Постанова № 30110242, 11.03.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2013 р. Справа № 809/506/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді М.І.Кишинського

за участю секретаря судового засідання М.М.Дякун

за відсутності сторін.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД"

про стягнення податкового боргу в сумі 32379,83 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі–позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД" (надалі–відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 32379,83 грн.

Вимоги адміністративного позову мотивовані тим, що у відповідача по справі як платника податків наявний податковий борг перед бюджетом сумі 32379,83 грн., який виник в результаті несплати відповідачем самостійно задекларованих сум грошових зобов’язань в поданих ним податкових деклараціях, а також за результатами проведених податковим органом перевірок.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про те на адресу суду направив клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду даної адміністративної повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення наявним в матеріалах справи, яке отримано відповідачем 19 лютого 2013 року. Своїм правом подання заперечення на адміністративний позов не скористався, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності або про інші поважні причини неявки в судове засідання суду не надіслав. За таких обставин,суд на підставі частини 4 статті 128 КАС України вважав за належне розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Розглянувши адміністративний позов, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідач по справі зареєстрований виконавчим комітетом Калуської міської ради як суб’єкт підприємницької діяльності–юридична особа, включений в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України та взятий на облік у Калуській об'єднаній державній податковій інспекції в Івано-Франківській області як платник податків.

З матеріалів справи вбачається, відповідач являється платником таких податків, зокрема податку на додану вартість, податку на прибуток, плати за землю та податку за спеціальне використання водних ресурсів.

Відповідачем подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за січень–лютий 2012 року, податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, податкову декларацію з сплати за землю та податкову декларацію за спеціальне використання водних ресурсів, в яких самостійно визначено податкові зобов’язання, які підлягають сплаті до бюджету.

Позивачем, 25 червня 2012 року була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2012 року якою встановлено повторне неподання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість.

За наслідками даної перевірки та встановленого позивачем порушення складено акт №725/1600/20540744 від 25 червня 2012 року, на підставі якого позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000791600 від 02 липня 2012 року яким збільшено відповідачу суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1020,00 грн. штрафних санкцій.

Також позивачем, 10 серпня 2012 року була проведена перевірка своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов’язання з плати за землю якою встановлено, що відповідачем несвоєчасно сплачено самостійно визначеного податкового зобов’язання з плати за землю.

За наслідками даної перевірки та встановленого позивачем порушення складено акт №885/155/20540744 від 10 серпня 2012 року, на підставі якого позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000511550 від 27 серпня 2012 року яким зобов’язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 1823,73 грн.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом “в” частини 1 статті 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, надалі–Кодекс).

Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1. статті 54 Кодексу передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 203 Кодексу встановлено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 (а це протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця) цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 287.3. статті 287 Кодексу встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Також, згідно пункту 49.2 статті 49 Кодексу платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

За змістом підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Кодексу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Пункт 120.1 статті 120 Кодексу передбачає, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, –тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Пунктом 57.3 статті 57 Кодексу передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Крім того, статтею 126 Кодексу встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, –у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, –у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 129.1.1 статті 129 Кодексу передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Податковий борг–сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пункт 14.1.175. статті 14 Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у відповідача станом на момент подання позову до суду наявний податковий борг перед бюджетом в сумі 32379,83 грн., який виник в результаті несплати відповідачем самостійно визначених податкових зобов’язань зазначених ним у податкових деклараціях та застосованих штрафних санкцій за несвоєчасну сплату і неподання податкової звітності, а саме по податку на додану вартість в сумі 3173,00 грн., в тому числі по поданих деклараціях в сумі 2153,00 грн. та за штрафними санкціями по податковому повідомленню-рішенню за неподання податкової звітності в сумі 1020,00 грн., по податку на додану вартість згідно поданої податкової декларації в сумі 542,00 грн., в тому числі пеня в сумі 11,00 грн., по орендній платі за землю в сумі в сумі 28598,24 грн., в тому числі пеня в сумі 391,15 грн. та по збору за спеціальне використання водних ресурсів в сумі 93,32 грн. згідно поданої декларації.

Крім того, як встановлено судом, відповідачу на виконання вимог пункту 59.1 Кодексу направлялось податкову вимогу форми «Ю» №34 від 25 січня 2011 року.

Вище зазначені податкові повідомлення-рішення та податкова вимога направлялись відповідачу, які отримані ним, однак залишені без виконання, а також до вищого за підпорядкуванням органу Державної податкової служби чи до суду не оскаржені.

Підпунктом 56.11 статті 56 Кодексу передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 20.1.18. статті 20 Кодексу передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Отже, відповідач в порушення вимог статті 67 Конституції України, статті 96 Земельного кодексу України, статті 44 Водного кодексу України, статей 16, 38, 57, 203, 287 Податкового кодексу України не виконав свого податкового обов'язку, а саме несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував (погашав) свої податкові зобов'язання по податку на додану вартість, податку на прибуток, по орендній платі за землю з юридичних осіб та по збору за спеціальне використання водних ресурсів, допустивши заборгованість перед бюджетом, в зв'язку з чим податковим органом правомірно на підставі статей 54, 120, 126, 129 Податкового кодексу України визначено суми грошових зобов’язань (штрафних санкцій) у винесених податкових повідомленнях–рішеннях, а також застосовано штрафні санкції за неподання податкової звітності і несвоєчасну сплату податкових зобов’язань та донараховано пеню, а сума в розмірі 32379,83 грн. згідно приписами пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України є податковим боргом відповідача, який підлягає сплаті або стягненню в судовому порядку до державного бюджету. Насплачуючи податковий борг до бюджету, відповідач порушує вимоги Конституції України та Податкового кодексу України в яких передбачено, що платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетом становить 32379,83 грн., що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість, податку на прибуток, плати за землю, збору за спеціальне використання водних ресурсів, податковими повідомленнями-рішеннями, податковою вимогою та зворотнім боком облікової картки платника податків.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідачем на момент розгляду справи не подано доказів сплати податкового боргу в сумі 32379,83 грн. та не спростовано даний борг, а також не оскаржено вище зазначених податкових повідомлень-рішень, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення, а сума в розмірі 32379,83 грн. стягненню в судовому порядку.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД" (78200, вул.Чорновола 26, м.Коломия, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 20540744) на користь Державного бюджету України з розрахункових рахунків обслуговуючих у банках дане товариство та за рахунок його готівкових коштів на погашення суми податкового боргу в розмірі 32379 (тридцять дві тисячі триста сімдесят дев'ять) гривень, 83 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: М.І.Кишинський

Постанова складена в повному обсязі 15 березня 2013 року.