить 12 057 грн. 60 коп.

Відповідно до п. 2.1.1 договорів на виконання робіт №№ 3,4 замовник зобов'язується оплатити роботу виконавця в розмірах та термінах, передбачених даним договором п.3.2. Пунктом 3.2 договорів №№ 3,4 встановлено, що форма розрахунку - 50 % попередньої оплати, 50 % після завершення робіт. Відпуск виготовленого виробу здійснюється після повної оплати по накладній.

Згідно з п.4.1 договорів №№ 3,4 виконавець зобов'язується виконати роботи протягом десяти банківських днів з дня підписання даного договору.

Як встановлено місцевим господарським судом, позивачем, як виконавцем, були виконані всі умови договорів №№ 3, 4 щодо виготовлення відповідачу, як замовнику, металопродукції, а відповідачем відповідно отримано цю продукцію, що підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 7 від 09.04.2012 р., виданої на ім'я Баранич В.І. та накладними № 7 від 09.04.2012 р. на суму 35 557 грн. 20 коп. та № 8 від 09.04.2012 р. на суму 12 057 грн. 60 коп. (а.с. 20, а.с. 20 на звороті).

Окрім цього, як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 04.04.2012 р. між ПП «Мірт» (замовник) та ПП - фірми «Грин» (виконавець) було укладено договір на виконання робіт № 4/1, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується виготовити каркас колон арматурний у кількості 126 штук; загальна вартість робіт згідно договору становить: 126 100 грн. 30 коп.

Відповідно до п. 2.1.1 договору № 4/1 замовник зобов'язується оплатити роботу виконавця в розмірах та термінах, передбачених даним договором п. 3.2.

Пунктом 3.2. договору № 4/1 передбачено, що форма розрахунку - пропорційно до відвантаженої продукції. Відпуск виготовлених виробів здійснюється по накладній.

На виконання умов договору на виконання робіт № 4/1 позивач виконав, а представники відповідача по довіреностях наявних в матеріалах справи прийняли товар (каркас колон арматурний) на загальну суму 126 100,30 грн., що підтверджується накладними № 10 від 23.04.2012 р. на суму 65 186 грн. 34 коп. (з ПДВ), № 11 від 28.04.2012 р. на суму 37 100 грн. 70 коп. (з ПДВ) та № 12 від 10.05.2012 р. на суму 23 813 грн. 26 коп. (з ПДВ), підписаними представниками сторін та скріпленими печатками (а.с. 21, а.с. 21 на звороті).

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 24.05.2012 р. між Приватним підприємством «Мірт» (замовник) та Приватним підприємством - фірми «Грин» (виконавець) було укладено договір на виконання робіт № 6, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується виготовити каркас арматурний у кількості 267 штук та риштування металеве у кількості 8 штук; загальна вартість робіт згідно договору становить 113 151 грн. 60 коп.

Відповідно до п. 2.1.1 договору № 6 замовник зобов'язується оплатити роботу виконавця в розмірах та термінах, передбачених даним договором п.3.2.

Пунктом 3.2. договору № 6 передбачено, що форма розрахунку - пропорційно до відвантаженої продукції. Відпуск виготовлених виробів здійснюється по накладній.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, як виконавцем, не повністю було виконано умови договору № 6 щодо виготовлення відповідачу, як замовнику, металопродукції, оскільки, позивач по накладній №13 від 31.05.2012 р. передав, а відповідач отримав металопродукцію в кількості 83 штук на загальну суму 33 288 грн. (а.с. 23).

Як вбачається з матеріалів справи, 18.09.2012 р. позивач на адресу відповідача надіслав вимоги №№ 85, 86, 87 та 88 з проханням у семиденний термін від дня пред'явлення вимоги повністю погасити заборгованість за договорами № 3 від 03.04.2012 р., № 4 від 04.04.2012 р., № 4/1 від 04.04.2012 р., № 6 від 24.05.2012 р. (а.с. 26-29). Проте, дані вимоги були залишені відповідачем без належного реагування, що слугувало підставою для звернення з позовом до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково погасив заборгованість за поставлений позивачем товар (каркас арматурний) на суму 45 000 грн. (а.с. 24,25).

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за виконані позивачем роботи за договорами № 22 від 03.04.2012 р., № 3 від 03.04.2012 р., № 4 від 04.04.2012 р., № 4/1 від 04.04.2012 р. та № 6 від 24.05.2012 р. становить 187 308,69 грн.

Факт отримання відповідачем товару за наявними в матеріалах справи накладними відповідачем не заперечується, ці видаткові накладні містять всі необхідні реквізити первинного документа і є належними та допустимими доказами у справі в розумінні ст. 34 ГПК України, а відтак, сума основного боргу, не спростована документальними доказами відповідачем, становить 187 308,69 грн., які підставно стягнуті місцевим господарським судом.

Щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, то судова колегія Львівського апеляційного господарського суду зазначає наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, предметом даного позову є вимога про захист майнових прав, порушених внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за вказаними договорами.

Частиною 1 статті 58 ГПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька позовних вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу).

З огляду на те, що джерелом і підставами виникнення спірних правовідносин сторін є господарські договори, однакові за суб'єктним складом, породжують однакові взаємні права та обов'язки, що обумовлено однаковими предметами їх регулювання, заявлені позовні вимоги є зв'язані як підставами виникнення, так і наявними доказами.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Стягнення рішенням суду першої інстанції судових витрат у формі оплати послуг адвоката у розмірі 9 999,12 грн. співрозмірно задоволеним позовним вимогам є підставним та документально обґрунтованим. В матеріалах справи містяться договір № 10/12 про правове обслуговування від 01.102012 р., укладеного між позивачем (Замовник), в особі Пех Г.Г., який діє на підставі Статуту, та Правового центру «Професіонал плюс» (Виконавець), в особі директора Гордієнко О.Ю., яка діє на підставі Статуту, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надавати правові послуги по підготовці, подачі до суду позову про стягнення заборгованості з ПП «Мірт» та забезпечення участі адвоката у судовому процесі зі сторони Замовника, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 259, видане Гордієнко О.Ю., платіжне доручення № 3532 від 21.01.2013 р. на суму 10 000 грн., сплачених за надання юридичних послуг згідно договору № 10/12 від 01.10.2012 р., акт № 10/12 виконаних робіт відповідно до умов договору № 10/12 від 01.10.2012 р., калькуляція до договірної ціни на юридичні послуги за договором № 10/12 від 01.10.2012 р.

Виходячи з вищенаведеного, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до норм ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Мірт» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 21.01.2013 року у справі № 5015/5520/12 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 21 березня 2013 року.

Головуючий суддя Марко Р.І.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.