Рішення № 30114584, 22.03.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження 2/235/627/13

Справа № 235/1063/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2013 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючої судді Стоілової Т.В.

при секретарі Ковальовій В.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Попова С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» , третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

26.02.2013 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої йому професійним захворюванням.

В обґрунтування позову зазначив, що працював у Державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська» на посаді начальника дільниці з ремонту гірничих виробок підземного з 13 квітня 1993 року по 25 травня 2010 року. Взагалі на цьому підприємстві він працював з 6 липня 1977 року.

За час роботи на підприємстві відповідача він отримав професійне захворювання - «хронічний бронхіт II ст.. у фазі затухаючого загострення, дифузний пневмосклероз, ЛН-І-ІІ (першого-другого) ст.».

Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4, професійне захворювання у нього виникло у зв'язку з тривалим періодом роботи в шкідливих умовах, що обумовлені впливом виробничого фактору пил протягом 100% часу робочої зміни.

Внаслідок професійного захворювання втрата його професійної працездатності складає 25%. Ступень втрати професійної працездатності вперше йому було встановлено 13 жовтня 2011 року, і з цього часу у нього виникло право на відшкодування моральної шкоди. Внаслідок професійного захворювання він став інвалідом третьої групи.

Вищевказані обставини підтверджуються трудовою книжкою, актом форми П-4, довідкою МСЕК, витягом з історії хвороби №2239 обласної клінічної лікарні професійних захворювань, де він знаходився з 25.05.11р. по 9.06.11р., повідомленням про професійне захворювання, епікризами від 13.08.2010 року, від 03.09.2010 року, від 24.01.2011 року, від 23.03.2011 року, від 22.04.2011 року, від 20.08.2012 року.

Згідно висновку Конституційного суду України викладеного в рішенні від 27.01.2004 року № 1-9/2004, ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

Його (позивача) моральні страждання полягають у наступному:

Впродовж 33 років роботи на підприємстві відповідача, він суттєво ушкодив своє здоров'я: його переслідують сухий кашель, задуха під час ходіння, головний біль, запаморочення, періодичний біль в області серця, загальна слабкість. Під час ходіння він змушений після кожних 100 метрів давати собі відпочинок, щоб не втратити свідомість.

Вищевказані обставини створюють йому суттєві незручності. Він змушений постійно проходити стаціонарне лікування від професійної хвороби, що порушує звичний, нормальний перебіг його життя.

Розмір моральної шкоди, завданої йому відповідачем, виходячи з принципу розумності і справедливості, а також тривалості моральних страждань і невиліковності наслідків професійної хвороби він оцінює в 25000 грн. із розрахунку по 1000 гривень за кожний відсоток втрати професійної працездатності.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, в якій підтримав свої позовні вимоги(а.с.3)

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача , що діє за дорученням - Попов С.Г., позов не визнав, посилаючись на те, що позивач не зазначив в чому полягає протиправність дій підприємства, яка призвела до втрати ним професійної працездатності, крім того не надав суду висновку МСЕК про спричинення йому моральної шкоди, її глибини та негативних наслідків, які мають бути підставою для відшкодування моральної шкоди, а тому в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Представник Третьої особи - Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області до суду не з"явився. про день та час слухання справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність (а.с.27,28).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.23 ч.1, ч.2 п.1 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 працював в Державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська» на посаді начальника дільниці з ремонту гірничих виробок підземного з 13 квітня 1993 року по 25 травня 2010 року. До цього працював на підприємстві відповідача з 6 липня 1977 року на різних посадах, що підтверджується копією трудової книжки(а.с.4-8).

За час роботи на підприємстві відповідача він захворів на професійне захворювання - «хронічний бронхіт II стадії у фазі затухаючого загострення, дифузний пневмосклероз, ЛН-І-ІІ (першої-другої) стадії».

Згідно Акту розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4, від 24.08.2011 року професійне захворювання у ОСОБА_3 виникло у зв'язку з тривалим періодом роботи в шкідливих умовах, що обумовлені впливом виробничого фактору пил протягом 100% часу робочої зміни.(а.с.9-10)

Згідно висновку МСЕК від 13.10.2011 року(а.с.11) внаслідок професійного захворювання втрата професійної працездатності позивача складає 25% та встановлено 3 групу інвалідності(а.с.11).

Втрата професійної працездатності вперше позивачеві встановлена 13 жовтня 2011 року, тому суд вважає, що з цього часу у нього виникло право у позивача на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України "Про охорону праці", а саме, ч.1 ст.9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров'я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)" спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в зв'язку з професійним захворюванням позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він втратив 25 відсотків працездатності та став інвалідом 3-ї групи. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими, він вимушений постійно лікуватися.

Вищезазначене законодавство, а також роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов'язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв'язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров'я позивача, те, що професійна працездатність в зв'язку з професійним захворюванням втрачена на 25 відсотків.

Виходячи із викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська"на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 17 000 грн. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 слід відмовити, як необгрунтованих.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 229,40грн.

Керуючись ст.ст.23ч.1, ч.2 п.1, 1168 ЦК України, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» , р/р 26006301620720 в Філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в с. Красноармійськ Донецької області» МФО 334497, код ЄДРПОУ 31599557 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду, спричинену йому внаслідок професійного захворювання в розмірі 17 000(сімнадцять тисяч) гривень та судовий збір на користь держави в розмірі 229,40 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Суддя: