Постанова № 30106596, 14.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 р. Справа № 2а-1670/6584/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Гадяцької центральної районної лікарні на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2012р. по справі № 2а-1670/6584/12

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області

до Гадяцької центральної районної лікарні третя особа ОСОБА_1

про зобов'язання відшкодувати шкоду, завдану державі переплатою пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцької ЦРЛ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив суд зобов'язати відповідача відшкодувати шкоду завдану державі переплатою пенсії в розмірі 30885,91 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 року позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області до Гадяцької центральної районної лікарні, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про зобов'язання відшкодувати шкоду, завдану державі переплатою пенсії - задоволено.

Зобов'язано Гадяцьку центральну районну лікарню (ідентифікаційний код 01999218) відшкодувати шкоду завдану державі переплатою пенсії в розмірі 30885 (тридцять тисяч вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 91 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що 24 квітня 2012 року УПФУ у Гадяцькому районі Полтавської області проведено перевірку Гадяцької ЦРЛ з питання достовірності видачі довідки про заробітну плату № 10 від 04 червня 1998 року гр. ОСОБА_1, яка працювала на підприємстві відповідача, про що складено акт перевірки від 24 квітня 2012 року № 38 (а.с. 12-13).

Перевіркою встановлено, що довідка про заробітну плату № 10 від 04 червня 1998 року гр. ОСОБА_1 має розбіжності з книгами по нарахуванню заробітної плати. В ході перевірки видано достовірну довідку № 164 від 23.04.2012 року. (а.с. 7)

23 квітня 2012 року відповідачем гр. ОСОБА_1 видано нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії за період з 1991 по 1993 роки № 165 (а.с.11).

27 липня 2012 року управлінням з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області направлено до Гадяцької ЦРЛ лист № 1070/04-0370/06 з вимогою про відшкодування переплати пенсії гр. ОСОБА_1 в розмірі 30885,91 грн., що виникла внаслідок видачі останній довідки № 10 від 04 червня 1998 року, що містить недостовірні відомості про заробітну плату для призначення пенсії, який отримано відповідачем 01 серпня 2012 року, що підтверджується вхідним штампом відповідача на копії вказаного документа (а.с. 10).

Оскільки сума переплати пенсії в сумі 30885,91 грн. відповідачем у добровільному порядку не відшкодована, позивач звернувся до суду з позовом про її відшкодування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про відшкодування відповідачем суми переплати пенсії є законними та обґрунтованими.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, основними завданнями якого, зокрема, є призначення (перерахунок) пенсій, ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, визначено, що управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Частиною 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Зазначена стаття є спеціальною нормою, яка регулює утримання надмірно виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачена відповідальність за достовірність даних і документів, виданих для оформлення пенсії.

Так, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, надання відповідачем недостовірних даних у довідці про заробітну плату для обчислення пенсії гр. ОСОБА_1 від 04 червня 1998 року № 10 призвело до переплати позивачем пенсії вказаній особі, починаючи з 01.01.1994 року.

Враховуючі вказані вище положення Законів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок надання недостовірних даних, покладено на страхувальника, як на особу, яка надала недостовірні дані.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про те, що обов'язок щодо відшкодування надміру сплаченої суми пенсій покладено безпосередньо на пенсіонера, а не на страхувальника, встановлюючи можливість добровільного відшкодування пенсіонером надміру виплаченої суми пенсій, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не обмежує коло осіб, щодо яких може бути заявлено вимогу про стягнення такої суми у судовому порядку, виключно пенсіонерами, на користь яких виплачено такі суми.

Таким чином, сума заборгованості відповідача, що виникла внаслідок переплати позивачем пенсії гр. ОСОБА_1 підлягає відшкодуванню відповідачем, як страхувальником, яким видано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, що містить недостовірні відомості.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 4 ст. 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, перерахунок раніше призначеної пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Приписів зазначеної норми закону не враховано судом першої інстанції при задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем виявлено порушення 24.04.2012 р., нову довідку про заробітну плату ОСОБА_1 для обчислення пенсії за період з 1991 по 1993 роки № 165 надано до Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області також 24.04.2012 року. Таким чином, пенсія ОСОБА_1 повинна була сплачуватись у меншому розмірі починаючи з 01.05.2012р., тобто з першого числа наступного місяця.

Згідно розрахунку управління з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління в Полтавській області від 21.11.2012 року, встановлено переплату пенсії гр. ОСОБА_1 за період з 01 січня 1994 року по 31 липня 2012 року, яка складає 30885, 91 грн. (а.с. 49-50). Сума переплати пенсії гр. ОСОБА_1 за період з травня 2012 року по липень 2012 року становить 1328, 82 грн.

Отже, позивачем сплачувалася ОСОБА_1 пенсія у збільшеному розмірі по липень 2012 року включно.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що, починаючи з травня 2012 року по липень 2012 р., пенсія ОСОБА_1 виплачена у невірному розмірі з вини позивача, якому було відомо про порушення, виявлені за наслідками перевірки від 24.04.2012 р.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області в частині зобов'язання Гадяцької центральної лікарні відшкодувати шкоду завдану державі переплатою пенсії за період з травня 2012 року по липень 2012 року включно у розмірі 1.328 ( одна тисяча триста двадцять вісім) грн. 82 ( вісімдесят дві) коп. задоволенню не підлягають, а тому рішення суду першої інстанції в частині задоволення зазначених позовних вимог підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 року в частині задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області про зобов'язання Гадяцької центральної лікарні відшкодувати шкоду завдану державі переплатою пенсії за період з травня 2012 року по липень 2012 року включно у розмірі 1.328 грн. 82 коп., через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 року прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Гадяцької центральної районної лікарні задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2012р. по справі № 2а-1670/6584/12 скасувати в частині задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області щодо зобов'язання Гадяцької центральної районної лікарні відшкодувати шкоду завдану державі переплатою пенсії в розмірі за період з травня 2012 року по липень 2012 року включно у розмірі 1.328 ( одна тисяча триста двадцять вісім) грн. 82 ( вісімдесят дві) коп.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні цієї частини позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області до Гадяцької центральної районної лікарні, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про зобов'язання відшкодувати шкоду, завдану державі переплатою пенсії - відмовити.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 року по справі № 2а-1670/6584/12 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.