Постанова № 30111332, 05.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2013 р. Справа № 805/1757/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І. розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 587,24 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Добропільська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 587,24 грн.

Добропільська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 587,24 гривень. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується сума податкового боргу з єдиного податку у розмірі 587,24 гривень, яка виникла внаслідок нездійснення своєчасної сплати платником податків суми податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій. Посилаючись на вимоги Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості у зазначеному вище розмірі.

Представник позивача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження та клопотання про уточнення позовних вимог. У зв'язку із частковим погашенням відповідачем податкового боргу, просив стягнути заборгованість з єдиного податку у розмірі 131,64 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 КАС України, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Таким чином, суд приймає заяву про зменшення позивачем своїх вимог та розглядає адміністративну справу за позовною заявою, враховуючи заяву представника позивача про зменшення позовних вимог.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (наявне у матеріалах справи).

Враховуючи клопотання представника позивача та те, що у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча були належним чином повідомлені, то суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до вимог частин статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні за відсутності сторін на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд встановив.

Відповідач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є фізичною особою-підприємцем, з 13.04.2011 року знаходиться на податковому обліку, є платником єдиного податку (а.с.3,5,6)

Відповідач є платником єдиного податку першої групи зі ставкою податку 10 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, про свідчить свідоцтво про сплату єдиного податку.(а.с.6)

Пунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені в главі 1 розділу 14 Податкового кодексу України.

Згідно пунктів 291.2. та 291.3. статті 291 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення заборгованості у відповідача) спрощена система оподаткування, обліку та звітності являє собою особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Порядок видачі, отримання та анулювання свідоцтва платника єдиного податку визначаються статтею 299 Податкового кодексу України.

За приписами пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку. Згідно з підпунктом 1 цього пункту до першої групи належать - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень.

Відповідно до положень пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: … 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з вимогами пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Таким чином, відповідач як платник податку першої групи повинна щомісячно, до 20 числа поточного місяця сплачувати єдиний податок у розмірі 10 відсотків мінімальної заробітної плати.

Судом встановлено, що відповідач обов'язок зі своєчасної сплати єдиного податку належним чином не виконував, внаслідок чого має заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 587,24 гривень, що підтверджується доданим до позовної заяви розрахунком суми податкового боргу, зворотнім боком облікової кратки платника податку.

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

27.11.2012 року державною податковою інспекцією сформована податкова вимога № 235, яка отримана відповідачем 30.11.2012 року про що свідчить його підпис на корінці податкової вимоги.

Податкова вимога вручена відповідачу 30.11.2012р., з цього періоду відповідач постійно мала несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим вказана податкова вимога не втратила юридичної сили.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог з урахування заяви про їх уточнення, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», та керуючись, підпунктом 20.1.28 статті 20, статтею 95 Податкового кодексу України, ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 587,24 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (на р/р 31519970700035, за кодом бюджетної класифікації 18050400, ОКПО 37755456, МФО 834016, ГУДКСУ у Донецькій області, м/б м. Добропілля) податковий борг з єдиного податку у розмірі 131 (сто тридцять одну) гривень 64 копійки.

Постанова прийнята в порядку письмового провадження 5 березня 2013 року.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Грищенко Є.І.