Ухвала суду № 30111659, 21.03.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

21.03.13 Справа №914/998/13-г

за позовом: Приватного підприємства «Два «Я» - Універсал», м.Львів

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лізинговий дім», м.Львів,

відповідача 2: Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва», м.Київ

третя особа-1: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області, м.Рівне

третя особа-2: Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрдрук”, м.Донецьк

про усунення перешкод у здійснення права користування та розпорядження майном Приватним підприємством “Два “Я” - Універсал” - п’ятифарбовою аркушевою офсетною машиною Shinohara 75 V H Pil з опційним оснащенням 2007 року випуску, що належить на праві власності та знаходиться у володінні Приватного підприємства “Два “Я” - Універсал” (і.к. 34857651), а саме звільнити його з під арешту; визнання відсутнім у Підприємства “Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва” (і.к. 30382690) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Лізинговий дім” (і.к. 31730064) права вчинення будь-яких дій щодо п’ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pil з опційним оснащенням 2007 року випуску, що належить на праві власності та знаходиться у володінні Приватного підприємства “Два “Я” - Універсал” (і.к. 34857651).

Суддя Яворський Б.І.

Представники сторін не викликались.

На розгляд господарського суду Львівської області Приватним підприємством «Два «Я» - Універсал» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лізинговий дім» та Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва», третя особа 1 - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області, третя особа-2: Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрдрук”, м.Донецьк про усунення перешкод у здійснення права користування та розпорядження майном Приватним підприємством “Два “Я” - Універсал” - п’ятифарбовою аркушевою офсетною машиною Shinohara 75 V H Pil з опційним оснащенням 2007 року випуску, що належить на праві власності та знаходиться у володінні Приватного підприємства “Два “Я” - Універсал” (і.к. 34857651), а саме звільнити його з під арешту; визнання відсутнім у Підприємства “Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва” (і.к. 30382690) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Лізинговий дім” (і.к. 31730064) права вчинення будь-яких дій щодо п’ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pil з опційним оснащенням 2007 року випуску, що належить на праві власності та знаходиться у володінні Приватного підприємства “Два “Я” - Універсал” (і.к. 34857651).

Ухвалою суду від 13.03.2013р. (суддя Станько Л.Л.) порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 28.03.2013р.

Ухвалою суду від 18.03.2013р. заяву Приватного підприємства «Два «Я» - Універсал» про відвід судді Станька Л.Л. задоволено, у зв’язку з чим було проведено автоматичний перерозподіл справи №914/998/13-г, яку передано судді Яворському Б.І.

13.03.2013р. через канцелярію суду позивач подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, зокрема, просить заборонити Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області вчиняти будь-які дії щодо п’ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pil з опційним оснащенням, заводський №100720431, 2007 року випуску стягувачу (Підприємству «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва») на підставі наказу господарського суду м.Києва №30/26-16/456 від 16.01.2013р. про повернення у власність Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва» п’ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pil з опційним оснащенням, заводський №100720431, 2007 року випуску. У заяві відзначає наступне. Як убачається зі змісту позову, накладено арешт на майно, що належить позивачеві на праві власності, яке ніким не оспорюється. При цьому подальше виконавче провадження може призвести до безпідставного подальшого порушення прав позивача як власника у разі здійснення передачі цього майна третім особам, його реалізації тощо. Відтак відповідач на момент постановлення судом рішення в справі та набрання таким рішенням законної сили (у разі задоволення позовних вимог) може бути уже позбавлений свого майна, на яке на той час уже може бути звернуто стягнення. Таким чином, рішення господарського суду в цій справі за певних обставин може виявитися ніколи не виконаним або його виконання буде значно ускладнено. Отже, на думку позивача, наявні всі підстави для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення виконавчого провадження та передачі майна стягувачеві. Такі способи забезпечення позову не призведуть до порушення збалансованості інтересів сторін та є цілком доцільними і достатніми.

20.03.2013р. через канцелярію суду позивач подав клопотання щодо розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, додатково відзначивши, що 18.03.2013р. майно описане та передане на відповідальне зберігання відповідача 2, а тому існує реальна загроза, що захист права власності за позовом (якщо він буде задоволений) виявиться формальністю, за якою не буде жодного реального права.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що підстави для вжиття заходів до забезпечення позову відсутні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У абзаці 2 пункту 3 даної постанови передбачено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов’язання після пред’явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов’язання тощо).

У заяві про вжиття заходів до забезпечення позову позивач просить заборонити «вчиняти будь-які дії». Щодо такої вимоги суд відзначає наступне. Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні (п.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).

Згідно ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Стаття 129 Конституції України визначає «обов’язковість рішення суду» однією з основних засад судочинства.

Згідно ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст.4-5 ГПК господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (ст.115 ГПК України).

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як вбачається із наявних матеріалів, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області, який не є відповідачем у справі, вчиняє дії на виконання наказу господарського суду м.Києва №30/26-16/456 від 16.01.2013р. про поворот виконання рішення господарського суду м.Києва від 08.02.2011р. у справі №30/26-16/456 про повернення у власність Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва» п’ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pil з опційним оснащенням, заводський №100720431, 2007 року випуску, вилученої у Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва» рішенням господарського суду м.Києва від 08.02.2011р. Позивач просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом заборони Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області вчиняти будь-які дії щодо п’ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pil з опційним оснащенням, заводський №100720431, 2007 року випуску стягувачу (Підприємству «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва») на підставі наказу господарського суду м.Києва №30/26-16/456 від 16.01.2013р. про повернення у власність Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва» п’ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pil з опційним оснащенням, заводський №100720431, 2007 року випуску.

Пленум ВГС України у п.2 Постанови №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» звертає увагу суддів на наступне. Не можуть забезпечуватися заходами, зазначеними у ст.66 ГПК України, інші, крім позовних, вимоги (наприклад, пов’язані із здійсненням повороту виконання судового рішення).

Виходячи з наведеного вище, суд прийшов до висновку, що задоволення такої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову призведе до неможливості виконання рішення суду, яке набрало законної сили, а це суперечитиме ст.ст.124,129 Конституції України, ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст.4-5,115 ГПК України, тому підстави для вжиття заходів до забезпечення позову відсутні.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» статтею 106 ГПК України передбачено можливість оскарження ухвал про забезпечення позову, скасування забезпечення позову. Відтак ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову або в задоволенні клопотання про скасування заходів до забезпечення позову оскарженню не підлягають.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 4-5, 66, 67, 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви Приватного підприємства «Два «Я» - Універсал» про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Суддя Яворський Б.І.