Ухвала суду № 30107538, 11.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2013 року м. Київ К-33722/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі

на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.07.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010

у справі №2а-4735/10/8/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Криммолоко»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2010, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Сімферополі АР Крим №0000494001 від 23.03.2010 в частині застосування до ВАТ «Криммолоко» штрафних (фінансових) санкцій на суму 1145903,5 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові в повному обсязі, з підстав порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено перевірку щодо порядку проведення позивачем розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт №3339/37/01/30/40-1/00450693 від 01.03.2010.

Перевіркою встановлено, що позивачем до перевірки надано КОРО №0130000056/1 від 22.12.2009 та розрахункова книжка №0130000056/1 від 22.12.2009, дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі №3026. При цьому встановлено, що позивачем у 2009-2010 здійснювалась діяльність через засоби роздрібної торгівельної мережі, у т.ч. пересувної торгівельної мережі -виїзна торгівля, через РРО та з застосуванням розрахункових квитанцій (КОРО).

На підставі наданих до перевірки звітів про використання РРО (КОРО) встановлено, що виторг ВАТ «Криммолоко»за січень 2009 року склав 2134048,18 грн., в т.ч. в січні 2009 року перевищено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (200 тис. грн.) у випадку перевищення якого застосування РРО є обов'язковим.

Перевіркою встановлено факт проведення розрахункових операцій без застосування РРО за період з 01.03.2009 по 24.02.2010 (операції проведені в КОРО фіскальний номер 0109002116, що зареєстрована на виїзну торгівлю по м.Сімферополю, та КОРО, фіскальний номер 0130000056, що зареєстрована на виїзну торгівлю по м.Сімферополю) на суму 228942,70 грн.

Крім того, встановлено незабезпечення зберігання використаних КОРО на протязі встановленого строку та контрольних стрічок на 7 реєстраторах розрахункових операцій.

Таким чином, за висновками акта перевірки позивачем порушено приписи п.п.1, 6, 10 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі -Закон №265/95-ВР), що стало підставою для прийняття рішення №0000494001 від 23.03.2010 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1149643,5 грн.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи частково позов, в частині скасування рішення про застосування штрафних санкцій в розмірі 1144713,5 грн. за порушення п.1 ст.3 Закону №265/95-ВР, виходили з того, що відповідачем не доведено належними засобами доказування факту правопорушення.

Як встановлено судами, основними видами діяльності позивача є перероблення молока та виробництво сиру, виробництво морозива, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією тваринним маслом та жирами. У періоді, що перевірявся, позивачем здійснювалась торгівля за готівкові кошти молочною продукцією власного виробництва з прийманням грошових коштів через касу підприємства. При цьому, готівкові кошти за реалізовану продукцію в повному обсязі оприбутковувалися в касі підприємства з оформленням прибуткових та видаткових касових ордерів, а також видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством порядку.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Таким чином, позивач, здійснюючи торгівлю молочною продукцією власного виробництва, підпадає під дію пункту 1 статті 9 Закону № 265/95-ВР, тобто має право здійснювати торгівлю продукцією власного виробництва без застосування реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок.

З огляду на те, що законом не вимагається застосування розрахункових книжок у зв'язку з продажем продукції власного виробництва з оформленням готівкових розрахунків прибутковими касовими ордерами, суди попередніх інстанцій, даючи правову оцінку встановленим фактам, дійшли правильного висновку про відсутність у позивача обов'язку по застосуванню розрахункових книжок при здійсненні розрахункових операцій безвідносно до тієї обставини, що позивач вів розрахункові книжки та видавав розрахункові квитанції покупцям при здійсненні виїзної торгівлі.

За відсутності у позивача обов'язку вести облік розрахункових операцій при здійсненні продажу продукції власного виробництва із застосуванням розрахункових книжок обсяг цих операцій не повинен був враховуватися при визначенні річного обсягу розрахункових операцій, з досягненням граничного розміру якого статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»пов'язують обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності проводити розрахункові операції із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

Такий висновок випливає із змісту статті 10 зазначеного Закону, якою граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій, пов'язується з окремими формами та умовами проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. При цьому вказана стаття містить застереження, що розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону.

Крім того, як правильно зазначено судами передніх інстанцій, підставою для фіксування в акті перевірки допущених позивачем порушень є первинні документи, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, до таких не належать звіти про використання РРО та КОРО (РК), покладені в основу висновків відповідача, з огляду на відсутність у позивача КОРО №0109002116/1.

Незбереження КОРО протягом встановлених строків зберігання є окремим порушенням, покладення на позивача відповідальності за яке визнано судами правомірним, та не оспорюється позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, враховуючи межі перегляду оскаржуваних судових рішень, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук