Ухвала суду № 30110803, 07.02.2013, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/18685/2012

н/п 4-с/640/3/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2013 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шмадченко С.І.

за участю секретаря Галушко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Московського відділу ДВС ХМУЮ Лавриненко О.,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою, якою просила визнати дії старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Лавриненко О. С. щодо винесення постанови від 23 жовтня 2012 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження № 34874373 незаконними, скасувати зазначену постанову та зобов'язати Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції прийняти виконавчий лист № 458/09/15 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 22 860, 02 грн., до виконання та відкрити виконавче провадження.

В обґрунтування скарги заявниця посилається на те, що рішенням суду від 12 лютого 2009 р. по цивільній справі № 2-458/09/15 були задоволені вимоги ОСОБА_1 та стягнуто з ОСОБА_4 на її користь матеріальну шкоду в сумі 20 953 грн. 20 коп., витрати на сплату судового збору в розмірі 463 грн. 66 коп., понесені витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., витрати за авто товарознавчу експертизу в розмірі 413 грн. 16 коп. та моральну шкоду в сумі 1 000 грн. 00 коп., а всього 22 860 (двадцять дві тисячі вісімсот шістдесят) грн. 02 коп. 29 липня 2009 р. Київським районним судом м. Харкова був виданий виконавчий лист, який 30 липня 2009 р. пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби Київського району Харківського міського управління юстиції. Однак, 16 травня 2011 р. була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з тим, що боржник ОСОБА_4 мешкає за адресою, яка за територіальністю відноситься до Московського району м. Харкова. Виконавчий лист був надісланий до Московського ВДВС ХМУЮ та втрачений при пересилці. У зв'язку з чим, в жовтні 2012 р. суд видав дублікат виконавчого листа, який 11 жовтня 2012 р. був пред'явлений до виконання до Московського відділу ДВС ХМУЮ. 08 листопада 2012 р. представником ОСОБА_1 була отримана постанова старшого державного виконавця Московського відділу ДВС ХМУЮ Лавриненко О. С. від 23 жовтня 2012 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження, на підставі того, що у виконавчому листі не зазначений індивідуальний ідентифікаційний номер боржника, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 доводи скарги підтримала та просила її задовольнити в повному обсязі.

Старший державний виконавець Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Лавриненко О. С. в судове засідання не з'явилася, надала суду письмові заперечення на скаргу та просила розглянути справу у її відсутність.

Суд, заслухавши пояснення заявниці, перевіривши матеріали справи, встановив наступне.

Рішенням суду від 12 лютого 2009 р. по цивільній справі № 2-458/09/15 були задоволені вимоги ОСОБА_1 та стягнуто з ОСОБА_4 на її користь матеріальну шкоду в сумі 20 953 грн. 20 коп., витрати на сплату судового збору в розмірі 463 грн. 66 коп., понесені витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., витрати за авто товарознавчу експертизу в розмірі 413 грн. 16 коп. та моральну шкоду в сумі 1 000 грн. 00 коп., а всього 22 860 (двадцять дві тисячі вісімсот шістдесят) грн. 02 коп. 29 липня 2009 р. по справі був виданий виконавчий лист, який пред'явлений до виконання до Київського відділу ДВС ХМУЮ.

В зв'язку з втратою виконавчого листа, на підставі ухвали Київського районного суду від 19.09.2012 р. державному виконавцю Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Фоміну В.І. було видано дублікат виконавчого листа для виконання рішення суду від 12.02.2009 р., ухваленого за позовом ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_4

Оскільки боржник ОСОБА_4 мешкає за адресою, яка за територіальністю відноситься до Московського району м. Харкова, виконавчий лист для виконання був направлений до Московського ВДВС ХМУЮ.

23 жовтня 2012 р. старшим державним виконавцем Московського відділу ДВС ХМУЮ Лавриненко О. С. винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі того, що у виконавчому листі не зазначений індивідуальний ідентифікаційний номер боржника, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження». Вказана постанова була отримана представником ОСОБА_1 08 листопада 2012 р. на прийомі у державного виконавця.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, що діє на сьогоднішній день) у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Згідно пункту 6 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 18 цього Закону, є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження. В цьому разі державний виконавець роз'яснює заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із вимогами статті 18 цього Закону.

Дійсно, відсутність ідентифікаційного номеру, особливо якщо ці дані стосуються боржника у виконавчому провадженні, утруднюють здійснення виконавчих дій, особливо щодо виявлення майна боржника, але не унеможливлюють їх. У разі відсутності інформації у матеріалах справи, з приводу якої відмовлено у відкритті виконавчого провадження, суд не зможе оформити іншого виконавчого листа, оскільки не наділений повноваженнями збирати інформацію після закінчення розгляду справи.

Водночас державний виконавець відповідно до статті 11 ЗУ «Про виконавче провадження» з метою захисту інтересів стягувача має право одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну. Отже, відсутність даних про ідентифікаційний номер може бути усунута в процесі виконавчого провадження.

Зміни в пункті 3 ч. 1 статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження» відбулися на підставі прийнятого Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно» № 5037-VI від 04.07.2012 р., тобто на день винесення рішення та видачу виконавчого листа (2009 рік), не вимагалося зазначення ідентифікаційного номеру, тільки якщо такий номер наявний в матеріалах справи або відомий учасникам процесу.

Частиною 1 статті 6 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до положень ст.ст. 383-385 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішеннями, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Оскільки, у матеріалах справи відсутні достовірні докази про направлення копії постанови від 23.10.2012 р. ОСОБА_1 та отримання її, суд вважає, що заявником пропущений строк для подання скарги з поважних причин та поновлює його.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 386-388 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Московського відділу ДВС ХМУЮ Лавриненко О. С. - задовольнити.

Визнати дії старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Лавриненко О. С. - незаконними.

Скасувати постанову від 23 жовтня 2012 р про відмову у відкритті виконавчого провадження № 34874373.

Зобов'язати Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції прийняти виконавчий лист № 458/09/15, виданий Київським районним судом м. Харкова 01 жовтня 2012 р., про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 22 860, 02 грн., до виконання та відкрити виконавче провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя