Постанова № 30110249, 12.03.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. Справа № 809/581/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Cудді М.І.Кишинського

за участю секретаря судового засідання М.М.Дякун

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби

до приватного підприємства «Тростянці»

про стягнення податкового боргу в сумі 28085,48 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекції у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі–позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до приватного підприємства «Тростянці» (надалі–відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 28085,48 грн.

Вимоги адміністративного позову мотивовані тим, що відповідач по справі всупереч вимогам статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України не сплатив до бюджету податковий борг в сумі 28085,48 грн., в зв’язку з чим допустив заборгованість перед бюджетом на зазначену суму.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про тре на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні та без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засіданні не з’явився. Поштове відправлення із відміткою поштового зв’язку “за закінченням терміну зберігання” повернулося на адресу суду разом із копією ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі та повідсткою про виклик до суду. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13 вересня 2012 року місцезнаходження відповідача значиться: 76014, вул.Академіка Сахарова 23, офіс 5, м.Івано-Франківськ, тобто адреса, за якою відправлено ухвалу про відкриття провадження у даній справі та повісткою про виклик до суду. Згідно із частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям–за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Крім того, відповідно до змісту частини 11 статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 даної статті передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи те, що відповідача повідомлялось про дату, час та місце судового розгляду даної адміністративної справи за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та те, що повістка про виклик в суд повернулась на адресу суду з відміткою поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання» з незалежних від суду причин, вважається, що відповідача належним чином повідомлялося про відкриття провадження у даній адміністративній справі, а також про дату час та місце судового розгляду даної адміністративної справи.

За таких обставин, суд на підставі частин 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України вважав за належне розгляд справи проводити в письмовому провадженні за відсутності представників сторін за наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Розглянувши в письмовому провадженні адміністративний позов, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідач по справі зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як суб’єкт підприємницької діяльності-юридична особа та взятий на облік в Державній податковій інспекції в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області як платник податків.

Відповідачем подано до податкового податкову декларацію з плати за землю (земельний податок), в якій самостійно задекларовано та нараховано суми податкових зобов’язань, які підлягають сплаті до місцевого бюджету.

Позивачем, 16 жовтня 2012 року була проведена камеральна перевірка відповідача відносно порушення правил сплати (перерахування) податків якою встановлено порушення відповідачем терміну сплати самостійного визначеного грошового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб.

За результатами проведеної перевірки складено акт №9403/15-03 від 16 жовтня 2012 року, на підставі якого позивачем 16 листопада 2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0006711593 яким зобов’язано позивача сплатити штраф за затримку сплати грошового зобов’язання на 221 календарний день у розмірі 20% в сумі 17837,06 грн. та податкове повідомлення-рішення №0006721593 яким зобов’язано позивача сплатити штраф за затримку сплати грошового зобов’язання на 10 календарних дні в розмірі 10% у сумі 1518,31 грн.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом “в” частини 1 статті 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, надалі–Кодекс).

Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 287.3. статті 287 Кодексу встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 57.3 статті 57 Кодексу передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Статтею 126 Кодексу встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, –у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, –у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Податковий борг–сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пункт 14.1.175. статті 14 Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи та зі змісту адміністративного позову, у відповідача станом на момент подання позову до суду наявна заборгованість перед бюджетом по земельному податку з юридичних осіб згідно поданої декларації та штрафних санкцій застосованих на підставі вище зазначених податкових повідомлень-рішень в сумі 28085,48 грн.

Крім того, як встановлено судом, відповідачу на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Кодексу направлялось податкову вимогу №1843 від 04 липня 2011 року.

Наявні в матеріалах справи податкові повідомлення-рішення та податкова вимога отримані відповідачем, однак залишені без виконання, а також до вищого за підпорядкуванням органу Державної податкової служби чи до суду не оскаржувались, а отже суми штрафних санкцій зазначених в податкових повідомленнях-рішеннях є узгодженими та такими, що підлягають сплаті до бюджету.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 20.1.18. статті 20 Кодексу передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Отже, відповідач в порушення вимог статті 67 Конституції України, статті 96 Земельного кодексу України, статей 16, 38, 287 Податкового кодексу України не виконав свого податкового обов'язку, а саме несвоєчасно сплачував (погашав) свої самостійно узгоджені податкові зобов'язання з орендної плати за землю згідно поданої ним до податкового органу декларації з плати за землю, які не підлягають оскарженню, при цьому допустивши заборгованість перед бюджетом, в зв’язку з чим позивачем правомірно на підставі статті 126 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції згідно вище зазначених податкових повідомлень-рішень, а сума в розмірі 28085,48 грн. згідно приписами пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України є податковим боргом відповідача, який підлягає сплаті або стягненню в судовому порядку до бюджету. Несплачуючи податковий борг до бюджету, відповідач порушує вимоги Конституції України та Податкового кодексу України в яких передбачено, що платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетом становить 28085,48 грн., що підтверджується податковими повідомленнями–рішеннями, податковою вимогою та зворотнім боком облікової картки платника податків.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідачем на момент розгляду справи не подано доказів сплати податкового боргу в сумі 28085,48 грн., жодним чином не спростовано даний борг та не оскаржено вище зазначених податкових повідомлень–рішень, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення, а сума в розмірі 28085,48 грн. стягненню в судовому порядку.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись частиною 6 статті 128, статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Тростянці» (76014, вул.Академіка Сахарова 23, офіс 5, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20531202) на користь місцевого бюджету Хриплинської сільської ради з розрахункових рахунків обслуговуючих у банках дане підприємство та за рахунок його готівкових коштів на погашення суми податкового боргу в розмірі 28085 (двадцять вісім тисяч вісімдесят п’ять) гривень, 48 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: М.І.Кишинський

Постанова складена 12 березня 2013 року.