Постанова № 30114223, 19.03.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2013 р.Справа № 5024/801/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді: Філінюка І.Г.,

Суддів: Лисенко В.А., Михайлова М.В.

(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням голови суду)

секретар судового засідання: Станкова І.М.

за участю:

від НАК "Нафтогаз України" - Остапенко В. М.;

від ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" - не з'явився;

від Державної виконавчої служби України - не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 14.02.2013 р.

у справі №5024/801/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"

про стягнення 15246177,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Херсонської області (суддя Александрова Л.І.) від 14.02.2013 р. визнано незаконними дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 26.12.12 ВП №35809705, визнано недійсною постанову Державної виконавчої служби України про відмову у відкритті виконавчого провадження від 26.12.12 ВП №35809705, в частині зобов'язання Державної виконавчої служби України прийняти наказ господарського суду від 22.10.12 №5024/801/2012 до виконання, про що винести відповідну постанову скаргу відхилено.

Вказаний судовий акт в частині визнання незаконними дій Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 26.12.12 ВП №35809705 та визнання недійсною постанову Державної виконавчої служби України про відмову у відкритті виконавчого провадження від 26.12.12 ВП №35809705 обґрунтовано тим, що за рішенням господарського суду Херсонської області від 02 липня 2012 року з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 12637531,01 грн., у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження", виконання зазначеного рішення покладається саме на ДВС.

Відхиляючи ж скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в частині зобов'язання Державної виконавчої служби України прийняти наказ господарського суду від 22.10.12 р. №5024/801/2012 до виконання, суд послався на п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 26.12.2003 №14, згідно якої, у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом №606-XIV можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду від 14.02.2013 р., Державна виконавча служба України звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, зокрема, просить вказану ухвалу суду в частині задоволення вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.

Зокрема, в обґрунтування доводів апеляційної скарги, Державна виконавча служба України вказує на те, що на момент пред'явлення виконавчого документу 24.12.2012 р. із наданого судом строку для розстрочки виконання рішення сплинуло п'ять місяців, а отже стягненню підлягала сума 1 053 127,60 грн., що не узгоджується з положенням пункту 2 частини 1 статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" щодо суми зобов'язання за судовим рішенням, виконання якого покладається на відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Лисенко В.А., Михайлов М.В.) від 06.03.2013 року Державній виконавчій службі України поновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Херсонської області від 14.02.2013 р., вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.03.2013 р. о 12:00 год.

Відзив на апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України до суду не надходив.

У судове засідання 19.03.2013 р. з'явився представник НАК "Нафтогаз України", який проти апеляційної скарги заперечував з підстав її недоведеності.

Представник ДВС України та ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" в судове засідання апеляційного суду не з'явились. Приймаючи до уваги, що неявка представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія вважає за доцільне розглянути апеляційну скаргу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника НАК "Нафтогаз України", розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, про відмову в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду від 02 липня 2012 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2012 року позов задоволено частково, відповідача на користь позивача стягнуто 12 243 328, 01 грн. основного боргу, 171 982, 73 грн. інфляційних втрат та 169 081, 02 грн. 3% річних, 53139,25 грн. витрат по сплаті судового збору. Задоволено частково заяву відповідача про розстрочку судового рішення, а саме: вирішено стягнення здійснювати з розстрочкою протягом 60 місяців по 210625 грн. 52 коп. щомісячно починаючи з липня 2012 року по червень 2017 року.

Для примусового виконання вказаного судового рішення позивачу 22 жовтня 2012 року судом видано відповідний наказ.

17.12.2012 року позивач звернувся до Державної виконавчої служби України із заявою №14/2-589 від 10.12.12 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду Херсонської області від 02.07.2012 р. у справі 5024/801/2012 на підставі відповідного наказу від 22.10.2012 р. № 5024/801/2012.

Постановою ВП №35809705 від 26.12.2012 р. відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 22.10.2012 р. №5024/801/2012 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження". Так, ВПВР ДВС в постанові зазначено, що згідно виконавчого документу боржник повинен сплачувати 210625 грн. 52 коп. щомісячно починаючи з липня 2012 року по червень 2017 року, тобто сума що підлягає стягненню менше десяти мільйонів гривень. У зв'язку з цим ДВС дійшла висновку, що зазначений виконавчий документ пред'явлено не за підвідомчістю виконання рішення.

Позивач звернувся зі скаргою від 21.01.2013 р. №14/2-653 на дії органу Державної виконавчої служби України, якою просив: визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 26.12.12 ВП №35809705; визнати незаконною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 26.12.12 ВП №35809705; зобов'язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України прийняти наказ господарського суду від 22.10.12 №5024/801/2012 до виконання, про що винести відповідну постанову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження", на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

З урахуванням вимог ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням, при цьому, вищевказана стаття Закону не передбачає зміну підвідомчості виконавчого провадження у разі примусового виконання рішення, яке передбачає розстрочку його виконання.

Оскільки, рішенням господарського суду Херсонської області від 02.07.2012 року з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 12637531,01 грн., тобто більш ніж 10 міліонів гривень, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання зазначеного рішення покладається саме на ДВС України.

Отже, господарський суд Херсонської області дійшов до правомірного висновку про безпідставність відмови з боку ДВС України у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 22.10.2012 р. №5024/801/2012 посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону, та обґрунтовано задовольнив скаргу стягувача в цієї частині.

Також, місцевим господарським судом обґрунтовано не прийняті до уваги посилання ДВС України на те, що рішення господарського суду не набрало законної сили, оскільки зазначені обставини не були визначені останнім як підстава відмови у відкритті виконавчого провадження, а також обґрунтовано відмовлено в задоволенні вимог стягувача щодо зобов'язання ДВС України прийняти наказ до виконання, з посиланням на п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 26.12.2003 №14.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи та правильному застосуванні норм матеріального права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Херсонської області від 14.01.2013 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 21 березня 2013р.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Лисенко В.А.

Суддя Михайлов М. В.