Постанова № 30113039, 27.02.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 року (о 16 год. 10 хв.) Справа № 808/1172/13-а м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

до Державного підприємства «Підприємство Дружелюбівського виправного центру Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)»

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року Вільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області Державної податкової служби (далі - Вільнянська МДПІ Запорізької області ДПС, позивач) звернулась до Державного підприємства «Підприємство Дружелюбівського виправного центру Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)» (далі - Підприємство Дружелюбівського виправного центру (№1), відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг по податку на додану вартість у сумі 186 465,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та зазначає, відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 186 465,97 грн. (основний платіж 159 479,00 грн. + пеня 12 614,82 грн. + штрафна санкція 14 372,15 грн.) Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості відповідно до Закону № 2181-ІІІ, а саме перша податкова вимога № 1/159 від 08.05.2003 та друга податкова вимога № 2/204 від 18.06.2003 були отримані відповідачем. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем у розмірі 186 465,97 грн. не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 27.02.2013 надав до суду клопотання (вх. № 8950) про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте 26.02.2013 надав до суду клопотання (вх. № 8790) про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ст. 41 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Державне підприємство «Підприємство Дружелюбівського виправного центру Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)» (ідентифікаційний код 08680046) є юридичною особою, яка зареєстрована 22.05.2000 Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області, що підтверджується Довідкою серії АБ № 466366 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків (форми 4-ОПП) від 11.07.2012 № 67 відповідач узятий на облік в органах державної податкової служби 30.06.2000 за № 4/7 та перебуває на обліку у Вільнянській МДПІ Запорізької області ДПС.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання з податку на додану вартість за серпень - грудень 2012 року на загальну суму 159 479,00 грн., а саме подав до Вільнянської МДПІ Запорізької області ДПС наступні податкові декларації з податку на додану вартість:

- № 9055645086 від 14.09.2012 за серпень 2012 року на суму 24 867,00 грн.;

- № 9064214985 від 18.10.2012 за вересень 2012 року на суму 41 935,00 грн.;

- № 9072219760 від 16.11.2012 за жовтень 2012 року на суму 39 039,00 грн.;

- № 9079317827 від 17.12.2012 за листопад 2012 року на суму 38 816,00 грн.;

- № 9084472400 від 14.01.2013 за грудень 2012 року на суму 14 822,00 грн.

Судом встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України посадовою особою Вільнянською МДПІ Запорізької області ДПС проведена документальна невиїзна перевірки Підприємства Дружелюбівського виправного центру (№1) з питання несвоєчасності сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 30.01.2012 по 02.08.2012, за результатами якої складено Акт від 13.09.2012 № 483/15-08680046, який направлений відповідачу поштою у зв'язку з неявкою посадових осіб для його підписання.

Відповідно до даного Акту перевіркою встановлено порушення п. 203.2 ст. 203 ПК України, платником несвоєчасно сплачено суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначених у поданих ним податкових деклараціях.

На підставі Акту та виявленого порушення позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.09.2012 № 0000551504, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою, у сумі 5826,62 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення надіслано відповідачу поштою та отримано уповноваженою особою 02.10.2012, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Також на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України посадовою особою Вільнянською МДПІ Запорізької області ДПС проведена документальна невиїзна перевірки Підприємства Дружелюбівського виправного центру (№1) з питання несвоєчасності сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 31.10.2011 по 28.09.2012 та з питання повноти нарахування та сплати штрафних санкцій по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010, за результатами якої складено Акт від 11.10.2012 № 812/15-08680046.

Відповідно до даного Акту перевіркою встановлено порушення п. 203.2 ст. 203 ПК України, платником несвоєчасно сплачено суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначених у поданих ним податкових деклараціях.

На підставі Акту та виявленого порушення позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.10.2012 № 0000861504, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 10% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою, у сумі 1,21 грн. та податкове повідомлення-рішення від 19.10.2012 № 0000851504, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою, у сумі 8544,32 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення отримані представником відповідача 19.10.2012, про що свідчить підпис на корінцях податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість до відповідача застосовано штрафні санкції на загальну суму 14 372,15 грн.

Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань відповідачу нарахована пеня у розмірі 12 614,82 грн.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості відповідно до ст. 6 Закону № 2181-ІІІ, а саме перша податкова вимога № 1/159 від 08.05.2003 на суму 3457,42 грн. отримана головним бухгалтером 12.05.2003, друга податкова вимога № 2/204 від 18.06.2003 на суму 1292,74 грн. направлена відповідачу поштою та отримана уповноваженою особою 02.07.2003, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 186 465,97 грн. (основний платіж 159 479,00 грн. + штрафна санкція 14 372,15 грн. + пеня 12 614,82 грн.).

У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість у добровільному порядку Вільнянська МДПІ Запорізької області ДПС звернулась до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платників податків зобов'язаний, зокрема:

- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Згідно з пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал (п. 202.1 ст. 202 ПК України).

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 ПК України).

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 ПК України).

Судом встановлено, що відповідачем подано до Вільнянської МДПІ Запорізької області ДПС податкові декларації з податку на додану вартість за серпень - грудень 2012 року на загальну суму 159 479,00 грн.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п. 57.3 ст. 57 ПК України).

За змістом пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України 126.1. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Із матеріалів справи вбачається, що за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість до відповідача застосовано штрафні санкції на загальну суму 14 372,15 грн.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України).

Так, за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідачу нарахована пеня у розмірі 12 614,82 грн.

Спеціальним законом з питань оподаткування, яким регулювався порядок погашення податкових зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), визначався механізм нарахування і сплати пені та штрафних санкцій на час виникнення податкового боргу був Закон № 2181-ІІІ.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (пп. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ).

Згідно з пп. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення (пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ).

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання вищезазначених приписів Закону № 2181-ІІІ відповідачем були отримані перша податкова вимога № 1/159 від 08.05.2003 та друга податкова вимога № 2/204 від 18.06.2003.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Оскільки податковий борг існував у відповідача безперервно, зазначена в податковій вимозі сума не була погашена в повному обсязі, у зв'язку з цим податкова вимога додатково не надсилалась.

За змістом пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За змістом п. 95.1 - 95.4. ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент розгляду справи в суді сума податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 186 465,97 грн. відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Дружелюбівського виправного центру Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)» (ідентифікаційний код 08680046) податковий борг по податку на додану вартість у сумі 186 465,97 грн. (сто вісімдесят шість тисяч чотириста шістдесят п'ять гривень 97 копійок) на р/р 31113029700079, одержувач УК у Вільнянському районі (Вільнянський район), код ЄДРПОУ 37997149, банк ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015, код б/к (30) 14010100.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак