Постанова № 30105878, 27.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 р. Справа № 2а-8896/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2012р. по справі № 2а-8896/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металторгпоставка"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Металторгпоставка", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.06.2012 р. № 0000132220.

В обґрунтовування позовних вимог позивач посилався на те, що під час проведення перевірки контролюючим органом відповідними первинними бухгалтерськими та податковими документами було підтверджено своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплату податків та зборів по взаємовідносинах з контрагентами, а відтак - донарахування підприємству податкових зобов'язань з податку на додану вартість є безпідставним, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованими, незаконним, протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Металторгпоставка" задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 22.06.2012 р. № 0000132220.

Відповідач не погодившись із рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача. Апелянт зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Позивач до суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу не надав.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача надав до суду апеляційної інстанції заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) в прядку письмового провадження.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Індустріальною міжрайонною Державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проводилась позапланова виїзна перевірка позивача з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт" за період червень - листопад 2011 року за результатами якої було складено акт № 955/22-207/34389024 від 05.06.2012 року.

В ході проведеної перевірки було зроблено висновок про порушення товариством приписів п.198.3, п.198.6 ст.198, ст..199 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження підприємством податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з безпідставним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним, отриманих від ТОВ "Промтехноопт" на загальну суму 358 875,90грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковою інспекцією 22.06.2012 р. було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000132220, яким визначено позивачу суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 448.594,88 грн. (358.875,90 грн. - за основним платежем та 89.718,98 грн. - штрафних (фінансових) санкцій).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з приписів ст.. 201 Податкового кодексу України та з того, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача був платником податку на додану вартість та мав право на складання відповідних податкових накладних, невідповідність податковому законодавству України яких, контролюючим органом не доведено. Факт оплати позивачем сум податку на додану вартість у ціні придбаних товарів та послуг, відповідачем не оспорюється.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п.1.1 ст. 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Згідно з приписами пункту 14.1.56 статті 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Стаття 135 Податкового кодексу України містить у собі склад доходів та порядок їх визначення, так відповідно до п. 135.1 доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 135.4 статті 135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу; дохід банківських установ.

Пунктом 135.2 статті 135 Податкового кодексу України встановлено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до приписів пункту 14.1.27 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Поняття господарської діяльності визначено в пунктом 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Стаття 138 Податкового Кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із приписами абзаці 1 підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

З матеріалів справи вбачається, що в перевіряє мий період позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Промтехноопт».

Позивачем до матеріалів справи залучено копію договору № 2006-1 від 20.06.2011р. який укладено між ТОВ «Промтехноопт» (продавець) та ТОВ «Металторгпоставка» (покупець) за умов якого, продавець зобов`язується передати у власність товарно-матеріальні цінності, а покупець зобов`язується прийняти і своєчасно оплатити їх (а.с.60-62 т.1).

На підтвердження правильності формування податкового кредиту та валових витрат позивачем до суду надано копії видаткових накладних (а.с.63-81 т.1), податкових накладних (а.с.82-101 т.1) та платіжних доручень (а.с.176,177,184 т.1, а.с.168,169,175,185,186,196,197,204,223-225 т.2).

До матеріалів справи позивачем залучено договір №206 від 20.06.2011 року який укладено між ТОВ «Металторгпоставка» (замовник) та ТОВ «Промтехноопт» (підрядчик) за умов якого, підрядчик зобов`язується виконати роботу по відновлюванню ресурсу вкладиша підшипника Б470-11-01СБ до турбіни К1000-60/1500-2(м).

Технічне завдання від 20.06.2011р. (а.с.104т.1)

Протокол погодження договірної ціни від 20.06.2011р.(а.с.105т.1)

На підтвердження правильності формування податкового кредиту та валових витрат позивачем до суду надано копії актів здачі-прийняття робіт від 20.06.2011р. (а.с.106-108 т.1), податкову накладну (а.с.109 т.1) та платіжні доручення (а.с.169т.1, а.с.173,189т.2).

Позивачем до матеріалів справи залучено копію договору купівлі-продажу № 1/2011 від 11.07.2011р. який укладено між ТОВ «Промтехноопт» (продавець) та ТОВ «Металторгпоставка» (покупець) за умов якого, продавець зобов`язується передати у власність товарно-матеріальні цінності - тканину ПХВ, а покупець зобов`язується прийняти і своєчасно оплатити їх (а.с.110-112 т.1).

На підтвердження правильності формування податкового кредиту та валових витрат позивачем до суду надано копії видаткових накладних (а.с.113-115 т.1), податкових накладних (а.с.116-121т.1) та платіжні доручення (а.с.167т.1, а.с.188т.2).

До матеріалів справи позивачем залучено договір купівлі-продажу №11-7-1 від 11.07.2011р. який укладено між ТОВ «Промтехноопт» (продавець) та ТОВ «Металторгпоставка» (покупець) за умов якого, продавець зобов`язується передати у власність товарно-матеріальні цінності - запчастини, а покупець зобов`язується прийняти і своєчасно оплатити їх (а.с.122-124 т.1).

На підтвердження правильності формування податкового кредиту та валових витрат позивачем до суду надано копії видаткових накладних (а.с.125-127т.1), податкових накладних (а.с.128-130т.1) та платіжні доручення (а.с.168 т.1, а.с.172,187 т.1).

Позивачем до матеріалів справи залучено копію договору підряду № 108 від 01.08.2011р. та додаткові угоди від 01.09.2011р., від 03.10.2011р., від 01.11.2011р., які укладені між ТОВ «Металторгпоставка» (замовник) та ТОВ «Промтехноопт» (підрядчик) за умов якого, підрядчик зобов`язується виконати роботу по проведенню комплексного контролю відповідності ДОСТам металу труб та іншим виробам сантехнічного та господарського призначення (а.с.131-132, 136,140,144 т.1).

Технічні завдання від 01.08.2011р., 01.09.2011р., 03.10.2011р., 01.11.2011р. (а.с.133,137,141,145т.1)

Протокол погодження договірної ціни від 01.08.2011р., 01.09.2011р., 03.10.2011р., 01.11.2011р. (а.с.134,138,142,146т.1)

На підтвердження правильності формування податкового кредиту та валових витрат позивачем до суду надано копії актів здачі-прийняття робіт від 31.08.2011р.,30.09.2011р.,31.10.2011р., 30.11.2011р. (а.с.135,139,143,147т.1), податкові накладні (а.с.148-151 т.1) та платіжні доручення (а.с.172-175,180-183,185,186 т.1, а.с.169-171,174-176,178,180,184,191,193-195,200-203,206,209,213,222 т.2).

До матеріалів справи позивачем залучено агентський договір 18-11 від 01.08.2011р. та додаткова угода №1 до договору про порядок розрахунків за надання послуг укладеного між ТОВ «Промтехноопт» (агент) та ТОВ «Металторгпоставка» (принципал) за умов якого, агент за винагороду зобов`язується надавати принципалу послуги з пошуку замовлень на послуги, що реалізуються замовником принципала (а.с.152-155т.1).

На підтвердження правильності формування податкового кредиту та валових витрат позивачем до суду надано копії актів виконаних робіт за серпень - листопад 2011 року від 31.10.2011р., 30.11.2011р. із звітами про продаж (а.с.156-163т.1), податкові накладні (а.с.164-166 т.1).

Колегія суддів зазначає , що законодавець поставив в залежність право платника податку включити до складу валових витрат звітного періоду, лише ті витрати, які пов'язані з виробничою діяльністю та підтверджені відповідними документальними доказами.

Відсутність однієї із зазначених умов ( пов'язаності з виробничою діяльністю та наявність документального підтвердження) не дає платникові податків включати суми витрат до валових витрат бази оподаткування податку на прибуток.

Для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати, зокрема, податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Аналогічна позиція висловлена також Верховним Судом України у справах, пов'язаних з визначенням податкових зобов'язань з ПДВ та бюджетним відшкодуванням ПДВ, в яких Верховний Суд України звертає увагу на необхідність з'ясування судами при розгляді справ на те, чи мали операції з придбання та реалізації товарів (послуг) реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат, якою особою виконувались роботи чи надавались послуги, які матеріали використовувалися для виконання робіт), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та інш.

Тобто , враховуючи вищевикладене, що підставою для включення витрат до складу валових витрат та податкового кредиту є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку та належне документальне оформлення. Правильність формування платником податків витрат в податковому обліку вимагає наявності зв'язку таких витрат з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог ст. 4 цього ж Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Тобто, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом основним видом діяльності позивача є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, інші види оптової торгівлі, ремонт і технічне обслуговування офісної техніки , ремонт і технічне обслуговування електронно-обчислювальної техніки, надання інших комерційних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно наданих договорів купівлі - продажу №2006-1 від 20.06.201 року, №1/2011 від 11.07.2011 року, №11-7-1 від 11.07.2011 року, договору підряду № 206 від 20.06.201 року укладених між ТОВ «Промтехноопт» (продавець) та ТОВ «Металторгпоставка», позивачем не надано документів підтверджуючі оприбуткування на підприємстві отриманих товарно-матеріальних цінностей за цими договорами. З наданих позивачем договору складського обслуговування № 38 від 20.06.2011 року та актів здачі - прийняття до нього №1 від 30.06.201 року, №2 ід 29.07.2011 року,№3 від 31.08.2011 року, №4 від 30.09.2011 року, №5 від 31.10.2011року, №6 від 30.11.2011 року (а.с.70-77 т.2) не вбачається, які саме товарно-матеріальні цінності передавалися на зберігання. Крім того, приміщення для зберігання, відповідно до зазначеного договору, складає всього 5 кв.м.

Відповідно договору №108 від 01.08.2011 року на проведення комплексного контролю відповідності ДОСТу та ТУ метала труб та інших виробів сантехнічного та загальногосподарського призначення укладеного між ТОВ «Металторгпоставка» та ТОВ «Промтехноопт», позивачем не надано доказів щодо ліцензійного дозволу ТОВ «Промтехноопт» на виконання зазначених робіт, факту наявності у позивача цих матеріальних цінностей, мета здійснення даної господарської операції, її відображення у бухгалтерському обліку та документального підтвердження використання в господарській діяльності отриманих послуг, згідно зазначеного договору.

Щодо агентського договору 18-11 від 01.08.2011 року укладеного між ТОВ «Промтехноопт» та ТОВ «Металторгпоставка» з надання послуг з пошуку замовлень на послуги замовника позивача, позивачем не надано доказів реалізації цих послуг, зазначених у звіті, тобто які мали місце операції з продажу чи надання послуг, їх відображення у бухгалтерському обліку позивача.

Належних документів в підтвердження зв'язку замовлених послуг та отриманих товарів з господарською діяльністю позивача та їх використання в оподатковуваних операціях в межах такої діяльності ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції не надано позивачем, тому суд дійшов висновку про не підтвердження реальності проведення господарських операцій, тобто, про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ. Сам по собі факт сплати коштів не є безумовним свідченням того, що господарська операція мала місце.

За таких обставин, висновок ДПІ про порушення ТОВ " Металторгпоставка" вимог пп. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України є обґрунтованим.

При винесені оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно положень ст. 202 КАС України з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2012р. по справі № 2а-8896/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ТОВ "Металторгпоставка" відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.