Постанова № 30110325, 19.03.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/897/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року м. Одеса

о 12год.50хв.

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Кипаренко Н.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: представники Приватного підприємства «Маллаті» Дудник С.І. за довіреністю від 26.02.2012р. б/н, Шевченко О.М. - за довіреністю від 10.01.2013р. б/н.

Від відповідача: представник ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС Цуркан І.П. - за довіреністю від 15.01.2013р. №625/Ц/10-024.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Маллаті» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2012р. №0003801501 щодо визначення суми штрафу у загальному розмірі 20863,78грн., та №0003811501 щодо визначення суми штрафу у загальному розмірі 6019,80грн. за порушення граничних строків сплати грошового зобов»язання по податку на прибуток,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Маллаті» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 12.11.2012р. №0003801501 щодо визначення суми штрафу у загальному розмірі 20863,78грн., та №0003811501 щодо визначення суми штрафу у загальному розмірі 6019,80грн. за порушення граничних строків сплати грошового зобов»язання по податку на прибуток.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність підстав для застосування до Приватного підприємства «Маллаті» штрафу за порушення граничних строків сплати грошового зобов»язання по податку на прибуток, оскільки Підприємством своєчасно та у повному розмірі сплачувались суми податкових зобов'язань, визначені у поданих до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС податкових деклараціях по податку на прибуток, натомість податковий орган безпідставно порушив черговість погашення податкового боргу та змінив зазначені в платіжних дорученнях призначення платежу, спрямувавши частину коштів на погашення податкового боргу минулих періодів без повідомлення та згоди платника.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, з позовними вимогами не згодна та вважає їх необґрунтованими, з підстав викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 25.02.2013р. вихід.№3548/9/10-104), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 12.11.2012р. №0003801501 щодо визначення суми штрафу у загальному розмірі 20863,78грн., та №0003811501 щодо визначення суми штрафу у загальному розмірі 6019,80грн. за порушення граничних строків сплати грошового зобов»язання по податку на прибуток, з огляду на порушення ПП Маллаті» термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи податкового законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 25.10.2012р. на підставі п.п.1,3 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990року №509-ХІІ, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010року № 2755-VІ, начальником відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб Сєвєровою Вікторією Ігорівною у приміщенні ДПІ у Суворовському районі м.Одеси проведено камеральну перевірку декларації з податку на прибуток за І квартал 2010року, за І півріччя 2010року, за 9 місяців 2010року, за 2010рік, за І квартал 2011року, за ІІ квартал 2011року, за 9 місяців 2011року платника податку на прибуток ПП «Маллаті».

За наслідками вказаної перевірки Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби складений Акт «камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток» №2775/15-1 від 25.10.2012р., у якому, встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна сплата податкового зобов'язання у розмірі 30456грн. по декларації за 1 квартал 2010року (270 днів затримки сплати), несвоєчасна сплата податкового зобов'язання у розмірі 23656,70грн. по декларації за 9 місяців 2010року (55 днів затримки сплати), несвоєчасна сплата податкового зобов'язання у розмірі 36541,30грн. та 5733,70грн. по декларації за 2010рік (55 та, відповідно, 76 днів затримки сплати), несвоєчасна сплата податкового зобов'язання у розмірі 11171грн. по декларації за 1 півріччя 2010року (76 днів затримки сплати), несвоєчасна сплата податкового зобов'язання у розмірі 60198грн. по декларації за 1 квартал 2011 року (20 днів затримки сплати), несвоєчасна сплата податкового зобов'язання у розмірі 432,15грн. по декларації за 2 квартал 2011року (88 днів затримки), несвоєчасна сплата податкового зобов'язання у розмірі 441,51грн. по декларації за 2-3 квартал 2011року (88 днів затримки сплати).

На підставі складеного акта перевірки №2775/15-1 від 25.10.2012р. ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС 12.11.2012р. винесено податкові повідомлення-рішення №0003801501 щодо визначення суми штрафу у загальному розмірі 20863,78грн., та №0003811501 щодо визначення суми штрафу у загальному розмірі 6019,80грн. за порушення граничних строків сплати грошового зобов»язання по податку на прибуток.

Не погоджуючись з означеними податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 12.11.2012р. №0003801501, та №0003811501, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.

Так, на думку суду, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 12.11.2012р. №0003801501 щодо визначення суми штрафу у загальному розмірі 20863,78грн., та №0003811501 щодо визначення суми штрафу у загальному розмірі 6019,80грн., за порушення граничних строків сплати грошового зобов»язання по податку на прибуток, винесені податковим органом неправомірно, безпідставно та в порушення приписів податкового законодавства України, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, згідно поданих позивачем - ПП «Маллаті» до податкового органу декларацій з податку на прибуток підприємств, зокрема, за І квартал 2010р. від 11.05.2010р., за півріччя 2010р. від 26.07.2010р., за ІІІ квартали 2010р. від 09.11.2010р., за 2010рік від 09.02.2011р., за І квартал 2011р. від 10.05.2011р., за ІІ квартал 2011р. від 09.08.2011р., за ІІ-ІІІ квартали 2011р. від 08.11.2011р., позивачем самостійно визначено суми податку на прибуток підприємств, що підлягають сплаті, а саме 21456,00грн, 11171,00грн, 32026,00грн., 42275,00грн., 60198,00грн., 17960,00грн., та 23027,00грн., відповідно.

При цьому, судом встановлено, що позивачем своєчасно та у повному обсязі були сплачені вищеозначені самостійно визначені у податкових деклараціях суми податку на прибуток підприємств, що підтверджується наявними у матеріалах справи відповідними платіжними дорученнями, а саме: №1583 від 18.05.2010р. на загальну суму 21456,00грн. (податок на прибуток за І квартал 2010р.), №1822 від 11.08.2010р. на загальну суму 11171,00грн. (податок на прибуток за І півріччя 2010р.), №2201 від 16.11.2010р. на загальну суму 32026,00грн. (податок на прибуток за 9 місяців (ІІІ квартали) 2010р.), №2736 від 14.02.2011р. на загальну суму 42275,00грн. (податок на прибуток за 2010р.), №3117 від 19.05.2011р. на загальну суму 60198,00грн. (податок на прибуток за І квартал 2011р.), №3337 від 18.08.2011р. на загальну суму 17960,00грн. (податок на прибуток за ІІ квартал 2011р.), та №3763 від 15.11.2011р. на загальну суму 23027,00грн. (податок на прибуток за ІІІ квартал 2011р.).

Водночас, як з»ясовано судом та наголошувалось повноважним представником податкового органу у судових засіданнях, з огляду на те, що ПП «Маллаті» суму податкового боргу у минулих звітних періодах не було сплачено у повному обсязі, вищеокреслені суми податкових зобов'язань по податку на прибуток, які були сплачені Підприємством відповідно до платіжних доручень, зокрема, №1583 від 18.05.2010р. на загальну суму 21456,00грн. (податок на прибуток за І квартал 2010р.), №1822 від 11.08.2010р. на загальну суму 11171,00грн. (податок на прибуток за І півріччя 2010р.), №2201 від 16.11.2010р. на загальну суму 32026,00грн. (податок на прибуток за 9 місяців (ІІІ квартали) 2010р.), №2736 від 14.02.2011р. на загальну суму 42275,00грн. (податок на прибуток за 2010р.), №3117 від 19.05.2011р. на загальну суму 60198,00грн. (податок на прибуток за І квартал 2011р.), №3337 від 18.08.2011р. на загальну суму 17960,00грн. (податок на прибуток за ІІ квартал 2011р.), та №3763 від 15.11.2011р. на загальну суму 23027,00грн. (податок на прибуток за ІІІ квартал 2011р.), контролюючим органом зараховувались в рахунок погашення попередньо нарахованого податкового боргу в порядку календарної черговості його нарахування, що відповідно слугувало підставою для висновку контролюючого органу в Акті перевірки щодо факту порушення ПП «Маллаті» граничних строків сплати узгоджених сум грошових зобов'язань по податку на прибуток.

Однак, суд не погоджується з означеною позицією ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. №1251-XII (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п.2,3 п.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктами 16.1.3 та 16.1.4 ст.16 означеного Кодексу платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» п.п. 4.2.2 п. 4.2, а також п. 4.3 цієї статті.

Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 вказаного Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно платити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 54.5 статті 54 вказаного Кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена у встановлений законодавством строк, визнається сумою податкового боргу.

Пунктом 1.3 означеного закону визначено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.п.14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п.7.1.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Також, відповідно до п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.6 ст.7 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999року №679-XIV (зі змінами та доповненнями), Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу є грошовий платіж.

Згідно з п.20.1 ст.20, п.21.1 ст.21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001року №2346-III (зі змінами та доповненнями) ініціатором переказу може бути платник. Ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.

Відповідно до п.1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №22 від 21 січня 2004року, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

При цьому, згідно з п.3.8 означеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, із системного аналізу вищеозначених законодавчих приписів вбачається, що платник податків - ПП «Маллаті» має право самостійно визначати цільове призначення платежів, водночас у податкового органу відсутні повноваження самостійно змінювати цільове призначення платежу, визначеного платником податків при сплаті податкових зобов'язань, та примусово здійснювати перерозподіл перерахованих грошових коштів без волевиявлення їх власника, а відтак суми податкових зобов'язань чи податкового боргу вважаються сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у Постанові №09/186 від 27.10.2009року, у якій, зокрема, зазначено, що у податкового органу відсутнє право самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу, а також Вищим адміністративним судом України - в Ухвалі від 31.10.2012р. по справі №К-22483/10, та Листі №358/13/13-09 від 17.03.2009року.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що позивач нараховував поточні податкові зобов'язання по податку на прибуток, та сплачував їх у повному обсязі та своєчасно, що підтверджується наданими позивачем та наявними у матеріалах справи відповідними податковими деклараціями, платіжними дорученнями з визначеним призначенням платежу на поточні податкові зобов'язання, та обліковою карткою платника податків станом на 31.12.2010р., яка ведеться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005р. №276 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123).

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов та викладені усно в ході судового розгляду справи по суті.

До того ж, на виконання приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, Державна податкова інспекція у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби не надала суду жодних належних доказів в обґрунтування та підтвердження, наведених в акті перевірки висновків щодо порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, заперечуючи проти адміністративного позову, відповідач - Державна податкова інспекція у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби не надала суду належних доказів в підтвердження правомірності та ґрунтовності винесення оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень від 12.11.2012р. №0003801501 щодо визначення суми штрафу у загальному розмірі 20863,78грн., та №0003811501 щодо визначення суми штрафу у загальному розмірі 6019,80грн. за порушення граничних строків сплати грошового зобов»язання по податку на прибуток.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч.3 ст. 105 КАС України позивач має право, у тому числі, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «Маллаті» правомірні, документально підтверджені та обґрунтовані, відповідають податковому законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Маллаті», відповідно до приписів ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Маллаті» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2012р. №0003801501 щодо визначення суми штрафу у загальному розмірі 20863,78грн., та №0003811501 щодо визначення суми штрафу у загальному розмірі 6019,80грн. за порушення граничних строків сплати грошового зобов»язання по податку на прибуток, задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 12.11.2012р. №0003801501 та від 12.11.2012р. №0003811501.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Маллаті» (65011, м.Одеса, пров.Онілової,8/10, код ЄДРПОУ 32642097) судовий збір у сумі 34 (тридцять чотири)грн. 41коп.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 19 березня 2013 року.

Суддя Харченко Ю.В.