Ухвала суду № 30108473, 11.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2012 р.справа № 2а-0870/2572/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Песенко Н. М.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року

у справі № 2а-0870/2572/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таунус-Н»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Таунус-Н» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000511702/0 від 05.04.11, яким визначено суму збільшення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 4892,11 грн., в т.ч. 3913,49 грн. - основний платіж, 978,42 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю проведення перевірки відповідачем на підставі пп.78.1.13 п.78.1 ст.78 ПК України. Під час здійснення перевірки на підприємстві не встановлено найманих працівників. Інформація, отримана від особи, яку було звільнено з підприємства 12.05.2009, про порушення вимог закону щодо правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб при виплаті заробітної плати, не підтверджена жодним доказом. Крім того, в порушення п.58.1 ст.58 ПК України відповідачем не додано до податкового повідомлення-рішення розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.05.2011 позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (а. с. 213), в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, неповне дослідження всіх доказів у справі, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що під час перевірки підприємства відповідно до пояснень працівника позивача ОСОБА_1 та співставлення відомостей нарахування заробітної плати встановлено розбіжності. Посилання позивача, що пояснення колишнього працівника позивача не є належним доказом суперечить положенням ст.ст.76, 77 КАС України.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем - Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000511702/0 від 05.04.11, яким позивачеві визначено суму збільшення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 4892,11 грн., в т.ч. 3913,49 грн. - основний платіж, 978,42 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для прийняття означеного податкового повідомлення-рішення стали висновки, зроблені відповідачем під час проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Таунус-Н" з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб при виплаті доходів у вигляді заробітної плати за період з 01.01.2008 по 31.01.2011 (акт перевірки від 23.03.2011 № 47/1702/31757374 - а.с.6).

В ході перевірки встановлено порушення підприємством п.1.15 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, пп.6.5.1 п.6.5 ст.6, пп.8.1. п.8.1 ст.8, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до заниження податку у сумі 3913,96 грн.

До такого висновку податковий органі дійшов, виходячи з наступного.

В ході перевірки здійснено вихід за юридичною адресою підприємства, складений акт обстеження, відповідно до якого найманих працівників на підприємстві не встановлено, крім директора підприємства. Згідно пояснень директора на момент проведення перевірки підприємство тимчасово не працює.

На запит податкового органу до ВПМ УПМ ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо виплати заробітної плати «в конвертах» підприємством ТОВ «Таунус-Н» відповідачем отримана відповідь, у якій зазначено, що робітники ТОВ «Таунус-Н» від надання пояснень відмовились.

Заробітна плата працівникам на підприємстві нараховувалась за фактично відпрацьований час, відповідно табелів робочого часу.

На підприємстві в середньому були працевлаштовані у 2008 році - 19 працівників, у 2009 році - 8 працівників, у 2010 році - 7 працівників, у 2011 році - 7 працівників.

Кошти на виплату заробітної плати отримувались із каси підприємства. Виплат заробітної плати у натуральній формі підприємство не проводило.

Утримання податку з доходів фізичних осіб проводилося згідно п.7.1. ст.7 з врахуванням вимог пп.22.3 ст.22 Закону України "Про податок на доходи фізичних осіб". Станом на 01.01.2008 сальдо по податку з доходів фізичних осіб складає Дт, Кт 00,00 грн. З 01.01.2008 по 31.01.2011 податку з доходів фізичних осіб на виплачену заробітну плату, що сплачується у місцевий бюджет Орджонікідзевського району перераховано 18554,96 грн. Станом на 31.01.2011 сальдо по податку з доходів фізичних осіб складає Дт, Кт 00,00 грн.

Як зазначено в акті перевірки, відповідно до наданих на перевірку документів встановлено: відповідно до пояснень ОСОБА_1 (додаток №1) та співставлення відомостей нарахування заробітної плати (додаток №2) встановлено розбіжності. Так, згідно пояснень ОСОБА_1 заробітна плата, яка отримувалась щомісячно у період з 01.01.2008 по 30.06.2008, складала 1700,00 грн., у період з 01.07.2008 по 31.12.2008 - 1800,00 грн., у період з 01.01.2009 по 12.05.2010 - 1900,00 грн., що суперечить розрахунково-платіжним відомостям. Розрахунок проведено з урахуванням вимог пп.6.5.1 п.6.5 ст.6, п.20.3 ст.20, пп.22.3 ст.22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про недоведеність відповідачем отримання колишнім працівником позивача ОСОБА_1 доходу більшого, ніж зазначено в документах бухгалтерської звітності.

Відповідно до п.1.15 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід (пп.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб").

До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору (пп.4.2.1. п.4.2. ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб").

За приписами пп.6.5.1 п.6.5. ст.6 вказаного Закону податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень. При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадках та розмірах, передбачених підпунктами "а", "б" підпункту 6.1.2 та підпунктом "е" підпункту 6.1.3 пункту 6.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей. Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за час відпустки, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону (пп.8.1.1. п.8.1. ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб").

Згідно приписів п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається; в) надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; г) надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Як вбачається з матеріалів справи, висновки відповідача про порушення позивачем наведених правових норм ґрунтуються на інформації, яка міститься в письмовому поясненні ОСОБА_1, наданому на ім'я заступника начальника - начальника управління оподаткування фізичних осіб 23.02.2011 (а.с.21).

Одночасно, судом встановлено, що в платіжних відомостях на отримання заробітної плати за період січень 2008 року - травень 2009 року містяться підписи ОСОБА_1 за отриману ним заробітну плату.

При цьому розбіжностей між даними, які містяться у платіжних відомостях, та даними з Розрахунками з працівниками по заробітній платі за цей же період, погодинними тарифними ставками робочих, зайнятих на СМР та у другорядних виробництвах, не встановлено.

Крім того, предметом судового дослідження були також Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за 1, 2, 3, 4 квартали 2008 року; 1, 2 квартали 2009 року. Вказані Податкові розрахунки прийняті податковим органом як податкова звітність і підтверджують факт утримання податку з доходів фізичних осіб, в т.ч. доходу у вигляді заробітної плати ОСОБА_1

Інші належні та допустимі докази в розумінні ст.70 КАС України на підтвердження викладених відповідачем в акті перевірки обставин в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані.

Судом першої інстанції правомірно не прийнято в якості належного доказу у справі подану відповідачем копію заяви ОСОБА_1 від 09.02.2011 до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя, згідно якої ОСОБА_1 у грудні 2010 року звернувся до Пенсійного фонду Хортицького району з питання переоформлення пенсії, де дізнався, що при заробітній платні до 2000 гривень в місяць до Пенсійного фонду ТОВ "Таунус-Н" перераховувало внески зі значно меншої суми - менш, ніж 400 грн. За змістом вказаної заяви вбачається, що до неї ОСОБА_1 додав копію довідки про середній заробіток, який він отримав у ТОВ "Таунус-Н", однак така довідка сторонами не подана, докази її видачі ОСОБА_1 відсутні.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що письмові пояснення колишнього працівника позивача ОСОБА_1 не є достатнім доказом порушення позивачем як податковим агентом відповідно до

Будь-які інші пояснення від інших працівників ТОВ "Таунус-Н" відповідачем під час перевірки не отримувались. Під час перевірки не з'ясовано причини розбіжності між сумами, за які розписувався ОСОБА_1 у Платіжних відомостях, і тими сумами, які він зазначає як фактичний свій заробіток в письмових поясненнях, як не з'ясовано, яким чином ОСОБА_1 отримував різницю коштів між зазначеними у платіжних документах ТОВ "Таунус-Н" та вказаними у письмовому поясненні.

Також судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що податковим органом під час перевірки у підприємства не витребовувались банківські документи про отримання готівкових коштів для видачі заробітної плати працівникам, або інші документи, які б підтверджували природу коштів, які були виплачені ОСОБА_1, про які він зазначає у своїх письмових поясненнях.

Відповідно до п.п.4-6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Складений відповідачем акт перевірки від 23.03.2011 № 47/1702/31757374 фактично складений без дотримання вказаних приписів, наведені в ньому дані не підтверджують у встанвденому порядку отримання ОСОБА_1 доходу більшого, ніж зазначеного у документах бухгалтерської звітності, внаслідок чого підстави для збільшення податковим органом об'єкту оподаткування відсутні.

З викладених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставне прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000511702/0 від 05.04.2011.

Суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог. Наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року у справі № 2а-0870/2572/11 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко